- тіньова заробітна плата та  зайнятість;

      - поширення пільг щодо сплати  пенсійних внесків, дострокового  виходу на пенсію та переваг  для певних категорій щодо  обчислення розмірів пенсій;

      - заборгованість із внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підприємств, установ і організацій;

      - постійне збільшення розмірів  пенсійних виплат незалежно від  фактичної сплати страхових внесків;

      - підвищення мінімального розміру  пенсії за віком до рівня  прожиткового мінімуму, що не узгоджено із зростанням заробітної плати та реальними фінансовими можливостями Пенсійного фонду;

      - низький рівень оплати праці,  виплата заробітної плати в  натуральній формі та заборгованість  з її виплати звужують базу  нарахування пенсійних внесків;

      - практика списання заборгованості  зі сплати пенсійних внесків  підриває фінансову базу пенсійної  системи і провокує роботодавців  до ухилення від сплати пенсійних  внесків;

      - чинна солідарна пенсійна система  дуже залежить від демографічних  ризиків;

         - високий рівень демографічного  навантаження на працездатне  населення з боку осіб пенсійного  віку.

    Усвідомлюючи  значимість соціального захисту  пенсіонерів необхідно зробити  дуже важливі зміни, щоб це реформування принесло бажані результати. Для цього необхідно впровадити у дію такі процеси:           

    1. Виконувати правила інвестування  пенсійних коштів, які мінімізують  ризик і гарантують дохід.                            

    2. Відпрацювати на прикладах програму  розвитку ринку середньо і  довгострокових боргових зобов'язань як одного з важливих інструментів інвестування пенсійних коштів та механізми гарантування виконання державою своїх боргових зобов'язань.                

    3. Сприяти розвитку ринку іпотечних  фінансових інструментів, становленню  інвестиційних фондів, вкладенню в них пенсійних коштів і наступному використанню при кредитуванні будівництва та придбанні житла.                 

    4. Забезпечити виконання механізмів  взаємодії учасників пенсійних  фондів, банків, небанківських установ,  що їх обслуговують.    

    5. Забезпечити та розробити механізми  участі пенсійних фондів в  управлінні емітентами акцій,  в які вкладені пенсійні активи  та інвестування пенсійних коштів  в іноземні фінансові проекти       

    6. Забезпечити фінансову стабільність  установ, які приймають пенсійні внески.  Ці процеси дадуть змогу створити ефективну систему інвестування пенсійних коштів в розвиток економіки. А також сприятиме фінансовому зміцненню накопичувальної пенсійної системи і забезпеченню її стійкості з поступовим зближенням співвідношення між середніми розмірами пенсій і заробітної плати до 70%. Будуть усунуті чинники соціальної несправедливості перерозподілу коштів Пенсійного фонду на користь пільгових категорій.   Таким чином подальше реформування пенсійної системи в Україні має спрямовуватися на теоретично і практично обгрунтоване дослідження цієї сфери. При вирішенні цієї задачі слід спиратися на ступінь задоволення потреб пенсіонерів з врахуванням показника темпів зростання економіки, витрат пенсійного фонду на їх забезпечення. Реформування пенсійної системи в складних і суперечливих умовах трансформування повинна враховувати вплив фінансових ризиків.

ВИСНОВКИ

 

    У курсовій роботі  наведено теоретичне узагальнення і запропоновано  нове розв’язання актуального наукового завдання, важливого з погляду як економічної теорії, так і фінансової  практики. Проведене дослідження дозволило зробити відповідні висновки :      1.Вихідною домінантою дослідження державного пенсійного забезпечення як незамінного фінансово-економічного, суспільного і правового інституту соціального захисту, стали положення теорії трудової вартості та суспільного добробуту.           2. З метою подолання та попередження проблем дефіцитності Пенсійного фонду України і диверсифікації ризиків, забезпечення зростання його доходів і формування резервного фонду для запровадження накопичувальної системи запропоновано здійснити комплекс наступних заходів:

