Роль нетрадиційних уроків у формуванні іншомовної комунікативної компетенції учнів початкової школи

    Початковий  етап важливий ще й тому, що від того, як йде навчання на цьому етапі, залежить успіх в оволодінні предметом  на наступних етапах. Не можна не погодитися з англійським методистом Г. Пальмером, який надавав дуже велике значен ня початоку вивченні іноземної мови. Так, він писав: "Take care of the first two stages and the rest will take care of itself". Хоча в цьому висловлюванні крім елементарної ступені згадується і проміжна ланка, це не знімає важливість першого, тобто початкового етапу.

    Крім  того, саме на початковому етапі реалізується методична система, покладена в основу навчання іноземної мови, що з перших кроків дозволяє вчителю увійти до цієї системи і здійснювати навчально-виховний процес відповідно до її основних положень.

    Ще в 1947 році І.В. Рахманов писав: «... більшість методів (мається на увазі напрямок, система навчання) істотно відрізняються один від одного тільки на елементарній ступені навчання, а для подальшої ступені вони зовсім не розроблені, або мало відрізняються один від одного навіть у методистів, що належать до протилежних лагерів ... »

    Як  відомо, побудова початкового етапу  може бути різноманітною щодо мовного матеріалу, його обсягу, організації; послідовності у формуванні та розвитку усного та письмового мовлення; обліку умов, у яких здійснюється навчально-виховний процес; розкриття потенційних переваг самого предмета у вирішенні виховних, освітніх і розвиваючих завдань, що стоять перед школою.

    Саме  тому початковий етап у вивченні іноземної  мови дозволяє закласти основи комунікативної компетенції, необхідні і достатні для їх подальшого розвитку та вдосконалення в курсі вивчення предмета.  

3. Психологічні  основи навчання іноземної  мови в молодшому  шкільному віці

    Експерименти  останніх років підтвердили, що заняття іноземною мовою розвивають дітей, перш за все, їх логічне мислення, піднімають їх освітній і культурний рівень, спостерігається позитивний вплив вивчення іноземної мови і на знання рідної. Загальна тривалість сенситивного, тобто найбільш сприятливого для початку вивчення іноземної мови, періоду психологи трактують по-різному, але найбільш часто вони сходяться на період з 4 до 8 років. Фізіологи вважають, що існує біологічний годинник мозку, також як існують у часі етапи розвитку залоз внутрішньої секреції дитини. Дитина до 9 років - фахівець у володінні мовою. Після цього періоду мозкові механізми мови стають менш гнучкими і не можуть так легко пристосовуватися до нових умов. Після 10 років дитині доводиться долати безліч додаткових перешкод. Мозок дитини має спеціалізовану здатність засвоєння мови, але з віком вона зменшується. Швидкість і міцність запам'ятовування іншомовного матеріалу в цьому віці пояснюється як переважанням механізмів довготривалої пам'яті, так і наявністю імпрітінга (друк матеріалу в свідомість за умови наявності необхідного стимулу та мотивації).

    Психологи визначають час для імпрітінга до 8 років. Хоча у цього віку є деякі обмеження, на які люблять посилатися супротивники раннього навчання: наприклад, обсяг пам'яті у дитини справді менше, ніж у дорослих, але і його мовні потреби теж менше. Є всі підстави вважати, що саме заняття мовою сприяють поступовому  збільшенню обсягу пам'яті. В даний час можна вважати доведеним, що за легкістю оволодіння мовним матеріалом дітьми, навіть у природному середовищі, стоять складні процеси, побудовані не на імітації, а на узагальненні, хоча і внутрішньо неусвідомлені. Встановлено також, що дитина опановує другу  мову легше, ніж дорослий, тільки в умовах життєво важливого для нього спілкування, джерелом якого для даного віку є навчальна гра. Інтерес до можливості реального включення в нову гру забезпечує справжню внутрішню мотивацію вивчення іноземної мови дітьми.

