Розвиток регіональної статистики на сучасному еиапі

Держкомстат та його територіальні органи велику увагу приділяють питанням визначення інструментів для проведення оцінки рівня соціально-економічного розвитку та аналізу потенційних можливостей регіонів України. Необхідність мати високоякісну регіональну статистичну інформацію є також однією з вимог Європейського Союзу.

3 метою  забезпечення органів державної  влади та управління, всіх користувачів  статистичною інформацією щодо  соціально-економічних процесів, які відбуваються в регіонах країни протягом останніх років, запроваджено та регулярно актуалізуються уніфіковані регіональні статистичні видання:

бюлетень  та доповідь "Економічне і соціальне  становище регіону";

щомісячні моніторинги  соціально-економічного становища  регіонів України та піврічний моніторинг "Соціально-економічне становище міст України".

На постійній  основі здійснюється підготовка інформаційних  матеріалів для проведення комплексної  оцінки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Щороку  видається у 2-х томах статистичний збірник "Регіони України".             3 урахуванням основних пріоритетів та завдань державної регіональної політики разом з іншими центральними органами виконавчої влади Держкомстатом проводиться робота щодо удосконалення методології комплексної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів країни.

За окремими дорученнями готуються інформаційно-аналітичні матеріали з питань регіонального  розвитку та соціально-економічно- го стану регіонів у порівнянні з  середньодержавними показниками та показниками сусідніх регіонів, проводяться  одноразові обстеження в територіальному  аспекті.

Одним з  основних напрямків регіональної державної  політики є виявлення так званих „проблемних територій" та прийняття заходів для подолання їх депресивності. У вересні 2005 року був прийнятий Закон України "Про стимулювання розвитку регіонів", який визначив правові, економічні та організаційні засади реалізації державної регіональної політики в цьому напрямі.

З метою  визначення депресивних територій  було розроблено та затверджено постановою Кабінету Міністрів України Порядок  здійснення моніторингу показників розвитку регіонів, районів, міст республіканського  в Автономній Республіці Крим і обласного  значення на підставі даних державних статистичних спостережень та адміністративних даних інших центральних органів виконавчої влади. Починаючи з 2006 року Держкомстат щорічно здійснює інформаційне забезпечення зазначеного моніторингу.   Постановою Кабінету Міністрів України в 2006 році була затверджена Державна стратегія регіонального розвитку на період до 201|5 року, основною метою якої є створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів та забезпечення їх сталого розвитку. Тому на даний час одним із важливих напрямків роботи є інформаційне забезпечення моніторингу реалізації Стратегії та участь Держкомстату у розробці щорічних планів заходів.

Подальший розвиток регіональної політики передбачає задоволення потреб користувачів в статистичній інформації на всіх рівнях. Це стосується як окремих регіонів, так і малих територій: районів, міст обласного і районного підпорядкування та окремих адміністративно- територіальних одиниць. Ефективне здійснення функцій місцевого самоврядування також неможливе без упорядкування системи обліку на місцевому рівні.

Проблема  регіональної статистики щодо визначення системи показників для малих територій стає ще більш актуальною з введенням в практику вибіркових статистичних спостережень. Відповідно на сьогодні досить важливим є вивчення досвіду статистичних служб інших країн та проведення заходів, спрямованих на створення методологічних засад інформаційно-статистичного забезпечення розвитку малих територій.

Саме  в цьому напрямку передбачається співпраця Держкомстату з іншими центральними органами виконавчої влади  з метою ширшого залучення  адміністративних даних на рівні  малих територій, оскільки коло статистичних показників цього рівня є дуже обмеженим, за виключенням даних суцільних переписів та поточного обліку населення.

До основних завдань можна також віднести питання, які виникнуть з розгортанням адміністративно-територіальної реформи про що вже заявлено в Державній стратегії регіонального розвитку до 2015 року. Виконання цього масштабного заходу в країні вимагатиме значних зусиль від статистиків і в частині методологічних розробок, і в частині практичного виконання значного обсягу перерахунків якраз в регіональному розрізі

Розглядаючи перспективу інтеграції України  до Євросоюзу, виникає також потреба в регіональній статистичній інформації, яка відповідає стандартам та вимогам Євростату та має бути основою для порівнянь соціально-економічного розвитку українських регіонів з регіонами країн Європейського Співтовариства, а також транскордонних проектів співробітництва. Тому, ще одним із важливих питань подальшого розвитку регіональної статистики є розроблення методологічних засад інформаційно-статистичного забезпечення функціонування єврорегіонів.

Для обґрунтування  пріоритетів регіонального розвитку, а також впровадження державної  політики на місцевому рівні буде проводитись робота з удосконалення інструментів аналізу та поширення статистичних даних, забезпечення рівного доступу користувачів до статистичної інформації, створення достовірної та надійної бази регіональних статистичних даних.

