Товарознавча характеристика якості зразків чаю чорного байхового листового, що реалізуються в супермаркетах м. Харкова

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Декабря 2010 в 20:03, курсовая работа

Краткое описание

Чай, як товар, має свої особливості. З однієї сторони це продукт повсякденного вживання, що гарантує його виробникам і трейдерам відносно стабільний товарообіг і отримання певної рентабельності. З іншої сторони він імпортується як сировина і як готовий продукт. Робота з ним залежить від багатьох факторів: стану справ у країнах виробниках, цінових коливань на світових чайних біржах, стану економіки у нашій країні.

Содержимое работы - 1 файл

Курсова робота.doc

— 250.00 Кб (Скачать файл)

      Мiнiстерство освіти та науки України

      Харківський державний університет харчування та торгiвлi 

      Кафедра товарознавства та експертизи товарів 
 

      Курсова робота на тему:

      «Товарознавча характеристика якості зразків чаю  чорного байхового листового, що реалізуються в супермаркетах м. Харкова» 
 
 
 
 

Виконала:

студентка 3 курсу

групи ТТ-27                                                                                    Жегет М. А. 
 
 
 

Перевірив

к.т.н., доцент                                                                            Хацкевич Ю. М. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Харків

2010р. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

 
    1. Стан  ринку чорного  чаю в Україні
 

       Чай, як товар, має свої особливості. З однієї сторони це продукт повсякденного вживання, що гарантує його виробникам і трейдерам відносно стабільний товарообіг і отримання певної рентабельності. З іншої сторони він імпортується як сировина і як готовий продукт. Робота з ним залежить від багатьох факторів: стану справ у країнах виробниках, цінових коливань на світових чайних біржах, стану економіки у нашій країні.

      Чай в Україні не вирощується. Ринок  чаю в Україні почав формуватися  у 1991 році. Єдиним оптовим постачальником чаю у той час була Укроптбакалія. Чай часто був у дефіциті.

      На характер попиту чаю має сильний вплив вдала маркетингова політика. Попит на чай може цілком характеризувати економічний стан у країні: якщо зростає популярність високоякісних, більш дорогих сортів, то це свідчить про підвищення купівельної спроможності громадян країни. [24]

      В середньому на одного мешканця країни припадає близько 300 гр. сухого чайного  листа на рік. Найбільше чаю п’ють  в індустріальних центрах Донецько-Придніпровського регіону і в цілому в східних  областях, де відчувається вплив “чайної” Росії. Через кліматичні особливості до вподоби чай також і населенню спекотного півдня. Середня регіональна залежність ціни 100-грамової пачки чаю різна.

      За  особливостями чайного бізнесу  операторів українського ринку поділяють  на дві категорії: виробники (фасувальники) та імпортери. Виробництво по фасуванню чаю, ще до здобуття Україною незалежності, містилось в Одесі. Мінімальні витрати забезпечувались вигідним географічним положенням та наявністю морського порту. Цим займалось АТ “Одеса-чай”, а з 1994 року – ще й СП “Мідас – чай”. [10]

      Понад 80% чаю завозиться в Україну з  Шрі – Ланки, близько 10% продукту індійського походження. Наступні 10% становить продукція, що завозиться з Китаю, Індонезії, В’єтнаму, Кенії, Аргентини, Сінгапуру, Грузії тощо. Широко представлена продукція фасувальників з Німеччини, Нідерландів, Великобританії, Греції, Польщі, Росії, Чехії та інших країн. Імпорт чаю в Україну напряму залежить від обсягів  його виробництва в цих країнах.

      Споживання  чаю складає близько 61% від загальної  кількості напоїв. Лідером переваг споживачів залишається чорний чай, розсипний чи байховий. У минулому році компанія Taylor Nelson Sofres Україна у рамках щорічного проекту знання і вживання чаю різних марок стала лідером. У ході досліджень було опитано 3500 жителів міст.

      Більше  як 80% респондентів п’ють чай не менше одного разу в день, при  цьому 60.9% - 76.4% - більше одного разу в  день. У незначній мірі зміщуються переваги від гранульованого чаю  до листового (55.6%) порівняно з попередніми  роками.

      На  ринку України представлено більше 20-ти марок чаю. Починаючи з першої половини 2004 року до сьогоднішого часу, позиції лідера займає чай марки Lipton, прийшовши на зміну марці чаю Batic, яка посідала це місце у попередні роки.

