Приднестровский конфликт

    У свою чергу, українська сторона не схильна  перебільшувати важливість відновлення  офіційних переговорів у форматі  «5+2». Українські дипломати 

РЕІНТЕГРАЦІЯ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА24 СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ. ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ  

Таблиця 3. Перший компонент проектів Євросоюзу в рамках Підтримки заходів зі збільшення довіри між Правим та Лівим берегом Дністра (2009-2011).

Назва проекту Бюджет (EUR) Сектор Партнер

✔ Реструктуризація амбулаторних медичних послуг Здоров’я/ у медичному центрі с. Чобручі (Придністров’я) 113.300 соціальний НУО «Фонд Regina Pacis»

✇ Попередження ВІЛ серед підлітків шкільного віку у Придністров’ї 90.000 Здоров’я НУО «СНІД Фонд Схід-Захід (СФСЗ)

✔ Мережа центрів стаціонарного догляду для дітей Здоров’я/ та підлітків-інвалідів 99.938 соціальний НУО «Hilfswerk Austria» в Молдові

✔ Розвиток центру перинатальної медицини 60.000 (тренінг) Здоров’я НУО «Молдовська асоціація перинатальної у Тирасполі 360.000 (обладнання) медицини» (тренінговий компонент), Центри перинатальної медицини у Тирасполі та Бендерах

✇ Покращення безпеки крові та компонентів крові, Національний центр переливання які використовуються для переливання 130.000 Здоров’я крові (Молдова), Центр переливання крові в Тирасполі (Придністров’я)

✔ Ліквідація пестицидів у Придністров’ї 99.136 Навколишнє Організація «Milieu Kontakt International» середовище (Нідерланди, РМ), НУО Придністров’я та РМ

✔ Встановлення системи обробки муніципальних твердих Навколишнє Регіональний центр навколишнього відходів у Слободзейському районі (Придністров’я) 99.000 середовище середовища-Молдова (РМ), Екологічна організація «Екоспектр» (Придністров’я)

✔ Стале управління природного резерву р. Ягорлик 72.000 Навколишнє Міжнародна екологічна асоціація охоронців середовище ріки «Eco-TIRAS» (РМ)

✔ Розробка угоди про процедуру обміну гідрометео- рологічними даними між гідрометеорологічними Навколишнє службами у Кишиневі та Тирасполі 24.000 середовище Environmental Institute (Словаччина)

✔ Відновлення мережі питної води у селищах Навколишнє Кобручі і Незавертайловка (Придністров’я) 68.383 середовище НУО «Відродження» (РМ)

✔ Спільне зміцнення майбутнього для зони міжнарод- Навколишнє НУО «Біотіка» (РМ), «Екумена», ного значення «Нижній Дністр» 100.235 середовище НУО «Еко-Днестр» (Придністров’я)

✇ Освіта для дітей з фізичними вадами 75.000 Освіта «Карітас-Молдова» у партнерстві з дитячим учбовим центром творчого розвитку «Алі вітрила» (РМ)

✔ Завершено ✇ У процесі виконання25  

30 Размораживание конфликта: Юридические аспекты сепаратистского кризиса в Молдове / [Коллегия Адвокатов города Нью-Йорка. Специальный Комитет по Европейским Вопросам]. – T.E.U. Com. 7379, titraj 1000 ex. – с. 12

    вважають, зокрема, що виходити на переговори потрібно з конкретними пропозиціями, а не заради самих переговорів. Водночас, в українському МЗС погоджуються, що Україна не стоятиме на заваді вирішенню конфлікту, якщо ЄС та Росія дійдуть згоди щодо його врегулювання. Головне – щоб цей план передбачав реінтеграцію Придністровського регіону до РМ. Конкретний статус Придністров’я для офіційного Києва не є критично важливими.

    Експерти  погоджуються, що демократизація та європеїзація конфлікту створять необхідні умови  для переговорів, проте цього  буде недостатньо. Надання фінансової підтримки Придністров’ю так само не є гарантією його демократизації та інтеграції до Правого берега. Вплив на Придністров’я через європейські бізнес-канали, створення бізнес-лобі для реінтеграції, збільшення привабливості Правобережної Молдови сприятиме підтримці ЄС та відповідного вектору розвитку серед населення, але потребує часу, зусиль та паралельного діалогу з Російською Федерацією та іншими сторонами переговорів. Європеїзація Придністров’я потрібна ЄС для встановлення стабільності на власних кордонах. Окрім того, ставку на європеїзацію робить Молдова, а отже, реінтеграція двох ідеологічно синхронізованих регіонів буде легшою, ніж ідеологічно розбіжних.

