Методика проектирования цеха ремонтного завода

1.1.             ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.2.             Цільові установки

Курсовий проект є завершальним етапом вивчення курсу "Технологія виробництва та ремонту будівельних машин", має на меті закріплення теоретичних знань студентів та вироблення нанавиків розрахунку за укрупненими показниками ремонтного заводу і його цехів, проектування технологічних процесів капітального ремонту машин, придбання навичок розрахунку та конструювання технологічної оснастки (пристроїв стендів).

Для вирішення завдань, поставлених у курсовому проекті необхідно виявити знання ряду дисциплін: технології конструкційних матеріалів, надійності будівельних машин, основ взаємозамінності, стандартизації та технічних вимірювань та ін.

Уміння користуватися розрахунковими формулами і нормативними матеріалами для успішного виконання проекту недостатньо, студент зобов'язаний проявити свій кругозір правильного застосування теоретичних положень у галузі проектування технологічної частини ремонтного підприємства, здатність до самостійного вибору рішення.

Звідси випливає, що при виконанні курсового проекту упор робиться на самостійну роботу студента. Роль викладача зводиться до узгодження запропонованого варіанту і консультацій з незрозумілих питань.

1.3.             Обсяг, короткий зміст і оформлення звіту

Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки (ПЗ) об'ємом 30 ... 40 стор, та графічної частини обсягом 3 ... 4 аркуша формату 24 (II). Креслення виконуються в олівці і повинні повністю відповідати вимогам ЄСКД. ПЗ повинна містити титульний лист, завдання, зміст, текстову частину, список літератури, додаток. Текстова частина ПЗ курсового проекту складається з частин і оформлюється згідно з ГОСТ 2.106-79 на аркушах формату II (АЧ). Примірний перелік частин ПЗ для заводів з капітального ремонту машин наступний: вступ, схема техпроцесу, капітального ремонту машин; структура ремонтного підприємства, загальний розрахунок заводу за укрупненими показниками і детальний розрахунок одного з цехів відділень, проектування технологічного процесу відновлення або виготовлення деталі, або технологія розробки або збірки машини (складальної одиниці); розробка конструкції оригінальному пристосування або стенду.

ПЗ курсового проекту може бути написана від руки чітким почерком або надруковані на машинці. Зміст ПЗ повинен бути гранично стиснутим і, в той же час, містити всі необхідні матеріали відповідно до вимог завдання. Розрахунки, передбачені проектом можуть бути виконані на ЕОМ.

ПЗ присвоюється позначення документа і, починаючи з другої частини до цього позначення додається порядковий номер частини, починаючи з одиниці. Кожна частина ПЗ при необхідності розбивається на розділи, підрозділи, пункти та підпункти за ГОСТ 2.105-79.

Позначення документів курсової роботи складається за такою схемою:

індекс заводу - індекс ремонтованої машини - номер елемента комплексу заводу - номер складової частини елемента - шифр документа. Наприклад: ЗРС, КА0075, 0І.0І0.В0,

де ЗРС - індекс заводу; КА075 - індекс ремонтованої машини;

01 - номер елемента комплексу (головний виробничий корпус);

010 - номер складової частини елемента (розбірно-мийний цех);

ВО - шифр документу.

Індекс заводу вибирається з таблиці 1. 1.

Таблиця 1. 1.

Индексы завода

Якщо завданням передбачається реконструкція існуючого підприємства, то до відповідного індексу заводу додається літера "Р ".

Індекс ремонтованої машини складається з літерного індексу машини і її основної характеристики (цифри). Буквений індекс вибирається з таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Буквенні індекси машин

В якості основної характеристики машини приймаються: для екскаваторів і скреперів - ємність ковша; для бульдозерів, грейдерів, тракторів і двигунів - потужність двигуна; для вантажопідйомних машин, автомобілів - максимальна вантажопідйомність.

Приклади індексів машин:

екскаватор одноковшевий з ємністю ковша 0,15 м3……………………… 00015

екскаватор одноковшевий з ємністю ковша 1,0 м3………………...………00100

скрепер з ємністю ковша 13 м3………………………………………………..ДСІ30
бульдозер з двигуном потужністю 108 к.с…………………………………..ДВІ08
автогрейдер з двигуном потужністю 80 к.с………………………………ДГ080
автокран вантажопідйомністю 7,5 т..........................................................КА075

кран на пневмоходу вантажопідйомністю 12 т…………………………….КПІ20

автосамоскид вантажопідйомністю 10 т……………………………………..АС100

              Для тим НДРС індекс машини не вказується. Номер елемента комплексу заводу (елементу генплану) позначається цифрами 01, 02, 03 і т.д. після індексу машини. Рекомендуються наступні позначення елементів генплану:

01 - головний виробничий корпус

02 - адміністративно-побутовий корпус

03 - і т.д.

Номер складової частини елемента генплану (наприклад, головне виробничого корпусу) позначається в порядку номерів Деско останньої групи цифр:

010 - розбірно-мийний цех

020 - складальний цех

030 - моторний цех

040 - слюсарно-механічний цех

050 - ковальсько-термічний цех

      060 - цех з ремонту навісного обладнання.