    Ігрова  діяльність є провідною для дитини від 3 до 8 років та її значення не втрачається в початковій школі. Навчальні можливості гри на іноземній мові відзначали багато відомих педагогів: Л.В. Виготський і Д. Б. Ельконін. Великий російський педагог Ушинський, вважав, що при правильній організації навчального процесу, навчання дітей іноземної мови повинно починатися з дошкільного віку. Ушинський вважав, що шлях розвитку мови дитини будується на розвитку дитячого мислення, а воно в свою чергу, спирається на конкретні зорові образи, на наочність. В даний час психологічні умови формування у дітей молодшого віку мовних навичок і вмінь теоретично обґрунтовані і експериментально перевірені в дослідженнях та навчальних посібниках. На думку Ш.Г. Амонашвілі дитина дуже вільно опановує мову в ранньому віці без спеціального навчання. Дворічна дитина вже в змозі вести мовне спілкування з оточуючими його людьми. Дитина від народження успадковує певну мовну функцію або мовну здатність. Ця функція синтезує в собі всі необхідні психічні закономірності, вона систематизує і виробляє способи речі, вона не потребує складних розумових операцій для розкриття закономірностей мови. Розумові операції виникають у дитини в результаті життєвого досвіду і діяльності навколишнього середовища, і поглиблюються, сформовані в міру оволодіння мовою.

    Але ці розумові операції спрямовані не на досягнення закономірностей самої мови. Мовна функція наділена специфічними здібностями: перша особливість полягає в тому, що її діяльність обмежена в часі. Саме в певний період треба забезпечити дитину необхідним вмінням у навколишнє середовище - вмінням і здатністю навчатися. Через певний проміжок часу у дитини формується мова, мовний механізм, і функція втрачає свою значимість. Тому в той період, коли діє функція, дитина досить легко засвоює мову. У силу згасання мовної функції стає неможливим уподібнювати процес навчання іноземної мови процесу засвоєння мови. Тому варто скористатися могутністю мовної функції і не відмовлятися від навчання дитини іноземній мові в ранньому дитинстві. У дошкільному та молодшому шкільному віці родима мовна функція поки що здатна діяти і якщо правильно організувати педагогічний процес з навчання іноземної мови, то вони можуть подовжити життя мовної функції.

    Усі дослідники стверджують, що навчання має  бути орієнтоване на психофізіологічні  вікові особливості дітей. Доведено, що спеціальні заняття з іноземної мови можна починати з дітьми 4-10 років: до 4 років - марно, а після 10 років - марно сподіватися на позитивний результат. Найкраще починати вивчення іноземної мови у віці 5-8 років, коли система рідної мови добре засвоєна, а до нової мови вже сформувалося усвідомлене ставлення. Саме в цьому віці ще мало мовних штампів, легко перебудовувати свої думки на нову конструкцію і немає великих труднощів при вступі в контакт на іноземній мові. І якщо методична система побудована грамотно з лінгводидактичної  і психолінгвістичної точок зору, то успіх в оволодінні запропонованим обмеженим мовним матеріалом і створення необхідних передумов для подальшого засвоєння іноземної мови забезпечено практично всім дітям. Раннє навчання іноземної мови сприяє не тільки більш міцному та вільному оволодінню нею, а й несе в собі великий інтелектуальний, виховний і моральний потенціал.

    Раннє навчання мовам:

    • стимулює мовний і загальний розвиток дітей і підвищує загальноосвітню  цінність початкового навчання, як фундаменту загальної освіти;

    • залучає дітей до культури інших  народів, формуючи тим самим загальнолюдську свідомість;

    • створює сприятливу вихідну базу для оволодіння іноземною мовою, а також для подальшого навчання мови, оскільки запобігає утворенню психологічних бар'єрів, які виникають при початковому навчанні іноземної мови у віці 1-11 років;

    • забезпечує можливість більш раннього завершення вивчення першої мови  та підключення другої;

    • вдосконалює загальні вміння (вміння працювати з книгою, довідковою літературою);

    • формує спеціальні навчальні вміння (вміння працювати з двомовним  словником).

    Слід  зауважити, що при грамотній побудові методичної системи з лінгводидактичної і психолінгвістичної точок зору успіх в оволодінні запропонованим обмеженим мовним матеріалом і створення необхідних передумов для подальшого засвоєння іноземної мови забезпечено практично всім дітям. Ефект від занять іноземною мовою в молодшому шкільному віці неодмінно позитивно позначиться на розвитку дітей, культурі спілкування, буде впливати на активізацію всіх психічних функцій, розширить загальний кругозір дітей. 

4. Про введення іноземної  мови в молодшій школі

    Чотирирічна початкова освіта розглядається як перший ступінь нової 12-річної школи, перед якою ставляться завдання, що відповідають світовим тенденціям розвитку освіти. На початковій ступені освіти відбувається становлення особистості молодшого школяра, виявлення і розвиток його здібностей, формування уміння і бажання вчитися, оволодіння елементами культури мови і поведінки.