Виходячи  із зазначеного, основним завданням  регіональної статистики на сучасному етапі є проведення комплексу заходів з удосконалення методології комплексної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів, побудови і забезпечення функціонування розвинутої інфор- маційно-статистичної системи, яка б адекватно оцінювала процеси і явища, що відбуваються в регіонах, забезпечувала можливість міжрегіональних порівнянь, відповідала б європейським та міжнародним стандартам та була б повністю адаптована до потреб користувачів всіх рівнів

 

1.4. Ряди динаміки та його показники

 

Ряди динаміки є дуже важливим прийомом аналізу, оскільки дають змогу виявити  закономірності розвитку економічних  процесів за ряд періодів і відтворити їх у цифровій формі.

Ряд динаміки (динамічний ряд) - це послідовність  чисел (рівнів), що характеризує зміну  явища в часі. Кожний динамічний ряд являє собою послідовність  двох елементів - рівень, що характеризує величину аналізованої ознаки, і час (момент або інтервал), до якого він  відноситься. За ознакою часу ряди поділяють  на моментні й інтервальні. Якщо рівень ряду фіксує стан явища на певний момент часу (на 1 січня, на 1 лютого, на 1 березня  і т.п.), то його називають моментним. В інтервальному ряді рівень виступає як агрегований результат процесу  за певні періоди часу (наприклад, виробництво продукції за окремі роки, квартали).

Однією з узагальнюючих характеристик  динамічних рядів є середній рівень. В інтервальному ряді його розраховують як просту середню арифметичну, у  моментному ряді з рівними відрізками часу - як середню хронологічну. Якщо відрізки часу між моментами різні, то в цьому разі використовують формулу  середньої арифметичної зваженої

Для опису динамічних рядів використовують також систему взаємозв'язаних показників: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення одного відсотка приросту, середній темп зростання  і приросту. Обчислення цих показників ґрунтується на зіставленні рівнів ряду. Базою для порівняння може бути або попередній рівень, або  початковий. У першому випадку  база порівняння змінна, в другому - постійна. Якщо кожний рівень зіставляється з попереднім, то одержані при цьому показники називають ланцюговими. Якщо ж за базу обраний початковий рівень, то показники називають базисними.

 Абсолютний приріст характеризує  розмір збільшення (зменшення) рівня  ряду за певний період. Абсолютні  прирости можуть бути обчислені  як ланцюгові, так і базисні.  Вони розраховуються як різниця  рівнів динамічного ряду.

Для ланцюгових показників обчислюємо за формулою  :

 

 .                                                                                                (1.1)

 

Для базисних показників обчислюємо за формулою : 

 

,                                                                                                     (1.2)

 

де  – абсолютний приріст ряду;

y_i – рівень періоду, що порівнюється;

y_i-1 – рівень попереднього періоду;

y₀ – рівень базисного періоду.

Середній абсолютний приріст розраховується за формулою середньої арифметичної простої з ланцюгових приростів.

Темп зростання характеризує інтенсивність  зміни рівнів динамічного ряду і  являє собою кратне відношення рівнів у формі коефіцієнта чи відсотка. Темпи зростання також можуть бути обчислені як ланцюгові й  базисні. Добуток ланцюгових темпів зростання за певний період дорівнює відповідному базисному темпу зростання  за цей же період.

Для базисних показників обчислюємо за формулою :  

 

.                                                                                      (1.3)

 

Для ланцюгових показників обчислюємо за формулою  :

 

,                                                                                     (1.4)

 

де Т_зр – темп зростання.

Темп приросту - це відношення абсолютного  приросту до попереднього або початкового  рівня. У першому випадку він  є ланцюговим, у другому - базисним.

Для базисних показників обчислюємо за формулою : 

 

.                                                                                     (1.5)

 

Для ланцюгових показників обчислюємо за формулою  :

 

,                                                                                     (1.6)

 

де Т_пр – темп приросту.

Абсолютне значення одного відсотка приросту - це відношення абсолютного  ланцюгового приросту до ланцюгового  темпу приросту. Його величина дорівнює 1/100 частини попереднього рівня.

 

.                                                                                           (1.7)

 

  Середні рівні Обрахування  середнього рівня ряду залежить  від того, який це ряд (інтервальний  чи моментний), а також які інтервали  він утримує (рівні чи нерівні):

-для інтервального ряду з  рівними інтервалами середній  рівень ряду обраховується через  середню арифметичну просту.

 

;                                                                                                   (1.8)

 

- для інтервального ряду з  нерівними інтервалами середній  рівень ряду розраховується як  середня арифметична зважена:

 

;                                                                                                   (1.9)