Приднестровский конфликт

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Января 2012 в 02:31, реферат

Краткое описание

Придністровський конфлікт перебуває в невирішеному стані фактично двадцять років. Досить солідний строк для того, аби протиріччя пустили своє коріння глибоко. Це створює свої переваги і недоліки для розв’язання конфлік¬ту. Із одного боку, конфліктні сторони не відчувають тієї ж гостроти ворожос¬ті, яку необхідно було долати в першій половині 1990-х років. За умов спаду емоційної напруги створюється сприятливе підґрунтя для комунікації і вирі¬шення як поточних питань між сторонами конфлікту, так і стратегічних – для розв’язання проблеми в цілому.
З іншого боку, з кожним роком ситуація навколо Придністров’я вигля¬дає дедалі більш безперспективною – регіон подбав про впровадження макси¬мально можливого набору атрибутики, який би свідчив про його окремішність: органи влади, кордони, армія, судова система, власна валюта і т.д. Спад напру¬ги між конфліктними сторонами міг би сприяти поновленню і активізації пе¬реговорного процесу, проте тривалість протистояння наразі ускладнює мож¬ливість розв’язання проблеми.
За двадцять років у сторін сфор¬мувалася своєрідна звичка до наявно¬го стану справ – елітам з обох боків Дністра бракує політичної волі для зміни ситуації. Кишинів і Тирасполь виробили взаємну систему стримувань та противаг стосовно один одного, що блокує можливість вирішення конфлікту у той чи інший бік зусиллями однієї зі сторін. Цей підхід зумовлює подальше цементування конфлікту, переговірні сторони не відчувають жодних стимулів задля того, аби надати нового імпульсу врегулюванню.
Час від часу країни-учасники переговорного процесу виходять із ініціати¬вами щодо придністровського врегулювання, однак досі жодна із них не при¬несла бажаного результату. Однією з вад попередніх пропозицій було те, що да¬
Інтерес до придністровського врегулювання з боку ЄС (особливо Німеччини) та США – нові передумови для розв’язання придністров- ського конфлікту5

Содержание работы

1. Збереження «статус-кво».................................................................................................. 9
2. Реінтеграція Республіки Молдова
2.1 Європеїзація Придністров’я................................................................................. 16
2.3 Російський сценарій. Реалізація так званого «Плану Козака-2»......... 25
2.4 Міжнародний протекторат у Придністров’ї................................................. 37
3. Визнання незалежності Придністров’я.................................................................... 40
4. Приєднання Придністров’я до складу Росії........................................................... 44
5. Приєднання Придністров’я до складу України..................................................... 47
6. Відновлення гарячої фази конфлікту. Приєднання Республіки Молдова до Румунії....................................................... 50
ПОДРАЗНИКИ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ 54
МОЖЛИВІ КОМПРОМІСИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 56
РЕЗЮМЕ 69
ENGLISH VERSION 73

Содержимое работы - 1 файл

для курсача.doc

— 418.50 Кб (Скачать файл)

    Як  і у випадку з приєднанням  Придністров’я до Росії, навряд чи такий крок буде позитивно сприйнятий і в самому Тирасполі. Придністровська  владна верхівка усвідомлює, що максимум, на який статус вона може розраховувати у складі України, це автономія за зразком Криму. Зрозуміло, що у реінтегрованій Молдові у придністровської сторони сьогодні є вищі шанси отримати для себе ширші права.

    Ймовірність реалізації сценарію ................ 1.2

ПРИЄДНАННЯ ПРИДНІСТРОВ’Я ДО СКЛАДУ УКРАЇНИ 50 СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ. ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ

75 Will Russia End Eastern Europe’s Last Frozen Conflict? [A Report to the Members of the Committee on Foreign Relations] / United States Senate – Washington, February 8, 2011 – p. 1, 4

76 Там само.