Шифр документів за ГОСТ 2.102-79 і ГОСТ 2.701-79 позна ¬ ється: ВО - креслення загального вигляду; ПЗ - пояснювальна записка; СБ - складальне креслення; Т1 - технологічна схема.

Приклад позначення документів курсового проекту на тему: Проект спеціалізованого заводу з капітального ремонту автокранів вантажопідйомністю 7,5 т; розбірно-мийний цех.

Графічна частина:

схема генерального плану                     ЗРС.КА075.00.000.ВО

технологічна планування

розбірно-мийного цеху                          ЗРС.КА075.01.010

загальний вигляд пристосування               ЗРС.КА075.60.000.В0

технологічна карта відновлення (виготовлення)

деталі                                           ЗРС.КА075.00.000.Т1

2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

2.1. Введення

Використовуючи матеріали КПРС і Радянського Уряду, матеріали, що висвітлюють завдання п'ятирічного плану в галузі виробництва взагалі і ремонту будівельних машин зокрема, показати, як пов'язуються ці завдання до вирішуваних у курсовому проекті питаннями. Висвітлити які завдання вирішені у проекті.

2.2. Схема виробничого процесу капітального ремонту машин

Для того щоб забезпечити відновлення працездатність машини необхідно виконати комплекс робіт: доставити машину на підприємство, організувати складування і зберігання, виконати розбірно-мийні дефектовочние роботи, доставити матеріали та запчастини на підприємство, виконати відновлення зношених деталей, зібрати вузли, агрегати і машину в цілому, провести випробування і забарвлення. Весь комплекс робіт, виконуваних у певній послідовності, що забезпечує відновлення працездатності машини називають виробничим процесом ремонту.

Обсяг, характер і послідовність ремонту будівельних машин залежать від конструктивних особливостей: ремонту машини, виробничої програми ремонтного підприємства і методів ремонту.

Отже, щоб охопити всі операції з ремонту та здійснити їх в послідовності, що забезпечує високу якість виконуваних робіт, необхідно на проектованому підприємстві продумати виробничий процес ремонту: для цього необхідно з особливою ретельністю ознайомитися з особливостями конструкції ремонтованої машини, існуючими методами ремонту і способами відновлення зношених деталей . Знання цих положень дозволить раціонально розробити виробничий процес капітального ремонту заданої машини, який оформляється у вигляді схеми і детально описується окремим розділом.

2.3. Структура ремонтного підприємства

Вихідним матеріалом для розробки складу підприємства та його виробничої структури є схема виробничого процесу капітального ремонту машини.

Ремонтне підприємство, як і будь-яке промислове підприємство, за структурою своєї ділиться на: основні виробничі цехи (ділянки); допоміжні цехи (ділянки) і служби; підсобні ділянки; управління підприємством (заводоуправління) та дирекцію.

У залежності від потужності підприємства, номенклатури ремонтованих об'єктів, характеру, ступеня спеціалізації виробничого процесу, і інших умов склад ремонтного підприємства може змінюватися.

Основне виробництво може бути побудовано за безцеховая і цехової структурі.

Враховуючи рекомендації щодо прийняття тієї чи іншої структурної схеми основного виробництва, визначаємо складу основного, допоміжного, підсобного виробництва, управління і дирекції підприємства, що проектується.

Далі в цьому розділі необхідно розробити схему структури управління проектованого ремонтного підприємства і коротко описати функціональні обов'язки структурних підрозділів.

У висновку цього розділу потрібно охарактеризувати наступні питання, що стосуються проектованого підприємства:

а) призначення підприємства;

б) підпорядкованість (умовно, але у відповідності зі структурою вищестоящих органів);

в) види спеціалізації;

г) тип виробництва;

д) основні показники (номенклатура продукції, що випускається,

річна виробнича програма).

2.4. Розрахунок виробничої програми ремонтного підприємства

2.4.1. Режим роботи підприємства.

Режим роботи ремонтного підприємства характеризується кількістю робочих днів у році, кількістю змін роботи, тривалістю зміни на годину.

Роботу розбірно-складальних цехів зазвичай організовують в одну зміну. На великих спеціалізованих підприємствах з метою кращого використання устаткування в часі приймається двозмінний режим роботи.

При виборі режиму роботи цехів основного виробництва крою річної виробничої програми, необхідно враховувати рекомендації з цього питання КПРС і Радянського уряду.

2.4.2. Фонди часу робочого

Річні фонди часу поділяються на номінальний фонд

, (год)                                (2.1.)

де К - кількість календарних днів у році;

    В - кількість вихідних днів на рік;

    П - кількість святкових днів у році;

    - тривалість робочої зміни, час (табл.1, додатки);

    - кількість годин, на яке скорочується робочий день у передсвяткові дні.

та дійсний:

       , (год)                      (2.2.)

де    - тривалість відпустки, дн. (табл1, додатки 1);

      - коефіцієнт, що враховує втрати часу з поважних причин (табл. 1, додаток).

Розрахунки за визначенням фондів часу робітників за професіями в проектованому цеху зводимо в табл.2.1.

Таблиця 2.1.

Фонди часу робітників за професіями

2.4.3.              Річний фонд часу робочого поста.