Індійський танок. Костюм для виконання храмового танцю

Груди танцівниці прикрашаються намистами(мал. 21-б). Одне з них щільно прилягає до шиї (атігай). Друге довге (харам, хар, раніхар), часто має перлинні ланки (мутху мала) і посередині відзначено великою підвіскою (падакам) різноманітних малюнків: у вигляді папуги, лебедя, лотоса, Гаруди, павича, змії, сонця, квітів, що має обов'язкове завершенням з перлів. Довге намисто може бути виконано у вигляді стилізованих плодів манго (манга малай). Також, для виконавиць Бхарата Натьям традиційним є намисто довжиною близько одного метра, що  складається з безлічі монет - це касумала.

На талію одягають пояс (оддійанам) (мал. 21-в). Його прикрашено гравірованими зображеннями богині процвітання Лакшмі, покровительки науки і мистецтв Сарасваті, або особистого божества танцюриста. Пояс має важливе значення функціонально в танці: він фіксує хребет.

Невід'ємна частина коштовного убору танцівниці – браслети. Вони підбираються під колір костюма. Велика кількість браслетів - символ багатства. Щоб уникнути важкої ваги, металеві браслети, прикрашені вставками зі скла та фіанітами, комбінують з легкими пластиковими. Часто браслетами охоплені й передпліччя. Такі браслети можуть бути двох видів: широкі з перловими нитками або цілком металеві (канканам) і вигнуті V-подібні тонкі металеві (ванги).

Не залишають без уваги і пальці ніг. Вони прикрашаються особливими срібними кільцями (меті), які можуть бути простими або зі вставками, емаллю, мініатюрними бубонцями.

Зачіска танцівниці – це вузол, зібраний на потилиці, або заплетена коса. В обох випадках використовуються спеціальні шиньйони (бан) з натурального або штучного волосся, які в укладеному вигляді нагадують корону. У середину верхнього шиньйону вставляється масивна брошка (рагіді, ракуді), часто кругла, іноді у формі квітки з 6 пелюстками. Шиньйон, на якому вона кріпиться, обвивають гірляндою з бутонів живого або штучного жасміну (мал. 21 г).

Міжбрів'я танцівниць відзначається найвідомішою прикрасою: бінді червоного кольору круглої або каплеподібної форми. Бінді для індусів - нагадування про те, що вони містять в собі божественну іскру.

Верхні фаланги пальців рук і ніг фарбуються спеціальною червоною фарбою рослинного походження, що має назву альта. За старих часів красуні підкреслювали нею жіночну красу ліній цих частин тіла, а в танці фарба додає виразності рухів. Її яскравий червоний колір - символ життя, енергії, радості. Візерунок, що покриває пальці і стопи може бути декоративним, рослинним або символічним орнаментом.

Неодмінний атрибут всіх виконавців індійського класичного танцю - бронзові дзвіночки (гхунгхру, салангани) (мал. 21 д). Широкі шкіряні браслети з безліччю дзвіночків (більше 40 шт. на кожному) вішають на щиколотки. Цей своєрідний ударний інструмент покликаний підкреслити красу ритмічного малюнку танцю, і присвячений богу Шиві Натарадж - владиці ритму. Мелодійний звук цих дзвіночків вважається священним.¹⁴

 

Висновок 1

Для того, щоб зрозуміти призначення костюму та його важливість для танцю, у першу чергу потрібно мати певну теоретичну базу. Перша частина моєї роботи побудована таким чином, що навіть далека від індійської культури людина зможе ознайомитися і певним чином заглибитися в неї. Тільки якщо ми маємо знання стосовно танцю і його місця в культурі країни ми можемо вивчати особливості костюму.

Отже, теорії, наданої мною в першому розділі, вистачить для того, щоб розпочати саме науково-дослідницьку діяльність. Шлях такої роботи полягатиме у вивченні технологій крою і шиття костюму, виборі оптимальної технології та власне виготовленні костюму.

 

ΙΙ. Дослідження особливостей конструкції та технології виготовлення костюму до техніки Бхарата Натьям

 

У цьому розділі я представлю свою саме науково-дослідницьку роботу, що полягає у виборі найкращого варіанту  для пошиття костюму та розробці технології його крою. Та розпочну я її з анкетування та моніторингу, як невід'ємної частини будь-якого дослідження. З їх допомогою можна побачити, наскільки багато знань з цього питання мають люди, не заінтересована молодь. 