    6. ВІДНОВЛЕННЯ ГАРЯЧОЇ  ФАЗИ КОНФЛІКТУ.  ПРИЄДНАННЯ РЕСПУБЛІКИ  МОЛДОВА ДО РУМУНІЇ

    Відновлення «гарячої фази» конфлікту також  практично не розглядається дослідниками у зв’язку з його вкрай незначною ймовірністю. Проте співрозмовники ІСП з обох боків Дністра стверджують, що їм відомі процеси з посилення військової складової іншої сторони. У випадку Придністров’я це пояснюється тим, що для його еліт необхідна підтримка та культивація «образу ворога» як необхідної складової існування авторитарного режиму. При цьому в регіоні навмисно або випадково не враховується той факт, що збройний конфлікт є вкрай непопулярним серед населення та еліт РМ. До того ж, жодний із зовнішніх акторів не зацікавлений у відновленні збройної ескалації конфлікту та буде готовий зробити усе можливе для недопущення вказаного сценарію.

    За  деякими оцінками, військовий потенціал  Придністров’я значно перевищує потенціал РМ.75 Окрім російського контингенту, який складається з близько 1,5 тис. осіб, та 20 тис. тон зброї та боєприпасів - радянської спадщини – Придністров’я володіє власним арсеналом, який складається з близько 4 тис. осіб регулярної армії, дещо меншої кількості допоміжних підрозділів «козаків», а також «міністерства внутрішніх справ» та «міністерства державної безпеки», включно з т.зв. підрозділами спеціального призначення. У розпорядженні придністровської армії знаходиться танковий батальйон Т-34, полк протиповітряної оборони та стрілкові бригади. РМ, у свою чергу, не має танків, а її повітряні сили складаються з 8-10 морально застарілих літаків МІГ.76 Немає причин провокувати конфлікт і у Придністров’я. По-перше, на думку експертів, це суперечить його образу жертви, який широко застосовується у придністровській пропаганді. По-друге, Придністров’я – джерело нелегально

Не можна виключати, що окремі радикально налаш- товані елементи по обидві сторони Дністра спробують вдатись до збройних провокацій в інтересах зриву того чи іншого сценарію врегулювання 51

77 Гамова С. Великая Румыния без Приднестровья [Электронный ресурс] / Независимая газета, 02.12.2010. Режим доступу http://www.ng.ru/cis/2010-12-02/1_rumyniya.html

78 Priorities of Romanian Foreign Policy in 2010 [Online resource] / Ministry of Foreign Affairs of Romania. Режим доступу http://www.mae.ro/sites/default/files/2010_priorities_en.pdf

79 Daborowski T., Rodkiewicz W. Romanian Project for European Integration of Moldova [Online resource] / [Centre for Eastern Studies] Eastweek №5 (198) – February 3, 2010. Режим доступу http://www.osw.waw.pl/en/publikacje/eastweek/2010-02-03/romanian-project-european-integration-moldova

80 Подавляющее большинство румын не знают, что такое Приднестровье [Электронный ресурс] / Информационное агентство «Росбалт», 13.05.2011. Режим доступу http://www.rosbalt.ru/main/2011/05/13/848479.html

    го  доходу для групи держслужбовців та підприємців з Молдови, Придністров’я, Росії та України, а для бізнесу  необхідна стабільність.

    Разом з тим, не можна повністю виключати, що окремі радикально налаштовані елементи по обидві сторони Дністра (які зацікавлені у збереженні існуючого «статус-кво») можуть вдатися до збройних провокацій в інтересах зриву того чи іншого сценарію врегулювання конфлікту. Придністров’я неодноразово заявляло, що без присутності російських військ знову може бути спровоковано збройний конфлікт, особливо на фоні «румунізації Молдови». У зв’язку з цим Тирасполь навіть просив Москву збільшити кількість російських миротворців до 2,5 тис.77

    Чи  є у Придністров’я підстави непокоїтися  через румунську присутність  у РМ?

