Розвиток товарних бірж в Україні

Вступ. 
 

Актуальність  дослідження.

    Вже не одне сторіччя епіцентром ринкової економіки виступають біржі.  За довгі роки їхнього успішного  функціонування накопичено величезний досвід, дуже корисний сьогодні для  нашої країни.

          Перехід України  до ринкової економіки зажадав не тільки зміни існуючого ринку, але  і створення нових ринків, не властивих  системі планової економіки.  Це призвело до зміни традиційних і  утворенню нових форм торгівлі, послужило  об'єктивною основою відродження в Україні товарних бірж. Найбільш масштабним завданням  економічної активності держави в ринковому господарстві є діяльність по стабілізації економічного розвитку суспільства. Одним із найважливіших напрямків цієї діяльності є  регулювання збалансованості попиту і пропозиції на національному ринку України. Саме такі новоутворення у економіці України викликають одну з найбільших зацікавлиностей у дослідників і в мене особисто що позначається у актуальності даного дослідження. Існує чимало проблем, пов'язаних з регулюванням ринку.  У даній роботі розглянута така  актуальна проблема розвитку національного ринку України, як нестабільність на товарному ринку, обумовлена відсутністю нормативно-законодавчої бази й іншими складностями.

    Також актуальність обраної теми полягає  у тому, що на сучасному етапі  біржа є невід'ємною частиною української економіки, яка формує оптовий ринок, шляхом організації  і регулювання біржової торгівлі, що підтверджує світовий досвід діяльності біржових інститутів.  
 
 

    Об’єкт  роботи: Розвиток товарних бірж в Україні. 

    Предмет: Товарні біржі України. 

    У роботі поставлено низку  завдань, а саме:

• Розглянути розвиток елементів інфраструктури ринку та їх значення для сучасної економіки України на прикладі фондової  біржі, біржі праці, товарної біржі.
• Розглянути види та механізм функціонування товарних бірж на Україні.
• З’ясувати значення товарних бірж для перехідного періоду до ринку в Україні.

 
 
 
 
 

1. Товарна біржа 

      Товарна біржа – комерційне  підприємство, регулярно функціонуючий  ринок однорідних товарів з  певними характеристиками. Це об’єднання  підприємств торгівлі, збуту, обміну, мета якої – укладання відповідних  угод, виявлення товарних цін,  попиту й пропозиції товарів,  вивчення, впорядкування і полегшення  товарообороту та обмінних операцій, представництво і захист інтересів  членів біржі, вирішення спорів  щодо операцій тощо. Товарні біржі  здійснюють купівлю і продаж  не товарів,  а контрактів на  їхнє постачання.  На них продаються  контракти на  стандартизовані  види товарів, що можуть бути  продані значними партіями по  зразках або технічному описі.  На товарних біржах виявляються  базисні ціни, що формуються під  впливом співвідношення попиту  і пропозиції.  Всі біржі є  самостійними підприємствами і   діють  незалежно одна  від  одної.  Одні товари продаються  і купуються лише на якійсь  одній біржі, інші - на декількох;  проте, розміри контрактів на  той самий  товар  і   інші  характеристики відрізняються  друг від друга на різних  біржах.

    Стосовно  до  наших умов до складу основних функцій товарної біржі повинні  входити такі, як розробка стандартів на реалізовану через біржу продукцію,  а також пакета типових контрактів по угодах купівлі-продажу,  котирування  цін, врегулювання виникаючих суперечок  і інформаційна діяльність. Зараз діяльність товарних бірж регулюється Законом України від 10 грудня 1991 р. «Про товарну біржу» із змінами від 26 січня 1993 р. Закон спрямований на врегулювання відношень по створенню і діяльності товарних бірж, біржової торгівлі  і забезпечення правових гарантій діяльності на  товарних  біржах.  Біржа виконує функції збалансування попиту і пропозиції  шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора. На початку  дев'яностих  років  у країнах,  де функціонує ринок, нараховувалося біля 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трильйони доларів,  що складає 25% їх валового національного продукту.   На них реалізується понад 60 найменувань продукції.  У країнах із розвитою  ринковою  економікою  товарні біржі в основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного  прибуткового податку.  Головними статтями їхнього прибутку є: засновницькі і пайові внески і відрахування організацій,  що утворять біржу; прибутки від  надання  послуг  членам  біржі й іншим організаціям; виручка від інших надходжень.

      Членами біржі є: засновники, вітчизняні  й іноземні юридичні особи,  а також фізичні особи.  Членство  на  біржі надає  право торгувати  в її залі.  Члени біржі можуть  голосувати на зборах і на  різноманітних біржових виборах  і брати участь у роботі  комітетів.  Крім цього, члени  біржі проходять програми навчання  і перепідготовки, одержують всебічну  біржову інформацію і можуть  користуватися  бібліотечним  і  інформаційним  центрами.  Організація вважається прийнятою  в члени біржі,  якщо за це  проголосувала кваліфікована більшість засновників  і  проста  більшість  підприємств і організацій-претендентів.  Голосування проводиться після оцінки фінансового стана  претендента.  Члени біржі зобов'язані внести вступний внесок,  що повертається їм у випадку виходу зі складу біржі.  Прийом  нових  членів  біржі здійснюється загальним збори засновників і членів біржі.  Члени біржі сплачують щорічний членський внесок,  але звільняються від усіх загальних  зборів, стягнутих з учасників біржових торгів.  Для полегшення своєї роботи членам біржі надане право наймати службовців, яким дозволений доступ у торговий зал у виді клерків або посильних.