    Новий базисний навчальний план передбачає обов'язкове вивчення іноземної мови з II по IV клас в початковій школі при 2-х годинах на тиждень. В основній школі (V-X класи) на вивчення іноземної мови виділяється 3 години на тиждень; на старшій ступені навчання в школі (XI-XII класи) вивчення іноземної мови також являється обов'язковим і передбачає два рівні: загальноосвітній (з навчальним навантаженням 2 години на тиждень) і профільній (з навчальним навантаженням 3 години на тиждень).

    Таким чином, реалізується принцип безперервного мовного шкільної освіченості в галузі вивчення іноземних мов, що відповідає сучасним потреб особистості і суспільства.

    Той факт, що у 12-річній школі іноземну  мову пропонується вивчати з II класу, є визнанням об'єктивно існуючого соціального інтересу до вивчення іноземних мов і підтвердженням важливості даного предмета для реалізації перспективних завдань розвитку особистості, таких, наприклад заходів, як зростання середнього рівня освіченості, підвищення вимог до культури, формування готовності до міжнаціональному і міжкультурного співробітництва.

    З огляду на результати більш ніж сорокарічних досліджень в області раннього навчання, які проводилися в нашій країні паралельно з широким досвідченим навчанням, можна стверджувати, що його користь багаторазово доведена. Коротко підсумовуючи переваги систематичного навчання дітей іноземній мові в молодшому шкільному віці, можна відзначити, що вивчення іноземної мови в даному віці корисно всім дітям, незалежно від їх стартових здібностей, оскільки воно надає:

    • Безперечний позитивний вплив на розвиток психічних функцій дитини: його пам'яті, уваги, мислення, сприйняття, уяви та ін.; стимулюючий вплив на загальні мовні здібності дитини.

    • Раннє навчання іноземної мови дає великий практичний ефект у плані підвищення якості володіння першою іноземною мовою, створює базу для продовження її вивчення в основній школі, а також відкриває можливості і для навчання другої, третьої іноземних мов, необхідність володіння якими стає все більш очевидною.

    • Незаперечна виховна та інформаційна цінність раннього навчання іноземної мови, яка проявляється в більш ранньому входження дитини в загальнолюдську культуру через спілкування на новій для неї мовоі. При цьому постійне звернення до досвіду дитини, врахування його менталітету, сприйняття їм дійсності дозволяє дітям краще усвідомити явища власної національної культури в порівняно з культурою країн,мова яких вивчається.

    Оновлення змісту навчання іноземних мов виявляється в тому, що відбір тематики та проблематики іншомовного спілкування орієнтований на реальні інтереси і потреби сучасних школярів з урахуванням різних вікових груп, на посилення діяльнісного характеру навчання в цілому.

    Особливу  увагу при відборі змісту навчання іноземних мов приділяється соціокультурним знанням і вмінням, що дозволяє учням адекватно представляти культуру своєї країни в процесі іншомовного спілкування.

    На  першому ступені навчання (в II-IV класах) реалізуються наступні цілі:

    • сприяти більш раннього залученню молодших школярів до нового для них мовного простору в тому віці, коли діти ще не відчувають психологічних бар'єрів у використання іноземної мови як засобу спілкування; формувати у дітей готовність до спілкування іноземною мовою і позитивний настрій до подальшого її вивчення;

    • сформувати елементарні комунікативні вміння у чотирьох видах мовленнєвої діяльності(говорінні, аудіюванні, читанні, письмі) з урахуванням мовленнєвих можливостей і потреб молодших школярів;

    • ознайомити молодших школярів зі світом зарубіжних однолітків, з пісенним, віршованим і казковим фольклором і з доступними дітям зразками дитячої  художньої літератури при вивченні іноземної мови;

    • залучити дітей до нового суспільного досвіду з використанням іноземної мови за рахунок: розширення спектру програвання соціальних ролей у ігрових ситуаціях, типових для сімейного, побутового, навчального спілкування; формувати уявлення про найбільш широкі  особливості мовної взаємодії рідною та іноземною мовами, що відповідають інтересам молодших школярів;

    • формувати деякі  універсальні лінгвістичні поняття, які спостерігаємо в рідній та іноземній мовах, розвиваючи цим інтелектуальні, мовні і пізнавальні здібності учнів.

    Раннє навчання іноземної мови надає учням  можливість:

    • розуміти на слух мову  вчителя, однокласників, основний зміст текстів з опорою на зорову наочність та мовну здогадку;