Екологічна стандартизація і паспортизація
Контрольная работа, 13 Декабря 2011, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Метою вивчення даної теми є формування у студентів цілісного підходу до системи управління станом навколишнього природного середовища, у якій стандартизація й паспортизація відіграють найважливішу роль.
Завдання теми «Екологічна стандартизація і паспортизація» - це вивчення системи екологічних норм і стандартів України, міжнародних стандартів, придбання навичок застосування цих норм і стандартів на практиці.
Содержание работы
Вступ…………………………………………………………………………………….....3
Поняття та мета екологічної стандартизації та паспортизації………………………4
Екологічні нормативи………………….………….….……………….….…...……….7
Формування сучасного механізму нормування………………………..........………10
Паспортизація відходів……………….…….…….……….………….….…………...15
Стандартизація у галузях охорони навколишнього середовища……………..……17
Екологічні паспорти..…………………………….………………...…………………18
Висновок………………………………………….………………………………………21
Список літератури………………...…..………...……………………...……………..…23
Содержимое работы - 1 файл
Yekologichna_standartizatsiya_i_pasportizatsiya.docx
— 62.69 Кб (Скачать файл) Державна
система екологічного управління поки
не набула цілісності як регулятивна
система охорони навколишнього
природного середовища і гармонізації
співіснування суспільства і
природи. Більш розвинуті в ній
цільові функції управління охороною
навколишньогоприродного середовища.
У той же час уже є паростки розвитку функцій
гармонізації: прийняті загальнодержавні
програми формування національної екологічної
мережі, національні програми екологічного
оздоровлення басейнів річок (Дніпро,
Сіверський Донець) тощо.
Висновок
У 1997 році Держстандарт України наказом № 495 від 18 серпня затвердив й увів у дію державні стандарти України ДСТУ ISO 14001-97 «Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування» і ДСТУ ISO 14004-97 «Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення».
Новизна
запроваджених стандартів полягає
в тому, що при описі систем екологічного
управління в них залишається
значне місце для ініціативної діяльності
підприємств. Зокрема, у вступі до ДСТУ
ISO 14001-97 проголошується: «Слід зауважити,
що цей стандарт не встановлює конкретних
вимог до екологічних характеристик,
окрім обов’язку дотримуватись
чинного законодавства і
Так що дві організації, які здійснюють подібну діяльність, але мають різні екологічні характеристики, можуть обидві відповідати його вимогам». Таким чином, при здійсненні виробничого екологічного управління досягаються як обов’язкові, визначені в законодавстві цілі (такими найчастіше виступають екологічні нормативи, стандарти, ліміти тощо), так і добровільні, тобто ті, які визначає для себе кожен суб’єкт господарської діяльності.
Виконання екологічних стандартів є обов'язковим і охороняється чинним законодавством. Так, за випуск, реалізацію продукції, що у результаті порушень вимог стандартів, санітарних норм, є небезпечною для життя й здоров'я людей, підприємство, підприємець, установа, організація сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції.
Подальший розвиток державної системи екологічного управління пов'язаний з інтеграцією національної і європейської екологічних політик, гармонізацією національного і європейського екологічного законодавства.
Адміністративний механізм державної системи екологічного управління ґрунтується на державній екологічній експертизі й державному екологічному моніторингу. Слабо розвинутими тут є такі важелі, як екологічна сертифікація та екологічна стандартизація.
В цій роботі ми вивчили систему єдиних, обов'язкових для виконання норм, екологічних вимог до продукції, технології, управління, спрямованих на поліпшення стану навколишнього середовища та розгледіли систему екологічних норм і стандартів України, міжнародних стандартів.
Список літератури
- Экономика природопользования / Под ред. Т.С. Хачатурова. – М.: Изд-во МГУ, 1991.
- Черевко Г. В., Яцків М. І. Економіка природокористування: Навч. посібник для студ. с.-г. вузів екон. спец.. — Львів : Світ, 1995. — 206с.
- Царенко О.М., Несвєтов О.О., Кабацький М.О. Основи екології та економіки природокористування. – Курс лекцій. Практикум: Навч. посібник. 0 Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – 400 с.
- Буллі В. О., Файвішенко Л. В. Економіка природокористування: Навч. ДІЕГП, 2000. — 130с.
- Вацеба В. Я. Основи екології та економіка природокористування: Конспект лекцій / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці: ЧНУ, 2001.
- Ігнатенко М. Г., Малєєв В. О. Екологія і економіка природокористування: Навч. посіб. / Херсонський держ. ун-т. — К.; Херсон: Айлант, 2002. — 288с.
- Черевко Г. В., Яцків М. І. Економіка природокористування: Навч. посібник для студ. с.-г. вузів екон. спец.. — Львів : Світ, 1995. — 206с.
- Фомичева Е.В. Экономика природопользования: Учебник. – М.: Издат.-торг. корпорация «Дашков и Ко», 2004. – 396 с.
- Механізми регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва / Сумський держ. ун-т / О.Ф. Балацький (ред.). — Суми : ВВП "Мрія-1" ЛТД, 1999.
- Международные экономические отношения: Уч. для вузов / В.Е, Рыбалкин, Ю.А. Щербанин, Л.В. Балдин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 504 с.