МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ "УКРАЇНА" ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГ ІЙ 
 

кафедра фінансів і кредиту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: "Фінанси"

на тему: "Державне пенсійне забезпечення в  Україні" 
 
 
 
 

ВИКОНАВЕЦЬ:

студентка 3 курсу

гр. ФНз-31

спеціальність"Фінанси  і кредит"

О.А.Шефелюк

  «__» __________ 201_ р.

КЕРІВНИК:

__________            І.В.Піхур

  «__» __________ 201_ р.   
 
 

Хмельницький, 2011р

      ЗМІСТ  

ВСТУП ………………………………………………………………….....................3

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.........................................................................................................5

         1.1. Сутність, роль і призначення  пенсійного забезпечення та його місце в системі соціального захисту населення.......................................................5

1.2. Пенсійна  система України..................................................................10

1.3. Рівні  пенсійного забезпечення...........................................................15

РОЗДІЛ ІІ ПРАГМАТИКА І ПРОБЛЕМАТИКА ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ.......................................................19

         2.1. Аналіз процесів формування і  використання фінансових ресурсів  Пенсійного фонду України.......................................................................................19

         2.2. Характеристика соціально-економічних  і демографічних аспектів становлення  державного пенсійного забезпечення................................................27

         2.3. Етапи розвитку державного пенсійного  забезпечення і поглиблене дослідження  їх фінансових аспектів........................................................................37

РОЗДІЛ ІІІ  ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ..................................................................................41

         3.1.Виявлення  й узагальнення основних напрямів  розвитку державного пенсійного  забезпечення...........................................................................................41

         3.2.Напрями  вдосконалення системи трирівневого  пенсійного забезпечення в Україні..............................................................................................44

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………......50

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................................52

ДОДАТКИ..................................................................................................................55 
 
 
 

ВСТУП 

     Актуальність  теми. Реформування української економіки, а саме перехід її від планової, централізованої, до ринкової і такої, що виступає в світі в якості повноцінної функціонуючої системи, передбачає створення в ній ряду ефективних механізмів соціального захисту громадян. В цьому контексті, найважливішим завданням, що стоїть перед державою є питання пенсійного забезпечення громадян.

      Система пенсійного забезпечення фактично відображає ставлення держави до тих громадян які відпрацювали на неї більшу частину  свого життя. Пенсійне забезпечення в Україні є основною складовою державної системи соціального захисту населення. А основною ланкою у здійсненні пенсійного забезпечення в Україні виступає Державне пенсійне забезпечення, яке і є об’єктом дослідження в даній курсовій роботі.

      Метою роботи є детальне вивчення системи пенсійного забезпечення в Україні і тієї ролі яку відіграє в ній Державне пенсійне забезпечення, його місце в структурі соціального захисту населення та економіці країни, сучасний стан та перспективи розвитку, шляхи вдосконалення. При чому ці питання набувають ще більшої актуальності не тільки тому, що стосуються кожного, а й у відповідь на розпочату пенсійну реформу. Для досягнення цієї мети в роботі використана значна кількість інформаційних джерел, наведений ілюстративний матеріал, статистичні дані, що характеризують процеси в пенсійному забезпеченні (чисельності пенсіонерів, розподіл доходів і видатків, демографічні показники та інше), вивчені нормативно-правові акти.

     Відповідно  до поставленої мети вирішуються  наступні завдання:

• Теоретичні засади державного пенсійного забезпечення.
• Прагматика і проблематика державного пенсійного забезпечення.
• Шляхи розвитку державного пенсійного забезпечення в Україні.

      Об’єкт  дослідження – державне пенсійне забезпечення, доходи і видатки Пенсійного фонду України.

      Предметом дослідження є фінансові відносини, які виникають в процесі формування доходів, та використання коштів державного пенсійного забезпечення в Україні  і шляхи його подальшого розвитку.

      Методи  дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження є фундаментальні положення світової економічної думки, теорії соціального захисту населення, законодавчі акти та нормативні матеріали державних органів, наукові роботи, які висвітлюють соціально-економічні особливості функціонування пенсійних систем. У процесі дослідження та проведення порівняльного аналізу застосовувались методи аналізу формування і використання фінансових ресурсів Пенсійного фонду України.

     Курсова робота складається з вступу, трьох  розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. 

РОЗДІЛ  І  ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ  ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

     1.1 Сутність, роль і призначення  пенсійного забезпечення та його  місце в системі соціального  захисту населення

 

      Пенсійне  забезпечення – необхідний елемент  системи соціального захисту, важлива умова економічної та соціальної стабільності держави. Гідне забезпечення добробуту своїх громадян у тому числі тих, хто втратив працездатність за віком або за інвалідністю, а також з настанням інших страхових випадків – кінцева мета економічної діяльності держави. Пенсія – це соціальний контракт між різними поколіннями населення щодо забезпечення пенсіонерам достатнього рівня і якості життя. Тому створення сучасної моделі системи пенсійного забезпечення можливо з врахуванням контрактної природи економічних процесів. Такий підхід дозволив запропонувати визначення пенсійного забезпечення як багато суб’єктного соціального контракту, що укладається індивідом з фірмами, пенсійними фондами і державою з приводу виплати пенсій і протидії можливим витратам через механізм управління соціально-економічними ризиками.

