Порядок розрахунків суб’єкта підприємництва за зовнішньоекономічним договором

       Технологія  інкасування документів за експортовані товари (послуги) така: банк-ремітент (уповноважений  банк), отримавши від свого клієнта  інкасове доручення з додатком до нього товаро-розпорядницьких документів, направляє їх інкасуючому банку  країни-імпортера. Інкасуючий банк видає  документи платнику (імпортеру) відповідно до інструкцій, зазначених в інкасовому дорученні. Після одержання платежу  від платника за інкасованими  документами  цей самий банк (він є представницьким  банком) переводить інкасовану суму грошей банку-ремітенту, що робить відповідний  запис у кредит рахунка свого  клієнта (експортера).

       Розрахунки  шляхом інкасо в умовах платежу проти  документів або акцепту дають  експортеру гарантію в тому, що товар  не перейде в розпорядження покупця, поки ним не буде зроблений платіж або надане зобов’язання оплатити товар. Водночас, ця форма розрахунків  має і низку недоліків. До моменту  одержання документів банком країни-імпортера  покупець може виявитися неплатоспроможним, і експортеру, що не має ніяких додаткових гарантій, не залишається нічого іншого, як продати товар іншому покупцю, або повернути товар, що пов’язано  для нього з непродуктивними  витратами. Крім того, при зміні кон’юнктури  недобросовісний покупець може відмовитися  від викупу товарних документів. Для  усунення подібних ризиків експортер  погоджується на інкасову форму розрахунків  тільки з тими покупцями, платоспроможність  і добросовісність яких не викликають сумнівів і перевірені досвідом попередньої  спільної роботи.

       Відповідно  до Типових рекомендацій щодо базових  платіжних умов зовнішньоекономічних контрактів українських суб’єктів  господарювання в умовах нестабільних обмінних курсів і обмежень на валютні  операції на ринках країн СНД, затверджених наказом МЗЕЗторгу України від 28.01.99 р. № 39:

• при визначенні валюти платежу для розрахунків за експортними контрактами застосовувати вільно конвертовану валюту першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України;
• в експортних контрактах резидентів України передбачати здійснення розрахунків у формі авансового платежу, безвідзивного документарного акредитива або документарного інкасо з наданням банківської гарантії;
• в імпортних контрактах резидентів України передбачати здійснення розрахунків у формі безвідзивного підтвердженого документарного акредитива, документарного інкасо з наданням у необхідних випадках банківської гарантії на умовах і відповідно до форми, передбачених чинним законодавством України, або в грошовій формі після одержання товарів (робіт, послуг);
• в умовах зовнішньоекономічних контрактів необхідно вказувати їх загальну вартість;
• у контрактах на переробку давальницької сировини, крім загальної вартості контракту, вказувати його заставну вартість;
• якщо валюта ціни і валюта платежу за умовами контракту різні, то в контракті зазначити курс, за яким буде здійснене перерахування валюти ціни у валюту платежу;
• з метою своєчасного одержання коштів за експортовані товари при укладенні зовнішньоекономічних контрактів вказувати валютний рахунок тільки того резидента, який є стороною контракту, крім випадків, що передбачають уступку вимоги або переказу боргу;
• в умовах зовнішньоекономічних контрактів вказувати застереження на випадок непоступлення коштів за експортовані товари, застереження на випадок не поступлення товарів по імпорту в обумовлені контрактом строки, антидемпінгові застереження та інші, передбачені в постанові Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.95 р. № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті».

       Хоча  в Типових рекомендаціях згадується можливість уступки вимоги або переводу боргу, однак ці операції заборонені Указом Президента України «Про заходи щодо збільшення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами» від 04.03.98 р. № 167/98.

  СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 29. – Ст. 377.
2. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 40. – Ст. 364.
3. Про затвердження Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затв. Постановою Правління Національного банку України № 281 від 10.08.2005 р.
4. Про переказування коштів у національній та іноземній  
   валюті   на   користь   нерезидентів   за   деякими   операціями, затв. Постановою Правління Національного банку України № 597 від 30.12.2003 р.
5. Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)  і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті, затв. Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України № 444 від 21.06.1995 р.
6. Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2004. – 624 с.
7. Господарське законодавство України / Роїна О. М. – К.: КНТ, Видавничий дім «Скіф», 2008. – 572 с.
8. Саніахметова Н. О. Підприємницьке право: Суб’єкти підприємництва. Кредитування. Оренда. Лізинг. Зовнішньоекономічна діяльність. Інвестиції. Антимонопольне законодавство. Захист від недобросовісної конкуренції. Реклама: Навч. посібник. – К.: А. С. К., 2001. – 704 с. – (Економіка. Фінанси. Право).