    Офіційна позиція Румунії – суверенітет та територіальна цілісність РМ, а також її активна європейська інтеграція.78 Відносини Румунії та РМ отримали новий стимул після парламентських виборів у Румунії та приходу до влади Альянсу за європейську інтеграцію. На початку 2010 р. президент Румунії Траян Бесеску відвідав Кишинів з офіційним візитом. Того ж року з ініціативи Румунії та Франції було створене неофіційне промолдовське лобі в ЄС, до якого, окрім Румунії, входить Німеччина, Італія, Великобританія, Франція, Польща та окремі представники Єврокомісії, зокрема Комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле.79

    Деякі експерти пояснюють таку активність Румунії тим, що Бухарест вбачає у приєднанні Республіки Молдова до ЄС відновлення своїх власних територій. Згідно з опитуванням, проведеним Фондом Сороса у Бухаресті, 57% румун вважає, що СРСР несе провину за відторгнення Бессарабії від Румунії (при цьому 74% взагалі не знають, що таке Придністров’я).80 У середині 2006 року президент Бесеску запропонував своєму молдовському колезі інтегруватися до ЄС через об’єднання з Румунією, вказана ідея викликала значний резонанс

ВІДНОВЛЕННЯ ГАРЯЧОЇ ФАЗИ КОНФЛІКТУ52 СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ. ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ

81 President Basescu on prospects for Romanian-Moldovan unification [Online resource] / EaP Community, November 30, 2010. Режим доступу http://www.easternpartnership.org/daily-news/2010-12-01/president-basescu-prospects-romanian-moldovan-unification

82 Buckley, N. Interview Transcript: Traian Basescu, President of Romania [Online resource] / The Financial Times, December 13, 2010. Режим доступу http://www.ft.com/cms/s/0/2f1b77e8-06e0-11e0-8c29-00144feabdc0.html#axzz1HKGmv8LM

83 Кулик В. Приднестровский «каунтдаун». [Электронный ресурс] / «Зеркало недели» №43, 20.11.2010. Режим доступу http://www.zn.ua/newspaper/articles/61485#article

84 Litra, L. Are the Moldovans who Hold Romanian Passports a Devastating Threat to the EU? / Institute for Development and Social Initiatives “Viitorul”. – Issue 10, September 2010.

    в Молдові. Наприкінці 2006 року в Румунії  навіть відбулися публічні дебати щодо можливих бюджетних витрат на абсорбування Молдови. В інтерв’ю газеті «Вільна Румунія» у листопаді 2010 р. Бесеску заявив, що РМ стане частиною Румунії впродовж найближчих 25 років (після того, як РМ вступить в ЄС) і кордон держави пройде по Дністру81 – тобто без Придністров’я. Щоправда, вже 14 грудня 2010 р. газета «The Financial Times» опублікувала інтерв’ю з румунським президентом, де він пояснив, що заява з приводу Молдови – тільки його особисте бачення.82 Офіційний Бухарест наголошує, що йдеться не про юридичне злиття двох суб’єктів, а про символічне єднання у рамках Європейського Союзу.

    Неоднозначність заяв з приводу возз’єднання Румунії та РМ відкриває широке коло для коментаторів, які звинувачують Румунію в експансіоністській політиці. Задля уникнення подібних оцінок румунському керівництву потрібно більш чітко декларувати свою повагу до територіальної цілісності та суверенітету Республіки Молдова, а головне – підписати базовий договір про дружбу та співробітництво із Кишиневом, який би унеможливив звинувачення про певні приховані наміри Бухареста. Проте треба віддати румунській владі належне: 8 листопада 2010 року Румунія таки підписала Договір про прикордонний режим з Молдовою83 - крок, який Румунія відмовлялася робити впродовж 19 років (за деякою інформацією, це сталось під впливом Німеччини). А це означає, що і підписання Договору про дружбу і співробітництво для Бухареста не є неможливим.

    Те, що румунська влада використовує ідею «Великої Румунії» у власних  електоральних цілях, не викликає сумнівів. Проте її політика щодо повернення румунських громадян, зокрема державна програма «Румуни звідусіль», насправді вкладається у норми права Євросоюзу, які передбачають, що громадянство особи визначається національним законодавством держави-члена. Станом на 2010 р., румунське громадянство отримали 120 тис. молдован, в той час як кількість заявок дорівнювала близько 900 тис.8453

85 CBS-AXA:Большинство граждан Молдовы хотят объединения с Россией [Электронный ресурс] / Publica.md, 01.03.2011. Режим доступу http://ru.publika.md/link_127811.html

    Румунія підтримує РМ і у гуманітарній сфері: 2010 року Бесеску на зустрічі з колишнім в.о. президента РМ Міхаєм Гімпу пообіцяв збільшити стипендії для молдовських студентів, які бажають навчатися в Румунії, з 2,1 до 5 тис.

