Методи навчання математиці

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2012 в 03:36, курсовая работа

Краткое описание

Одним з центральних місць в дидактиці (загальній теорії навчання) і в методиці викладання математики (конкретній теорії навчання, де враховується специфіка математики як навчального предмету) займають методи навчання. Володіння цими методами необхідне для організації ефективного навчання школярів.

Содержание работы

Вступ 3
I. Проблема методів навчання. Існуючі методи навчання математики 5
II. Суть та можливості використання методів навчання у навчальному процесі 8
1. Пояснювально-ілюстративний метод 8
2. Репродуктивний метод 8
3. Проблемний виклад 9
4. Частково-пошуковий метод 11
5. Дослідницький метод 11
6. Метод доцільних задач 13
7. Абстрактно-дедуктивний та конкретно-індуктивний методи 14
8. Програмоване навчання. 19
Висновки 22
Використана література 23

Содержимое работы - 1 файл

Документ Microsoft Word.doc

— 117.00 Кб (Скачать файл)

У практиці навчання вчитель, як правило, сам доводить у класі кожну теорему, а то й двічі або навіть тричі повторює її. Такий метод орієнтовано головним чином на запам'ятовування учнями доведень певних теорем, і навряд чи можна таким методом навчити учнів доводити. Поєднуючи ці методи з методами навчання пошуку доведення, ми навчимо їх доводити. Сам же пошук доведення, як і будь-який пошук, вимагає творчого мислення і розвиває його. Тому метод навчання пошуку доведення підвищує ефективність інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх творчого мислення.

 

 

8.ПРОГРАМОВАНЕ НАВЧАННЯ

 

Поряд з усним викладом теоретичних знань, поясненням учителем способів розв’язування різних типів задач та колективним їх розв’язуванням значне місце в процесі навчання математики посідає самостійна робота учнів. До самостійної роботи відносяться не лише самостійне вивчення матеріалу, доведення теорем та розв’язування, а й робота з друкованою основою, програмоване навчання за допомогою посібників або персональних комп’ютерів, де потрібно обирати вірну відповідь з наведених.

У 50—60-х роках з’явилось і одержало широку популярність “програмоване навчання”, яке потім підлягало критиці. За великим і широко рекламованим піднесенням наступив деякий спад, і до цього часу навколо програмованого навчання ведуться дискусії, в процесі яких висловлюються істотно різні, часом прямо протилежні точки зору .

Нагадаємо, що розуміють під програмованим навчанням і розглянемо деякі особливості цього виду навчання. Термін «програмоване навчання» запозичений з термінології програмування для ЕОМ, очевидно, тому, що так само, як і в програмах для ЕОМ, розв'язання задачі подається у вигляді строгої послідовності елементарних операцій, у «навчальних програмах» матеріал, що вивчається, подається в формі строгої послідовності кадрів, кожний з яких має, як правило, порцію нового матеріалу і контрольне питання або завдання.

Програмоване навчання не відкидає принципів класичної дидактики. Навпаки, воно виникло внаслідок шукання способів, форм і методів удосконалення процесу навчання шляхом кращої реалізації цих принципів.

Програмоване навчання здійснюється за допомогою «навчальної програми», яка відрізняється від звичайного підручника тим, що вона визначає не тільки зміст, а й процес навчання .

Існують дві системи програмування навчального матеріалу — лінійна і «розгалужена» програми, які відрізняються між собою важливими вихідними передумовами і структурою. Можливі і комбіновані програми, які являють собою поєднання цих двох методів програмованого навчання.

За лінійною програмою навчальний матеріал полається невеликими порціями, кадрами, до яких входить, як правило, просте питання з цього матеріалу. Передбачається, що учень, уважно прочитавши цей матеріал, зможе дати безпомилкову відповідь на поставлене питання. При переході до наступного кадру учень перш за все взнає, чи правильно він відповів на питання попереднього кадру. Оскільки кожний кадр має досить невелику інформацію з нового матеріалу, то навіть простим порівнянням своєї неправильної відповіді, якщо все таки він помилився, з правильною учень швидко встановлює, де саме ним була допущена помилка.

