Роль ГАТТ/ВТО в регулюванні міжнародної торгівлі товарами та послугами

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Ноября 2011 в 21:40, курсовая работа

Краткое описание

Визначальною тенденцією сучасного етапу розвитку людської цивілізації є глобалізація економічних процесів

Содержание работы

РЕФЕРАТ………………………………………………………………………….2
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ…………………………………………………………..5
ВСТУП……………………………………………………………………………..6
1 СИСТЕМА ГАТТ
1.1 Створення системи ГАТТ ...........……………………………………………..8
1.2 Діяльність ГАТТ............................................……………………………….....9
1.3 Секретеріат ГАТТ..............................................................................................11
2 СИСТЕМА СОТ(ВТО)
2.1 Уругвайський раунд торговельних переговорів і створення СОТ..............13
2.2 Статус та напрямки діяльності.......................................................................14
2.2.1 Цілі діяльності...........................................................................................15
2.2.2. Функції......................................................................................................15
2.3 Організаційна структура
2.3.1 Конференція Міністрів.............................................................................16
2.3.2 Генеральна рада.........................................................................................17
2.3.2 Рада з торгівлі товарами...........................................................................18
2.3.4 Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності.............19
2.3.5 Генеральний директор і Секретаріат.......................................................19
2.4 Правова структура системи СОТ
2.4.1 Товари.......................................................................................................20
2.4.2 Сільське господарство.............................................................................20
2.4.3 Санітарні та фітосанітарні заходи..........................................................21
2.4.4 Правила визначення походження товарів..............................................21
2.4.5 Субсидії та компенсаційні заходи..........................................................22
2.4.6 Технічні бар’єри в торгівлі......................................................................23
2.4.7 Захисні заходи..........................................................................................23
2.4.8 Послуги.....................................................................................................24
2.5 Інтелектуальна власність............................................................................24
2.6 Врегулювання суперечок..............................................................................25
3 ПЕРЕВАГИ ТОРГОВОЇ СИСТЕМИ СОТ(ВТО)
3.1 Переваги СОТ для споживачів..........................................................................25
3.2 Вигоди СОТ для економіки країни в цілому....................................................26
4 РОЛЬ ГАТТ/ВТО В РЕГУЛЮВАННІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ................38
5 ВІДМІННОСТІ ВТО ВІД ГАТТ..........................................................................39
ВИСНОВОК…………………………………………………………………….......41
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………………….....42

Содержимое работы - 1 файл

Курсовой по МЕВ.doc

— 236.00 Кб (Скачать файл)

     Основними функціями Ради з торгівлі послугами є нагляд за виконанням положень Генеральної угоди з торгівлі послугами (далі ГАТС). Станом на травень 2003 року створено такі допоміжні органи Ради з торгівлі послугами:

  • Комітет з торгівлі фінансовими послугами;
  • Комітет із специфічних зобов'язань;
  • Робоча група з внутрішнього регулювання;
  • Робоча група з правил ГАТС.
 

            3.4 Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності 

     Основними функціями Ради з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності є нагляд за виконанням положень Генеральної угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС), надання консультацій і допомоги членам СОТ та взаємодія з Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO). На даний момент допоміжних органів Рада не має. 

                         3.5 Генеральний директор і Секретаріат 

     Відповідно до статті VI Марракеської Угоди про створення СОТ, для забезпечення її діяльності створюється Секретаріат, очолюваний Генеральним директором, який обирається на трирічний термін Конференцією міністрів.

     Генеральний директор призначає співробітників Секретаріату, встановлює їх обов'язки й умови праці. У 2006 році загальна кількість штатних співробітників Секретаріату СОТ складає 630 чоловік.

     Марракеська Угода чітко встановлює коло обов'язків Генерального директора і співробітників Секретаріату, які є виключно міжнародними. Співробітники Секретаріату користуються передбаченими міжнародним правом імунітетом і привілеями. У той же час, співробітники Секретаріату не мають права одержувати інструкції і консультуватися з урядами чи органами поза СОТ. 

                                   2.4 Правова структура системи СОТ

                                                       2.4.1 Товари 

     Генеральна угода з тарифів і торгівлі у новій редакції 1994 року є основним зведенням правил СОТ з торгівлі товарами. Цю угоду доповнюють угоди, що стосуються окремих секторів, таких як сільське господарство і текстиль, а також окремих сфер, наприклад, державної торгівлі, стандартів, субсидій і антидемпінгових заходів.

     Крім застосування РНС і національного режиму, більш вільний доступ на ринок забезпечується також шляхом скасування кількісних обмежень імпорту (квот) на користь митних тарифів, що є більш ефективним засобом регулювання товарообігу, а також забезпечує гласність і прозорість торговельних режимів країн-учасниць.

