Кривошипно-шатунний механізм

      За  юридичним статусом фондова біржа - приватна корпорація зі своїм статутом, виборним правлінням (радою), комітетами, членами-пайовиками, яка має дуже жорсткі правила внутрішнього регулювання. Щоб стати членом фондової біржі, необхідно внести грошовий внесок, а також одержати декілька рекомендацій старих членів біржі.

      За  формою організації біржі бувають: акціонерними товариствами або публічно-правовими інститутами. У останньому випадку приміщення для біржових операцій належать державі, а члени біржі призначаються урядовими органами.

      Загальним для всіх бірж є  наступне:

      • Правом торгівлі на біржі користуються лише її члени. Усі, хто не є членами  біржі, можуть здійснювати купівлю-продаж цінних паперів лише користуючись послугами  членів біржі або під їхнім  наглядом.

      • Кількість членів біржі суворо обмежено, її може бути збільшено лише за рішенням біржовиків, у випадку, якщо це акціонерне товариство, або урядовими органами якщо біржа є публічно-правовим інститутом.

      • Члени біржі при упорядкуванні  угод по цінних паперах діють як приватні підприємства.

      Від інших корпорацій фондова біржа  відрізняється тим, що не несе відповідальності за збитки своїх пайовиків Водночас, біржа надає їм різні за своїм характером послуги - торговельні, інформаційні й інші, беручи за них певну платню. Ця платня є тим фінансовим джерелом, що забезпечує можливість функціонування фондових бірж.

      До  основних функцій фондової біржі відносяться:

      • Мобілізація і концентрація тимчасово  вільних грошових накопичень і заощаджень шляхом продажу цінних паперів біржовими посередниками на первинному і вторинному ринках.

      • Кредитування і фінансування держави  й приватного сектора шляхом придбання  їх цінних паперів на первинному ринку; кредитування і фінансування біржових спекулянтів і фінансово-кредитних закладів на вторинному ринку.

      • Концентрація операцій з цінними  паперами, встановлення цін на них, які відбивають рівень попиту і пропозиції.

      • Забезпечення публічності цінних паперів.

      Ринок цінних паперів розділяється на первинний і вторинний ринки.

      Первинний ринок цінних паперів припускає реалізацію тільки що випущених цінних паперів - акцій, облігацій безпосередньо самими емітентами.

      Вторинний ринок цінних паперів - це ринок; на якому продаються і купуються випущені раніше цінні папери На ньому здійснюється зміна власників цінних паперів. За організацією вторинний ринок поділяється на централізований і децентралізований.

      Централізований ринок цінних паперів - це фондова біржа, на якій постійно обертаються цінні папери, однак, не всі, а тільки ті, що допущені до обігу біржовими комітетами.

      Децентралізований ринок цінних паперів - це ринок, на якому обертаються як допущені, так і не допущені до обігу на фондових біржах цінні папери. Даний ринок цінних паперів складається з брокерсько-ділерських фірм, що здійснюють між собою зв'язок за допомогою телефонно-телеграфної та комп'ютерно-інформаційної мереж, пошти та інших засобів зв'язку. До даних організацій належать і комерційні банки, оскільки багато хто з них займається аналогічними операціями з цінними паперами.  

      Фондова біржа функціонує на основі існуючого  попиту і пропозиції на цінні папери, що врівноважують їх ціну (курс). Попит на цінні папери створюється населенням (кредиторами), а пропозиція - компаніями і фірмами, що виступають у ролі позичальників.

      Перетворення   заощаджень   населення   в   інвестиції здійснюється за допомогою  брокерських і ділерських служб, в якості яких можуть виступати не тільки окремі особи, але і фірми.

      Біржа здійснює наступні функції:

      І. Касові операції - купівля-продаж наявних фондових цінностей.

      ІІ.Термінові  угоди без реального  товару:

      • ф'ючерсні;

      • опціонні;

      • торгівля брокерськими місцями.

      Курс  акцій та інших цінних паперів  формується під впливом соціально-економічних, політичних, військових, кліматичних  і багатьох інших чинників.

      На  фондових біржах котируються цінні  папери лише відомих, крупних, таких, що мають високу ділову репутацію, фірм і корпорацій. Висловивши бажання бути прийнятою в члени біржі, фірма зобов'язана оприлюднити найдокладніший проспект про свої прибутки, витрати, мінімальний капітал, кількість акцій та акціонерів і т.д. Все це проходить перевірку групою спеціальних експертів-аудиторів.

      Біржові обіги, тобто форми й умови  складання угод, регулюються законодавчими і нормативними актами.

      6. Показники статистики цінних паперів

      Для характеристики процесів, що відбуваються з цінними паперами, використовують показники випуску цінних паперів, їх розміщення, обігу й показники прибутку та прибутковості цінних паперів.

      Випуск  цінних паперів характеризується показниками суми і кількості випущених емітентами цінних паперів за видами на певну дату.

