Модернизация ринку праці в умовах глобалізації світово економіки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Января 2013 в 02:27, магистерская работа

Краткое описание

Актуальність теми. Поряд з традиційними ринками товарів, капіталів, технологій набирає сили новий специфічний і неординарний феномен розвитку світового господарства – міжнародний ринок праці. Його функціонування вимагає створення координаційного механізму перерозподілу робочої сили між різними країнами та регіонами, що сприятиме підвищенню ефективності використання трудових ресурсів та інтенсифікації обміну знаннями і досвідом між народами.

Содержание работы

ЗМІСТ

ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ПРАЦІ


1.1.
Сутність та структура світового ринку праці
7

1.2.
Механізм функціонування та регулювання світового ринку
праці в умовах глобалізації

16

1.3.
Тенденції розвитку світового ринку праці в умовах
глобалізації

25

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ІНТЕГРАЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ


2.1.
Парадигма ринку праці в умовах глобалізації
32

2.2.
Аналіз процесу інтеграції світового ринку праці
40

2.3.
Вплив світової кризи на розвиток міжнародного ринку праці
53

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОГО РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ


3.1.
Україна на світовому ринку праці
62

3.2.
Методи вдосконалення механізму державного регулювання внутрішнього ринку праці

81

3.3
Моделювання інтеграційної стратегії виходу України на світовий ринок праці в умовах глобалізації

89

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ


4.1
Законодавство України та країн ЄС у сфері охорони праці
96

4.2
Організація цивільного захисту в Україні та світі
101
ВИСНОВКИ

Содержимое работы - 1 файл

Диплом САША!!!!!!.docx

— 258.36 Кб (Скачать файл)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кваліфікаційна  магістерська робота

 

на  тему:

 

МОДЕРНІЗАЦІЯ  РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

 

 

 

 

 

 

Київ – 2012

ЗМІСТ

 

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ПРАЦІ

 

 

1.1.

Сутність та структура  світового ринку праці

7

 

1.2.

Механізм функціонування та регулювання світового ринку 

праці в умовах глобалізації

 

16

 

1.3.

Тенденції розвитку світового  ринку праці в умовах

глобалізації

 

25

   

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ІНТЕГРАЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

 
 

2.1.

Парадигма ринку праці  в умовах глобалізації

32

 

2.2.

Аналіз процесу інтеграції світового ринку праці

40

 

2.3.

Вплив світової кризи на розвиток міжнародного ринку праці

53

   

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОГО РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

 
 

3.1.

Україна на світовому ринку  праці

62

 

3.2.

Методи вдосконалення  механізму державного регулювання          внутрішнього ринку праці

 

81

 

3.3

Моделювання інтеграційної  стратегії виходу України на світовий ринок праці в умовах глобалізації

 

89

   

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА  ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

 
 

4.1

Законодавство України  та країн ЄС у сфері охорони  праці

96

 

4.2

Організація цивільного захисту  в Україні та світі

101

ВИСНОВКИ

118

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

124

ДОДАТКИ

131

   


 

ВСТУП

Актуальність  теми. Поряд з традиційними ринками товарів, капіталів, технологій набирає сили новий специфічний і неординарний феномен розвитку світового господарства – міжнародний ринок праці. Його функціонування вимагає створення координаційного механізму перерозподілу робочої сили між різними країнами та регіонами, що сприятиме підвищенню ефективності використання трудових ресурсів та інтенсифікації обміну знаннями і досвідом між народами.

 Міжнародний ринок  праці стає одним з інструментів  ствердження пріоритетності духовних  цінностей у розвитку особистості  людини, посилення соціальної орієнтації  світової економіки та демократизації  трудових відносин. Завдяки міжнародному  ринку праці відбувається інтернаціоналізація  вимог до умов відтворення  робочої сили, життя і праці  мільйонів людей у різних регіонах  світу.

 Основна мета функціонування  міжнародного ринку праці полягає  у створенні сприятливих умов  для підвищення рівня життя  на основі задоволення потреб  людей у професійній та творчій  самореалізації, покращення якості  освіти, обслуговування та міждержавного  спілкування.

 Становлення України  як незалежної держави з власними  кордонами та вільним обміном  трудовими ресурсами вимагає  принципово нового розуміння  зовнішньої трудової міграції, яка  стає потужним чинником інтеграції  країни до світового ринку  праці. Структурна перебудова  економіки, конверсія оборонного  комплексу, банкрутство та ліквідація  ряду підприємств видобувної  і переробної промисловості, об`єктивна,  а іноді й штучно викликана  зупинка виробництва, призвели  до істотного скорочення сукупного  фонду робочого часу та вивільнення  різноманітної в регіонально-галузевому  та якісно-професійному розрізі  робочої сили. Водночас дефіцит  державного та більшості регіональних  бюджетів, незначна порівняно з  іншими країнами частка приватних  інвестицій в Україну не дають  змоги за короткий час і  без зростання соціальної напруги  у суспільстві перепідготувати та перерозподілити великі обсяги вітчизняної робочої сили. В цьому контексті регульована трудова міграція надлишкової на даний момент робочої сили повинна стати ефективним засобом раціонального використання трудового потенціалу України.

