Лекции по "Теплотехнике"

     Сума  кількостей води, що випарюється по корпусах:

         (37)

     Вирішуючи спільно останні рівняння і припускаючи (без великої погрішності), що коефіцієнт випару a у всіх корпусах дорівнює одиниці, а добуток двох чи більшого числа коефіцієнтів самовипару дорівнюють нулю, розрахункова формула спрощується до вигляду:

,    (38)

де

,      (39)

,     (40)

де a – коефіцієнт випари, b – коефіцієнт самовипари;

k₁, k₂,…,k_n-1-коефіцієнти при екстра-парі, значення яких залежать від числа корпусів випарної установки.

     Далі  по таблиці насичення водяної  пари визначаємо температури вторинної  пари в корпусах.

     5. Знаходять  величини температурних утрат  по корпусах - від температурної депресії, гідростатичної депресії і гідравлічних втрат у трубопроводах вторинної пари між корпусами.

     6. Обчислюють  загальну різницю температур  установки - різниця між температурою  пари Т₁, гріючої перший корпус, і температурою конденсації вторинної пари в конденсаторі Т_конц.

     7. Визначають  загальну корисну різницю температур S∆t_пол випарної установки і розподіляють її по корпусах. У попередньому розрахунку приймають теплові навантаження Q₁, Q₂, …, Q_n рівними для всіх корпусів і задаються орієнтовно коефіцієнтами теплопередачі по корпусах k₁, k₂, …, k_n...

     Загальну  корисну різницю S∆t_пол звичайно розподіляють виходячи з рівності поверхонь нагрівання корпусів.

     8. Після  розподілу S∆t_пол по корпусах знаходять температури гріючої пари, вторинної пари і температури кипіння розчину в корпусах. 

Dt_пол – полезная разность t.

     Розрахункова  температура конденсації вторинної пари в конденсаторі Т_конц повинна збігатися із заданою.

     Таблиця приведена для багатокорпусної  вакуум-установки з паралельним  рухом пари і розчину.

     Далі  по таблиці за температурами пара знаходять ентальпію пари.

     9. Визначивши  з довідкової літератури по концентрації розчинів їх питомі теплоємності і теплоти концентрування і задавшись втратами тепла в навколишнє середовище, складаємо рівняння теплового балансу по корпусах.

     Знаходимо кількості води, що випарюється, W₁, W₂…,W_n і витрату D₁ пари, гріючої перший корпус.

     10. По  відомих витратах гріючої пари  по корпусах визначають теплові  навантаження Q₁, …, Q_n корпусів і розраховують коефіцієнти теплопередачі k₁, …k_n  у корпусах.

     11. По  загальному рівнянню теплопередачі  знаходять поверхні нагрівання F₁ … F_n корпусів.

     12. Якщо  величини, отримані розрахунком,  не збігаються з попередньо  прийнятими, у результаті чого  поверхні нагрівання корпусів  не рівні один одному, то роблять  перерахунок, задаючись новим  співвідношенням кількостей води, що випарюється по корпусах (помилка 3-5%).

     Остаточні значення поверхні нагрівання корпусів округляють до нормалізованих значень.