Адміністрування оподаткування платників податків в умова дії угоди про розподіл продукції

 

ПП = ВП + ЗУ + ДР + ПР + ВГ

(10)

 

 

де  ВП   – загальна сума податку по підприємствах всіх видів діяльності; ЗУ   – вплив законодавчих змін, у разі їх прийняття; ПР   – переплати (суми надміру сплаченого податку); ВГ   – втрати від ймовірного збільшення ціни на газ.

Визначена сума податку на прибуток до загального фонду зведеного  бюджету розподіляється на надходження  податку до державного бюджету  та до місцевих бюджетів.

Методика прогнозування  надходжень податку на прибуток підприємств  обов’язково враховує стан надходження  податку в розрізі таких галузей  економіки: сільське господарство, мисливство, лісове господарство, рибальство; добувна  промисловість; переробна промисловість; виробництво та розподіл електроенергії, газу та води; будівництво; торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів  і предметів особистого вжитку; транспорт; інші. Прогноз обсягів надходжень від податку на прибуток підприємств  у 2011-2012  рр ( таблиця Г ).

У процесі податкового  планування приймає участь система  органів та інституцій, однак провідне місце у ній займають органи ДПСУ, обов’язки яких полягають у обліку  платників податків, а також забезпечення виконання запланованих показників наповнюваності бюджету в частині реалізації фіскального потенціалу держави та мінімізації  податкових правопорушень.

В Україні показники мобілізації  бюджетних надходжень не відповідають фіскальному потенціалу держави. Державна казна недоотримує  коштів внаслідок декількох причин. Основними з них можна вважати недоліки податкового адміністрування – в основному необґрунтоване надання податкових пільг платникам податків: в окремі роки надані податкові пільги перевищували обсяг бюджетних надходжень на 40-50%, що є парадоксальним явищем та засвідчує про необ’єктивне податкове планування. Також в Україні набуло широкого поширення ухилення від сплати податків: за останні п’ять років частка порушників податкового законодавства серед перевірених підприємств невпинно зростає від 64,9% у 2006 р. до 84,7% у 2010 р., а серед фізичних осіб-суб’єктів підприємництва – від 43,2%  у 2006 р. до 75% у 2010 р. від загальної кількості перевірених.

Найбільше бюджетних втрат  держава зазнала від неповної сплати ПДВ та податку на прибуток.

Коефіцієнти ефективності проведення податкових перевірок в Україні  мають спадну тенденцію, як і показники  умовної окупності податкових органів, хоча ДПСУ повністю покриває державні видатки на своє функціонування шляхом збору належних державі податкових платежів.

Незбалансованість бюджету, як наслідок економічної кризи –  головний фактор, який спонукає державну владу зосередитись на пошуку заходів  додаткового залучення фінансових ресурсів у бюджет за рахунок розширення податкової бази, підняття ставок податків, скорочення числа податкових пільг, залучення більшого числа об’єктів до оподаткування із одночасним посиленням репресивних заходів

Сучасна податкова практика вирізняє два основних способи боротьби з податковими зловживаннями: попереджувальні (превентивні методи) та каральні (репресивні методи). Важливою умовою для зменшення  кількості податкових правопорушень  є розширення сфери превентивного  податкового контролю.

За допомогою методів  оперативного податкового втручання  у бюджетно-податкові відносини  податкова служба попереджує податкові  правопорушення і поповнює доходи бюджетів за рахунок виявлених підчас перевірок та стягнутих за наслідками податкового контролю несплачених сум податків, що сприяє виконанню прогнозованих показників податкових надходжень.

Головним завданням податкового  контролю є забезпечення: виконання  заходів податкового планування і, в кінцевому підсумку, економічної безпеки держави, тому основними його методами повинні бути прогноз, попередження, недопущення, а вже потім – застосування каральних  санкцій для загальної чи часткової превенції можливих у майбутньому правопорушень.

