Причини експортування капіталу України та методи їх вирішення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2011 в 03:02, реферат

Краткое описание

Важливим чинником міжнародних економічних відносин є експорт капіталу. Існують різні визначення сутності експорту капіталу. Наприклад, Р. Гільфердінг у роботі "Фінансовий капітал" писав, що під експортом капіталу слід розуміти вивіз вартості, яка призначена виробляти за кордоном додаткову вартість. Із точки зору автора, важливо при цьому, щоб додаткова вартість залишалася у розпорядженні вітчизняного капіталу. Якщо, наприклад, німецький підприємець переселяється зі своїм капіталом у Канаду, працює там і вже не повертається на батьківщину, це означає втрату для німецького капіталу, його денаціоналізацію.

Содержание работы

1. Сутність та особливості експорту капіталу. Масштаби і напрями вивозу капіталу…………………………………………………………………………….4
2. Сучасний стан вивозу капіталу з України, тенденції та його наслідки…….7
3. Причини експортування капіталу України та методи їх вирішення………10
ВИСНОВОК……………………………………………………………………...13
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...14

Содержимое работы - 1 файл

Сначов.doc

— 78.00 Кб (Скачать файл)
  • цілий ряд операцій по рахунках прямування капіталів в обхід установлених правил нерідко здійснюється українськими банками через кореспондентські рахунки закордонних банків.

     Деякі з перерахованих каналів входять  у число засобів відтоку капіталу, розглянутих вище, тоді як інші (такі як деякі з форм надання неправдивої  інформації про розміри експортного  виторгу) є додатковими варіантами. 

 

3. Причини експортування капіталу України та методи їх вирішення

     Успішний досвід реформ у країнах Центральної Європи, Балтії і Латинської Америки, свідчить про можливість значного зменшення або навіть подолання відтоку капіталу шляхом неухильного поліпшення макроекономічних показників, проведення інституціональних реформ або сполучення цих підходів. У таблиці 1 ці дані узагальнені у виді зіставлення середніх показників інфляції, сальдо бюджету й індексів якості реформ у період найбільше інтенсивного відтоку капіталу і цих же параметрів, але вже в період прояву оберненої тенденції. Так, у країнах Центральної Європи повне подолання відтоку капіталу було пов'язано зі зниженням рівня інфляції і підвищенням якості структурних реформ, що відбито в рейтингу країн у Institutional Investor. У країнах Балтії також був досягнутий істотний прогрес по обох напрямках, і, крім того, здійснюється контроль за станом бюджетного балансу. У країнах Латинської Америки вдалося досягти значних успіхів по скороченню бюджетного дефіциту. Наведенні дані свідчать про те, що поліпшення відбувається аж ніяк не одним махом, але що відтік капіталу можна перебороти, як тільки буде чітко визначений основний напрямок реформ.

     За  допомогою класичного кореляційно-регресивного аналізу, можна розробити залежність, що дозволяє зрозуміти закономірності економічного росту в країнах із перехідною економікою. Заходи політики, що спрямовані на зниження інфляції і проведення структурних реформ, асоціюються з більш інтенсивним економічним ростом. Проведення ясної бюджетної політики також сприяє економічному росту (за умови, що рівень інфляції знаходиться під контролем), проте взаємозв'язок у даному випадку менше очевидний.

     Основною  трудністю при аналізі взаємозв'язку між відтоком капіталу й іншими перемінними  є правильне визначення причинності, оскільки очевидно, що відтік капіталу може бути як слідством, так і причиною незадовільної макроекономічної ситуації. Проте здається дуже ймовірним, що стійке поліпшення макроекономічних показників у країні і зміцнення організаційно-правової бази (у тому числі зміцнення політичної стабільності, захист прав власності і верховенство закону) дозволять припинити відтік капіталу.

     Головними причинами відтоку капіталу з  України є політична непевність, важкий тягар податків, нерозвиненість банківської системи і надзвичайно сильний вплив інтересів великих монополій в енергетичному секторі. Незважаючи на те, що проблему відтоку капіталу навряд чи можна вирішити за короткий час, досвід інших країн із перехідною економікою показує, що цю тенденцію можна перебороти усього за декілька років, якщо для усунення головних причин цього явища будуть передбачені рішучі і серйозні реформи. У інших роботах на цю тему висловлюються пропозиції, спрямовані на зміцнення банківської системи, удосконалювання системи оподатковування, поліпшення методів керування і контроль за інтересами значних монополій в енергетичному секторі. Провести такі реформи нелегко, але якщо не усунути базових причин відтоку капіталу, перебороти його не вдасться.

     Заходи  валютного контролю, можливо, і корисні, забезпечуючи (тимчасове) скорочення відтоку капіталу, але, як підтверджують деякі автори, вони обійшлися ціною росту корупції і зниження економічної ефективності. Ці міри контролю призвели до створення економічної ренти, і значна частина ресурсів була витрачена на те, щоб обминути контроль і одержати доступ до цієї ренти. У тій мірі, у який забезпечення дотримання нормативів і правил залежить від волі чиновників, зберігається простір для корупції. Дійсно, у різних країнах спостерігається тісний зв'язок між корупцією і мірами регулювання капіталу. Нарешті, не усі фірми рівною мірою можуть обминути міри контролю, що посилює нерівні умови конкуренції і спотворює структуру розподілу ресурсів.

