Державне управління освітою в Україні

  Акти  спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері  професійно-технічної освіти, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій та створених ними органів управління професійно-технічною освітою, установ професійно-технічної освіти, професійно-технічних навчальних закладів, а також для підприємств, організацій, що забезпечують або здійснюють функції з підготовки кваліфікованих робітників, незалежно від форм власності та підпорядкування.

  Інші  повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади  у сфері професійно-технічної  освіти визначаються положенням про  нього, що затверджується у встановленому порядку. До повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, належать:

• організація здійснення державної політики в галузі професійно-технічної освіти у підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладах;
• визначення перспектив та напрямів розвитку підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів;
• створення, реорганізація, ліквідація підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
• визначення обсягів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників у підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладах;
• організація та здійснення контролю за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів щодо соціального захисту працівників, учнів, слухачів у підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладах;
• розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів;
• організація інформаційного забезпечення та статистичного обліку, науково-методичного забезпечення, впровадження у навчально-виробничий процес досягнень науки, техніки, нових технологій і передового досвіду у підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладах;
• здійснення матеріально-технічного, фінансового забезпечення підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів, організація роботи з професійної орієнтації, професійних консультацій, професійного добору.

  Інші  повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, визначаються положеннями про них, що затверджуються у встановленому порядку.

  До  повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у галузі управління професійно-технічною освітою належать:

• створення відповідно республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських органів управління професійно-технічною освітою;
• організація здійснення державної політики в галузі професійно-технічної освіти, забезпечення виконання навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування законів та інших нормативно-правових актів щодо професійно-технічної освіти на відповідній території;
• здійснення контролю за дотриманням вимог державних стандартів професійно-технічної освіти професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що мають державну ліцензію на здійснення такої діяльності;
• загальне управління навчально-виробничою, навчально-виховною, навчально-методичною, фінансово-економічною, господарською діяльністю державних професійно-технічних навчальних закладів, консультування, подання методичної допомоги навчальним закладам інших форм власності та підпорядкування;
• проведення ліцензійної та атестаційної експертизи професійно-технічних навчальних закладів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, що провадять діяльність у галузі професійно-технічної освіти;
• визначення за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти обсягів підготовки кваліфікованих робітників відповідно до потреб ринку праці;
• організація навчально-методичного забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників, інформаційного забезпечення та статистичного обліку в професійно-технічних навчальних закладах;
• організація роботи з професійної орієнтації, професійних консультацій, професійного добору;
• організація та здійснення контролю за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів щодо соціального захисту працівників, учнів, слухачів системи професійно-технічної освіти на відповідній території;
• інші повноваження, що можуть бути делеговані спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти.

  Положення про республіканський Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські органи управління професійно-технічною освітою затверджується Кабінетом Міністрів України.

  Координаційним  органом з питань визначення та впровадження державної політики в галузі професійно-технічної  освіти є міжгалузева рада з професійно-технічної освіти.

  Склад міжгалузевої ради з професійно-технічної  освіти та її повноваження визначаються Кабінетом Міністрів України.

  Професійно-технічна освіта здійснюється у професійно-технічних  навчальних закладах за денною, вечірньою (змінною) формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами.

  Ступеневість  професійно-технічної освіти громадян визначається у професійно-технічних  навчальних закладах відповідними рівнями  кваліфікації і складністю професій.

  Кожний ступінь навчання у професійно-технічному навчальному закладі має теоретичну і практичну завершеність і підтверджується присвоєнням учням робітничої кваліфікації згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками.

  Положення про ступеневу професійно-технічну освіту затверджується Кабінетом Міністрів України.

  Професійно-технічний  навчальний заклад — це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

  Стаття 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначає типи професійно-технічних  навчальних закладів. До професійно-технічних  навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту.

  Професійно-технічний  навчальний заклад створюється відповідно до соціально-економічних потреб держави чи окремого регіону за наявності необхідної матеріально-технічної і навчально-методичної бази, відповідних педагогічних працівників.