      Досить  активно фігурують на українському ринку чорного чаю такі марки чаю, як “Dilmah”, “Ahmad Tea” (чай “Цейлон ОР”, що представляє собою вищуканий купаж чорних чаїв); ТМ “Майський чай” (Продукція компанії “Май”, що є піонером по виробництву крупнолистового чаю), під даною маркою пропонуються 50 брендів, 8 з яких крупнолистові чаї. Із них 5 створені на основі цейлонських, зібраних з високогірних плантацій; компанія “Ормі трейд Ltd” предсталяє на ринку торгові марки “Принцеса Нурі”, “Принцеса Канді”, “Принцеса Гіта”, що користуються попитом у споживачів; не знижуються об”єми продажу чаю “Бесіда”; до числа елітних відноситься крупнолистовий чай “OP Long Leaf” із нової колекції вишуканого чаю компанії “Маброк Тиз ЛТД” одного із найкрупніших цейлонських виробників, що більше 100 років працює на світовому чайному ринку (ексклюзивний дистрибютор в Україні – фірма “Продторг ЛТД”). Цей чай зібрано з плантацій, що розміщені на південних схилах Шрі-Ланкійських гір, де природа створила чудові умови для культивування кращих сортів. Високогірний цільнолистовий Gold OP відкриває і знамениту серію  ТМ Mabroc Gold, що виготовляється за спеціальною технологією, що є ноу-хау компанії – Mabroc; ТМ Pickwick (ексклюзивний дистрибютор на Україні Holdeks GroupBV, Holland; серед найбільш вживаних марок чаю і чай “Три слона” компанії “Мономах”; не поступається за рівнем споживання чай “Принцеса Ява” (індонезійський чорний байховий). Користуються попитом споживачів і такі торгові марки як “Добриня”, “Лісма”, Брук Бонд”, “Аскольд”, “Краснодарський”, “Akbar”, “Домашній чай”, “SAF tea”, “Quelitea”, “Milford”, “Edwin”. [31, 25]

      На  сьогодні збільшується частина чаю, який фасується в Україні. Фасуючи чай в Україні, підприємство-виробник має більше маркетингових можливостей швидко реагувати на зміну споживчих переваг. Наприклад, для того щоб змінити вид розфасовки при імпорті фасованого чаю, наприклад з Целону чи Індії, потрібно 6-10 місяців. Особливо коли підприємство хоче запровадити свої дизайнерські рішення кольору, графіки, слів – тобто елементи брендингової політики, виходячи з конкретної кон’юнктури ринку в Україні.

      Імпортувати чай в Україну під фасовку  вигідніше з точки зору маркетингової  логістики. Наприклад, один морський контейнер  вмішує у 1,5 рази більше чаю вагового ніж фасованого. Також фасовка  чаю в Україні створює можливість більш детального санітарно – гігієнічного контролю процесів обробки і фасовки, тобто забезпечення відповідної якості продукту. [55]                                                                                                                                                                                                                                   

      Сьогодні  на чайному рину України середній рівень знижки виробника для ексклюзивного  дистрибютора – 9-15%, дилерської націнки - 7-10%, дрібнооптової - 4-7%, а роздрібної - 17-35%.[24]

      Стосовно  цін для кінцевого споживача, то на сьогодні сформовано три цінові групи чаю: дешева - до 2,5 грн. за упаковку (80-100 г.); середня – від 2,5 до 4,5 грн. і дорога – вище 4,5 грн. за упаковку.

      Зростає число шанувальників і ексклюзивного чаю, що пов’язано з підвищенням рівня доходів споживачів. Розширяється асортимент і видові розмаїття дорогих сортів чаю.

      В умовах росту конкуренції кожен  із учасників ринку зацікавлений у формуванні стабільного кінцевого  попиту і активно використовують різні маркетингові комунікації у процесі просування своєї продукції. Тут важливо все: реклама, упаковка, PR-акції, BTL-компанії, виставки, ярмарки, дегустації і семплінги, мерчандайзинг. У  активному просуванні чаю  на ринку активно використовується реклама всіх видів: теле-, радіо-, друкована- і інше. [55]

      На  ринку чаю сформувалась багаторівнева  структура каналів розподілення. Виробники, в основному, орієнтують реалізацію на конкретні регіони, в  кожному з яких мають одного чи декількох дистрибюторів.

      Регіон  може включати одну чи декілька областей, в залежності від стратегії збуту  підприємства. За звичай виробник (фасувальник) реалізує свою продукцію ексклюзивному  дистрибютору, а продаж іншим покупцям у регіонах його роботи не здійснює. Дистрибютор реалізує свою продукцію дилерам, а інколи мілкооптовим чи роздрібним покупцям (наприклад, через фірмові магазини). Основне при цьому -  дотримуватись єдиної цінової політики на всіх рівнях каналу розподілення.[54]

      У своїй більшості дистрибютори чаю – це підприємства з добре розвинутою системою активних  продажів, маркетинговою логістикою. Для того, щоб підтримувати постійний асортимент чорного чаю  у роздрібній мережі і відповідний рівень мерчайндайзинга, виробники направляють у регіони своїх менеджерів, торгових агентів і мерчайндайзерів. 

Тенденції розвитку ринку чаю. Березень 2010 рік.

У березні 2010 р. по відношенню до лютого 2010 р. імпорт чаю на територію України зріс на 9%. Темп приросту даного показника  по відношенню до аналогічного періоду 2009 р. сягнув 42%.

У березні 2010 р. і по відношенню до попереднього місяця, і по відношенню до березня 2009 р. спостерігається скорочення експорту чаю за межі України. У першому  випадку темп скорочення склав 20%, а  в другому – 12%.

