Як завоювати власний ринок

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2011 в 22:59, реферат

Краткое описание

Виробництво швейної галузі представлено різноманітним випуском продукції: різні текстильні і шкіряні головні убори, головні убори із штучного і натурального хутра, верхній одяг – пальта, куртки, кожушки з штучного хутра і текстилю, піджаки, костюми, одяг для дітей, нижня білизна, рукавиці. Більша частина потреб українських споживачів в текстильному одязі задовольняється завдяки імпорту. Майже половина поставок – з Китаю.

Содержимое работы - 1 файл

КЕЕЕЙС.doc

— 105.50 Кб (Скачать файл)

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний  університет 
 
 
 

Кафедра маркетингу 
 
 
 

Кейс

з дисципліни «Маркетинг»

на  тему:

«Як завоювати власний  ринок» 
 
 

Виконали:

Студенти 4к. 16гр.

Хом`якова Катерина

Юровська  Лілія 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ-2011

 

       Вступ.

     Для вивчення і обговорення таких  тем, як «Маркетингові дослідження» та організація маркетингової діяльності на підприємстві» ми обрали даний  кейс.

     Ключовою  метою кейсу є визначення на матеріалі аналізованого прикладу необхідності дослідження ринку, в тому числі і власного, яке передує цілеспрямованій маркетинговій діяльності підприємства. Власне, сама маркетингова діяльність також повинна бути кваліфіковано організованою, спрямовуватися на обґрунтовані результати, здійснюватися за певною програмою.

     Виробництво швейної галузі представлено різноманітним  випуском продукції: різні текстильні і шкіряні головні убори, головні  убори із штучного і натурального хутра, верхній одяг – пальта, куртки, кожушки з штучного хутра і текстилю, піджаки, костюми, одяг для дітей, нижня білизна, рукавиці. Більша частина потреб українських споживачів в текстильному одязі задовольняється завдяки імпорту. Майже половина поставок – з Китаю. 
          Про компанію.

     У жовтні 2011 року Ужгородська швейна фабрика відзначає 65 років від дня заснування. До свого ювілею ПАТ "Ужгородська швейна фабрика" пройшла довгий і яскравий шлях становлення від невеликої артілі, створеної у 1946 році, до сучасного високотехнологічного досвідченого виробника швейної галузі.

     За  час становлення і розвитку підприємства відбулося кілька структурних реорганізацій  та зміна форм власності. У жовтні 1976 р. на базі підприємства було створено Закарпатське швейне об'єднання, до складу якого увійшло кілька швейних  фабрик області. У цей період проведено реконструкцію окремих підприємств та виробничих цехів, задіяно та виконано програми будівництва житла для працівників фабрики.

     Суттєві зміни як у стратегії, пріоритетах  розвитку підприємства, так і в  усіх інших напрямках діяльності відбулися у 1995 році, після утворення закритого акціонерного товариства "Ужгородська швейна фабрика". Політичне та економічне становлення незалежної Української держави сприяло формуванню якісно нових виробничих відносин - колектив підприємства одним з перших перейшов на роботу в ринкових умовах.

     За  короткий час фабрика пройшла  шлях формування штату професіоналів  високого рівня, вдосконалення швейних  технологій та обладнання. Відбулося  технічне переоснащення найсучаснішими на той час машинами, автоматизованим обладнанням таких найпередовіших фірм, як "Джукі" (Японія), "Лектра" (Франція), "Дюркопп", "Файт" (Німеччина), "Сюто" (Італія) та інших. Це дало змогу застосувати найсучаснішу технологію, а також організувати виробничий процес на рівні світових стандартів. Складаються тісні виробничі відносини із провідними фірмами світу: "Волтерс" (Англія), "Сарфаті" (Франція), "ЕВА" (Німеччина), "П.Зауер" (Австрія), "Озекс" (Словаччина) та іншими. Саме тоді сформувався новий імідж фабрики - сучасної компанії з мережею виробничих цехів, що працюють за сучасними технологіями, з дотриманням високих стандартів якості, ефективним управлінням та якісним обслуговуванням замовників.

