Персонал-технологии в менеджменте

ЗМІСТ

1. Теоретична частина.                                                                            
1. Технологія створення ефективної команди.                            3        
2. Практична частина                                                                            

1. Розбір  конкретної виробничої ситуації                                    9

2. Виконання розрахунку ефективності роботи                        

персоналу відділу збуту                                                            11

3. Використана література                                                                      13

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА
1. ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ КОМАНДИ

     План

     1.1 Актуальність ефективних команд

     1.2 Поняття команди та командоутворення

     1.3 Поняття неефективних та ефективних  команд

     1.4 Ознаки ефективної команди

     1.5 Створення ефективної команди

     Ефективність  бізнес-процесів останнім часом у більш значній мірі стала визначатися використанням ефективних команд. 

     Пов'язано  це, по-перше, з різко зростаючою швидкістю змін зовнішнього середовища, в якому доводиться працювати комерційним організаціям, по-друге, з істотно підвищеною роллю творчої праці співробітників у самих організаціях.

     Необхідність  швидко реагувати на зовнішні зміни, які накладаються на зростаючу складність управління, змушує формувати групи висококласних фахівців для ефективного управління компаніями. Найбільш продуктивно ці групи фахівців, як і їхні окремі члени, працюють в тому випадку, коли утворюються ефективні управлінські команди, а стосунки всередині групи вибудовуються навколо командного лідера.

     Актуальність  і об'єктивна необхідність дослідження  процесів створення ефективних управлінських  команд визначається тим, що для багатьох компаній вирішення цього питання  виступає чинником виживання.

     Незважаючи  на величезний інтерес в усьому світі  до теми командоутворення та командної роботи, питання формування ефективних управлінських команд опрацьовано відносно мало. Одна з причин цього полягає в тому, що ті проблеми, вирішення яких вимагає використання ефективності команд, встали перед бізнесом у всій гостроті тільки в останні десятиліття.

     Об'єкт  дослідження - процеси формування та функціонування ефективних команд в комерційних організаціях.

     Предмет дослідження - соціальні характеристики та технології формування ефективних команд в організаціях.

     Відомо, що командою є група людей, які  взаємодіють та взаємодоповнюють один одного в процесі досягнення поставлених  цілей. Команда виступає, як особлива форма організації людей, заснована  на поміркованій позиційності учасників, що мають загальне бачення ситуації і стратегічних цілей і володіють  відпрацьованими процедурами взаємодії.

     Командоутворення - це процес цілеспрямованого формування особливого способу взаємодії людей у групі, що дозволяє ефективно реалізовувати їх енергетичний, інтелектуальний і творчий потенціал згідно стратегічним цілям команди. Процес командоутворення реалізується за допомогою сучасних технологій роботи з групою.

     Поряд із традиційним поняттям «економічна ефективність» з’явилося інше - «соціальна ефективність». Якщо економічна ефективність означає реалізацію персоналом цілей організації (продуктивність праці, рентабельність, висока гнучкість і адаптивність до безперервно мінливого середовища тощо) за рахунок економічного використання обмежених ресурсів, то соціальна ефективність виявляється в ступені досягнення індивідуальних цілей працівників і характеризує задоволення в процесі керівництва очікувань, бажань, потреб і інтересів співробітників (оплата і зміст праці, можливість особистісної самореалізації. задоволеність спілкуванням у колективі тощо).

     Неефективна команда існує в атмосфері  байдужості і негативного ставлення  членів групи до того, що відбувається. група, як правило не зацікавлена  в завданні і не зосереджена на його виконанні, зокрема, через нечіткий розподіл внутрішньоструктурних функціональних обов’язків . Домінують окремі особи. При цьому, керівник може бути як сильним, так і слабким; проте він не докладає зусиль для того, щоб група  почала діяти злагоджено, зазвичай він боїться і запобігає конфліктів. Саме у таких колективах вважається. що для ухвалення рішення достатньо думки більшості. а меншість залишається лояльною.

     Натомість, ефективна команда існує в  атмосфері, що сприяє прояву активності і зацікавленості з боку персоналу. Члени групи усвідомлено акцентують дані їй завдання або поставлені цілі. Люди не бояться висловлювати свою думку, а висловлені пропозиції не критикуються і не відкидаються, а послідовно розвиваються і удосконалюються. Більшість  рішень ухвалюються за умов збереження певної одноголосності. Критика конструктивна, оскільки спрямована на подолання труднощів. Керівник групи не домінує, а в  певних обставинах делегує частину  своїх повноважень окремим членам групи. При цьому знання і досвід роблять можливими справедливий розподіл завдань між усіма учасниками. Ефективна команда завжди критично ставиться до своєї діяльності: яка  б не була ситуація. її завжди обговорюють  доти, доки не буде знайдено прийнятне  рішення.

     Перетворення  персоналу в ефективну команду - найважливіша складова успіху будь-якої організації. Це дозволяє набути цілу низку переваг над конкурентами завдяки не тільки високому професіоналізму  членів колективу, відсутності дублювання функцій і визнанню провідної  ролі керівника. Визначальними чинниками  стають, перш за все, колективізм, відвертість  взаємин, справедливість щодо реальної оцінки людей, самовідданість і цілеспрямованість  у роботі, прагнення до інновацій, взаємодопомога, доброзичлива взаємодія  з іншими структурами компанії, відданість справі організації.