  У юридичній літературі досить докладно розглянуто питання пенсійного забезпечення, а зокрема поняття “пенсія ” та її суттєві ознаки. Отже пенсія це:

• періодичні виплати, що проводяться за рахунок коштів соціального страхування з метою матеріального забезпечення робітника, службовця чи його сім’ї у зв’язку з завершенням повного великого циклу його трудової діяльності або у зв’язку з остаточним чи тривалим вибуттям його з числа повноцінних працівників;
• матеріальне забезпечення громадян у старості, по інвалідності та в разі втрати годувальника, а також за вислугу років у вигляді систематичних грошових виплат;
• регулярна (періодична) грошова виплата соціально-аліментарного призначення, що провадиться особам похилого віку, інвалідам та іншим категоріям громадян та їх сім’ям у випадках, передбачених законом із суспільних фондів споживання у зв’язку з їх (або особи, на утриманні якої вони знаходяться) минулою трудовою або іншою суспільно корисною діяльністю, яка припинена або замінена більш легкою діяльністю з передбаченої законом поважної причини; виплата, розмір котрої співвідноситься, як правило, з минулим заробітком. Ця виплата є для непрацюючих пенсіонерів основним джерелом засобів до існування;
• щомісячні грошові виплати громадянам за рахунок держави для їхнього матеріального забезпечення в старості, в разі інвалідності, втрати годувальника, а також за вислугу років
• щомісячні виплати з фондів для непрацездатних, що призначаються в розмірах, співвіднесених з минулим заробітком, особам, які впродовж установленого строку займалися суспільно корисною діяльністю й досягли певного віку;
• виплата, що провадиться державою у зв’язку з настанням певної обставини у житті людини, – досягнення певного віку, інвалідності, смерті годувальника;
• державна виплата, яка провадиться з Пенсійного фонду з метою матеріального забезпечення непрацездатних громадян у зв’язку з їх минулою трудовою чи іншою суспільно корисною діяльністю у розмірах, як правило, співвіднесених з минулим заробітком пенсіонера;
• щомісячні грошові виплати, що надаються громадянам при досягненні певного віку, настанні інвалідності, в разі втрати годувальника, а також у зв’язку з тривалою професійною діяльністю.

     Серед українських політиків і фахівців немає єдиної думки щодо змісту та співвідношення понять "соціальне забезпечення" та "соціальне страхування". Про це, зокрема, свідчить дискусія щодо назви законопроекту "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, дехто вважає, що заміна назви Закону України "Про пенсійне забезпечення" на "пенсійне страхування" не змінює власне змісту документу. Тоді як інші стверджують, що це ґрунтовно змінює принципи матеріального забезпечення осіб похилого віку. Декому здається, що це лише теоретична дискусія. Але за теоретичним підґрунтям можуть стояти цілком конкретні принципи соціальної політики.

     Відповідно  до кодифікації МОП (Міжнародна Організація  Праці), сучасне розуміння терміну "соціальне забезпечення", як системи  права, включає такі поняття: соціальне страхування, соціальна допомога, державна допомога, що фінансується за рахунок податків; ощадні фонди тощо. Таким чином, термін "соціальне забезпечення" є більш широким поняттям відносно терміну "соціальне страхування". Останнє поняття є складовою частиною першого    [12, с. 45].

     Конституція України, прийнята парламентом 28 червня 1996 р., закріпила право громадян на соціальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них  обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

     Соціальне страхування зможе діяти досить ефективно лише у тому випадку, якщо воно буде всеосяжним як з точки зору охоплення нею населення, так і з точки зору покриття ризиків, а також носити універсальний характер    [1, с. 13].

     Існує відмінність між тією чи іншою  системою соціального страхування, водночас можна виділити такі основні елементи соціального страхування:

• фінансується за рахунок внесків, які зазвичай солідарно сплачують роботодавці та працівники, при можливому участі держави у формі внесків за певні категорії працівників або дотацій за рахунок загальних податків;
• обов'язкова участь працівників з деякими винятками;
• внески акумулюються у спеціальних фондах, за рахунок яких виплачується пенсія та допомога;
• надлишок коштів у фонді, які не використані для виплати пенсій або допомоги, інвестуються для отримання додаткового доходу;
• особисте право на пенсію чи допомогу гарантується наявним обліком внесків без застосування процедури перевірки доходів або нужденності;
• розмір внеску та виплати часто залежить від того, скільки застрахована особа заробляє або заробляла раніше;
• страхування від трудового каліцтва зазвичай повністю фінансується за рахунок наймача при можливій участі держави за рахунок загальних податків.

     Отже, на державному рівні соціальне страхування  виступає як важлива складова соціальної політики.