Екологічна стандартизація і паспортизація

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2011 в 19:53, контрольная работа

Краткое описание

Метою вивчення даної теми є формування у студентів цілісного підходу до системи управління станом навколишнього природного середовища, у якій стандартизація й паспортизація відіграють найважливішу роль.
Завдання теми «Екологічна стандартизація і паспортизація» - це вивчення системи екологічних норм і стандартів України, міжнародних стандартів, придбання навичок застосування цих норм і стандартів на практиці.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………………………….....3
Поняття та мета екологічної стандартизації та паспортизації………………………4
Екологічні нормативи………………….………….….……………….….…...……….7
Формування сучасного механізму нормування………………………..........………10
Паспортизація відходів……………….…….…….……….………….….…………...15
Стандартизація у галузях охорони навколишнього середовища……………..……17
Екологічні паспорти..…………………………….………………...…………………18
Висновок………………………………………….………………………………………21
Список літератури………………...…..………...……………………...……………..…23

Содержимое работы - 1 файл

Yekologichna_standartizatsiya_i_pasportizatsiya.docx

— 62.69 Кб (Скачать файл)

     Державна  система екологічного управління поки не набула цілісності як регулятивна  система охорони навколишнього  природного середовища і гармонізації співіснування суспільства і  природи. Більш розвинуті в ній  цільові функції управління охороною навколишньогоприродного середовища. У той же час уже є паростки розвитку функцій гармонізації: прийняті загальнодержавні програми формування національної екологічної мережі, національні програми екологічного оздоровлення басейнів річок (Дніпро, Сіверський Донець) тощо. 
 
 
 

Висновок

     У 1997 році Держстандарт України наказом № 495 від 18 серпня затвердив й увів у дію державні стандарти України ДСТУ ISO 14001-97 «Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування» і ДСТУ ISO 14004-97 «Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення».

     Новизна запроваджених стандартів полягає  в тому, що при описі систем екологічного управління в них залишається  значне місце для ініціативної діяльності підприємств. Зокрема, у вступі до ДСТУ ISO 14001-97 проголошується: «Слід зауважити, що цей стандарт не встановлює конкретних вимог до екологічних характеристик, окрім обов’язку дотримуватись  чинного законодавства і нормативних  актів, а також обов’язку щодо постійного вдосконалення.

     Так що дві організації, які здійснюють подібну діяльність, але мають  різні екологічні характеристики, можуть обидві відповідати його вимогам». Таким чином, при здійсненні виробничого  екологічного управління досягаються  як обов’язкові, визначені в законодавстві  цілі (такими найчастіше виступають екологічні нормативи, стандарти, ліміти тощо), так  і добровільні, тобто ті, які визначає для себе кожен суб’єкт господарської  діяльності.

     Виконання екологічних стандартів є обов'язковим  і охороняється чинним законодавством. Так, за випуск, реалізацію продукції, що у результаті порушень вимог стандартів, санітарних норм, є небезпечною для  життя й здоров'я людей, підприємство, підприємець, установа, організація сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції.

     Подальший розвиток державної системи екологічного управління пов'язаний з інтеграцією  національної і європейської екологічних  політик, гармонізацією національного  і європейського екологічного законодавства.

     Адміністративний  механізм державної системи екологічного управління ґрунтується на державній  екологічній експертизі й державному екологічному моніторингу. Слабо розвинутими  тут є такі важелі, як екологічна сертифікація та екологічна стандартизація.

     В цій роботі ми вивчили систему єдиних, обов'язкових для виконання норм, екологічних вимог до продукції, технології, управління, спрямованих на поліпшення стану навколишнього середовища та розгледіли систему екологічних норм і стандартів України, міжнародних стандартів.

 

      Список літератури

      1. Экономика природопользования / Под ред. Т.С. Хачатурова. – М.: Изд-во МГУ, 1991.
      2. Черевко Г. В., Яцків М. І. Економіка природокористування: Навч. посібник для студ. с.-г. вузів екон. спец.. — Львів : Світ, 1995. — 206с.
      3. Царенко О.М., Несвєтов О.О., Кабацький М.О. Основи екології та економіки природокористування. – Курс лекцій. Практикум: Навч. посібник. 0 Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – 400 с.
      4. Буллі В. О., Файвішенко Л. В. Економіка природокористування: Навч.   ДІЕГП, 2000. — 130с.
      5. Вацеба В. Я. Основи екології та економіка природокористування: Конспект лекцій / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці: ЧНУ, 2001.
      6. Ігнатенко М. Г., Малєєв В. О. Екологія і економіка природокористування: Навч. посіб. / Херсонський держ. ун-т. — К.; Херсон: Айлант, 2002. — 288с.
      7. Черевко Г. В., Яцків М. І. Економіка природокористування: Навч. посібник для студ. с.-г. вузів екон. спец.. — Львів : Світ, 1995. — 206с.
      8. Фомичева Е.В. Экономика природопользования: Учебник. – М.: Издат.-торг. корпорация «Дашков и Ко», 2004. – 396 с.
      9. Механізми регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва / Сумський держ. ун-т / О.Ф. Балацький (ред.). — Суми : ВВП "Мрія-1" ЛТД, 1999.
      10. Международные экономические отношения: Уч. для вузов / В.Е, Рыбалкин, Ю.А. Щербанин, Л.В. Балдин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 504 с.

Информация о работе Екологічна стандартизація і паспортизація