                                         

                                            2.4.2 Сільське господарство 

        Сферою регулювання Угоди про сільське господарство є торгівля первинною сільськогосподарською продукцією і товарами, що є результатом її переробки. Угода визначає три основні сфери, щодо яких члени СОТ беруть на себе зобов’язання: доступ до внутрішнього ринку, внутрішня підтримка сільського господарства та експортні субсидії. Зокрема, застосування нетарифних заходів як методу регулювання торгівлі має бути виключено, а усім нетарифним бар’єрам має бути визначено тарифний еквівалент. Угода вимагає від країн прийняття зобов’язання щодо скорочення внутрішньої підтримки сільського господарства у тій частині, яка справляє спотворюючий вплив на торгівлю (наприклад, експортні субсидії).

                                  

                                      2.4.3 Санітарні та фітосанітарні заходи 

     Угода про санітарні та фітосанітарні заходи має на меті сприяти використанню цих заходів таким чином, щоб вони забезпечували захист здоров’я людини, рослин та тварин, і при цьому не призводили до невиправданої дискримінації та прихованого обмеження міжнародної торгівлі. Угода передбачає гармонізацію членами СОТ національних санітарних та фітосанітарних заходів на основі міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій, розроблених міжнародними організаціями (Комісією “Кодекс Аліментаріус”, Міжнародним епізоотичним бюро, Міжнародною конвекцією із захисту рослин). Угодою допускається встановлення країною-членом СОТ санітарних та фітосанітарних заходів з метою досягнення належного рівня захисту, який може перевищувати міжнародні вимоги за умови наявності об’єктивного наукового обґрунтування таких заходів і якщо вони не обмежують суттєво міжнародну торгівлю. 

                            2.4.4 Правила визначення походження товарів

      

     Угода зобов’язує країни-учасники СОТ гармонізувати національні правила походження товарів і використовувати їх таким чином, щоб не створювати додаткових перешкод для міжнародної торгівлі. Правила визначення походження використовуються при застосуванні режиму найбільшого сприяння, антидемпінгових та компенсаційних мит, захисних заходів, а також будь-яких інших кількісних обмежень або тарифних квот. Вони також використовуються при застосуванні будь-яких дискримінаційних кількісних обмежень та тарифних квот при здійсненні державних закупівель та у торговельній політиці. Положення угоди визначають, що в основу правил визначення походження товарів покладено принцип застосування тільки такої інформації, яка свідчить про походження товарів, а не заперечує його. Угода передбачає продовження переговорів в цій сфері.

                                

                                      2.4.5 Субсидії та компенсаційні заходи 

     Угода про субсидії та компенсаційні заходи (Угода СКЗ) визначає загальні принципи надання та використання субсидій на виробництво промислових (несільськогосподарських) товарів, а також процедури застосування компенсаційних заходів у разі порушення членами СОТ цих правил. Її метою є обмеження використання субсидій, які мають негативний вплив на міжнародну торгівлю та спотворюють конкуренцію. Угода містить визначення терміну “субсидії” та поняття “адресності” субсидії. Залежно від ступеню негативного впливу різних субсидій на конкуренцію та міжнародну торгівлю, Угода визначає різні категорії субсидій та відповідні норми їх регулювання. Угода СКЗ регулює використання лише адресних субсидій, дозволяючи застосування неадресних субсидій, до яких не вживаються компенсаційні заходи. Серед адресних субсидій Угода виділяє заборонені (експортні субсидії та імпортозаміщуючі субсидії) та ті, що дають підстави для вжиття компенсаційних заходів. Угода передбачає перехідний період адаптації до вимог СОТ для країн, що вступають до СОТ, а також спеціальні норми для країн, що розвиваються.

                                          
 
 

                                       2.4.6 Технічні бар’єри в торгівлі

      

        Угода визнає право кожного члена встановлювати обов’язкові технічні стандарти, в т.ч. вимоги щодо упаковки та маркування товарів, метою яких є забезпечення якості продукції, вимог виробництва, захист життя та безпеки людей, тварин та рослин, захисту навколишнього середовища і забезпечення вимог національної безпеки. Угода розділяє “технічні регламенти”, які є обов’язковими вимогами, та “стандарти”, які є добровільними. Угода вимагає від членів СОТ використовувати міжнародні стандарти як основу для розробки національних стандартів, окрім випадків коли міжнародні стандарти, були б неефективними чи недостатніми для виконання обґрунтованих додаткових завдань через кліматичні, географічні або суттєві технологічні проблеми члена СОТ. У цьому випадку члени СОТ повинні на вимогу інших членів СОТ надавати пояснення підстав для тих технічних регламентів, що не відповідають міжнародним стандартам та повідомляти Секретаріат СОТ про введення такого регламенту. Угода визначає чіткі правила сертифікації імпортних товарів, що передбачає взаємне визнання членами СОТ процесів сертифікації та самих сертифікатів. Також Угода встановлює зобов’язання кожного члена СОТ організувати та своїй території інформаційний центр, через який будь-які зацікавлені сторони могли б отримувати інформацію про національні стандарти та систему стандартизації.