 Масштабність та інтенсивність  розвитку міждержавного обміну  робочою силою в Україні обумовили  необхідність вдосконалення державної  міграційної політики, яка має  стати новою сферою зовнішньоекономічної  діяльності уряду країни і  створити належні умови для  забезпечення українським працівникам  гідного становища на міжнародному ринку праці.

Ґрунтовному аналізу та дослідженню  міграційної активності населення  присвятили свої наукові праці такі економісти дальнього зарубіжжя, як: Дж.С. Беккера, Дж. Бориаса, Х.Р. Кларка, А. Лаффера, Д. Массея, Дж. Минцера, Л.А. Саастада, П. Самуельсона, С. Сассена, А. Симмонса, А. Портеса, М.П. Тодаро, Дж.Р. Харриса та ін. Досліджували це питання й  вчені країн СНД: Ж.Зайончковської, Т.Заславської, А.Кирєєва, Г.Овчинникова, В.Переведєнцева, Л.Рибаковського, І.Цапенко.  тощо. Не оминули увагою цю проблематику вітчизняні науковці, зокрема: Баранов Є.Ф., Брєєв Б.Д., Валентей Д.І., Козирєв Ю.Н., Коровкін А.І., Переведенцев В.І., Рибаковський Л.Л., Хомра О.У., Хорьов Б.С. та інші.

Ситуація суттєво змінилась наприкінці 80-х на початку 90-х років, коли, як наслідок політичної та економічної трансформації суспільства, трудова міграція українських громадян за кордон стала набувати значних масштабів. Наукові дослідження та публікації в пресі були зорієнтовані переважно на виявлення загальних тенденцій розвитку трудової міграції в Україні. Значно менше уваги приділялось теоретично-методологічному аналізу проблем виникнення та розвитку зовнішньої трудової міграції, аналізу процесу адаптації та механізму соціального захисту українських громадян за кордоном, створенню адекватної нормативно-правової бази регулювання процесів міждержавного обміну трудовими ресурсами.

 Мета і задачі  дослідження. Метою дослідження є обґрунтування нових концептуальних основ розвитку міждержавного обміну робочою силою та становлення світового ринку праці і розробка на цій основі науково-методичних і практичних рекомендацій, спрямованих на забезпечення ефективної інтеграції України до міжнародного ринку праці.

 Для досягнення мети  було необхідно поставити та  розв’язати такі завдання:

  • розкрити сутність та структуру світового ринку праці;
  • дослідити механізм функціонування та регулювання світового ринку праці в умовах глобалізації;
  • визначити тенденції розвитку світового ринку праці в умовах глобалізації;
  • сформулювати парадигми ринку праці в умовах глобалізації;
  • проаналізувати аналіз процесу інтеграції світового ринку праці;
  • проаналізувати вплив світової кризи на розвиток міжнародного ринку праці;
  • визначити місце Україна на світовому ринку праці;
  • дослідити методи вдосконалення механізму державного регулювання внутрішнього ринку праці;
  • змоделювати інтеграційну стратегію виходу України на світовий ринок праці в умовах глобалізації;
  • проаналізувати організацію охорони праці та цивільного захисту в Україні та світі.

 

 Предмет дослідження - світовий та вітчизняний ринок праці, еміграційні та імміграційні потоки робочої сили.

Об'єктом дослідження є економічні, політичні, правові відносини, що виникають з приводу функціонування міжнародного ринку праці і міждержавного обміну трудовими ресурсами.

 Теоретично-методологічною  основою та інформаційною базоюпроведеного  дослідження є об’єктивні економічні  закони функціонування економіки  перехідного періоду, вітчизняні  та зарубіжні дослідження в  сфері функціонування світового  ринку праці, інструктивні та  методичні матеріали Міністерства праці та соціальної політики України, Державного центру зайнятості, нормативні документи Міжнародної організації праці, Міжнародної організації міграції, Світового банку.

 Дипломне дослідження проводилось з застосуванням методів історико-логічного та економіко-статистичниго аналізу, вибіркового обстеження та групування, схематичного та графічного моделювання.

Структура та обсяги роботи. Дипломна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури з 97 найменувань і включає 3 таблиці, 4 рисунків, 2 додатків. Повний обсяг роботи складає 123 сторінок машинописного тексту.