 

ΙΙ.1. Місце індійського танцю у сучасному світі. Моніторинг обізнаності молоді з теми індійського костюму

 

У наш час індійський танець став дуже популярним видом танцювального мистецтва. Його використовують у світовому кінематографії, різноманітних телевізійних шоу тощо. Елементи індійського танцю з успіхом використовуються у постановках всесвітньо відомих хореографів (мал. 22). Наприклад, однією з перших робіт геніального танцівника Махмуда Алісултановича Есамбаєва був естрадний варіант храмового індійського танцю техніки Бхарата Натьям «Золотий бог». Відомою виставою трупи «Інтернаціональний балет» стала «Жар-птиця», за основу якої теж були взяті елементи індійського танцю. І навіть маестро хореографії Моріс Бежар використовував у своїх виставах індійські мотиви.

Але не треба забувати, що індійський танець використовується не стільки як сценічне мистецтво, а більш як засіб гармонізації особистості. У різних містах України і світу існують школи, студії та центри, де вивчають не тільки танок, а й історію, філософію, релігію Індії і йогу як невід’ємну складову індійської культури. Така система допомагає будь-якій людині, що має справжнє бажання самовдосконалитися, отримати різнобічний розвиток.

Щоб оцінити рівень освіченості людей далеких від мистецтва танцю з даної теми, я розробила анкету і провела анкетування (дивись додаток 6). В анкеті були такі запитання:

1. П.І.П.
2. Вік
3. Рід діяльності
4. Чи цікавитеся ви культурами народів світу?
5. Чи знайомі ви з індійською культурою?
6. Назвіть національний індійський одяг.
7. Чи відомий вам індійський танок?
8. Чи відомий вам одяг, що використовується танцівницями для виступів?

Моніторинг

Чи цікавитеся ви культурами  народів  світу?

• «так» - 62 %
• «ні» - 10 %
• «важко відповісти» - 28 %

 

 

Чи знайомі ви з  індійською культурою?

 

• «так» - 90 %
• «ні» - 5 %
• «важко відповісти» - 5 %

 

 

 

 

Назвіть національний індійський одяг

• «сарі» - 80 %

• «інший варіант» - 20 %

 

 

 

 

Чи відомий вам індійський танок?

• «так» - 60 %
• «ні» - 13 %
• «важко відповісти» - 27 %

 

 

 

Чи знаєте ви, який одяг використовується танцівницями для  виступів?

• «так» - 20 %
• «ні» - 63%
• «важко відповісти» - 17 %

 

 

 

Результати моніторингу  показали, що індійський національний костюм знають 70 % опитаних, про індійський танок чули 80 %, але сценічний костюм виконавиці можуть згадати тільки 20%.

Обробив результати, я впевнилася, що оточуючі дуже мало знають про індійський костюм. Це опитування стало поштовхом до створення наукової роботи, присвяченої саме костюму для виконання індійського танцю.

Ось чому я вирішила зробити  цю тему своєю науковою роботою та довести людям цікавість і  важливість вивчення складових культури інших народів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ΙΙ.2.Порівняльна характеристика костюмів для різних технік виконання індійського танцю

Не дивлячись на схожість індійських костюмів, ми можемо знайти ряд відмінностей, що, можливо, непомітні на перший погляд, але мають важливе значення. Це необхідно, щоб не допустити помилок при шитті костюму для якогось окремого стилю. Одяг є своєрідною візитною карткою людини, і, в першу чергу, завдяки ньому ми визначаємо техніку виконання, матеріальний стан танцівниці і, можливо, навіть основну думку танцю. Тому  я пропоную вам розглянути костюми для різних стилів і порівняти їх. Для цього ми візьмемо костюми стилів Катхак, Кучіпуді, Мохіні Аттам і Одіссі та порівняємо їх з костюмом для Бхарата Натьям, який ми детально розглянули в першому розділі.

Костюм стилю Катхак найбільше відрізняється від інших. Його формування відбулося під впливом мусульманської культури, до того ж це танок північних штатів. Саме тому  у наш час він складається з довгої широкої спідниці, блузки з довгими рукавами та штанами чурідарами, що одягаються під спідницю. Іншим різновидом костюму для Катхак є плаття ангарка, що може бути різної довжини, одягненої на нього жилетки, та тих самих чурідарів. У обох випадках костюм доповнюється шарфом дупаттою, що може бути задрапірованою на грудях або навколо голови.

