Шпаргалка по "Бюджету"

Залежно від територіальної локалізації доходів місцевих бюджетів розрізняють:

1) доходи, одержані на  території, підпорядкованій даному  місцевому бюджету;

2) доходи, одержані на  інших територіях, які за допомогою бюджетних важелів перерозподілу спрямовуються до місцевого бюджету (дотації, субвенції).

Доходи, одержані на території, підпорядкованій місцевому бюджету, поділяються на власні, закріплені та регулюючі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39. Необхідність  та зміст фінансів, їх призначення та основні ознаки.

Основними економічними категоріями товарного виробництва, які мають вартісну форму, є гроші, ціна, заробітна плата, прибуток, кредит, фінанси. Ці категорії діють у  системі економічних відносин, пов'язаних з рухом грошей.

 

Фінанси є однією з найважливіших економічних категорій, яка відображає економічні відносини в процесі створення та використання грошових фондів.

Умовою функціонування фінансів є наявність грошей, а  причиною появи фінансів служить  потреба суб'єктів господарювання і держави в ресурсах, що забезпечують їх діяльність.

Фінанси суттєво відрізняються  від інших економічних категорій  своїм призначенням, характером виникнення, становлення і розвитку.Фінанси - невід'ємна частина грошових відносин, тому їх роль та значення залежать від того, яке місце грошові відносини займають в економічних відносинах. Проте не будь-які грошові відносини виражають фінансові. Фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за функціями, які виконуються.

Якщо гроші - це особливий  товар, в якому виражається вартість усіх інших товарів, то фінанси — це певні економічні відносини, що здійснюються за допомогою грошей. Фінанси виступають як економічний інструмент розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу, як знаряддя контролю за утворенням та використанням фондів грошових коштів. Головне їх призначення в тому, щоб шляхом утворення грошових фондів забезпечити не тільки потреби держави та підприємств у грошових коштах, але й контроль за використанням фінансових ресурсів.

Фінанси - історична категорія. Вони з'явилися одночасно з виникненням  держави та її інститутів, а також  у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин.

З теоретичної точки зору фінанси визначаються як особливі економічні відносини, за допомогою яких у грошовій формі шляхом формування та використання централізованих та децентралізованих фондів у суспільстві здійснюються процеси розподілу та перерозподілу ВВП і національного доходу з метою досягнення соціально-економічного ефекту.

У практичному плані фінанси виступають сукупністю форм і методів формування централізованих і децентралізованих грошових фондів, їх розподілу і використання з метою досягнення завдань соціально-економічного розвитку. Таким чином сучасна наука про фінанси, незалежно від аспектів визначення цієї категорії підкреслює важливе суспільне призначення фінансів, їх роль у реалізації економічних і соціальних програм.

Фінансові відносини  охоплюють усі фази процесу відтворення, тобто виробництво, розподіл, обмін, споживання.

Основні ознаки фінансів полягають у такому:

1.Грошова форма вираження  - пов'язана з рухом грошових  потоків від одного суб'єкта  до іншого.

2.  Розподільний характер. У сфері розподілу та перерозподілу  доходів  і накопичень  сукупність  грошових   відносин  належить до фінансів. 

3.Формування  доходів   та  здійснення   видатків.   Доходи  та видатки  є   вихідними   фінансовими   категоріями.   Доходи   одного   з суб'єктів  завжди є видатками іншого.

Головним об'єктом фінансових відносин виступають ВВП та національний доход. Іноді об'єктом фінансових відносин виступає національне багатство.

У фінансових відносинах беруть участь такі суб'єкти: держава, регіон, суб'єкт господарювання та громадянин. У зв'яжу з цим розрізняють:загальнодержавні фінанси;місцеві фінанси;фінанси суб'єктів господарювання; фінанси громадян (населення).

 
40.  Необхідність і  сутність державних фінансів

Головного сферою фінансової системи є державні фінанси, які  забезпечують фінансування усіх загально державних потреб суспільства та призначені забезпечувати його динамічний та ефективний розвиток.

Державні фінанси - це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподілу вартості суспільного продукту і частини національного багатства, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів держави та її підприємств і використанням державних коштів на витрати, пов'язані з розширенням виробництва задоволенням соціально-культурних потреб суспільства, потреб оборони та управління,

Державні фінанси охоплюють  загальнодержавні фінанси, серед яких провідне місце належить державному бюджет та місцеві фінанси, які пов'язані з формуванням, розподілом і використанням місцевих бюджетів. До складу державних фінансів входять також централізовані, регіональні та децентралізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності, державний кредит, резервні та страхові фонди

Державні фінанси включають  різноманітні розподільчі відносини, як зовнішні, які виникають між  різними сферами і ланками  фінансової системи, так І внутрішні, які складаються між окремими ланками державних фінансів.

Усі ланки державних  фінансів мають власну сферу функціонування, проте вони тісно пов'язані між  собою.Їх основу становлять фінанси  підприємств і організацій державної  та комунальної форм власності. Метою діяльності державних підприємств, на відміну від підприємств недержавних форм власності, є не стільки одержання прибутку      скільки      вирішення      певних  суспільних      проблем загальнодержавного або місцевого значення.

Структура державних фінансів

Бюджет держави:

• Державшій бюджет
• Місцеві бюджети

Цільові фонди:

• Загальнодержавні фонди
• Регіональні фонди

Державний кредит:

• Державні позики
• Позики на рівні регіону

Фінанси підприємств:

• Фінанси державних підприємств
• Фінанси муніципальних підприємств.