 

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОГО

РИНКУ ПРАЦІ

    1. Сутність та структура світового ринку праці

Світовий (міжнародний) ринок  праці — це система відносин, що виникають між державами з  приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального  захисту. Ці відносини склалися у  зв'язку з нерівномірністю розміщення робочої сили по країнах світу  та відмінностями в її відтворенні  на національному рівні. В умовах глобалізації виробництва, зростання  взаємозалежності в сучасному світі, національні ринки праці дедалі більше втрачають свою замкненість та відокремленість. Між ними виникають транснаціональні потоки робочої сили, котрі набирають постійного, систематичного характеру. Таким чином, поряд з міжнародним ринком товарів, послуг і капіталів значних масштабів набуває тепер і міжнародний ринок робочої сили, який являє собою не просто суму національних ринків, а систему, що базується на їхніх взаємозв'язках та взаємодоповненнях [27, с. 54].

 Формування міжнародного  ринку праці відбувається двома  шляхами: по-перше, через міграцію  трудових ресурсів і капіталу; по-друге, шляхом поступового  злиття національних ринків праці,  внаслідок чого усуваються юридичні, національно-етнічні, культурні  та інші перегородки між ними. Це приводить до утворення  так званого «спільного ринку  праці». Становлення міжнародного  ринку праці є свідченням того, що процеси світової інтеграції  відбуваються не тільки в економічній  та технологічній галузях, а  й дедалі ширше охоплюють сфери  соціальних та трудових відносин, які стають нині глобальними.  Це дістає відображення в координації,  погодженні й зближенні соціальної  політики різних країн, які  мають неоднаковий досвід та  законодавство в соціальній сфері.  Таке регулювання різнонаціональних  соціальних структур відбувається  у багатьох напрямах. Головні  серед них:

    • умови праці, способи найму і звільнення працівників;
    • оплата праці, зокрема системи додаткових виплат;
    • надання відпусток, вільних від роботи днів, тривалість робочого дня;
    • соціальне страхування;
    • надання різних пільг, у тому числі матеріального постачання, відпочинку і т. д.

 Виникнення і розвиток  міжнародного ринку робочої сили  є результатом зростання міжнародної  мобільності двох головних факторів  виробництва — капіталу і праці.  Підвищення міжнародної мобільності  капіталу в соціальному плані  означає, що він пред'являє  тепер попит не тільки на  робочу силу країни свого базування,  а й на іноземну робочу силу, яка нерідко має певні переваги  порівняно з національною (більш  дисциплінована, менш вибаглива  щодо оплати праці і т. д.). Попит на іноземну робочу силу  почав помітно зростати тоді, коли виник масований експорт  приватного виробничого капіталу  й почалося створення у всіх  країнах підприємств з використанням  місцевої робочої сили.

 Капітал, як правило,  рушав у ті місця концентрації  робочої сили, де вона значно  дешевша від робочої сили в  країні-експортері. Навіть у «нових  індустріальних країнах» ставки  заробітної плати промислових  робітників у 80-х роках були  в 5—10 разів нижчі, ніж у  розвинутих країнах Заходу. Практична  необмеженість на периферії світового  господарства дешевих трудових  ресурсів сприяє їх широкому  включенню в орбіту функціонування  продуктивного капіталу економічно  розвинутих країн, насамперед  на основі розвитку мануфактурних форм організації праці [14, c. 106-108].

 Слід зауважити, що  в недалекому минулому, в епоху  колоніалізму, попит на закордонну  робочу силу не відігравав  будь-якої серйозної ролі в  міжнародній експансії капіталу. Діяльність міжнародних компаній  мала тоді переважно торговельний  та фінансовий характер. Сучасна  ж структура попиту на робочу  силу значно ускладнилась, і вона  часто містить, як її необхідний компонент, попит на іноземних працівників. Саме в нинішню епоху, коли ринкові відносини стали панівними у світовому господарстві, міграція досягла глобальних розмірів та найрозвинутіших форм.

 Об'єктивні можливості  для залучення приватним капіталом  робочої сили різної національної  належності пов'язані з розвитком  ТНК, котрі розгорнули великомасштабне  міжнародне виробництво з ієрархічним  поділом праці різних груп  зайнятих, які, живучи й працюючи  в різних країнах, інтегрувалися  в єдину виробничо-технологічну  систему приватної корпорації. В  межах ТНК із часом виник  свій внутрішній ринок праці,  який характеризувався частими  переміщеннями різних категорій  працівників (особливо керівної  ланки) з однієї країни в  іншу.

Информация о работе Модернизация ринку праці в умовах глобалізації світово економіки