Таким чином, при систематизації податкового планування на перший план має виходити обґрунтовування його методів, створення методики податкового  планування за видами податків і неподаткових платежів. Податкове планування включає  процес податкової оптимізації –  заходи, пов’язані з досягненням  необхідних пропорцій усіх фінансових аспектів операцій. Податкове планування полягає в розробці і впровадженні різних законних схем зниження податкових відрахувань, за рахунок застосування методів стратегічного планування фінансово-господарської діяльності підприємства і стратегії розвитку окремих галузей та економіки  держави в цілому. На тлі економічної  кризи податкове планування дозволяє бізнесу вижити, а державі задовольняти потреби суспільства.

 

2.2. Критерії оцінки  сумлінних платників податків ( на прикладі Київської області)

 

Основні критерії оцінки сумлінних  платників податків: 1. Співвідношення суми сплаченого податку на прибуток до отриманих доходів. Максимальна сума балів за цим критерієм становить 40 балів. Визначається на підставі інформації, задекларованої в Декларації з податку на прибуток підприємств. Розраховується  за формулою: К. = сума податку на прибуток до сплати за 2010 рік (рядок 12  Декларації) / скоригований валовий дохід ( рядок 03 Декларації) *100%. К ( %) – Коефіцієнт співвідношення суми сплаченого податку на прибуток до отриманих доходів,1% = 5 балів. Якщо коефіцієнт є дробовим числом, кількість балів визначається пропорційно. 2. Повнота та своєчасність сплати податків-зборів. Максимальна сума балів за цим критерієм становить 20 балів. За кожен випадок недоплати або несвоєчасної сплати податків знімаються 4 бали. Також знімаються бали за кожен випадок порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати. При досягненні від’ємного показника номінант не допускається до подальшої участі у рейтингу 3. Податкова дисципліна. Під даним визначенням мається на увазі дотримання норм податкового законодавства. Максимальна сума балів – 10. За кожен випадок порушення (окрім своєчасності та повноти сплати податків (зборів)) знімаються 2 бали. Випадки порушення податкового законодавства підтверджуються органом ДПС. Це можуть бути: Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби. Порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків. Порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків. Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності. Порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення та сплати податків і зборів. Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби. Донарахування податковим органом сум податкового зобов’язання. Порушення порядку отримання та використання торгового патенту. Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати. При досягненні від’ємного показника номінант не допускається до подальшої участі у рейтингу   4. Середня заробітна плата по підприємству. Максимальна оцінка - 5 балів. 1 бал = середня мінімальна  заробітна плата за 2010 рік.  Для даного критерію застосовується така шкала: 1 бал – заробітна плата від 889 грн. до 1 776 грн.; 2 бали – заробітна плата від 1 777 грн. до 2 664 грн.; 3 бали – заробітна плата від 2 665 грн. до 3 552 грн.; 4 бали – заробітна плата від 3 553 грн. до 4 440 грн.; 5 балів – заробітна плата від 4 441 грн. Для врахування регіональних особливостей під час ІІ туру при визначенні переможців Всеукраїнського рейтингу застосовуються коригуючі коефіцієнти. 5. Кількість робочих місць. Максимальна оцінка - 5 балів. 5.1. Малі підприємства – до 50 найманих працівників. Для даної категорії застосовується така шкала: 1 бал - до 10 працівників; 2 бали – від 11 до 20 працівників; 3 бали – від 21 до 30 працівників; 4 бали – від 31 до 40 працівників; 5 балів – від 41 до 50 працівників. 5.2. середні підприємства – від 50 до 250 найманих працівників; Для даної категорії застосовується така шкала: 1 бал - до 90 працівників; 2 бали – від 91 до 130 працівників; 3 бали – від 131 до 170 працівників; 4 бали – від 171 до 210 працівників; 5 балів – від 211 до 250 працівників. 5.3. великі підприємства – понад 250 найманих працівників. Для даної категорії застосовується така шкала: 1 бал - до 1 500  працівників; 2 бали – від 1 501 до 3 000 працівників; 3 бали – від 3 001 до 4 500 працівників; 4 бали – від 4 501 до 6 000 працівників; 5 балів – понад 6 000 працівників. 6. Перелік проведених соціальних програм і благодійних акцій. Максимальна оцінка - 10 балів. На розсуд членів комісії.  7. Важливість виду підприємницької діяльності для регіону та національної економіки. Максимальна оцінка - 10 балів. На розсуд членів комісії. 8. Сума сплачених податків (зборів) (без непрямих податків). Даний критерій застосовується у випадку, коли декілька номінантів набрали однакову кількість балів, і необхідно вибрати переможця. Учасник, який сплатив до бюджету найбільшу суму податків, отримує додатковий 1 бал.

