Верховна Рада України

Також виключно законами визначаються територі-альний устрій України; засади місцевого самоврядуван-ня; статус столиці України; спеціальний статус інших міст; правовий режим державного кордону; основи на-ціональної безпеки, організації Збройних Сил і забезпе-чення громадського порядку; правовий режим воєнного й надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації.  

Традиційним є  законодавче визначення засад ци-вільно-правової відповідальності; діянь, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними  правопорушен-нями та відповідальність за них.  

Крім цього, виключно законами встановлюються:  

Державний бюджет і бюджетна система України; систе-ма оподаткування, податки й збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, статус національної валюти, а та-кож статус іноземних валют на території України; порядок утворення й погашення внутрішнього та зовніш-нього боргу; порядок випуску й обігу державних цінних паперів, їх види тощо. Законами встановлюються також порядок використання і захисту державних символів; військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання; державні нагороди; державні свята; одиниці ва-ги, міри й часу, порядок встановлення державних стан-дартів; порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний або міграційний режим, відмінний від загального, й оголо-шується амністія (ст. 92 Конституції).  

Отже, пріоритетною функцією Верховної Ради є, природньо, законодавча. У загальних рисах вона полягає у прийнятті законів, внесенні до них змін, визнанні їх та-кими, що втратили юридичну силу, скасуванні або у призупиненні їх дії.  

2.2.2. Установча функція.  

Іншою, не менш важливою, функцією Верховної Ра-ди серед її головних функцій є установча (державо-творча, організаційна) функція. Пріоритетними на-прямами діяльності парламенту по здійсненню цієї функції є, звичайно, формування або участь у фор-муванні органів виконавчої і судової влади, а також формування власних, парламентських структур; при-значення чи обрання на посади, звільнення з посад, на-дання згоди на призначення і звільнення з посад осіб інших органів державної влади та державних організа-цій, сприяння формуванню органів місцевого самовря-дування; вирішення питань, що стосуються інших еле-ментів (атрибутів) механізму держави: територіального устрою, Збройних Сил та інших складових механізму держави.  

Пріоритетним напрямом установчої функції парла-менту є призначення виборів Президента у строки, пе-редбачені Конституцією. Обрання Президента, відповід-но до ст. 103 Конституції, здійснюється громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.  

Роль парламенту у формуванні органів виконавчої влади за чинною Конституцією істотно змінилася, але він не усунутий від цього напряму державотворчого процесу. Верховна Рада вирішує, зокрема, питання про надання згоди на призначення Президентом Прем'єр-міністра, може прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів, яка має наслідком відставку Кабінету Мі-ністрів (ст. 87, 115 Конституції), розглядає і приймає рішення щодо схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів; вирішує питання про надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Прези-дентом Голови Антимонопольного комітету. Голови Фонду державного майна; Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення.  

Але найширші і  найвагоміші державотворчі функції  і повноваження має Верховна Рада у формуванні органів судової  влади та прокуратури. Відповідно до ст. 85 Кон-ституції, вона обирає суддів безстроковє; призначає тре-тину складу Конституційного Суду; вирішує питання щодо надання згоди на призначення Президентом на посаду Генерального прокурора, висловлює недовіру Ге-неральному прокуророві, що має наслідком його від-ставку з посади.  

Верховна Рада здійснює також чимало установчих функцій  по формуванню власних, парламентських ор-ганів та інших структур, які  здійснюють не лише внутрішньопарламентські, а й загальнодержавні функції.  

Важливе місце  в установчій діяльності Верховної  Ра-ди має формування, поряд з  органами законодавчої, ви-конавчої і  судової влади, інших органів державної влади та державних організацій. Зокрема, Верховна Рада при-значає на посаду та припиняє повноваження членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України; призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка є позавідомчим органом державної влади; призначає на посаду та звільняє з посади голову Національного банку України за поданням Президента України; призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку України.  

Поряд з цими видами державотворчої (установчої) діяльності Верховна Рада затверджує відповідно до Кон-ституції (п. 22 ст. 85) загальну структуру, чисельність та визначає функції  Збройних Сил, Служби безпеки, інших  утворених відповідно до законів  України військових формувань, а  також Міністерства внутрішніх справ.  

Багатогранні  державотворчі (установчі) функції  Вер-ховної Ради й у сфері територіального устрою та місце-вого самоврядування. До повноважень Верховної Ради України у цій сфері належать, зокрема, утворення й ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів та міст, зарахування населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів та районів. Інші найважливіші питання територіального устрою загальнодержавного й місцевого значення ви-рішуються референдумами.  

Відповідно до ст. 73, 85 Конституції України ви-ключно всеукраїнським референдумом вирішується  пи-тання про зміну території  України, який призначає Вер-ховна  Рада України.  

Верховна Рада має право достроково припиняти  повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду Ук-раїни про порушення нею Конституції України або законів України; призначати позачергові вибори до Вер-ховної Ради Автономної Республіки Крим  

Істотними повноваженнями Верховної Ради в галузі місцевого самоврядування є призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самовряду-вання і прийняття законів про засади місцевого само-врядування.  

Багатогранною за змістом і формами є бюджетно-фінансова  діяльність Верховної Ради. її місце  в системі функцій Верховної Ради визначається не однозначно: вона вважається як однією з основних функцій Верхов-ної Ради, так і складовою цих функцій.  

Верховна Рада України затверджує законом Держав-ний  бюджет та вносить у відповідній  формі до нього зміни, здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України, приймає рішення щодо звіту про його виконання (ст. 85 Конституції).  