• перевести на загальні умови сплати до Пенсійного фонду суб’єктів підприємницької діяльності, що обрали спрощену систему оподаткування, платників єдиного і фіксованого податку;
• законодавчо визначити джерела відшкодування видатків Пенсійного фонду з виплати пільгових пенсій, а також різниці між науковими і трудовими пенсіями для ліквідованих підприємств та не бюджетних наукових установ, що спричиняє додаткове навантаження на власні кошти Пенсійного фонду;
• погасити і в подальшому попереджувати заборгованість державного бюджету і державних цільових фондів перед Пенсійним фондом України. Забезпечити своєчасне і повне фінансування ними виплати пенсій. Скасувати існуючу практику непрямої фінансової підтримки державних підприємств шляхом прийняття рішень щодо масового списання їх боргів перед Пенсійним фондом.

    3. Запропоновано розмежувати соціальні  та пенсійні виплати і, з цією метою, вилучити бюджетні кошти із джерел доходів Пенсійного фонду. При такому розмежуванні вирішуються наступні питання:

• унеможливлюється вирішення проблеми бідності за рахунок перерозподілу пенсійних коштів;
• підвищення мінімальних пенсій здійснюється за рахунок бюджетних коштів і кваліфікується як соціальна допомога пенсіонерам.

    4. Зважаючи на негативні демографічні  процеси, значну чисельність пенсіонерів,  що суттєво перевищує чисельність  осіб, старших працездатного віку, високий коефіцієнт демографічного навантаження та потребу утримання пенсії на належному рівні, пропонується поетапне підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років протягом 5 років.

    5. Розвиток пенсійної системи не  може здійснюватись без істотного  реформування оплати праці, збільшення її частки в структурі ВВП та собівартості продукції, а також підвищення рівня заробітної плати як основи сплати страхових внесків. Запропоновано подальше реформування заробітної плати здійснювати шляхом:

    - запровадження єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетної сфери;

    - встановлення мінімальної заробітної  плати на рівні не нижче  прожиткового мінімуму для працездатних  осіб;

    - запровадження ринкового інструменту  державного регулювання заробітної плати за допомогою коефіцієнта доцільності.

    6. Важливою умовою запровадження  накопичувальної складової державного  пенсійного забезпечення є перехід  на паритетну систему сплати  пенсійних внесків, шляхом введення  брутто-ставки страхових внесків  (порівну для роботодавців і найманих працівників – по 17%). Такий перехід дає значний соціальний ефект, але стає реальним при умові підвищення частки оплати праці у собівартості продукції до 25-30%.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 
 

1. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV ( із змінами внесеними згідно із Законами N 1878-IV ( 1878-15 ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 49, ст.528, N 2153-IV ( 2153-15 ) від 4.11.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.42, N 2287-IV ( 2287-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.137, N 2291-IV ( 2291-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.141, N 2343-IV ( 2343-15 ) від 13.01.2005 )

2. Загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  та пенсійне забезпечення у  цифрах і фактах. Міністерство  праці та соціальної політики України. Пенсійний фонд України. Київ – 2008. – С. 205.

3. Бойко М.Д.  Право пенсійного забезпечення в Україні. – К.: Юрінком Інтер, 2006.– С. 355.

4. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. пос. для економ. спец. Вузів. – К.: Вища школа, 1997. – С. 383.

5. Внукова О.П., Гайдук В.П. „ Соціальне страхування”. – К.: „Знання-Прес”, 2005. – 340с.

6. Захарко М. Сплата внесків до Пенсійного фонду: аналіз змін// Фінанси України. 2006. – №9. – С. 82.

7. Зайчук Б. Пенсійна реформа з перспективою на майбутнє // Соціальний захист. – 2005. - №4. – С. 29-31.

8. Коваленко О. На пути к пенсионной реформе: персонифицированный учёт // Персонал. – 2006. - №1. – С. 63-65.