Київська область входить  до десятка найбільш індустріально  розвинутих областей України. На території  Київської області зареєстровано  понад 37 тис. суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб та майже 86 тис. суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб. Завдяки позитивному розвитку економіки області забезпечено надходження до бюджетів всіх рівнів за 2010 рік у повному обсязі. У визначальних для області видах економічної діяльності забезпечено відповідність показників приросту збору платежів до Зведеного бюджету та індексу зростання промислового виробництва: промисловість — 19,5%, індекс росту промислового виробництва — 13,9%, сільське господарство — 24,2 та 5,5% відповідно, виробництво електроенергії, газу та води — 54,8 та 11,7%, будівництво — 21,3 та 4,9%, транспорт — 15,2 та 2,8%.

За останні роки забезпечено  також позитивну динаміку зростання  частки добровільної сплати податків і платежів (2007 рік — 82,9%; 2008 рік — 85,4%; 2009 рік — 89,7%; 2010 рік — 90%). У 2010 році до Зведеного бюджету зібрано податків та платежів 2852,7 млн грн., що перевищує показник відповідного періоду минулого року на 619,8 млн грн., або на 27,8%. Майже 90% зібраних сум забезпечено за рахунок добровільної сплати. За 2010 рік показники розрахункової бази по збору платежів до загального фонду Державного бюджету, визначені наказами ДПА України, виконано на 105,5% (зібрано 1721,2 млн грн. за доведеного завдання 1631,4 млн грн.), що більше відповідного показника попереднього року на 330,7 млн грн., або на 23,8%. Прогнозні показники, визначені розписом Міністерства фінансів України, виконано на 114,1% (зібрано 1721,2 млн грн. За доведеного завдання 1507,9 млн грн.). Майже 90% зібраних сум до Державного бюджету забезпечено за рахунок податку на додану вартість (892,4 млн грн.) та податку на прибуток (621,1 млн грн.). Досягнуто приріст зібраних сум за цими джерелами 23,6% та 23,4%.

За 2010 рік відшкодовано 245,7 млн грн. податку на додану вартість, або у 1,4 раза більш ніж за 2009 році, співвідношення зібраних та відшкодованих сум з ПДВ становило 4:1. До місцевих бюджетів за 2010 року надійшло 1081 млн грн. Показники, затверджені Радами відповідного рівня (1066,9 млн грн.), виконано в повному обсязі, додатково надійшло 14,1 млн грн. Надходження податку з доходів фізичних осіб, який формує понад 74% доходів місцевих бюджетів, становили 801,7 млн грн. (101,0% виконання, плюс 7,8 млн грн). Порівняно з 2009 роком надходження по податку збільшені на 210,2 млн грн., або на 35,5%. При цьому індекс зростання середньомісячної заробітної плати становив 31,1%.

Для сумлінних платників  податків ДПА в Київській області  — це партнер. Адже ідеологія сучасної податкової служби — це налагодження цивілізованих стосунків між  державою та підприємцями, виховання населення в дусі добровільної сплати податків. Податківці Київщини працюють над тим, щоб у відносинах податкової служби з платниками податків утвердилось партнерство із взаємною повагою і відповідальністю.

Головний критерій оцінки податківців — рівень добровільної слати податків, підвищення добробуту  народу, зростання економічного потенціалу нашої країни, тому і сплата податків має бути прозорою та зрозумілою. Тільки тоді можна говорити про високу ефективність роботи податкової служби, коли буде досягнуто 100 % добровільної сплати податків.