    Ймовірність реалізації сценарію ................ 5.5

2.2. РОСІЙСЬКИЙ СЦЕНАРІЙ. РЕАЛІЗАЦІЯ ТАК ЗВАНОГО «ПЛАНУ КОЗАКА-2»

    Без сумніву, від самих витоків придністровського  конфлікту Москва відігравала чи не провідну роль у процесі врегулювання. Саме завдяки військовій підтримці зі сторони Росії Ігорю Смірнову і його оточенню вдалося закласти підвалини для існування de facto придністровського режиму.30 Саме завдяки фінансовій підтримці Росії продовжує існувати утворення під назвою Придністровська Молдавська Республіка. За даними, які озвучувала офіційна Москва, починаючи з кінця 2007 року до середини 2010 року Росія перерахувала 55,5 млн. доларів для придністровських пенсіонерів, яких на Лівому березі налічується 137 тис. осіб. Загальний борг придністровців за російський газ на

РЕІНТЕГРАЦІЯ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА26 СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ. ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ

31 Приднестровье заставят платить по счетам? [Электронный ресурс] / Профсоюзные вести, 01.04.2011. Режим доступу http://profvesti.org/2011/04/01/5441/

32 Зимбельская Д. В Тирасполе низкие цены из-за того, что Приднестровье живет в долг! [Электронный ресурс] / Комсомольская правда, 08.02.2011. Режим доступу http://kp.ru/daily/ 25634/799369/

33 Приднестровье выходит на заключение прямых договоров с Газпромом на поставку газа [Электронный ресурс] / Interlic, 06.04.2011. Режим доступу http://ru.interlic.md/2011-04-06/pridnestrove-vyhodit-na-zakljuchenie-prjamyh-dogovorov-s-gazpromom-na-postavku-gaza-20622.html

34 Смирнов: Приднестровье не против российских ракет [Электронный ресурс] / Интерфакс, 15.02.2010. Режим доступу http://www.interfax.ru/txt.asp?id=123748&sec=1476

35 Там само.

    сьогодні  становить 2 млрд. доларів. За деякими  підрахунками, кожен придністровець заборгував Росії за газ майже 5 тисяч доларів.31 Якщо в 2008 році Тирасполь здійснював оплату за газ бодай на 8,5% від вартості отриманого газу, то з 2009 року всі виплати були припинені.32

    Більше  того, цей борг до останнього часу числився як заборгованість Республіки Молдова. Саме тому в Тирасполі могли почувати себе вкрай комфортно, адже навіть при найгіршому розвитку ситуації розраховуватись з боргами довелося б Кишиневу. Ситуацію було змінено лише в березні 2011 року після відповідних переговорів урядів РФ і РМ. Борги Правобережжя і Лівобережжя були розподілені – тому придністровська сторона має повернути Росії 2,1 млрд. доларів, а Кишинів – 300 млн. доларів.33 Росія не втрачає абсолютно нічого за будь-якого розвитку ситуації: у тому разі, коли РМ буде зрештою реінтегровано, Кишинів все одно буде зобов’язаний повертати ці кошти. Щоправда, віце-прем’єр-міністр та міністр економіки Республіки Молдова Валерій Лазер стверджує, що боргові зобов’язання є, насправді, не боргами однієї країни іншій, а «боргом «Газпрому» – самому собі», оскільки 50% акцій молдовського національного оператора належить саме «Газпрому».

    Що  ж стосується Придністров’я, то таким  кроком Москва отримує додатковий «важіль впливу» на придністровське керівництво і під час виборчої кампанії у регіоні, і в процесі врегулювання конфлікту.

    Крім  того, як зазначив Ігор Смірнов у 2010 році, приблизно 120 тис. осіб із 555 тис. жителів регіону34 вже отримали громадянство РФ. За його ж визнанням, близько двох третин власності в Придністров’ї у вартісному вираженні випадає на Росію – «близько 65%».35

    Російські дипломати визнають, що Придністров’я  обходиться платникам податків досить дорого, проте у Москві розглядають  підтримку Тирасполя як «вияв  престижу». «Таким само виявом престижу для Росії є оплата перебування Чорноморського флоту в Україні», - зізнаються представники російської ди27

    пломатії  в конфіденційних бесідах. Це означає, що навіть якщо Росія піде на врегулювання придністровського конфлікту шляхом додаткового тиску на політичні кола в Тирасполі, основна увага Москвою приділятиметься питанню: як це може позначитися на престижі Російської Федерації? У значній мірі економічного зиску Росії від підтримки придністровців не було, головний акцент робився на політичному регіональному впливові. Саме тому Росія намагатиметься зберегти його.