Мохіні Аттам Костюм цього стилю виконується лише у біло-золотій кольоровій гамі, має коротке віяло. Зачіска – гуля, прикрашена білими квітами.

Одіссі Головна відмінність – срібні прикраси (пов'язано з батьківщиною танцю, багатою на срібло), оригінальний пояс та корона, що прикрашає зачіску.

Кучіпуді Відмінність – довге віяло (майже до підлоги), багате прикрашення голови квітами, та наявність прикраси, що чіпляється до перев'язу.

Отже, як ми бачимо, кожен з костюмів має свою неповторну родзинку. Тому ми розглядаємо у цій роботі саме костюм для Бхарата Натьям, бо він є особливим і несхожим на інші індійські костюми.

ΙΙ.3. Аналіз різновидів костюму для стилю Бхарата Натьям

 

Тільки на перший погляд здається, що існує тільки один фасон костюму в середині одного стилю. Як ми вже з'ясували у теоретичній частині, костюмом для стилю Бхарата Натьям може слугувати сарі, костюм зі спідницею та костюм - «піжама». Щоб вибрати найкращий варіант для шиття костюму, розглянемо переваги і недоліки кожного з них.

 

Сарі Перевага сарі полягає у його універсальності. Різноманітні намотки допомагають змінювати костюм залежно від особливостей танцю. Але сарі є не настільки ефектним, ніж шитий костюм. До того ж, потрібна драпіровка потребує вміння і часу. Тому в наш час такий костюм майже не використовується.

Костюм зі спідницею Цей вид костюму також не є популярним у наш час. Він більш простий у шитті, але у такому костюмі ми не можемо побачити чіткої геометричності позицій. Він приховує рухи і заважає розкритися всій повноті танцю.

Костюм  «піжама» Найбільш популярний вид костюму для техніки Бхарата Натьям. Перевага штанів полягає у їх зручності. Танцівниця може приймати будь-яку позу без перешкод, вони підкреслюють складні степи. А красоти додають віяла, що гарно розкриваються у основних позиціях танцю.

 

Отже, найкращим варіантом для шиття буде костюм - «піжама», бо він має найбільше переваг, є практичним і естетичним костюмом. Тому далі ми будемо досліджувати способи крою та особливості шиття саме цього костюму.

 

 

ΙΙ.4. Виявлення особливостей крою костюму «піжама»

 

Компоненти індійського костюму паджама:

1. Блузка (чолі);
2. Задрапірована вузькими складками тканина, що прикриває груди (перев'язь);
3. Штани (дхоті);
4. Широка плісировка – віяло, що прикріплюється до штанів;
5. Друге віяло, що пришите до пояса;
6. Баска, що прикриває стегна.

Тепер пропоную розглянути особливості крою різних частин костюму.

Чолі

Перше, на чому хотілося б акцентувати  увагу – при різних способах створення костюму, чолі будуть однаковими. Фактично, це просто блуза з деякими особливостями: коротким звуженим рукавом, максимально вузькою проймою для повного прилягання до тіла і горловиною, що найчастіше має "V"- подібний виріз, але може мати й іншу форму.

    

Виточки на полиці залежать від розміру грудей танцівниці. Форма жіночих грудей різниться залежно від віку та фізичних даних, тому відстань від плечового шва до точки грудей (см 15-3 на кресленні) повинна відповідно мінятися.

      Виточки можуть  йти як знизу, так і збоку (з бічного шва). Іноді навіть роблять маленькі виточки від центру.

Та в танцювальному  костюмі ця область буде закрита. Мета усіх цих виточок - максимальне  прилягання до тіла.

 Іноді чолі зав’язується знизу спеціально пришитою стрічкою, без додаткових застібок. Хоча зазвичай чолі застібається спереду або позаду на ґудзики, як звичайна блузка.

     Для дуже  великого бюсту використовують  навіть складний крій з підрізами,  рельєфами та кокетками в різних  варіаціях.

Коли передня частина блузи складається з окремих частин, це допомагає створити необхідну форму та щільне облягання.

Щоб надати кращої форми і об'єм, для частини " katori" у нижній частині використовують подвійний шар матеріалу. Якщо тканини недостатньо, можна використати іншу тканину для другого шару, який би підходив за кольором і типу. Частина " katori" повинна кроїтися по косій.

Індійський крій рукава для чолі нагадує звичайний рукав для чоловічої сорочки, коли верхня частина маленька, а її довжина велика. Зазвичай рукав коротенький та дуже щільно прилягає до руки.