  Потреба у професійно-технічних навчальних закладах визначається Кабінетом Міністрів України, а їх мережа — спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти за пропозиціями міністерств та інших центральних і місцевих органів виконавчої влади. Порядок створення, реорганізації та ліквідації професійно-технічних навчальних закладів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

  Професійно-технічні навчальні заклади незалежно  від форм власності та підпорядкування  розпочинають діяльність, пов'язану  з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

  4. Управління вищою,  післядипломною освітою,  перепідготовкою  і підвищенням  кваліфікації 

  4.1. Управління вищою освітою

  17 січня 2002 р. Верховна Рада України  прийняла Закон України «Про  вищу освіту», який встановлює  правові, організаційні, фінансові  та інші засади функціонування  системи вищої освіти, створює  умови для самореалізації особистості,  забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях.

  Згідно  зі ст. 4 цього Закону, громадяни України  мають право на здобуття вищої  освіти.

  Державна  політика в галузі вищої освіти визначається Верховною Радою України.

  Державна  політика в галузі вищої освіти ґрунтується на принципах: доступності та конкурсності здобуття вищої освіти кожним громадянином України; незалежності здобуття вищої освіти від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій; інтеграції системи вищої освіти України у світову систему вищої освіти при збереженні і розвитку досягнень та традицій української вищої школи; наступності процесу здобуття вищої освіти; державної підтримки підготовки фахівців для пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень; гласності при формуванні структури та обсягів освітньої та професійної підготовки фахівців.

  Реалізація  державної політики у галузі вищої  освіти забезпечується шляхом:

• збереження і розвитку системи вищої освіти та підвищення її якості;
• підвищення рівня освіченості громадян України, розширення їхніх можливостей для отримання вищої освіти;
• створення та забезпечення рівних умов доступності до вищої освіти;
• надання цільових, пільгових державних кредитів особам для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
• забезпечення збалансованої структури та обсягів підготовки фахівців з вищою освітою, що здійснюється у вищих навчальних закладах державної та комунальної форм власності, за кошти відповідних бюджетів, фізичних і юридичних осіб, з урахуванням потреб особи, а також інтересів держави та територіальних громад;
• надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством;
• належної підтримки підготовки фахівців з числа інвалідів на основі спеціальних освітніх технологій (ст. З Закону України «Про вищу освіту»).

  До  структури вищої освіти входять  освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні:

  1) освітні рівні:

• неповна вища освіта;
• базова вища освіта;
• повна вища освіта;

  2)освітньо-кваліфікаційні рівні:

• молодший спеціаліст;
• бакалавр;
• спеціаліст, магістр.

  У вищих навчальних закладах підготовка за напрямами і спеціальностями  фахівців всіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних  рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійними програмами ступенево або неперервно залежно від вимог до рівня оволодіння певною сукупністю умінь та навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

  Держава встановлює систему стандартів вищої  освіти.

  Систему стандартів вищої освіти складають державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

  Згідно  зі ст. 16 Закону України «Про вищу освіту», систему вищої освіти складають:

• вищі навчальні заклади всіх форм власності;
• інші юридичні особи, що надають освітні послуги у галузі вищої освіти;
• органи, які здійснюють управління у галузі вищої освіти. Управління в галузі вищої освіти здійснюється:
• Кабінетом Міністрів України;
• спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки — Міністерством освіти і науки України;
• іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади;
• Вищою атестаційною комісією України;
• органами влади Автономної Республіки Крим;
• органами місцевого самоврядування;
• власниками вищих навчальних закладів;
• органами громадського самоврядування.

  Так, Кабінет Міністрів України через  систему органів виконавчої влади:

• здійснює державну політику в галузі вищої освіти;
• організує розроблення та здійснення відповідних загальнодержавних та інших програм;
• у межах своїх повноважень видає нормативно-правові акти з питань вищої освіти;
• забезпечує контроль за виконанням законодавства про вищу освіту.