      Під розміщенням цінних паперів розуміється їх продаж на первинному ринку, який займається початковим продажем цінних паперів. При цьому його суб'єктами є як самі емітенти, так і посередники.

      Продаж  і купівля цінних паперів на вторинному ринку (фондовій біржі) кваліфікується як їх обіг.

      Прибутки  по цінних паперах можіть виступати у формі відсотків від номінальної вартості, дивідендів і прибутку з купона.

      Показником  рівня прибутковості по акціях є ставка дивіденду, що визначається, як ринкова (курсова) вартість акцій/сума  отриманих дивідендів, помножена на 100%.

      Прибутковість акцій характеризується:

      • рівнем чистого прибутку за період;

      • необхідним рівнем прибутковості.

      Рівень  чистого прибутку за період являє собою відношення суми всіх прибутків і зміни ринкової ціни за період до початкової ціни активу.

      При виборі фінансового активу необхідно  враховувати два критерії безпечний рівень прибутковості і плату за ризик, що в сумі утворюють необхідний (мінімальний) рівень прибутковості.

      За  безпечний рівень прибутковості  звичайно приймається процентна ставка державних облігацій. Рівень ризику оцінюється величиною, яка дорівнює тангенсу кута нахилу лінійної залежності між загальноринковими прибутками по всіх акціях на біржі в цілому і прибутками по конкретних акціях

      Дійсна  вартість акції (ДВА) - визначається з  урахуванням необхідного рівня прибутковості і суми одержуваного прибутку:

      ДВА = Д : Д_о,

      де: ДВА - дійсна вартість акції, Д - сума дивідендів, Д_о - необхідний рівень прибутковості.

      Облік зростання дивідендів акціонерного товариства в майбутньому відбивається у формулі.

      ДВА = Д_о (1+Р)/ К - Р

      де  Р - передбачуване щорічне зростання дивідендів.

      Дійсна  ціна акції (ДЦА) може також визначатися множенням очікуваної суми прибутку в розрахунку на одну акцію на співвідношення поточної ринкової ціни акції і річного прибутку на одну акцію.

      Співвідношення  поточної ринкової ціни акції і річного  прибутку на одну акцію (Ц) визначається.

      Ц = Д₁ /(К - Р),

      де:

      Д₁ - частка очікуваних наприкінці року дивідендів у сумі прибутку;

      К - необхідний (мінімальний) рівень прибутковості;

      Р - очікуване зростання дивідендів.

      У такому випадку дійсна ціна акції (ДЦА) буде дорівнювати:

      ДЦА = ЦП,

      де: П - сума прибутку в розрахунку на одну акцію.

      Дійсна  ціна акції може бути визначена також  множенням очікуваної суми прибутку на одну акцію на відношення поточної ціни акції до прибутку в даний час.

      Для оцінки реальних прибутків по акціях велике значення має частка суми дивідендів у загальній масі прибутку. Іншим важливим показником є відношення ринкової ціни акції до річного розміру прибутку в розрахунку на одну акцію. Ці два показники використовуються для оцінки ступеня ризику інвестицій, який визначається фінансовим станом акціонерного товариства. Вони можуть бути обчислені на підставі інформації, що публікується фірмами про суму прибутку, виплачені дивіденди й інші активи.

      Характеристику  рівня цін акцій, що обертаються  на фондових біржах, й інших цінних паперів, обсягів угод, ділової активності інвесторів, економічного стану країни роблять за допомогою біржових індексів. Вони дозволяють проаналізувати стан справ на біржі, встановити тенденції розвитку ситуації в перспективі.

      Біржові показники поділяються на індекси і біржові середні. Кожна фондова біржа має свої власні біржові показники. До основних біржових показників відносяться індекси Доу-Джонса, Ніккей. В Україні розраховуються наступні індекси:

      • індекс ПФТС (розраховується Першою фондовою торговою системою на основі курсової вартості 12 емітентів, головними серед яких є Укрнафта, Запоріжсталь, Дніпроенерго, Київенерго тощо). Список акцій, що входять до індексу, переглядаються кожного місяця;

      • індекс КАС-20 (визначається компанією "Альфа-капітал", база індексу - 20 найбільш ліквідних підприємств);

      • індекс ProU-10 (визначається компанією “Проспект Інвестментс”, база індексу 10 емітентів);

      • індекс SBPU-30 (розраховується АО "Софія - цінні папери". База індексу - акції 30 найбільш популярних на фондовому ринку підприємств);

      • індекс SOKRAT - (розраховується компанією "Сократ". База індексу - емітенти, які мають історію торгів не менше одного року).

      Таким чином, цінні папери є важливим чинником організації фінансів держави. Їх розвиток впливає на перспективи подальшого функціонування фінансів України. Головним завданням в цьому аспекті є прискорення розвитку ринку цінних паперів України; приведення його у відповідність до європейських та світових норм.