Шляхи вдосконалення управління прибутком підприємств

      Тобто збільшення цін товариством на 10% за даними операційного аналізу призводить до зростання прибутку. При чому сума сформованого в даному випадку прибутку майже в 2 рази більша фактичного. Крім того значно знижується поріг рентабельності. Це свідчить про високу чутливість операційної діяльності до динаміки цін на ринку.

      Розглянемо  також варіант підвищення обсягу виробництва та реалізації на 10%. В даному випадку зростатиме не тільки виручка, а і змінні витрати, що видно з табл. 2.8.

      Таблиця 2.8.

      Оцінка  результату нарощення обсягу виробництва  та реалізації ТОВ «Дайна» на 10%.

      Розрахунки  показують, що збільшення обсягів реалізації підприємством призведе до меншого  ефекту, ніж підвищення цін. Прибуток збільшиться на 526,7 тис. грн.

      Тобто результат операційної діяльності підприємства набагато менш чутливий до змін обсягу діяльності. Решта показників (запас фінансової міцності в тис.грн. та в %) зазнали значних покращень, проте недостатніх для нормальної діяльності підприємства.

      Розглянемо  також варіант зниження змінних  витрат на 10%, результати розрахунків  зведемо до табл. 2.9.

      Таблиця 2.9.

      Оцінка  результату зниження змінних витрат ТОВ «Дайна» на 10%.

      Як  бачимо результат зниження змінних  витрат на 10% є близьким до результату зростання цін.

      Результатом зниження змінних витрат крім зростання прибутку є також суттєве зниження порогу рентабельності та зростання запасу фінансової міцності.

      Оцінимо також варіант зниження постійних  витрат на 10%, результати розрахунків  зведемо до табл. 2.10. 
 
 

      Таблиця 2.10.

      Оцінка  результату зниження постійних витрат ТОВ «Дайна» на 10%.

      Результат зміни постійних витрат практично  дорівнює величині самої їх зміни та призводить до збільшення прибутку більш ніж у 2 рази, що робить такі дії більш виправданими навіть у порівнянні із приростом виробництва та реалізації продукції. Крім того постійні витрати як уже відмічалося вище невиправдано зросли і їх необхідно зменшувати.

      Тобто слід зазначити, що для підприємства дієвими методами нарощення прибутку від операційної діяльності є  наступні (в порядку зниження ефективності їх впровадження):

1. підвищення цін реалізації, що викликає найбільше покращення результатів діяльності;
2. зниження змінних витрат, ефект від чого близький до ефекту попереднього заходу, хоча і дещо менший;
3. зниження постійних витрат, що дозволить в значній мірі знизити збиток підприємства;
4. нарощення обсягів виробництва та реалізації продукції.

      У відношенні перелічених варіантів  нарощення прибутку витрат ТОВ «Дайна» слід сказати, що можливість їх реалізації в умовах діяльності підприємства є неоднаковою.

      Варіант підвищення цін слід розцінювати  як неможливий, оскільки ціни на продукцію  товариства встановлюються ринком, на якому представлена значна кількість підприємств як вітчизняних так і ближнього зарубіжжя, що обумовлює слабкі можливості впливу на цінову ситуацію з боку одного підприємства. Тому даний найбільш ефективний захід щодо нарощення прибутку широко застосувати не можна.

      Варіант зниження змінних витрат годиться також  далеко не завжди, оскільки змінні витрати  включають складові, що сильно залежать від зовнішніх чинників: заробітна  плата, вартість сировини та матеріалів, вартість придбання товарів, тощо.

      Третій  варіант повинен бути для підприємства прийнятним у всіх відношеннях, хоча і дещо менш ефективним.

      Загалом же ТОВ «Дайна» необхідно застосовувати  комбінацію таких методів як нарощення  збуту продукції при одночасному  зниженні змінних та постійних витрат, при чому саме дії щодо зниження постійних витрат найбільш актуальні для підприємства вже на даний час. 
 
 
 
 
 
 
 

      2.3 Вплив політики  управління прибутком  на

фінансовий  стан підприємства 

Управління  прибутком підприємства включає такі складові:

1. визначення обсягу продажу, який забезпечує беззбиткову операційну діяльність;
2. використання операційного лівериджу в обґрунтування шляхів збільшення прибутку;
3. проведення операційного аналізу для оцінки впливу різних факторів на обсяг прибутку.

      Найбільш відомим підходом до розрахунку прибутковості в ринкових умовах є метод встановлення критичних співвідношень. Застосування методу „критичних співвідношень”  дає змогу встановити зусилля підприємства, докладені для отримання операційного прибутку. Його основою є механізм встановлення беззбиткового рівня виробництва за наявності у підприємства:

1. постійних витрат, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягів виробництва;

• змінних витрат, що прямо або опосередковано пов’язані з процесом виробництва;

• відповідного обсягу продукції за умови, що чистий дохід дорівнюватиме сумі постійних і змінних витрат.

      Аналітичний метод визначення критичних співвідношень  полягає у розв’язанні рівняння з урахуванням того, що при збільшенні обсягів виробництва продукції  питома вага змінних витрат стосовно одиниці продукції  залишається незмінною, а постійних – знижується. Тобто рівень валових витрат на виготовлення продукції коригується на розмір постійних витрат.

     Здатність підприємства забезпечити свою господарську діяльність відповідними фінансовими ресурсами значним чином залежить від його фінансового стану. Тому фінансовий стан підприємства є однією з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності.

     Фінансовий  стан – поняття, яке характеризує забезпеченість підприємства ресурсами, необхідними для нормальної роботи, доцільність та ефективність їх  використання, фінансові відносини з іншими підприємствами.

     Щоб вижити в умовах ринкової економіки  і не допускати банкрутства підприємства необхідно знати як управляти фінансами, якою повинна бути структура капіталу, яку частку повинні займати власні та залучені кошти, чи може підприємство відповідати за свої зобов’язання. І тому виникає необхідність оцінити фінансовий стан підприємства.