    Основними внутрішніми   документами,  що  регламентують  діяльність біржі, виступають Статут  біржі  і  Правила  біржової торгівлі.   У  Статуті  відбиті  всі основні  положення,  що  визначають внутрішню структуру  біржі, взаємовідносини членів біржі  й інших учасників торгів; організаційно-правову  форму біржі. 

      Розрізняють дві категорії членів  біржі:

• повні  члени - із правом на участь у біржових торгах у всіх секціях біржі і на визначену установчими документами біржі  кількість  голосів  на  Загальних зборах біржі і на загальних зборах членів секцій біржі;
• неповні члени - із правом на участь  у  біржових  торгах  у  відповідній секції  і на визначену установчими документами біржі кількість голосів на Загальних зборах членів біржі і загальних зборах членів секції біржі.

    У деяких біржах існує інститут відвідувачів.  Вони діляться на постійних і разових.   Постійні відвідувачі вносять річну  плату за вхід на біржу, разові - за кожне  відвідування.

    Органи  управління біржі включають три  основних рівня, що відповідають широті кожного з них.

    Вищим органом являються Загальні збори учасників-членів біржі, що виступають деякою мірою законодавчим органом.

      Виконавчі функції виконує Біржовий комітет, що володіє правом контролювати діяльність інших служб і розробляти головні напрямки діяльності біржі, встановлювати і коректувати правила біржової торгівлі. 

    Поточне управління біржею здійснює Контрольно-ревізійна комісія, компетенція і повноваження якої регулюються Статутом товарної біржі. 

    Політика  біржі провадиться в життя  комітетами, що складаються з членів біржі, призначуваних Радою директорів.  Члени комітетів працюють без відповідної оплати.  Вони вносять рекомендації і допомагають Раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки по функціонуванню бірж.

    Число комітетів не постійне і коливається  від 8 до 40.  Основними являються  такі 5 комітетів, що існують практично  на кожній біржі. 

    До  складу підрозділів біржі входять:

• Контрольний комітет - веде спостереження за діловою активністю на біржі, розміром відкритої позиції, а також за тим, як йде ліквідація контрактів із термінами постачання, що минають. 

 
 
 

    Схема управління біржею  

Загальні збори  учасників-членів біржі

 

      

Біржовий комітет (Рада біржі)

 

      

Контрольно-ревізійна  комісія

 

      

Котирува

льний комітет

Арбітражний

комітет

Комітет по прийому  нових членів

Наглядовий комітет

Контрольний комітет

 
 
 
 
 
 

 

• Арбітражний комітет - судовий орган біржі, призначає арбітрів для вирішення суперечок між членами, а також у випадку звертання клієнтів - не членів при виникненні суперечок між ними і членами біржі.
• Котирувальний комітет - робочий орган,  головною задачею якого являється підготовка до публікації  біржових  котирувань  і  аналізу руху цін.
• Наглядовий комітет - розглядає   суперечки  і  виносить  рішення  по  всім дисциплінарним питанням, що йому передає комітет по діловій етиці.
• Комітет по прийомі нових членів - розглядає усі  звертання  про  вступ  у члени біржі.  Рекомендації комітету надаються Раді директорів, що вирішує питання про прийняття кандидата в члени біржі.

      Біржовий апарат складається  з: 

    1. Центр економічного аналізу, що  здійснює:

• контроль над кон'юнктурою ринку продукції;
• підготовку кон'юнктурних оглядів;
• аналіз технічних, економічних і інших чинників, здатних вплинути на кон'юнктуру ринку;
• кон'юнктурні прогнози;
• платні консультації по економічних питаннях.

    2. Договірно-правовий відділ з арбітражем, що здійснює:

• оформлення договорів між партнерами по угоді;
• юридичне оформлення угод, контролює правильність їх укладання маклерами;
• контроль правомірності дій учасників торгів;
• підготовку справ до розгляду їх в  арбітражній  комісії.

    3. Транспортно-тарифний відділ, що  здійснює:

• організацію і забезпечення доставки купленої на біржі продукції;
• консультування  продавців  і покупців з питань, пов'язаних із транспортуванням;
• підготовку  пропозицій по ефективних засобах доставки партії вантажів покупцю;
• оформлення розрахунків за доставку вантажів.

    4. Відділ удосконалювання біржової  торгівлі, що  здійснює:

• аналіз  рівня розвитку і стану торгівлі на даній біржі;
• пошук шляхів підвищення ефективності і якості роботи біржі;
• розробку  і  впровадження  нововведень,  що спонукають біржовий апарат до більш активної діяльності;
• вивчення досвіду організації біржової торгівлі в країні і за кордоном.

    5. Інформаційний центр, що забезпечує:

• одержання,  збереження й опрацювання всієї  інформації, що
• циркулює; надання членам і відвідувачам біржі  послуг по проведенню необхідних  розрахунків, а також по інформаційному обслуговуванню.

    6. Відділ організації і забезпечення  біржової торгівлі, що здійснює:

• утримання біржового залу в належному порядку;
• забезпечення біржі комерційною інформацією;
• забезпечення  членів біржі необхідними матеріалами й умовами для укладання угоди.

    7. Адміністративно-господарський відділ, що здійснює:

• традиційні господарські задачі;
• рішення  задач,  пов'язаних  із веденням бухгалтерських справ, рішення питань по оплаті праці.

    8. Брокерські контори що забезпечують:

• здійснення біржової торгівлі в біржовому залі;
• надання брокерів членам біржі для здійснення ними торгових операцій;
• оформлення угод;
• контроль виконання обома сторонами договірних зобов'язань;
• експертизу партій товарів,  що надходять  на біржовий торг.