Отже, сумлінного платника виховують з малечку. Один із пріоритетних напрямів роботи податкової служби області — створення клімату довіри між податковою службою і бізнесом та запровадження ефективної системи консультаційного обслуговування платників податків шляхом проведення зустрічей з представниками малого, середнього та великого бізнесу.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ III. Основні шляхи реформування системи адміністрування платників податків

3.1. Визначення основних критеріїв (індикаторів) для відбору платників податків до Плану-графіка проведення перевірок

 

Для визначення основних критеріїв (індикаторів) для відбору платників  податків до Плану-графіка проведення перевірок потрібно удосконалити та впровадити ризикоорієнтовану систему  адміністрування податків. Першим етапом впровадження ризикоорієнтованої системи  адміністрування податків є створення  концепції, яка на даний час розробляється  Департаментом розвитку та модернізації ДПС.

В концепції ризикоорієнтованої системи адміністрування податків будуть визначені єдині для організації  трактування таких понять, як:

- фактори ризику – тобто причини, обставини, умови, що створюють можливість негативних (небажаних, небезпечних для виконання поставлених завдань) результатів;

- показники (критерії, індикатори) ризику – тобто те, що слугує сигналом про розгортання несприятливих подій, очевидне вимірюване свідчення про можливість реалізації ризику, що може бути зафіксоване при належній організації спостереження (моніторингу);

- наслідки ризику – це можливий вплив ризику або створеної ним проблеми на запланований (очікуваний) результат.

Для виявлення ризиків  і їх нейтралізації важливим є  розуміння операційного контексту (іншими словами, середовища), який може бути визначений як сукупне поєднання усіх фактів та обставин, в яких податкова служба здійснює свою діяльність і який має бути врахований як даність протягом певного періоду.

Ризикорієнтована система  створюється з метою запровадження  системного підходу до адміністрування  податків і базується на тому, що податкові органи за рахунок поінформованості на як можна більш ранній стадії про можливі випадки порушення податкового законодавства відповідно реагують на них належними діями, у тому числі передбачають та упереджують можливі порушення податкового законодавства.

Таким чином, запровадження  ризикоорієнтованої системи дозволить  зосередити увагу податкових органів  на злісних неплатниках податків та визначенні основних критеріїв (індикаторів) для відбору платників податків до Плану-графіка проведення перевірок  шляхом управління ризиками. 

Що таке управління ризиками? Це інструмент прийняття рішень, а  саме процедури і дії, які дають  можливість виявити, оцінити, прослідкувати  та усунути ризики до або під час  їх перетворення у проблеми. 

Метою управління ризиками є забезпечення можливостей для  податкової служби виконання своїх  завдань. 

Ризики, притаманні будь-якій діяльності, існують завжди, але  не завжди спрацьовують. Ризик, що реалізувався, перетворюється у проблему. 

Управління ризиками являє  собою безперервний цикл, що включає  наступні кроки:

-  визначення ризиків;

-  аналіз ризиків;

-  оцінка ризиків та визначення їх пріоритетності;

-    робота з ризиками (здійснення протиризикових заходів);

-  оцінка роботи з ризиками (ефективності протиризикових заходів).

Окрім цього, управління ризиками повинно здійснюватись по кожному  з функціональних напрямів діяльності державної податкової служби, пов’язаних з процесами адміністрування  податків, та за такими принципами:

-   принцип адресності, який полягає у тому, що управляти ризиком повинен той, хто має змогу і повноваження вплинути на причини і обставини, що цей ризик породжують;

-    принцип економічності – перевага надається тим формам роботи з ризиками, які досягають певного рівня результативності за умови мінімального використання ресурсів;

-    принцип превентивності - краще як можна раніше усунути незначну небезпеку, ніж пізніше вирішувати серйозну проблему;

-    принцип відповідності - вибір проти ризикових заходів залежить від характеристик ризику та платника податків (надання допомоги та консультацій шахраю так само недоцільно, як і повна перевірка діяльності дисциплінованого платника);

-    принцип оцінки діяльності за ефективністю - оцінка за далекосяжними наслідками та впливами, а не лише за кількісними показниками здійснення заходів.

Усі критерії (індикатори) для  автоматизованої системи відбору  платників податків можна поділити на дві групи:

-    які виявляються на стадії обліку суб’єкта господарювання (далі - СГ) в органах державної податкової служби (далі - ДПС) як платника податків;