Порядок спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві

         Комісія протягом трьох діб складає акт про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, за формою Н-1 у шести примірниках у тому разі, якщо нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом. Якщо нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою НПВ. Всі акти передаються на затвердження роботодавцю.

         В акті за формою Н-1 вказуються  дата нещасного випадку, місцезнаходження  та дані підприємства, цех, дільниця, стаж роботи потерпілого, відомості  про інструктаж та навчання  з охорони праці, обставини, за яких стався НВ, його причини, дається перелік машин і механізмів, що були задіяні, діагноз потерпілого, подається перелік осіб, які допустили НВ, свідки, а також заходи щодо усунення причин НВ з переліком виконавців та термінами виконання.

  Акт за формою Н-І разом з матеріалами  розслідування зберігається протягом 45 років на підприємстві, де нещасний випадок взято на облік, інші примірники акта та копії його зберігаються до виконання всіх намічених у них  профілактичних заходів, але не менш як два роки. У разі ліквідації підприємства акти за формою Н-І передаються правонаступникові, а за відсутності його — до державного архіву. 

  3. Хто розробляє, як вводяться в дію інструкції з охорони праці для торговельного підприємства

  Інструкція  з охорони праці як невід'ємна частина системи управління закладом охорони здоров'я.

  Повна відповідальність за створення належних, безпечних і здорових умов праці  покладається державою на роботодавця  Відповідно до Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ (далі — Закон про охорону праці) він зобов'язаний забезпечити додержання вимог законодавства що до прав працівників у галузі охорони праці.

  З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці й, зокрема, розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.

  Наказом Комітету по нагляду за охороною праці  Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 р. № 9 затверджено  Положення про розробку інструкцій з охорони праці (далі — Положення № 9), яке встановлює вимоги до змісту, побудови і викладу інструкцій з охорони праці, визначає порядок опрацювання та введення в дію нових, перегляду та скасування чинних інструкцій. Вимоги Положення № 9 є обов'язковими, зокрема, для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та виду діяльності.

  Примірні  інструкції затверджуються міністерствами або іншими органами виконавчої влади, виробничими, науково-виробничими та іншими об'єднаннями підприємств, які  мають відповідну компетенцію, за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці, до компетенції яких належить дана інструкція або окремі її вимоги, і Національним НДІ охорони праці. Ці інструкції можуть використовуватись як основа для розроблення інструкцій, що діють на підприємстві.

  Інструкції, що діють на підприємстві, належать до нормативних актів про охорону праці, чинних у межах конкретного підприємства. Такі інструкції розробляються на основі державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що ви­користовується на даному підприємстві. Вони затверджуються роботодавцем і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві.

  Інструкції  з охорони праці мають відповідати  чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів  про охорону праці: правил, норм, стандартів, інших нормативних і організаційно-методичних документів про охорону праці, на основі яких вони розробляються. Інструкції мають містити лише ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких обов'язкове самими працівниками. Порушення працівником цих вимог повинно розглядатися як порушення трудової дис­ципліни, за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно з чинним законодавством.

  Постійний контроль за додержанням працівниками вимог інструкцій покладається на роботодавця.

  Кожній інструкції, що розробляється і затверджується у закладі, службою охорони праці закладу присвоюється назва і скорочене позначення (код, порядковий номер). У назві інструкції стисло вказується для якої професії або виду робіт вона призна­чена. Наприклад: «Інструкція з охорони праці рентгенлаборанта».

  Розробити інструкцію з охорони  праці для продавця (бухгалтера банківської установи).

  ( див. додаток А)

  Висновок: 

  Все більше трапляється нещасних випадків на виробництві. Здебільшого працівники нехтують правила безпеки на виробництві, та й недосконалий стан технічного забезпечення впливають на досить сумну цифру трагедій.

  Відповідно  до ст. 43 Конституції України кожен  громадянин має право на належні, здорові та безпечні умови праці. Для забезпечення цього права  у 2001 році було створено ще один вид соціального страхування – страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Правові засади і механізм дії такого страхування визначено Законом № 1105.

  Щоб попередити нещасні випадки на виробництві  кожен працівник повинен виконувати покладені на нього основні обов’язки з ОП і Пожежної безпеки.

  Також  кожен працівник повинен належно  виконувати розпорядження, попередження, всі нормативно-правові документи  з ОП і Пожежної безпеки : Закон  України «Про ОП», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про охорону здоров’я», «Про пожежну безпеку», «Про загально-обов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», інструкції з ОП, накази МОЗ.

