Адміністрування оподаткування платників податків в умова дії угоди про розподіл продукції

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Апреля 2012 в 13:41, курсовая работа

Краткое описание

Прийняття податкового кодексу України, дозволить удосконалити механізм взаємовідносин платників податків з податковими органами з питань підготовки, видання та оприлюднення податкових роз’яснень, а діяльність органів державної податкової служби стане ще більш прозорою, наближеною та підконтрольною громадянському суспільству, що є необхідною складовою правової держави.
Предметом дослідження є організаційно-правові засади забезпечення прав платників податків як чинник дотримання податкового законодавства .
Метою курсової роботи – зясувати, в чому суть особливостей оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції.

Содержимое работы - 1 файл

Основна частина курсової.docx

— 96.62 Кб (Скачать файл)

-    які виявляються в процесі діяльності платника податків.

Індикатори, які виявляються  в процесі діяльності платника податків, можливо умовно поділити на наступні підгрупи залежно від стадії виявлення:

-    під час обробки даних податкових декларацій (розрахунків);

-    під час обліку платежів (податкових зобов’язань);

-    під час обслуговування платників податків;

-    під час здійсненні контрольно-перевірочної роботи;

-    під час апеляції платниками податків;

-    під час погашенні прострочених податкових зобов’язань;

-    під час визначення кола платників податків, які здійснюють свою діяльність, пов’язану з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом.

Виявлення хоча б одного з цих індикаторів буде означати віднесення СГ до певної категорії  уваги і здійснення органами ДПС  відповідних дій, що включатимуть приділення такому платнику особливої уваги  та проведення відповідної роботи, а також включення його до Плану-графіка  проведення планових документальних перевірок.

Робота з податковими  ризиками передбачає також створення  єдиної бази податкових порушень як узагальнення результатів контролю, систематизацію недоліків податкового законодавства  і порушень податкових нормативно-правових актів суб’єктами господарювання у  процесі господарської діяльності, схем ухилень від оподаткування, загальних критеріїв, що можуть вказувати  на наявність таких порушень, які  на даний час відомі податківцям. За рахунок постійної контрольної  роботи, в умовах виникнення нових  видів, форм та методів господарської  діяльності база даних податкових порушень буде постійно змінюватись, доповнюватись  новими порушеннями. При цьому деякі  порушення можуть втрачати свою актуальність або видозмінюватись.

Податкові ризики підлягають оцінці з точки зору їх фінансової важливості, що дає можливість визначити  пріоритети під час роботи щодо усунення ризиків.

Робота з податковими  ризиками дозволить нейтралізувати будь-які можливі наслідки дії  цих ризиків. Основна робота податкових органів у цьому напрямі націлюється  на попередження ненадходження коштів до Державного Бюджету. При цьому  повинна використовуватися вся  наявна інформація для впливу на дії  платника та усунення неузгодженостей  законодавства. Наслідки реалізації таких  дій дозволяють максимально зменшити втрати надходжень платежів до бюджету.

Оскільки відправною точкою в ідентифікації ризиків є  цілі організації, то з метою класифікації (групування) ризиків та організації  процесу управління ризиками доцільно виділяти стратегічний, тактичний і  операційний рівень – відповідно до класифікації цілей та організаційних рівнів податкової служби та отримання  інформації по кожному з них.

У результаті створення ризикоорієнтованої системи адміністрування податків стане можливим:

-    визначення основних критеріїв (індикаторів) для відбору платників до План-графіку проведення перевірок;

-    цілеспрямована діяльність по упередженню виникнення податкової недоплати на основі аналізу причин виникнення (факторів) окремих видів ризиків, їх зв’язків та взаємних впливів;

-    визначення порогу значимості податкових ризиків з урахуванням співвідношення між сукупним ризиком та наявними ресурсами державної податкової служби;

-    оптимальний розподіл наявних ресурсів між різними напрямками адміністрування податків з урахуванням пріоритетності окремих видів ризиків;

-    визначення пріоритетних напрямків та конкретних протиризикових заходів з метою зменшення, нейтралізації або свідомого прийняття ризику по усіх напрямках діяльності – від внесення законодавчих ініціатив до поточних заходів на різних ділянках адміністрування податків;

-    своєчасне застосування затверджених засобів щодо попередження можливості спрацювання ризику;

-    дотримання принципу найменшого втручання у фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання.

