Специфіка інвестиційного процесу в період утворення приватного сектору української економіки

                                                            Зміст

1. Вступ……………………………………………………………………………….3
2. Специфіка інвестиційного процесу в період утворення приватного сектору української економіки……………………………………………………………4
3. Виснови……………………………………………….………………………….11
4. Список використаної літератури………………...…………………………....12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                

 

 

 

 

 

                                            Вступ

На сучасному перехідному періоді  при різноманітті складних кризових економічних процесів і взаємовідносин між підприємствами, фінансовими  інститутами, державами на внутрішньому і зовнішньому ринках гострою  проблемою є ефективне вкладення (інвестування) капіталу з метою  його збільшення.

Економічна природа інвестицій обумовлена закономірностями процесу  розширеного відтворення і полягає  у використанні частини додаткового  суспільного продукту для збільшення кількості і якості всіх елементів  системи продуктивних сил суспільства.

Відповідно до закону України "Про  інвестиційну діяльність" від 18.09.1991р., під інвестиціями розуміються усі  види майнових і інтелектуальних  цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів  діяльності, в результаті чого створюється  прибуток, або досягається соціальний ефект.

Джерело інвестицій - фонд накопичення, або зберігаєма частина національного  доходу, що спрямовується на збільшення і розвиток засобів виробництва, і фонд відшкодування, що використовується для відновлення зношених засобів  виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань.

Інвестиції в широкому розумінні  можна визначити як витрати ресурсів, що здійснюються з метою одержання  в майбутньому користі або  прибутку. У такому розрізі рішення  про вкладання інвестицій відрізняються  від рішень, спрямованих на споживання, для яких характерним є те, що витрати ресурсів спрямовані на одержання  тільки негайної корисності.

Інвестиційні пропозиції (проекти) є специфічними видами інвестицій, що здійснюються окремими особами і  фірмами в приватному секторі, а  також урядами різних країн і  організаціями державного сектора.

У обох секторах керівники стикаються з необхідністю приймати рішення  про прийняття або відхилення запропонованого інвестиційного проекту, або про вибір певної кількості  варіантів проектів з набору запропонованих альтернативних інвестиційних проектів.

Аналіз корисності і витрат - це визначення цілого комплексу методів  оцінки i підходів, що можуть бути застосовані  та використані керівниками державного сектора в оцінці державних інвестиційних  проектів, або в прийнятті політичних рішень щодо того, мають або не мають  суттєву економічну вагомість субсидії, у визначенні інвестиційних проектів приватного сектора (що в противному випадку можуть бути не здійснені).

Аналіз доцільності капіталовкладень - це цілий комплекс методів, що використовують фінансові керівники підприємств у приватному секторі для оцінки запропонованих інвестиційних проектів (що, як правило, включають придбання основного капіталу). Методи і критерії, що застосовуються в аналізі ефективності капіталовкладень, і з погляду методології є тими ж самими, що й в аналізі корисності і витрат.

 

 

 

Специфіка інвестиційного процесу в період утворення приватного

                              сектору української економіки

інвестування являє собою сукупність економічних відносин між суб´єктами економіки, тобто її секторами (не фінансових та фінансових корпорацій, сектором загальнодержавного управління, сектором домашніх господарств), що виникають на всіх стадіях виробничого відтворення, характеризуючи потоки інвестиційних ресурсів впродовж повного циклу їх кругообігу. При цьому інвестиційна діяльність як сукупність цілеспрямованих дій в реалізації окремих інвестиційних проектів є лише механізмом інвестування. Реалізація інвестування і складових його механізмів забезпечує відтворення економічного потенціалу країни на якісно новій технічній та технологічній основі.

Інвестиційний процес залежить від стабільності в багатьох вимірах: стабільності політичної, стабільності законодавства, стабільності економічної, стабільності інвестиційної політики держави.

Питання залучення інвестицій стало останнім часом найбільш актуальним для економіки України. Держава  не в змозі забезпечити зараз  надходження обсягу коштів, необхідного  для зростання валового внутрішнього продукту. Інвестиційний потенціал  вітчизняного приватного сектора ще дуже низький для здійснення великих  інвестиційних проектів. Це стосується як українських банків, так і інших  фінансових організацій. На сьогодні, більшість з них згодна фінансувати  короткострокові проекти, вартість яких відносно низька. Реально ж, більшість  українських підприємств потребують докорінної реконструкції та переобладнання. Вартість таких інвестиційних проектів сягатиме десятків і сотень мільйонів  доларів.

У приватному секторі, особливо при  умовах конкуренції, вcі цілі підприємства зрештою пов'язані з одержанням прибутків. Є відомим, що першочергова мета керівництва фірми визначається як максимальне збільшення власності  акціонерів – власників фірми, а  це те саме, що максимальне зростання  ринкової вартості акціонерного капіталу (або ринкової ціни акцій) фірми.

Проголошення незалежної України  та ринкова трансформація національної економіки. Соціально-економічна криза  та пошук напрямків її подолання. Фінансово-кредитна та податкова політика, грошова реформа 1996 р. Внутрішня  та зовнішня торгівля України

Інвестиційний потенціал  вітчизняного приватного сектора ще дуже низький для здійснення великих  інвестиційних проектів. Це стосується як українських банків, так і інших  фінансових організацій. На сьогодні, більшість з них згодна фінансувати  короткострокові проекти, вартість яких відносно низька. Реально ж, більшість  українських підприємств потребують докорінної реконструкції та переобладнання. Вартість таких інвестиційних проектів сягатиме десятків і сотень мільйонів  доларів.

           З розпадом СРСР і отриманням незалежності на шлях самостійного як політичного, так і економічного розвитку вийшла одна з найбільших колишніх радянських республік — Україна. За виробничим потенціалом і чисельністю населення Україна — друга після Росії держава СНД. На початку 90-х років її насе0лення становило 52 млн осіб, що дорівнювало близько 18% загальної чисельності населення колишнього СРСР. У 1989 р. в Україні було вироблено понад 16% загальносоюзного національного доходу.

У результаті панування командно-адміністративної системи управління економікою Україна, як і інші колишні радянські республіки, опинилася в стані глибокої економічної  кризи. Катастрофічна ситуація в  народному господарстві була обумовлена такими факторами:

• загальним одержавленням, що призвело до деградації відносин власності й ліквідації нормальних господарських стимулів;
• деформованою структурою виробництва зі значною мірою мілітаризації;
• викривленням мотивації праці, пануванням соціального утриманства;
• гонитвою за високими темпами зростання радянської економіки.