Планування діяльності підприємства

 

Mjток =1876*4/8 = 938 шт

  Mjрев =1876*4/19 = 395 шт

    Mjфрез =1876*6/9 = 1251 шт

   Mjсвер =1876*6/13 = 866 шт

                                                 Mjстр =1876*6/9 = 1251 шт

    Mjшліф =1876*5/16 = 586 шт

 

Розрахунок  виробничої потужності окремих груп устаткування зводиться в таблицю 13.

Таблиця. 13 Виробнича потужність окремих груп устаткування

Показник	Токарна	Револьверна	Фрезерна	Свердлильна	Стругальна	Шліфувальна
Ефективний  фонд часу роботи устаткування	1876
Кількість одиниць  устаткування j-групи,шт.	4	4	6	6	6	5
Планова  трудомісткість опрацювання одного  комплекту, хв./компл.	8	19	9	13	9	16
Коефіцієнт  виконання норм	1.0	1.0	1.0	1.0	1.0	1.0
Виробнича потужність j-групи устаткування, шт	938	395	1251	866	1251	586

 

Діаграма виробничої потужності устаткування цеху (мал.3) 

2.6. Визначення  коефіцієнта завантаження устаткування

   Коефіцієнт  завантаження устаткування kзj визначається шляхом зіставлення трудомісткості програми з що розташовується фондом часу.

Результати розрахунків  зведемо в таблицю 14.

Розрахункова кількість  устаткування (токарні) 714*8/1*1876= 3,04 =4 вер.

Коефіцієнт завантаження 3,04/4*100 = 76

nj рев = 714*19/1876 = 7,23 = 8 вер.

nj фрез = 714*9/1876 = 3,42 = 4 вер.

nj сверд = 714*13/1876 = 4,94 = 5 вер.

nj стр = 714*9/1876 = 3,42 = 4 вер.

nj шлиф= 714*16/1876 = 6,09 = 7 вер.

Корегуючи під  чисельність верстати, додаємо ще 1 свердлильний та 1стругальний верстати.

 

Таблиця.14 Коефіцієнт завантаження устаткування

Група устаткування	Кількість верстатів  розрахункова сj	Кількість верстатів  прийнята	Коефіцієнт  завантаження устаткування, k зj, %
Токарська	3,04	4	76
Револьверна	7,23	8	90
Фрезерна	3,42	4	86
Свердлильна	4,94	5	99
Стругальна	3,42	4	86
Шліфувальна	6,09	7	87
Разом по  цеху:	28,14	32	88

Розрахуємо  виробничу потужність нової кількості  груп устаткування, розрахунки зведемо  в таблицю15.

Таблиця. 15  Скорегована виробнича потужність

окремих груп устаткування

Ефективний  фонд часу роботи устаткування	1856
Кількість одиниць  устаткування      j-групи, шт.	4	8	5	6	5	7
Планова  трудомісткість опрацювання одного  комплекту, год./компл.	8	19	9	13	9	16
Коефіцієнт  виконання норм	1.0	1.0	1.0	1.0	1.0	1.0
Виробнича  потужність j-групи устаткування	938	790	1042	866	1042	821

 

Діаграма виробничої потужності устаткування цеху (мал.4)

 

Висновок:     Для того, щоб всі групи устаткування були завантажені і не було простоїв, продаємо 1 фрезерних, 1 стругальних верстатів, а також купуємо  4 револьверний, 2 шліфувальних.

Отже отриманий прибуток:

П = -4*22000+1*25400+1*23000-2*38800 = -117200  грн.

Таким чином, серед розглянутих пропозицій роботи устаткування в 1-ну зміну чи в 2-ві, розрахувавши отриманий прибуток , бачимо , що ефективним є робота устаткування у 2- ві зміни з прийнятою кількістю станків.(мал.2), оскільки маємо більший прибуток.

3. Визначення потреби металу на річну програму

3.1.Визначення потреби металу на річну програму

   Для виготовлення деталей потреба металу визначається по нормах витрати. Потреба металу для виготовлення деталей розраховується по середній його витрати на одиницю з обліком запланованого зниження цієї витрати. Загальна потреба металу на річну програму Qзаг.

Визначається по формулі:

Qзаг. = Qр + Qнзв - Qвід.

де 

Qр - потреба металу на річний випуск деталей, т;

Qнзв - потреба  металу на створення запланованого  рівня залишків незавершеного  виробництва, т;

Qвід. - використовувані відходи, т.

 Потреба  на річний випуск деталей визначається  по формулі:

Qр = å Нрi* ТП

де

Нрi- прийнята норма  витрати на один комплект деталей, кг;

ТП - річна програма випуску комплектів деталей, шт.

   Аналогічно визначається потреба металу на зміну залишків незавершеного виробництва:

Qнзв  = S Нрi* D НЗВ

Використовувані відходи враховуються лише при визначенні загальної потреби металу по заводі. Розмір відходів розраховується по формулі:

Qвід. = S Нвід. * ТП

При цьому враховується зміна залишків незавершеного виробництва.

Qвід. = 0, так як тут ми враховуєм возвратні відходи.

Qр =( 101+27+15+13+11+64)*714 = 164934 кг.

НЗПк = N / 360 * Тц  = 

= 71,4 шт.

НЗПн =0,8*НЗПк  = 0,8*71,4 = 57,12 шт.

DНЗП = НЗПк - НЗПн = 71,4 – 57,12

14 шт.