 

3.2. Шляхи вдосконалення процедури адміністрування платників податків у сучасних умовах розвитку

 

Усвідомлення платниками податків необхідності своєчасної та повної сплати податків є однією з  умов зміцнення економіки держави  і добробуту кожної людини. Тому, створення сприятливого податкового  клімату, реального зниження податкового  навантаження на платників податків, створення сприятливих умов для  добровільної сплати податків, виведення  з „тіні” капіталу, набутого незаконним шляхом та забезпечення прозорості відносин між податковими органами та платниками податків є пріоритетним напрямами  діяльності податкових органів країни. При цьому, ключовими заходами в даному напрямку є обговорення та прийняття проекту Податкового кодексу України, удосконалення процесу адміністрування податків, запровадження єдиних справедливих підходів до оподаткування всіх платників податків. Для вдосконалення процедури адміністрування податків 14 жовтня 2010 року КМУ затвердив Національний план дій з поліпшення адміністрування податків. Відповідно до нього передбачається:

  1. Удосконалення контрольно-перевірочної роботи:

- запровадити періодичний перегляд критеріїв ризику діяльності платників податків, які використовуються під час планування перевірок;

- визначити галузі економіки, що є пріоритетними для контролю;

- забезпечити першочерговість включення до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок платників податків, що мають найбільш високий ступінь ризику щодо несплати податків;

- удосконалити практику одночасного проведення перевірок платників податків та їх контрагентів;

- розроблення та затвердження в установленому порядку механізму визначення за непрямими методами обєктів оподаткування та податкових зобовязань субєктів господарювання;

- перегляд строку проведення перевірок та розширення повноважень органів державної податкової служби під час проведення перевірок щодо отримання інформації про банківські рахунки платників податків, що перевіряються;

- посилення контролю за транскордонним ухиленням від оподаткування;

- розробити систему ризиків, притаманних сфері транснаціонального трансферного ціноутворення;

- провести інвентаризацію міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування;

- забезпечити вжиття заходів до укладення міжнародних договорів про обмін податковою інформацією з метою запобігання податковим зловживанням під час здійснення міжнародних трансакцій.

2) Удосконалення адміністрування  податку на додану вартість:

- врегулювати питання щодо проведення тематичних перевірок з питань дотримання законодавства, що регулює нарахування та сплату податку на додану вартість, зокрема правомірності заявленого бюджетного відшкодування;

- удосконалити процедури реєстрації платників податку на додану вартість та анулювання реєстрації платників, щодо яких встановлені факти участі в шахрайських схемах;

- розповсюдження електронної системи подання декларацій з податку на додану вартість для досягнення стовідсоткового отримання даних податкової звітності в автоматичному режимі;

- затвердити план-графік скорочення обсягу податкового боргу з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету на IV квартал 2009 р. і 2010 рік.

3) Поліпшення адміністрування  податків, сплачуваних великими платниками податків:

- створити у структурі центрального апарату ДПА центральний офіс по обслуговуванню великих платників податків з регіональними відділеннями у Дніпропетровській, Одеській областях і м. Києві та підпорядкувати його безпосередньо заступнику Голови ДПА.

- розробити та подати Уряду проект акта Кабінету Міністрів України щодо збільшення чисельності центрального апарату ДПА, повязаної із створенням офісу великих платників податків.

- розробити та затвердити перелік критеріїв, за якими визначатимуться великі платники податків.

- провести аналіз показників фінансово-господарської діяльності платників податків з урахуванням критеріїв, за якими визначаються великі платники податків, та затвердити перелік таких платників податків.

4) Інтенсифікація процесу  стягнення податкової заборгованості:

- включити до критеріїв оцінки державних податкових адміністрацій у регіонах та державних податкових інспекцій показник скорочення податкового боргу 20 платників податків, які мають найбільші суми податкового боргу у регіоні;

- забезпечити з метою оперативного реагування на ризики погашення податкового боргу платниками податків, щодо яких проводяться процедури банкрутства;

- щоквартальне (в розрізі кожного окремого боржника) інформування ДПА про розмір наявних ліквідних активів; обсяги заборгованості кредиторам, вимоги яких за законом є пріоритетними порівняно з податковим боргом;

- подання відповідної інформації державним установам, які є кредиторами відповідних боржників-банкрутів.