Виробництво чаю в березні 2010 р. по відношенню до лютого зросло на 6%, а в порівнянні з березнем 2009 р. темп приросту даного показника сягнув 32%.

Показник Темп  приросту, %
березень '10 / лютий '10 березень '10 / березень '09
Імпорт 9 42
Експорт -20 -12
Виробництво 6 32
 

 
Тенденції розвитку ринку чаю 2006 - 2009 рр.

Аналізу ринку чаю за період з 2006 по 2009 рр. свідчить про незначні зміни, які  відбувалися з обсягами імпорту  даного продукту на територію України  в натуральних одиницях. Так, максимальне  зростання обсягу імпорту чаю мало місце в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. і склало 17%. У 2006 і 2007 рр. імпорт чаю збільшувався по відношенню до попередніх років на 2% і 6% відповідно. У 2009 р. спостерігається деяке скорочення імпорту даного продукту, темп якого склав 4%.

Обсяг експорту чаю на територію України  в натуральних показниках з 2006 по 2009 рр. характеризувався стійким збільшенням. Якщо в 2006 р. темп приросту даного показника  склав 10%, то в 2008 р. по відношенню до 2007 р. сягнув 56%. У 2009 р. експорт чаю скоротився в порівнянні з 2008 р. на 33%.

В середньому за досліджуваний період обсяг імпорту  чаю перевищив обсяг експорту в 106 разів.

Динаміка  обсягу виробництва чаю на території  України за 2006-2009 рр. не характеризувалася  якою-небудь постійною тенденцією. Разом із збільшенням виробництва чаю в 2007 і 2009 рр. по відношенню до попередніх років на 13% і 27% відповідно в 2006 і 2008 рр. мало місце деяке зниження обсягів виробництва чаю в Україні (2% і 1% відповідно).

Споживання  чаю в Україні в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. збільшилося на 4%. Дещо більший темп приросту споживання традиційно продемонстрував 4 квартал 2009 р. по відношенню до аналогічного періоду 2008 р. 

Показник Темп  приросту по відношенню до попереднього року, %
2006 2007 2008 2009
Імпорт 2.4 6.0 16.8 -4.0
Експорт 10.4 28.7 56.2 -32.7
Виробництво -1.9 12.6 -1.3 27.3
 
 
 

      1.2. Харчова і біологічна  цінність чорного  чаю 

      Ще  в давнину чай називали напоєм здоров’я і вважали еліксиром  молодості. Вже тоді знали, що чайний настій дуже добре впливає на організм людини – покращує зір, заспокоює нервову систему, дає бадьорість, робить шкіру еластичною. Чай дуже корисний при простудних захворюваннях.

      Цілющі  властивості чаю обумовлені вмістом  цінних алкалоїдів (кофеїну, теоброміну, теофіліну), фенольних сполук (танінів, катехінів), ефірних масел, вітамінів і мінеральних речовин.[53]

      Хімічний  склад свіжозірваного зеленого чайного  листа, сухої чаїнки і чайного  напою дуже різний. Не всі хімічні  речовини, що присутні у свіжих листочках, залишаються в сухих чаїнках і тим паче у чашці завареного чаю. Одні безслідно зникають, інші окислюються, треті під дією температури світла, вологи і кисню вступають у складні реакції і утворюють нові речовини, які формують звичний склад чаю.

      Загальне  число хімічних речовин і сполук, що входять до складу чаю поки що підрахувати неможливо, 15-20 років  тому їх нараховували близько 130, на сьогодні вже виявлено близько 300, до того ж 260 з них вже вдалося ідентифікувати, тобто розкрити їх формулу.

      Нас, як споживачів чаю, цікавить перш за все питання про ті хімічні речовини, що містяться у чайному напої, у настої, і обумовлюють його  біологічну цінність, оскільки саме розчинна частина поступає в організм людини. [40]

      Із  розчинних речовин перш за все  слід звернути увагу на шість самих важливих складових чаю: це дубильні речовини, ефірні масла, алкалоїди, амінокислоти, пігменти і вітаміни.

      Дубильні  речовини  являють собою складну суміш більше трьох десятків поліфенольних сполук, що складається з таніна і різних (близько семи) катехінів, поліфенолів і їх похідних. У чаї міститься теотанін, що являє собою складний хімічний комплекс. У свіжому чайному листі танін має гіркий смак, а після фабричної обробки ця гіркота зникає і танін у чаї набирає приємної терпкості, що надає основного смаку чайному настою. Танін і катехіни чаю мають властивості вітаміну Р і саме через наявність таніну чай є для нас головним джерелом отримання цього важливого вітаміну. У чорному байховому чаї до 40-50% таніну знаходиться в окисленому стані. У чорних чаях Південної Азії – індійському, цейлонському  – міститься більше таніну, ніж в китайському, грузинському, азербайджанському і краснодарському. У грузинських чаях таніну буває більше у листках червневого, липневого і серпневого збору, а у травневому – значно менше.

Информация о работе Товарознавча характеристика якості зразків чаю чорного байхового листового, що реалізуються в супермаркетах м. Харкова