Провідною ланкою державних  фінансів і всієї фінансової системи  України є державний бюджет.

Державний бюджет - це система економічних відносин між державою, підприємствами, організаціями та населенням з приводу утворення та використання централізованого фонду грошових коштів.

Місцеві фінансові фонди складаються з бюджетів органів місцевого самоврядування, спеціальних фондів місцевого значення і фінансів відповідних підприємств. Місцеві бюджети формуються за рахунок місцевих податків та зборів, місцевих позик, надходжень з централізованих фондів.

Пенсійний фонд - фонд цільового призначення, у якому акумулюються кошти, призначені для пенсійного забезпечення працівників, нарахування та виплати пенсій, різних видів допомоги, реалізації державних і регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів та інших категорій громадян, які потребують допомоги.

Фонди соціального страхування.

Фонд соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності виконує функції державного фінансового  забезпечення соціальних потреб населення через систему обов'язкового соціального страхування.

Складовою частиною соціального страхування є страхування  на випадок безробіття - система  прав, обов'язків і гарантій, яка  передбачає матеріальне   забезпечення   на   випадок   безробіття та   надання соціальнихих послуг за рахунок коштів відповідного фонду.

До цільових   загальнодержавних   фондів   відноситься   Фонд загальнообов'язкового    державного     соціального    страхування     від нещасних випадків на виробництві  і професійних захворювань.

Важливим інструментом перерозподілу фінансових ресурсів у державі є система державного кредиту.

Держава будує свою фінансову  політику шляхом пошуку оптимальної  моделі перерозподілу фінансових ресурсів з метою прискорення зростання  матеріального виробництва і добробуту населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

41.  Неподаткові  доходи бюджета.

2. Неподаткові надходження включають:

- доходи від  власності та підприємницької  діяльності, (надходження спеціальних  коштів бюджетних установ, надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України, надходження до бюджету сум відсотків банків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами, надходження дивідендів від суб'єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств та організацій, рентну плату за нафту);

- адміністративні збори  та платежі (збори, що стягуються  Державною автомобільною інспекцією  України, плата за утримання  дітей у школах-інтернатах, плата  за оренду цілісних майнових  комплексів державних підприємств, плата за надання певних державних послуг);

- надходження від штрафів  та фінансових санкцій, не пов'язаних  з порушенням податкового законодавства  (суми, стягнені з винних осіб  за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, надходження  штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки, адміністративні штрафи та інші санкції, передбачені чинним законодавством).

3. Доходи від операцій з капіталом охоплюють реалізацію основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів.

5. Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

 

 

42. Основи фінансів  підприємств та засади їх організації.

Фінанси господарських  суб'сктів — це система грошових відносин, які відображають формування, розподіл та використання фондів грошових ресурсів на макроекоиомічному рівні. Це відносно самостійна сфера фінансових відносин, яка має свої принципи функціонування та специфіку організації та реалізації притаманних фінансам функцій.

Фінанси суб'єктів  господарювання, як складова частина  фінансової системи, функціонують у  сфері суспільного виробництва, де створюється національний доход - основне джерело фінансових ресурсів.

Фінансова діяльність підприємств  відображається у грошових потоках, які характеризують різноманітні та різносторонні відносини. Сфера  фінансових відносин підприємств включас  в себе відносини:

-між   підприємством   і   його   засновниками   (власниками)   з приводу   формування   статутного   фонду  

-між підприємством  і державою ;

-між   підприємством   і   банками

-між підприємством  та його постачальниками і  покупцями 

-усередині підприємства

-з приводу розподілу  прибутку, що залишається      у   його   розпорядженні   після   сплати   податків і обов'язкових платежів.

-між підприємством  в цілому та його підрозділами 

- між підприємством і його працівниками з приводу створення фонду оплати праці.

Усі вищезгадані відносини  базується на формуванні і русі фінансових ресурсів підприємств, їх ефективному використанні.

Організація і функціонування фінансів підприсмницьких структур грунтується на відповідних принципах.

В основу організації  фінансів підприємств покладено  комерційний розрахунок, притаманний ринковій економіці. Його метою є одержання максимального прибутку при найменших витратах та мінімальному можливому ризику.

Комерційний розрахунок базується на таких основних принципах:

1)  Господарська і  фшансова незалежність .

2)  Самоокупність .

3)  Самофінансування,

4)  Фінансова відповідальність ,

5)  Контроль за фінансово-господарського  діяльністю .

Господарська  і фінансова незалежність підприємств гарантується законодавством України. Кожний суб'єкт господарювання має право самостійно, але тільки в рамках чинного законодавства, приймати рішення з питань виробничої і фінансової діяльності.

Самоокупність означає покриття витрат за рахунок отриманих власних доходів. Самофінансування передбачає покриття витрат на розвиток виробництва за рахунок отриманого прибутку.

Фінансова відповідальність полягає в тому, що підприємство несе повну відповідальність за фінансові результати своєї діяльності. Контроль за фінансово-господарською діяльністю включає контроль за дотриманням фінансової дисципліни, контрольно-аналітичну роботу. Контроль за окремими сторонами діяльності підприємства здійснюють державні фінансові, податкові, митні та інші органи відповідно до законодавства України.