- провести диференціацію платників податків, щодо яких проводяться процедури банкрутства, за ступенем ризику погашення їх податкового боргу

- провести інвентаризацію невиконаних станом на 1 жовтня 2009 р. виконавчих документів, повязаних із стягненням податкового боргу юридичних та фізичних осіб, та вжити заходів до забезпечення безумовного виконання органами державної виконавчої служби зазначених виконавчих документів.

- внести зміни до нормативно-правових актів, які регулюють порядок ліцензування та патентування окремих видів господарської діяльності, в частині внесення до переліку ліцензійних умов та умов патентування умови, яка передбачає відсутність у субєктів господарювання, що претендують на отримання відповідної ліцензії або патенту, непогашеної податкової заборгованості перед державним бюджетом та/або цільовими фондами.

Для забезпечення ефективного адміністрування податків в рамках прийняття економічної конституції нашої держави, є впровадження системи подання податкової звітності в електронному вигляді як одного з важливих аспектів адміністрування податків та своєчасного відшкодування ПДВ. Впровадження безконтактного, автоматизованого контролю за адмініструванням податків має на меті скоротити кількість перевірок та направлене на приведення до єдиних стандартів документообігу в органах ДПС і у платників податків, адже це спрощує процедуру подання податкової звітності та спрямоване на підвищення ефективності адміністрування податку на додану вартість. Останнім часом податковою інспекцією вживаються вагомі заходи, спрямовані на погашення бюджетної заборгованості з ПДВ, виявлення “віртуальних” сум податку й запобігання розкраданню бюджетних коштів за рахунок “сумнівних” господарських операцій. Впровадження системи електронного документообігу сприятиме розвязанню такої наболілої проблеми, як діяльність фіктивних фірм та незаконне відшкодування ПДВ. На заваді цьому стане автоматизована обробка й аналіз податкової звітності, що не дає можливостей для зловживання протизаконними схемами відшкодовування коштів ПДВ з державного бюджету. Також, зменшиться людський фактор в цьому напрямку взаємодії платників і податкової, що, в свою чергу, приведе до скорочення терміну проведення перевірок.

Наразі, організовано практичну  роботу з платниками податків на місцях. Завдяки активному інформуванню платників податків із зазначеного питання, подання звітності в електронному вигляді отримує дедалі більшу підтримку платників податків. Кількість платників податків, які надсилають податкову звітність в електронному вигляді, збільшується щомісяця.

Отже, з прийняттям податкового кодексу України, удосконалюється механізм взаємовідносин платників податків з податковими органами з питань підготовки, видання та оприлюднення податкових розяснень, а діяльність органів державної податкової служби стає ще більш прозорою, наближеною та підконтрольною громадянському суспільству, що є необхідною складовою правової держави.

 

 

 

 

 

Висновки

Дослідивши і проаналізувавши  тему адміністрування оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції, можна дійти до таких висновків:

Платник податків - це юридична особа або фізична особа, на яку згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Діяльність податкової служби щодо надання послуг платнику має включати:

– ведення бухгалтерського  обліку підрахованих, сплачених і несплачених податків з прибутків;

– організацію і проведення консультаційно-роз’яснювальної роботи;

– підготовку формулярів і методик щодо ведення платниками податків документації;

– підготовку технічних бюлетенів для допомоги платникам і їх консультантам при виконанні вимог інструкцій із проблем оподаткування;

– громадську діяльність, пов’язану  з використанням засобів масової  інформації, для забезпечення контактів населення з працівниками податкової адміністрації;

– допомогу і консультації, прозору неупереджену адміністративну  і правову апеляційну процедуру.

Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує такі податки і збори:

а) податок на додану вартість;

б) податок на прибуток підприємств;

в) плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

На сьогодні в роботі податкової служби впроваджуються нові Інтернет-технології, сучасні методи роз’яснювальної  роботи, зокрема, відео-семінари, покращується процес прийняття електронної звітності. Електронний сервіс, введення якого  ініціює податкова служба, має  мінімізувати контакти податківців з платниками, викорінити прояви корупції в органах ДПС, а також створити зручні умови платнику для обчислення податків.

Информация о работе Адміністрування оподаткування платників податків в умова дії угоди про розподіл продукції