     Підприємство  одним з перших у галузі легкої промисловості України акредитоване незалежною агенцією з Великобританії по системі управління якістю ISO 9002:1994. У 2002 р. здійснено перехід до новішого стандарту - ISO 9002:2000. Якість виробів забезпечується 100% контролем продукції на всіх етапах виробництва відповідно до стандартів "AQL", діє сувора процедура "зламаної голки". Завдяки гнучкості системи контролю за якістю, підприємство може запроваджувати різні методи забезпечення якості, відповідно до необхідних вимог.

     Сьогодні  Ужгородська швейна фабрика - відомий  у Європі виробник високоякісного стильного одягу. Постійне вдосконалення швейних технологій, високий рівень підготовки висококваліфікованих кадрів, розширення виробництва сформували бездоганний імідж та ділову репутацію підприємства на європейському ринку. Це дає можливість зміцнювати налагоджені зв'язки з партнерами, започатковувати нові ділові відносини та виходити на якісно вищий рівень співробітництва.

     На  європейському ринку швейної  промисловості підприємство успішно  продає свої вироби вже понад 10 років. Основні ринки збуту знаходяться в Англії, Франції, Італії, Німеччині та Голландії. Підприємство шиє жіночий та чоловічий одяг для провідних європейських компаній, таких відомих торгових марок: Next, Antonelle, TARA JARMON, MARK JACOBS, MOLOKO, MAJE, Blancs manteaux, Blacky Dress, Jean Paul, Rabe, Hobb's, Lener Cordier, Moschino, Alberta Ferretti, Daniel Hechter, Celio, SYM та інших.

     Довготривале  плідне співробітництво з відомими у світі виробниками одягу  сприяє розвитку підприємства та успіху спільного бізнесу.

     З метою просування кращих зразків виготовленого одягу на вітчизняному ринку у 1998 році створено торгову марку "Парада". Перша ж колекція, створена під новим брендом, - колекція осінньо-зимового сезону, була удостоєна участі в показі на "Сезонах моди". Шанувальники віддають перевагу ТМ "Парада", перш за все за оптимальне поєднання якості, модного стилю та ціни. В основі колекцій – класичний діловий одяг для жінок, який органічно поєднує строгість стилю з вишуканою романтичністю та оригінальністю. Протягом року для українського ринку модельєрами та дизайнерами розробляються колекції одягу: "Весна - літо" та "Осінь - зима". Кожну колекцію вирізняє оригінальна особливість, певний емоційний настрій, що додає їй шарму і неповторності.

     На  підприємстві збережено систему  соціальних гарантій для працівників, до їх послуг медпункт, їдальня, гуртожиток. Все це результат стабільної і ритмічної роботи колективу.

     Підприємство  вкладає власні та залучає іноземні інвестиції для створення нових  робочих місць. На виконання державних  програм щодо розвитку вітчизняної промисловості, зайнятості населення, зокрема в гірських селах, за сприянням Ужгородської швейної фабрики створено мережу підприємств на території області. На всіх підприємствах вчасно виплачується заробітна плата, щорічні податки до державного і місцевого бюджетів складають мільйони гривень. Значна увага приділяється питанням культури виробництва, охорони праці, забезпеченню сучасних санітарно-гігієнічних умов роботи.

     Колектив  ПАТ "Ужгородська швейна фабрика" не заспокоюється на досягнутому, постійно вдосконалюються форми і методи організації праці, управління персоналом, впроваджуються нові сучасні технології виробництва одягу, здійснюється пошук нових партнерів та ринки збуту. Набутий протягом десятиліть досвід, формування колективу однодумців, стійких позитивних тенденцій, поєднання традицій та сучасного світосприйняття дають надійну основу і впевненість для подальшого розвитку підприємства.

     http://www.ua-parada.com/ 
1. Головні причини, що призвели Ужгородську швейну фабрику до загрози банкрутства і мали своїм наслідком припинення діяльності на українському ринку.

     Існує багато причин банкрутства Ужгородської швейної фабрики. Проаналізуємо внутрішні та зовнішні фактори, що спричинили дану ситуацію.

  1. Соціально-культурний фактор.

     Тут мова йдеться про зміну вподобань споживачів. Смаки і уподобання споживачів можуть змінюватися під впливом моди, способу життя, реклами і т.д. Так протягом багатьох десятиліть великою популярністю користувалися гумові калоші, але чи багато ми знайдемо зараз охочих прогулятися в цьому взутті по вулицях. Так і з одягом. Мода змінюється дуже часто. Мода задає певні правила поведінки і манери одягатися, і люди намагаються дотримуватися цих правил для того, щоб залишатися сучасними та змінюватися разом із новими тенденціями.