    Присутньою  є і економічна складова. Російські корпорації на кшталт холдингу «Металінвест», РАТ «Газпром», «Інтер РАТ ЄЕС» грають провідну роль в економіці регіону, хоча й намагаються не афішувати своїх інтересів на території невизнаної республіки. Вказані бізнес-структури відкрито не втручаються у політичний процес навколо придністровського врегулювання, разом з тим їхня «незрима» присутність є відчутною у моменти прийняття принципових рішень на цьому напрямі вищим політичним керівництвом Росії, України, РМ та навіть окремих країн ЄС.

    Найбільші підприємства регіону, як-то ЗАТ «Молдовський металургійний завод» (у липні 2010 року змушений був призупинити свою роботу), ЗАТ «Молдовська ДРЕС», АТ «Молдовагаз» (та її де-факто незалежне відділення «Тираспольтрансгаз») й низка інших підприємств функціонують під щільним контролем російських ФПГ. Російські бізнес-гіганти отримали вказані активи за ціною, що є набагато нижче їхньої реальної ринкової вартості. Показово, що російський капітал не поспішає зі своїми інвестиціями до регіону, його цілком задовольняють надприбутки, що отримуються за рахунок пільгової системи оподаткування в регіоні (фактично Придністров’я відіграє роль офшорної зони), порівняно дешевої робочої сили, а також енергоресурсів, що майже втричі дешевші, аніж у Молдові. Окрім значних надприбутків від функціонування найбільших підприємств Придністров’я, їхні російські власники використовують існуючий на території регіону офшор і у своїх схемах відмивання коштів.

    Не  виключено, що Євросоюзу і США  доведеться частково пристати на план врегулювання конфлікту, підготовлений російськими фахівцями. Одразу після російсько-грузинської війни 2008 року в експертних колах з’явилися очікування, що Росія може проявити активність у процесі придністровського врегулювання заради реабілітації свого іміджу на міжнародній арені, пошкодженого внаслідок військового протистояння з Грузією. Проте для цього сторонам конфлікту та іншим учасникам переговорного процесу довелося б фактично підіграти російському керівництву, надаючи саме йому можливість стати головним миротворцем в регіоні (приміром, план врегулювання міг би бути названий «Планом Медведєва» абощо).

РЕІНТЕГРАЦІЯ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА28 СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ. ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ

36 Выступление и ответы Министра иностранных дел России С.В.Лаврова на вопросы СМИ в ходе совместной пресс-конференции по итогам переговоров с заместителем Премьер-министра, Министром иностранных дел и европейской интеграции Республики Молдова Ю.Г.Лянкэ [Электронный ресурс] / Министерство иностранных дел Российской Федерации. - Москва, 29.03.2011. Режим доступу http://www.mid.ru/brp_4.nsf/2fee282eb6df40e643256999005e6e8c/96e8ceecbbfebecbc325786200605da0?OpenDocument

37 Allin L., Rojansky M. Thawing the Frozen Conflict in Transdnest [Online resource] / The Moscow Times, August 17, 2010. Режим доступу http://www.themoscowtimes.com/opinion/article/thawing-the-frozen-conflict-in-transdnestr/412483.html

    Неформально позиція Євросоюзу зводиться  до того, що Росія зможе на рівних з ЄС вирішувати питання зовнішньої і безпекової політики в рамках відповідного Комітету, однак спочатку Москва повинна продемонструвати свою рішучість співпрацювати з провідними європейськими державами у цій площині. Придністровський конфлікт і є своєрідним індикатором такої готовності Російської Федерації. Утім, російські експерти, опитані Інститутом світової політики, наголошують на неприйнятності такої постановки питання: ув’язувати створення Комітету ЄС-РФ з питань зовнішньої політики і безпеки із вирішення придністровського конфлікту. Росія, зі слів російських фахівців, якраз виступає за те, щоби спершу було створено Комітет, а вже в його рамках можна було б вирішувати придністровський конфлікт (крім того, РФ пропонує взятися за врегулювання і інших конфліктів – зокрема, і близькосхідного, про що в березні 2011 року заявляв міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров).36

    У пресі активно обговорюється  питання можливих вигод, які могла  б отримати Росія від співпраці  щодо придністровського врегулювання. «Є імовірність того, що Росія готова розглянути можливість відмови від свого військового форпосту на південно-східних кордонах ЄС – і західних кордонах України – на користь більш важливого для неї доступу до європейських ринків. Здається, тепер Росія розуміє, що її економічні інтереси важливіші, аніж коштовне проектування військової влади в регіоні. Йдучи назустріч ЄС і США, які зацікавлені в вирішенні цього давнішнього замороженого конфлікту, Росія зміцнила б свої позиції у плані розширення економічних відносин з Заходом, а також пошуку сил, які могли б підтримати реалізацію планів із внутрішньої модернізації країни», - про це написали торік у газеті The Moscow Times американські експерти Ліндон Еллін та Метью Роянські.37