За розгалуженою програмою навчальний матеріал розбивається на порції, які несуть більшу інформацію, ніж при лінійному програмуванні. В кінці кожного кадру учневі пропонують питання, відповідь на яке він сам не формулює, а вибирає з наведених у цьому ж кадрі декількох варіантів відповідей, з яких тільки одна правильна (метод альтернативи). Неправильні відповіді вибираються авторами програми, зрозуміло, не випадково, а з урахуванням найбільш імовірних помилок учнів. Учень, який вибрав правильну відповідь, відсилається до сторінки, на якій викладена наступна порція нового матеріалу. Учень, що вибрав неправильну відповідь, відсилається до сторінки, на якій роз'яснюється допущена помилка і пропонується повернутися до останнього кадру, щоб, уважно прочитавши ще раз викладений в ньому матеріал, вибрати правильну відповідь або ж в залежності від допущеної помилки відкрити сторінку, на якій подано додаткове пояснення незрозумілого.

Порівнюючи дві системи програмування навчального матеріалу, можна помітити, що при лінійному програмуванні учень самостійно формулює відповіді на контрольні питання, при розгалуженому він вибирає лише одну з декількох готових, уже сформульованих відповідей.

Розгалужена програма складається з урахуванням можливих помилкових відповідей учнів і з цієї точки зору вона ближче до реального процесу навчання. За розгалуженою програмою важливо те, що різних учнів вона супроводжує до засвоєння нового матеріалу різними шляхами з урахуванням їх можливостей і потреб в додаткових поясненнях і вказівках. Один учень просувається прямо від однієї порції нового матеріалу до наступної, другий — користується додатковими поясненнями, роз'ясненнями його помилкових відповідей, які свідчать про нерозуміння навчального матеріалу. Внаслідок чого і виходить, що різні учні просуваються в засвоєнні навчального матеріалу з різними індивідуальними швидкостями.

 

 

 

 

 

 
 
 
 

 

 

 

 

 

Висновки

В курсовый роботі було розглянуто методи навчання математики викладені у підручнику “Методика навчання математики” З.І.Слєпкань. А саме:  пояснювально-ілюстративний,  репродуктивний, проблемний виклад, частково-пошуковий, дослідницький, метод доцільних задач, абстрактно-дедуктивний і конкретно-індуктивний, програмоване навчання.  Деякі з цих методів доцільно було б використати в молодших класах, інші в старших, деякі краще використовуються в дослідах чи експериментальних науках.

Також в роботі було розкрито зміст кожного з методів навчання математики. Були розглянуті лише найпоширеніші методи навчання. Було розглянуто програмоване навчання, що відноситься до самостійної роботи учнів, але теж є методом закріплення математичних знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Колягин Ю.М. и др.. Методика преподавания математики в средней школе: Общая методика   / Колягин Ю.М., Оганесян В.А.,
    Саннинский В.Я., Луканкин Г.Л.  М.: Просвещение, 1975. – 320 с.
  2. З.І.Слєпкань. Методика навчання математики: Підруч. для студ. мат. Спеціальностей пед. навч. Закладів.-Київ.: Зодіак-ЕКО, 2000.-512 с.
  3. Махмутов М. Й. Проблемноє обучение. -М.: Педагогика, 1975. – 240 с.
  4. Методи обучения математике / Под ред. А. А. Столяра. –Минск.: Висш. шк.,1981. – 398 с.
  5. Г.П.Бевз. Методика викладання математики. 3-видання. -К.: Вища школа, 1989. – 352 с.
  6. Н.В.Богомолов. Практические занятия по математике. – 3- е издание.  -М.: Высшая школа , 1990. –495 с.
  7. Методика викладання математики в середній школі: Навч. посібник для пед. інститутів  за спец. 2104 “Математика” і 2105 “Фізика”: Пер. з рос. /О.Я.Блох, Є.С.Канін, Н.Г.Килина та ін.; Упоряд. Р.С.Черкасов, А.А.Столяр. – Х.: Видавництво “Основа”. 1992. – 304 с.

 

23

 



Информация о работе Методи навчання математиці