     На поч. 90-х рр. з відкриттям кордонів і початком «човникового» бізнесу українці стали носити закордонні вироби, вивозячи водночас українські на закордонні ринки.

  1. Поява «Second Hand».

     Сьогодні секонд хенд - це ціла індустрія. В Європі існує безліч компаній, які поставили цей бізнес на професійну основу. Ужгородська швейна фабрика стала банкрутувати у 90-х рр., саме у період кризи для всіх українців та близького зарубіжжя. І саме в той час з’являється одяг з Європи, що коштує набагато дешевше, а якістю не поступається.  За кількістю покупців він не відставав від магазинів, де продавався новий одяг. Крім того, в надто дорогих "бутіках", які, швидше за все, мали постійну аудиторію, відвідувачів було набагато менше - ціни боляче кусалися під час кризи. Тому це і стало головною причиною для покупців при виборі одягу. Для малозабезпечених - це можливість недорого придбати найнеобхідніший одяг. Також тут вбиралися люди, що вважали, що краще придбати шкіряне взуття в "секонд-хенді", ніж заплатити 500 грн. за  взуття із замінника у звичайному магазині або на ринку.    

     Також поруч із Секонд-Хендом з’явилися ринки одягу, де був достатньо високий вибір трикотажу, а також доступна цінова політика.

     Велику конкуренцію для підприємства представляли також трикотажна фабрика «Веснянка», «Роза», «Киянка», кременчуцька та мукачівська трикотажні фабрики, що займалися виготовленням аналогічної продукції.

     Таким чином, споживач має змогу придбати імпортний дешевий одяг, що і призвело до різкого зниження попиту на вітчизняну продукцію. Не треба забувати й про  те, що до кризи країни СРСР не мали такого різномаїття вибору, як країни Заходу. Це також мало свій вплив при виборі споживачем одягу.

  1. Відсутність досвіду.

     Як  відомо, для досягнення успіху у  будь-якому бізнесі необхідний або  мінімальний досвід у заданих  умовах ринку, або висококваліфікований спеціаліст-керівник, який «направлятиме» підприємство у вірному напрямку.

У даному випадку поразка була прогнозована заздалегідь: відсутність досвіду. Як зазначила директор фабрики Мирослава  Каламуняк : «У нас не було жодного  ні теоретичного ні практичного ринкового  досвіду. Ми намагалися одночасно моделювати, шити і продавати одяг. Оптових покупців не було і ми зосередилися на роздрібних. І ми не можемо конкурувати з «чорним ринком», а тепер іще і з Second Hand».

     Отже, спроба діяти у трьох напрямах (моделювання одягу, пошиття та продаж) не маючи досвіду роботи в таких ринкових умовах стала однією з причин, що призвели до загрози банкрутства Ужгородську швейну фабрику.

  1. Застарілі технології.

     У середині 90-х рр., морально й фізично застарілі технології трикотажного виробництва не дозволяли ефективно працювати та конкурувати на ринку одягу в Україні. У той час як конкуренти фабрики починали все з «чистого листа», і обладнання у них було новим, наше підприємство мало обладнання що використовувалося вже багато років. Тому воно не могло вводити інновації, або ж збільшувати об’єми продажів.

     Новий і складний асортимент давався непросто. Можна уявити собі рівень труднощів, якщо скорочення витрат часу навіть на 10 хвилин було святом.

  1. Застарілі підходи до управління підприємством.

     Незважаючи на те, що підприємство одним із перших в області акціонувалося, обрало нового директора і перейшли до нових організаційних форм і договірних відносин, відсутність «нового погляду» на управління підприємством унеможливило його успішну діяльність. Зважаючи на те, що нове обладнання, технології і характер управління персоналу безпосередньо впливають на діяльність підприємства, можна зробити висновок, що відсутність вищеназваного це серйозний прорахунок.

     За словами директора фабрики, «рішення приймались інтуїтивно». Але підхід до управління підприємством повинен враховувати ще і зовнішні, внутрішні фактори, ситуацію в країні, економічну, географічну та демографічну ситуацію.

  1. Погано налагоджені зв’язки з постачальниками.

Информация о работе Як завоювати власний ринок