                                               

                                        2.4.7 Захисні заходи 

     Угода про захисні заходи дозволяє країнам СОТ тимчасово обмежувати обсяги імпорту окремих товарів, якщо в ході офіційного розслідування було встановлено, що цей імпорт завдає шкоди національному товаровиробнику. Угода визначає порядок запровадження захисних заходів на підставі ст. CIC ГАТТ, а також встановлює тимчасові рамки застосування цих заходів. Угодою забороняється застосування захисних заходів, що не регулюються правилами ГАТТ і вимагається їх усунення протягом 4 років.

                                                        

                                             2.4.8 Послуги 

     У Генеральній угоді про торгівлю послугами (ГАТС) документально закріплені принципи більш вільного експорту й імпорту послуг незалежно від способу їхнього постачання. Угода ГАТС містить три блоки прав і зобов'язань. У першому дається визначення торгівлі і постачання послуг і встановлюється, що сфера дії угоди поширюється як на транскордонний рух послуг, так і на їх постачання і споживання в межах національних територій країн-членів СОТ, формулюються принципи використання національного режиму і режиму найбільшого сприяння (РНС) в сфері торгівлі послугами, описуються процедурні й інші положення. Зважаючи на специфіку торгівлі послугами, РНС і національний режим застосовуються у цій сфері із значними виключеннями (індивідуальними для кожної країни). Скасування кількісних квот також має вибірковий характер, а рішення про це приймаються в ході переговорів. Члени СОТ беруть на себе індивідуальні зобов'язання в рамках ГАТС щодо відкриття внутрішніх ринків послуг для іноземних постачальників. Другий і третій блоки – це додатки, що визначають статус окремих видів послуг і списки початкових взаємних поступок щодо доступу на ринки послуг.

                                          

                                   2.5 Інтелектуальна власність 

     Угода СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) встановлює стандарти та принципи щодо забезпечення прав інтелектуальної власності, а також процедури та методи їх захисту. За означенням Угоди ТРІПС інтелектуальною власністю вважаються: авторські права, торгові марки, географічні назви, що використовуються для найменування товарів, промислові зразки (дизайни), топології інтегральних мікросхем, а також нерозкрита інформація, наприклад, торговельні секрети. Угода також встановлює процедури консультацій між членами СОТ у випадку, коли певний член СОТ вважає, що практика ліцензування або умови підприємництва в іншій країні СОТ є порушенням угоди ТРІПС, або негативно впливає на добросовісну конкуренцію. 

                                       2.6 Врегулювання суперечок 

     Угода про правила і процедури врегулювання суперечок передбачає створення системи, з допомогою якої країни могли б врегулювати суперечливі питання в ході консультацій. Якщо це їм не вдається, країни можуть скористатися чітко визначеною поетапною процедурою, що передбачає вирішення питань шляхом залучення групи експертів, а також передбачає можливість подавати апеляцію на рішення експертної групи. Про довіру до системи врегулювання суперечок свідчить зростаюча кількість скарг, що розглядаються в рамках СОТ. 
 

                            3 ПЕРЕВАГИ ТОРГОВОЇ СИСТЕМИ СОТ(ВТО)             

       

     Практично всі великі держави зараз є членами СОТ. Окрім суто економічних переваг, які досягаються шляхом зниження бар'єрів у торгівлі, система СОТ позитивно впливає на політичну і соціальну ситуацію в країнах, а також на індивідуальний добробут громадян. 

                                 3.1 Переваги СОТ для споживачів 

     Система СОТ заохочує конкуренцію і знижує торговельні бар'єри, внаслідок чого споживачі виграють. Найочевидніша вигода вільної торгівлі для споживача – це зниження вартості життя. У результаті зниження протекціоністських торговельних бар'єрів дешевшають готові імпортовані товари і послуги, а також вітчизняна продукція, у виробництві якої використовуються імпортні комплектуючі.

     Як правило, імпортні тарифи, державні виробничі субсидії і кількісні обмеження імпорту ведуть не до захисту вітчизняного ринку, а до підвищення вартості життя. Так, у Великобританії споживачі платять на 500 мільйонів фунтів у рік більше за одяг через торговельні обмеження на імпорт текстилю; для канадців ця сума складає приблизно 780 млн. канадських доларів. Показово, що лібералізація сектору телекомунікацій у Європейському Союзі призвела до зниження цін за послуги в середньому на 7-10%.

     Ширший вибір товарів і послуг – також безсумнівна перевага вільної торгівлі. Зовнішня конкуренція стимулює ефективне вітчизняне виробництво, опосередковано знижує ціни і підвищує якість вітчизняної продукції.

     У результаті активнішого товарообміну розвиваються нові технології, як це відбулося, наприклад, з мобільним зв'язком.

Информация о работе Роль ГАТТ/ВТО в регулюванні міжнародної торгівлі товарами та послугами