     Формування  ефективної команди - передусім результат  роботи ефективного менеджменту, який за сучасних умов базується на етичних  засадах, на сукупності інтересів; є  орієнтованим на розбудову людських стосунків, у фундаменті яких закладені  культура, свобода та ініціатива.

     Відтак, завданням менеджменту етичної  корпорації щодо власного персоналу  є розбудова внутрішньо-організаційних відносин на таких засадах: забезпечення працівників роботою і заробітною платою, які підвищують їх життєвий рівень; створення умов праці, що не є шкідливими для їх здоров’я і людської гідності. Керівник має бути чесним у спілкуванні зі своїми підлеглими і забезпечувати їм відкритий доступ до інформації, обмежений лише рамками закону і умовами конкуренції; прислухатися і по можливості реагувати на пропозиції співробітників; брати участь у виникаючих конфліктах, у відкритих переговорах із трудовим колективом; уникати дискримінаційної політики і гарантувати персоналу рівні права і можливості незалежно від статі, віку, расової приналежності і релігійних переконань; стимулювати в рамках свого бізнесу використання праці співробітників із різним професійним рівнем на тих ділянках. де вони можуть принести найбільшу користь; заохочувати працівників і допомагати їм розвивати необхідні навички та уміння.

     Вищезазначене дозволяє виокремити наступні ознаки ефективної етичної організації:

• предметний, цілеспрямований добір співробітників, що дозволяє новачкам швидко набувати необхідних навиків, встановлювати позитивні стосунки зі співробітниками і зростати разом із фірмою;
• чітка організаційно-функціональна структура, що надає розумну свободу для ініціативної роботи персоналу;
• адекватний контроль з боку керівника, що повністю усвідомлює мету і напрям у роботі, володіє необхідною і достатньою інформацією;
• кваліфіковане навчання з метою швидкого набуття навичок і передових знань щодо тієї сфери діяльності, де вони працюють;
• висока зацікавленість з боку працівників, що прагнуть активності, яка заохочується і спрямована на досягнення цілей;
• практична винахідливість, що робить можливими генерування нових ідей, їх ретельний відбір для практичного застосування, з наступною перевіркою і використанням на практиці завдяки здатності організації технічно і організаційно управляти процесом нововведень;
• успішна колективна робота з використанням доступних ресурсів і досягненням очікуваного результату;
• зріла управлінська філософія, сформульована менеджментом компанії щодо стилю і засад управління організацією, яка за своїм характером є гуманною, відповідальною, послідовною, ефективною;
• великі управлінські ресурси внаслідок усвідомлення в організації важливості своєчасного виявлення і підготовки кадрів, створення резерву потенційних управлінських талантів;
• зрозумілі для кожного співробітника цілі організації;
• чесна винагорода, зокрема моральне заохочення, згідно внеску кожного члена команди, що сприймається співробітниками, як чесна і справедлива система оплати.

     Створення ефективної команди - справа складна  й кропітка. При її формуванні у повному обсязі повинні бути враховані наступні вимоги:

     - кожен з учасників команди повинен у повній мірі розуміти поставлену перед колективом ціль;

     - команда функціонує як єдиний організм, відповідальність за результати колективна, а не індивідуальна;

     - кожен з учасників команди повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію, щоб мати універсальні у своїй сфері знання та трудові навики. Це дозволить ефективно та творчо працювати у межах закріпленої за ним  ділянки роботи та на місці іншого члена команди;

     - усі члени команди мають рівні права в її роботі, планують свою особисту трудову діяльність та діяльність всього колективу, приймають участь у формуванні плану роботи кожного члена команди;

     - як і в інших колективах, обов’язки кожного члена команди уточнюються, але достатньо гнучко. У процесі виконання планових завдань розподіл функцій, як правило, постійно змінюється;

     - підбір учасників командного колективу здійснюється, в першу чергу, за психологічною сумісністю;

     - керування командою здійснюється колективно. Керівник виконує функції координації та подання її інтересів у зовнішній сфері.

     Створення ефективно діючої команди зазвичай починається з утворення тимчасових груп працівників для виконання  конкретних завдань, що мають пошуковий  характер, формування нових служб.  Такий колектив включає в себе фахівців з різних підрозділів. Участь у цьому колективі розцінюється, як основне навантаження на кожного фахівця. При цьому найважливіші функції за місцем головної його діяльності з працівника знімаються. Усі члени робочої групи беруть живу участь у створенні нової служби, допомагають підбирати працівників, консультують, розробляють концепцію діяльності, тобто діють, як окремий підрозділ. На цій основі формується ядро команди, виявляється її лідер, виробляється стратегія діяльності.

     Дуже  істотно, що новостворений колектив з самого початку має чималим  досвідом, його учасники добре уявляють специфіку, конкретні умови роботи. Будь-яка інновація є завданням  комплексної. Її вдається вирішити швидше і якісніше за рахунок взаємодії колективу нового утворення з іншими управліннями та відділами. Створена команда здатна оперативно й ефективно реагувати на будь-які зміни та проблеми. Менеджер, що сформував таку команду, може бути впевненим у майбутньому компанії.

     Отже, створення ефективної команди висуває  до особистості керівника вимоги майстерного володіння мистецтвом спілкування, переконання, діалогу, наявності гострого, неординарного розуму і достатньої ерудиції щодо багатьох сфер життя та знань.

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1. РОЗБІР КОНКРЕТНОЇ ВИРОБНИЧОЇ СИТУАЦІЇ

СИТУАЦІЯ 1

Інженер або керівник?