    Звичайно, румунські амбіції не віддзеркалюють позицій ЄС. Так, на початку 2011 року вступ Румунії до зони Шенген знову був відкладений, що навряд чи стимулюватиме цю країну до подальшого поширення румунського громадянства у третіх країнах.

    Неоднозначні  заяви Румунії придністровські керівники максимально використовують як одне із свідчень невідворотності руху Кишинева в напрямку інтеграції з Бухарестом, що обумовлює необхідність визнання незалежності Придністров’я. Тирасполь також використовує у пропагандистських цілях відсутність базової політичної угоди між Молдовою та Румунією.

    Проте ідею об’єднання РМ з Румунією, всупереч розповсюдженій за межами Молдови думці, не поділяє населення Правого  берега. Згідно з нещодавнім опитуванням, лише 5% молдован висловилися за приєднання до Румунії (натомість 40% опитаних висловилися за приєднання Молдови до Росії, а 28% – за інтеграцію до ЄС).85 Отже, наразі немає підстав розглядати таку імовірність серйозно. У самому Придністров’ї представники органів влади зізнавалися експертам ІСП, що в питанні приєднання Республіки Молдова до Румунії наразі більше міфів, аніж реального підґрунтя.

    Ймовірність реалізації сценарію ................ 1.0

ВІДНОВЛЕННЯ ГАРЯЧОЇ ФАЗИ КОНФЛІКТУ54 СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ. ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ

    ПОДРАЗНИКИ  ПРИДНІСТРОВСЬКОГОКОНФЛІКТУ

    Хоч Кишинів і Тирасполь уникають відкритої ворожнечі, перспективи  політичного врегулювання придністровської проблеми все ще залишаються невизначеними. Попри кардинальну зміну ситуації в регіоні у порівнянні з початком 1990-х років, на даному етапі сформувалася система різнорівневих, але взаємопов’язаних чинників, що слугують джерелом постійної напруги між Кишиневом та Тирасполем. Вказані конфліктогенні подразники на глобальному, регіональному та локальному рівнях проявляються у військовій, політичній, економічній, соціальній сферах (див. табл. 5).

Таблиця 5. Подразники придністровського конфлікту

Безпекові аспекти 

російська військова присутність

противага військовій присутності США в Румунії;

Економічні аспекти

економічні інтереси представників бізнес- і політичних еліт;

російський енергетичний важіль;

недиверсикований експорт РМ;

трудова еміграція

зацікавленість еліт обох берегів Дністра, Росії, України та Румунії у збереженні «статус-кво»;

Соціальні аспекти

транскордонні потоки людей;

масова видача паспортів жителям придністровського регіону іншими державами

взаємна недовіраміж берегамиДністра;

Політичні аспекти

геополітичне протистояння Росії та Заходу;

використання придністровського чинника для стримування євроінтеграційного курсу РМ та певною мірою України;

розрахунок на формат «5+2», який має лише дорадчі функції

амбівалентність молдовсько-українських відносин;

Глобальний рівень

Регіональний рівень55  

недостатньо контрольовані кордони;

потенціал для контрабанди зброєю та торгівлі людьми

наявність потужних спецслужб та силових відомств;

масові порушенняправ людини

фінансова підтримка Придністров’я з боку Росії;

залежність економіки РМ та Придністров’явід Росії

економічна непривабливість РМ для Придністров’я;

права на придністровську власність;

бідність;

відсутність взаємних економічних інтересів;

слабко розвинена бізнесова інфраструктура

тривалий досвід окремого існування конфліктуючих сторін

бідність;

обмежені контакти;

непріоритетність проблеми врегулювання конфлікту;

синдром «фортеці в облозі»;

мовний фактор;

Информация о работе Приднестровский конфликт