9. Котляр Д.  Недержавне пенсійне забезпечення  в ЄС: корисний досвід та можливі  висновки для України. Часопис «ПАРЛАМЕНТ» №4/2002

10.Бланкарт Ш.  Державні фінанси в умовах  демократії. – К.: Либідь, 2000.11. 11.Мельник О.М. Реформування пенсійного забезпечення в Україні ”. – К.: „Знання-Прес”, 2005. – С 250.

 Фінанси України.  – 2002. - №4. – С. 32-38. 

12.Шевчук В.О. Становлення та розвиток системи державного фінансового контролю в Україні //Фінанси України. – 2003. - №11.

13. Огій О. Переваги персоніфікованого обліку та звітності: про деякі результати експерименту у Львівській області // Праця і зарплата. – 2005. - №6. – С. 8-9.

14. Уваров В. Пенсійна реформа набирає обертів // Соціальний захист. – 2006. – №8. – С. 22.

15. Шумський В.М., Діхтєрьова В.В. Формування Пенсійного фонду: реальність потенційних джерел // Фінанси України. – 2007. - №7. – С. 58-61.
16. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Атіка, 2008.С. – 368.
17. Борисенко Н.Ю. Мировой опыт проведения пенсионных реформ // Финансы и кредит (рус.).- 2006.- № 18.- C.53-59
18. Гнибіденко І.Ф., Непокульчицький А.О. Наукові підходи до реформування пенсійної системи в Україні та країнах ЄС // Проблеми науки (укр.).- 2006.- № 4. – C. 30-38
19. Зайчук Б.О., Микитенко В.С., Семендяєва В.І. Система пенсійного забезпечення сьогодні і завтра: Коментар застосування Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». – Київ: «Формат» ВПД, 2005 р. – С. 336.
20. Сташків Б. Пенсія як об’єкт правовідносин в соціальному забезпеченні // Право України. – 2005. – №11. – С. 89-93.
21. Сташків Б. Загальна характеристика юридичних фактів у пенсійному забезпеченні // Право України. – 2006. – №1. – С.115-119.
22. Сивак С. Конституційні гарантії права на пенсійне забезпечення і пенсійна реформа // Право України. – 2007. – №12. – С. 70-74.
23. Ачаркан В.А. Государственные пенсии. – М.: Юрид. лит., 2008.
24. Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні: Курс лекцій. – К., 2008. – С. 93.
25. Советское право социального обеспечения / Доброхотова Е.Н., Филипова М.В., Янтураева М.А. – СПб, 2005. – С.231.
26. Зайкин А.Д. Правоотношения по пенсионному обеспечению. – М.: Изд-во МГУ, 2005. – С. 176.
27. Малецкий А. Накопительная система // Вестник Пенсионного фонда Украины. – 2007. - № 1. – С. 20-21
28. Сивак С. Організаційно правові основи недержавного пенсійного забезпечення // Право України. – 2008. – №1. – С.119-121.
29. Надточий Б., Яценко В. Пенсійне забезпечення в Україні: історичний аспект // Україна: аспекти праці. – 2000. –  № 1. – С. 11.
30. http://www.rada.gov.ua – сайт Верховної Ради України. http://pension.ukrinform.com.ua – Пенсійний фонд України
31. http://www.mlsp.gov.ua – сайт Міністерства праці та соціальної політики України
32. http://project.ukrinform.com – газета «Ділова Україна»
33. http://demography.narod.ru – сайт демографічного стану суспільства
34. http://dnop.com.ua
35. pension.ukrinform.ua/ - Пенсійна реформа. Українське національне інформаційне агентство
36. www.pension.kiev.ua – сайт пенсійної реформи

                                                
 
 
 
 
 

Додаток А

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Рис.А.1 Структура надходжень та розподілу  коштів Пенсійного Фонду. 
 
 
 

Додаток Б

Таблиця Б.1

Сплата  внесків до Пенсійного Фонду робітником і роботодавцем в країнах світу.