  Виконання цих пунктів зменшить або навіть ліквідує причини отриманя виробничих травм на виробництві. 
 

  Список  використаної літератури: 

  1. Закон  України «Про охорону праці»  із змінами, внесеними згідно із Законами № 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011, ВВР, 2011, N 34, ст.343.

  2. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання, доповнене та перероблене. / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Запарний, Д. В. Зеркалов, Р. В. Сабарно, О. І. Полукаров, В. С. Коз'яков, Л. О. Мітюк. За ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. — К.: Основа, 2006-448 с.

  3. «Охорона праці та пожежна  безпека» № 11 – 2011.

  4. Основи охорони праці: Навч. посіб. / В. В. Березуцький, Т. С. Бондаренко, Г. Г. Валенко та ін.; За заг. ред. В. В. Березуцького. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: Факт, 2007. – 480 с.

  5. Запорожець О.І., Протоєрейський  О.С., Франчук Г.М., Боровик І.М.  Основи охорони праці.- Підручник.  – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.

  6. Грищук М. В.Основи охорони праці: Підручник. — К.: Кондор, 2007 - 240 с.

  7. Лапін В.М. Основи охорони праці: Навч. посібник. – Львів: ЛБІ НБУ, 2004. – 142 с.

  8. Основи охорони праці: Навчальний  посібник / За ред проф. В В.  Березуцького. - X.: Факт, 2005 - 480 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Додаток А 

                                                                                                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО 

                                                                                                                                       Наказ  директора

                                                                                                                                   ТОВ «Спорт»

                                                                                                                                           Мельниченко В.В.  

20.11. 2010 р. № 354

                               
 
 
 

Інструкція 

з охорони  праці № 354

для продавця непродовольчих товарів ТОВ «Спорт» 
 
 

  1. Загальні положення

  1.1. Дія інструкції поширюється на  всі підрозділи підприємства.

  1.2. Інструкція розроблена на основі  ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання  та затвердження власником нормативних  актів про охорону праці, що  діють на підприємстві”, ДНАОП  0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 1.7.00-1.01-96 "Правила охорони праці для об'єктів роздрібної торгівлі".

  1.3. За даною інструкцією продавець  непродовольчих товарів (далі - продавець) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

  Результати  інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони  праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та продавця.

  1.4. Власник повинен застрахувати  продавця від нещасних випадків  та професійних захворювань.

  В разі пошкодження здоров'я продавця з вини власника, він (продавець) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

  1.5. За невиконання даної інструкції  продавець несе дисциплінарну,  матеріальну, адміністративну та  кримінальну відповідальність.

  1.6. До самостійної роботи продавцем  непродовольчих товарів допускаються  особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

  1.7. Продавець повинен:

  1.7.1. Виконувати правила внутрішнього  трудового розпорядку.

  1.7.2. Пам'ятати про особисту відповідальність  за виконання правил охорони праці і відповідальність за товаришів по роботі.

  1.7.3. Утримувати робоче місце в  належному стані; не захаращувати  його, проходи і підходи.

  1.7.4. Вміти надавати першу медичну  допомогу потерпілим від нещасних  випадків.

  1.7.5. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

  1.7.6. Користуватись справним обладнанням.

  1.8. Основні небезпечні та шкідливі  фактори, які діють на продавця:

  1.8.1. Незадовільні метрологічні умови  в виробничих приміщеннях:

  1.8.2. Недостатня освітленість робочої зони.

  1.8.3. Протяги.

  1.8.4. Недостатні або перебільшені  швидкість і вологість повітря  робочої зони.

  1.8.5. Ураження електричним струмом.

  1.9. Продавець забезпечується робочою  формою або спецодягом згідно  з колективним договором (угодою).

  1.10. Товари в складських приміщеннях треба розміщати на стелажах або в штабелях, ширина проходу між якими повинна бути не менше 1 м.

  1.11. На робочих місцях продавця  повинні бути встановлені зручні  стільці для відпочинку (через  кожні 2-3 години роботи стоячи).

  Не  дозволяється використовувати для цих цілей ящики і інші випадкові предмети.

  1.12. Дзеркала, які знаходяться в торгівельному  залі і примірочних кабінах,  повинні бути надійно закріплені.

  1.13. Штанги, з яких складаються примірочні, повинні бути міцно закріплені.

  1.14. Зберігати горючі матеріали, відходи,  упаковку та контейнери в торгових  залах та на шляхах евакуації  забороняється.

  1.15. Робочі місця продавців повинні  оснащатися необхідним обладнанням  і інвентарем у відповідності  з нормами технічного оснащення торгових об'єктів.