     Провести  точний аналіз втрат і вигод застосування заходів регулювання капіталу нелегко. Важко виразити кількісно витрати, пов'язані з ростом корупції. Також складно визначити вигоду у формі скорочення відтоку капіталу, оскільки важко оцінити, наскільки більше був би відтік капіталу при відсутності контролю. Проте, якщо взяти до уваги міжнародний досвід ефективність мір регулювання капіталу здається сумнівною. Крім того, спроби обминути цей контроль призводять до значного росту корупції у відповідних сферах економічної діяльності. Але швидке скасування мір регулювання капіталу може також призвести до меншої захищеності від цілеспрямованих спекулятивних дій. Можна також заперечити, що наслідки серпневої кризи 1998 року могли бути менш згубні при наявності більш жорстких мір регулювання капіталу. Щоб запобігти можливому росту попиту на іноземну валюту, необхідно буде проводити поступове скасування такого контролю в сполученні з заходами для зміцнення банківської системи, керування і макроекономічних показників у цілому.

     Останнє питання, що варто роздивитися, складається  в тому, чи сприяють позики, надані міжнародними фінансовими організаціями, відтокові капіталу. Питання, очевидно, не в тому, чи залишаються в Україні або покидають країну конкретні банкноти, передані НБУ. Проблема полягає в тому, у чи відтік капіталу був би нижчий при відсутності позик МФО, але, на жаль, відповісти на цей запитання неможливо. Відповідь залежить від того, чи відповідають такі позики і політичні заходи, використовувані в контексті цих позик, цілям відновлення довіри до спроможності країни надати привабливі можливості всім інвесторам.

 

ВИСНОВОК

     Перехід України до ринку почався кілька років тому, але масовий вивіз  капіталу із країни триває й уже  кілька років привертає увагу  економістів. Сам факт значного експорту капіталу зкраїни, незалежно від його конкретних розмірів, є парадоксальним явищем. Згідно з основами економічної теорії й здоровому глузду, капітал повинен переміщатися із країн, що володіють його надлишком, у країни з недостачею капіталу.

     Основними причинами відтоку капіталу є політична непевність, непослідовність реформ, слабість інституціональної основи, у тому числі, вираженої в корупції. Дані по інших країнах із перехідною економікою показують, що рішення цих проблем часто призводить до подолання відтоку капіталу. Міри регулювання капіталу, хоча і приносять визначену короткострокову вигоду, пом'якшуючи мінливість потоків капіталу, рекомендуються усе ж неефективними з погляду середньострокових задач запобігання відтоку капіталу, і обходяться дуже дорого, оскільки призводять до росту корупції. Таким чином, середньострокова стратегія повинна передбачати графік поступового скасування мір контролю з одночасним проведенням комплексних заходів для удосконалювання керування і макроекономічних показників, а також по зміцненню банківської системи.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Горбач  Л. Міжнародні економічні відносини  : Підручник/ Люд-мила Горбач, Олексій  Плотніков,. -К.: Кондор, 2008. -263 с.

2. Економічна теорія : Підручник/ В. М. Тарасевич, В. В. Білоцерківець, С. П. Горобець, О. В. Давидов та ін.; За ред. В. М. Тарасевича; М-во освіти і науки України, Нац. металургійна акад. України . -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -779 с.

3. Липов В. Міжнародна економіка : Навчальний посібник/ Володимир Липов,; М-во освіти і науки України, ХНЕУ. -Харків: ВД "ІНЖЕК", 2009. -406 с.

4. Козик В. Міжнародні економічні відносини : Навчальний посібник/ Василь Козик, Людмила Панкова, Наталія Даниленко,. -4-те вид., стереотипне. -К.: Знання-Прес, 2010. -405 с.

5. Міжнародна економіка : Підручник/ Григорій Климко, Віра Рокоча,; Ред. Анатолій Румянцев,-К.: Знання-Прес, 2003. -447 с.

6. Передрій О. Міжнародні економічні відносини : Навчальний посібник/ Олександр Передрій,; М-во освіти і науки України, Закарпатський держ. ун-т. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -273 с.

7. Савельєв Є. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів : Підручник для магістрантів з міжнарод. економіки і держ. служби/ Євген Савельєв,; За ред. Олександра Устенка,. -Тернопіль: Економічна думка, 2006. -495 с.

8. Дахно І. Міжнародна економіка : Навч. посіб./ Іван Дахно, Юлія Бов-трук,; Міжнар. акад. управл. персонал.. -К. : МАУП, 2009. -214 с.

9. Семенов Г. А. Міжнародні економічні відносини: аналіз стану, реалії і проблеми : Навчальний посібник/ Г. А. Семенов, М. О. Панкова, А. Г. Семенов; Мін-во освіти і науки України, Гуманітарний ун-т " Запорізький ін-т державного та муніципального управління " . -2-ге вид., перероб. і доп.. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -231 с.

Информация о работе Причини експортування капіталу України та методи їх вирішення