Відповідно до Конституції (ст. 95) бюджетна система  України будується на засадах  справедливого й неупе-редженого розподілу суспільного багатства між громадя-нами і територіальними громадами.  

Виключно законом  про Державний бюджет України  визначаються будь-які видатки держави  на загально-суспільні потреби, розмір і цільове призначення цих ви-датків.  

Держава прагне до збалансованості бюджету Украї-ни. Поряд із Державним бюджетом і бюджетною систе-мою Верховна Рада встановлює грошову одиницю Укра-їни, якою за Конституцією (ст. 99) є гривня.  

Оскільки Державний  бюджет, бюджетна система й грошова  одиниця України є органічними  атрибутами держави, то діяльність, пов'язана  з їх встановленням (введенням, затвердженням), об'єктивно є складовою частиною державотворення, тобто установчої функції Верховної Ради.  

Багатогранність і значний обсяг бюджетно-фінан-сової  діяльності зумовлюють й можуть зумовлювати  за-рахування її до самостійної основної функції Верховної Ради, але об'єктивно ця діяльність є органічною складо-вою частиною її установчої (державотворчої), а також законодавчої та контрольної функцій.  

Таким чином, основними  напрямами діяльності Вер-ховної Ради по здійсненню установчої функції є:  

1) участь у  формуванні органів виконавчої  влади;  

2) формування  органів судової влади;  

3) створення  парламентських структур;  

4) участь у  формуванні інших органів державної вла-ди та державних організацій;  

5) вирішення  питань територіального устрою  Украї-ни і забезпечення формування органів місцевого са-моврядування.  

2.2.3.Парламенський  контроль.  

Важливе місце  в діяльності Верховної Ради України, як і парламентів інших країн, посідає парламентський контроль. Контрольна діяльність парламенту досить ба-гатогранна. Якщо установча (державотворча) діяльність, за чинною Конституцією, значною мірою відійшла від Верховної Ради до Президента як глави держави, особ-ливо щодо формування органів виконавчої влади, то традиційна її функція - функція парламентського кон-тролю не лише залишилась, а й певною мірою збагати-лася.  

Основними напрямами  контрольної діяльності Вер-ховної Ради є:  

1) контроль за  діяльністю Кабінету Міністрів Ук-раїни;  

2) парламентський  контроль за додержанням кон-ституційних  прав і свобод людини й громадянина  та їх захист;  

3) бюджетно-фінансовий  контроль;  

4) прийняття  Верховною Радою рішення про на-правлення запиту до Президента України;  

5) запит народного  депутата України на сесії  Вер-ховної Ради;  

6) парламентський  контроль за діяльністю органів  прокуратури;  

7) здійснення  парламентського контролю з окремих  питань безпосередньо або через  тимчасові спеціальні і тимчасові  слідчі комісії.  

Одним із пріоритетних напрямів парламентського контролю є контроль за діяльністю Кабінету Міністрів, який підконтрольний та підзвітний Верховній Раді. Це зумовлено функціями і повноваженнями Кабінету Міні-стрів як вищого органу у системі органів виконавчої влади. Відповідно до ст. 116 Конституції Кабінет Мі-ністрів забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої та зов-нішньої політики держави, виконання Конституції і за-конів України, актів Президента України.  

Основною формою парламентського контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України є розгляд й зас-луховування звітів Кабінету Міністрів про свою діяль-ність.  

Одними з найважливіших  напрямів діяльності Вер-ховної Ради по здійсненню парламентського контролю є бюджетно-фінансовий контроль і контроль за додер-жанням конституційних прав та свобод людини й гро-мадянина. Відповідно до ст. 9 Конституції контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради здійснює Рахункова палата.  

Парламентський  контроль за додержанням консти-туційних прав і свобод людини й громадянина  здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.  

Однією з основних традиційних форм парламент-ського контролю є запити - парламентські  та депу-татські- Зокрема, відповідно до Конституції України (ст, 85) Верховна Рада може прийняти рішення про на-правлення запиту до Президента на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верхов-ної Ради України, попередньо підтриману не менш як третиною конституційного складу Верховної Ради.  

Народний депутат  України має право на сесії  Вер-ховної Ради звернутися із запитом  до органів Верховної Ради, Кабінету Міністрів, керівників інших органів дер-жавної влади та органів місцевого самоврядування, а та-кож до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від під-порядкування і форм власності. При цьому керівники органів державної влади та органів місцевого самовряду-вання, підприємств, установ і організацій зобов'язані повідомити народного депутата України про результати розгляду його заяви (ст. 86 Конституції).  

2.2.4.Інші  функції Верховної Ради України.  

Поряд із законодавчою, установчою та контрольною функціями, як головними функціями парламенту. Вер-ховна Рада України, як і парламенти багатьох країн, здійснює й чимало інших функцій. Це насамперед функції, аналогічні функціям держави, зокрема, з числа об'єктних функцій, тобто тих, що опосередковують зміст діяльності держави.  

Оскільки ці функції держави здійснюють насамперед органи державної влади, в тому числі  законодавчої, то, природньо, всім цим органам державної влади або при-наймні їх переважній більшості властиві функції, ана-логічні основним об'єктивним функціям держави.  

Зокрема, Верховна Рада як орган законодавчої влади  здійснює серед внутрішніх функцій: політичну, еко-номічну, соціальну, культурну та екологічну функції, а серед зовнішніх - оборонну, зовнішньополітичну, зов-нішньоекономічну та інші зовнішні функції.