ВП = 714+14 = 728 шт.

Потреба по видах  металу на комплект деталей, доводиться в таблиці 16.

Табл.16 Потреба металу на річну програму

виготовлення комплектів деталей 

Найменування матеріалу	1.Валова продукція, шт. (ВП)	2.Норма витрати на 1 к-т	3.Потреба на програму,т	Середньодобова  витрата, т  (гр. 3/ 360)
Прокат сортовий	728	0,101	73,53	0,20
Поковки		0,027	19,66	0,05
Сталь листова		0,015	10,92	0,03
Прокат мідний		0,013	9,46	0,03
Прокат алюмінію		0,011	8,01	0,03
Чавун ливарний		0,064	46,59	0,13

3.2 Розрахунок нормативних запасів металу на складі

Запас металу на складі перебуває з двох частин: поточного і страхового. По своєму розмірі поточний запас безупинно  змінюється. Він може бути максимальним ,середнім і мінімальним, розмір яких залежить від періодичності постачання і середньодобової витрати матеріалів.

Максимальний  поточний Zт max запас, рівний розміру  що поставляється партії, визначається по формулі:

Zт max= p * tп ,

де 

p - середньодобова витрата матеріалів ( розмір р береться з табл.16 , деталізація металу по сорторозмірам робиться за даними табл.17);

tп - періодичність  постачання, дн.

Середній поточний запас Zт. ср приймається рівним половині поточного максимального запасу:

Zт. ср = p * tп / 2

Мінімальний поточний запас дорівнює страховому запасу, розмір якого залежить від часу, необхідного для забезпечення виробництва  і термінового відвантаження, транспортування, приймання матеріалів на складі споживача. Максимальний виробничий запас перебуває із суми максимальних поточних і страхового запасів. Виходячи з цих умов робиться розрахунок нормативних запасів металу на складі на кінець року ( табл.17 ).

 

Табл.17. Розрахунок нормативних запасів металу на

складі на кінець року

Найменування матеріалу	Період поставки, дні	Середньодобо ва витрата, т	Максимальний виробничий запас		max поточний запас, т	страховий запас, т
			Т	дні
Прокат сортовий	30	0,20	9	45	6	3
Поковки	15	0,05	1,125	23	0,75	0,375
Сталь листова	30	0,03	1,35	45	0,9	0,45
Прокат мідний	15	0,03	0,675	23	0,45	0,225
Прокат алюмінію	45	0,02	1,35	68	0,9	0,45
Чавун ливарний	15	0,13	2,925	23	1,95	0,975

 

3.3 Розробка плану постачання цеху металом

План заготівлі металу по кожному найменуванню (групі) визначається як різниця потреби на річну програму і зміни розміру складських залишків на початок і кінець планового періоду (див.табл.18.).

Табл.18 План постачання цеху металом

Найменування матеріалу	Потреба  на річну програму, т	Залишок металу на складі, т		План придбання, т
		На початок планового періоду	На кінець планового періоду (max запас)
Прокат сортовий	73,53	(105%) 9,45	9	73,08
Поковки	19,66	(70%) 0,79	1,125	19,99
Сталь листова	10,92	(80%)  1,08	1,35	11,19
Прокат мідний	9,46	(80%) 0,54	0,675	9,6
Прокат алюмінію	8,01	(115%) 1,55	1,35	7,81
Чавун ливарний	46,59	(90%) 2,63	2,925	46,89

Прокат сортовий: 73,53 – 9,45 + 9 = 73,08 т.

Потреба в матеріальних ресурсах у вартісному вираженні  буде визначатися в такий спосіб:

                                                          n

Рмст = å Рмн * Ц

                                                                    і = 1

де 

Рмн - план придбання i - го виду металу, т;

Ц - цена придбання i - го виду металу ,грн / т.

Розрахунок  потреби в матеріальних ресурсах у вартісному вираженні зводять у таблицю 16.

Табл.19 Потреба у матеріальних ресурсах

Найменування матеріалу		План придбання, т	Ціна придбання,  грн./т	Вартість матеріалів, грн
Прокат сортовий		73,08	3290	240433,2
Прокат для  поковок		19,99	3300	65967
Сталь листова		11,19	3930	43976,7
Прокат мідний		9,6	1210	11616
Прокат алюмінію		7,81	7190	56153,9
Чавун ливарний		46,89	2650	124258,5
542405,3

 

4. Визначення чисельності і фонду заробітної плати працюючих

Чисельність працюючого цеху планується по кожній категорії окремо:

· основні виробничі робітники;

· допоміжні робітники;

· учні;

· інженерно - технічні робітники;

· службовці і молодший обслуговуючий персонал ( МОП ).

1. Визначення ефективного фонду робочого часу

Для визначення чисельності робітників( основних і допоміжних ) необхідно попередньо розрахувати ефективний фонд робочого часу. Для цього складається баланс робочого часу на одного середньооблікового робітника.

При упорядкуванні  балансу робочого часу на одного середньооблікового робітника ( табл.20.) необхідно враховувати наступні втрати робочого часу:

а) чергові відпустки,

б) оплата відпусток  учнівським;

в) оплата часу виконання державних і суспільних обов'язків;

г) відпустки  в зв'язку з родами;

д) невиходи через  хворобу дня;

е) усерединізмінні  простої плануються на наступному рівні: скорочений робочий день у передсвяткові дні; пільгові години підлітків.