ЗМІСТ 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

     Функціональна спрямованість операційної діяльності підприємств, що не є інституціональними інвесторами, визначає в якості пріоритетної форми здійснення реальних інвестицій. Однак на окремих етапах розвитку підприємства виправдане здійснення й  фінансових інвестицій. Така спрямованість  інвестицій може бути викликана необхідністю ефективного використання інвестиційних  ресурсів, сформованих до початку  здійснення реального інвестування за відібраними інвестиційними проектами; у випадках. Коли кон’юнктура фінансового  ринку дозволяє одержати значно більший  рівень прибутку на вкладений капітал, аніж операційна діяльність на «затухаючих» товарних ринках; за наявності тимчасово  вільних грошових активів, пов’язаних із сезонною діяльністю підприємства; у випадках наміченого «захоплення» інших підприємств у переддень  галузевої, товарної або регіональної диверсифікації своєї діяльності шляхом вкладення капіталу в їх статутні фонди (або придбання відчутного пакета їх акцій) та в низці інших  випадків.

     Тому  фінансові інвестиції розглядаються  як активна форма ефективного  використання тимчасово вільного капіталу або як інструмент реалізації стратегічних цілей, пов’язаних із диверсифікацією  операційної діяльності підприємства. Для коректного здійснення фінансових інвестицій, необхідно провести аналіз інвестиційної привабливості підприємства. Об’єктом дослідження виступає Товариство з Обмеженою Відповідальністю "Фрінет", яке є Інтернет-провайдером на ринках міст Києва, Севастополя та Сімферополя.

     Основним  документом, що регулює діяльність цього підприємства, є Статут. Згідно Статуту основною метою створення  даного підприємства є одержання  прибутку, задоволення на цій основі соціально-економічних інтересів  Засновників і членів трудового  колективу. 

     РОЗДІЛ 1. ФІНАНСОВЕ ІНВЕСТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА. ОСНОВНІ ВИДИ ТА МЕТОДИ.

 

          1.1  Особливості  здійснення фінансових  інвестиції

     Одним з найважливіших завдань фінансових служб на підприємстві є визначення найефективніших напрямів вкладення  залученого капіталу. Інформація про здійснені підприємством вкладення міститься в активі балансу. Загалом інвестиції — це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

     Досить  часто під інвестиціями розуміють  лише довгострокові вкладення підприємств  з метою отримання прибутку. Хоча залучений капітал може бути інвестований як у необоротні (довгострокові), так  і в оборотні (короткострокові) активи.

     Здійснення  фінансових інвестицій характеризується низкою особливостей, основними з  яких є:

1. Фінансові інвестиції є незалежним видом господарської діяльності для підприємств реального сектора економіки.
2. Фінансові інвестиції є основним засобом здійснення підприємством зовнішнього інвестування.
3. У системі сукупних інвестиційних потреб підприємств реального сектора економіки фінансові інвестиції формують інвестиційні потреби другого рівня (другої черги).
4. Стратегічні фінансові інвестиції підприємства дозволяють йому реалізувати окремі стратегічні цілі свого розвитку більш швидким і дешевим шляхом.
5. Портфельні фінансові інвестиції використовуються підприємствами реального сектора економіка в основному в двох цілях: отримання додаткового інвестиційного доходу в процесі використання вільних грошових активів та їх проти інфляційного захисту.
6. Фінансові інвестиції надають підприємству найбільш широкий діапазон вибору інструментів інвестування за шкалою «доходність-ризик».
7. