Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку в Україні

5.     визначити класифікацію галузей і видів страхування згідно європейського законодавства;

6.     запровадити новий порядок законодавчого регулювання страхової (перестрахової) і посередницької діяльності як резидентами, так і нерезидентами на території України;

7.     визначити правовий статус актуаріїв і аудиторів у сфері страхування;

8.     зобов'язати страхувальника проходити щорічний аудит у зовнішнього незалежного аудитора;

9.     підсилити державний контроль зі сторони Уповноваженого органу;

10. створити додаткову конкуренцію на ринку, що позитивним чином відіб'ється на якості страхових послуг, що надаються [3].

Також вагомі зміни плануються на ринку агрострахування. Вони пов'язані з створенням вже незабаром Аграрного страхового бюро та ухваленням на державному рівні Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні.

Зміни, що відбуваються на страховому ринку України, зумовлені економічною кризою. І хоча стан страхового ринку України доволі важкий - багато страхових компаній змогли успішно перебудувати бізнес, оптимізувати процедури врегулювання збитків, скоротити адміністративні витрати і навіть збільшити об'єми. Але й багато страхових компаній збанкрутували.

Страховий ринок, буде більше приділяти уваги якості активів для розміщення резервних фондів, управлінню ризиками, розвиткові інформаційних технологій, оцінці своєї діяльності, завдяки чому він буде вдосконалюватись і розвиватись.

Висновок

Страховий ринок – це система стійких економічних відносин між покупцями, посередниками і продавцями, пов’язаних з формуванням попиту, пропозиції та ціни на прямий страховий захист і перестрахування, що матеріалізується в страхових, перестрахувальних і супутніх послугах у даній країні, групі країн чи в міжнародному масштабі. Кількісні і якісні параметри страхового ринку характеризуються системою показників. Ступінь розвитку національного страхового ринку визначається: часткою застрахованих послуг у ВВП; ступенем захищеності майнових інтересів страхувальників від найпростіших ризиків; інвестиційним потенціалом страхової галузі, у тому числі розміром інвестицій, залучених в економіку країни через систему страхування; структурою страхового ринку; ступенем його інтеграції у світове страхове господарство; рівнем затребуваності страхування як інструменту реалізації державних програм, підвищенням його економічної ефективності; рівнем зайнятості у страховій галузі тощо. Залежно від фінансових можливостей страхових компаній з прийому на страхування і в перестрахування великих небезпечних ризиків визначають місткість страхового ринку, під якою розуміють обсяг продажу страхових полісів клієнтам упродовж певного часу, зазвичай – за рік. Порівняння місткості за низкою років дає змогу виявити динаміку її зміни. Страховий ринок припускає самостійність суб’єктів ринкових відносин, їх рівноправну співпрацю відносно купівлі-продажу страхової послуги, а також розвинуту систему цих відносин.

Важливим напрямком залишається впровадження зарубіжного досвіду організації страхування і ефективного функціонування страхового ринку, оскільки страхові компанії в розвинутих країнах добре знають сильні і слабкі сторони клієнтів, мають певний досвід ринкових перетворень, вимушені постійно оцінювати ризик і прогнозувати страхові події, розробляти рекомендації по підвищенню ефективності роботи страховиків і страхувальників та по виконанню страхових зобов’язань по заключних договорах.

Список використаної літератури

1. Плиса В. Страховий ринок України: проблеми становлення, цільова орієнтація стратегії розвитку та перспективи інтеграції у світовий страховий ринок// Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи: Матеріали науково-практичної конференції — Львів: ЛФУАДУ, 2001. - 4.2. - С. 82-85.

2. Горбач Л. М. Страхова справа: Навчальний посібник. — 2-ге вид., виправл. — К.: Кондор, 2003. — 252 с.

3. Гуцуляк С.А., Залетів К.П., Перетяжко А.И., Шевченко В.И. Страховое дело в Украине. - К. Международная агенция «BeeZone». 2005 - 614с.

4. Мних М.В. Страхування в Україні: сучасна теорія і практика: Підручник. - К.: Знання України, 2006.- 284с.

5. Осадець С.С. Страхування: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002 - 599с.

6. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. — К.: Товариство "Знання", КОО, 2002. - 203 с.

5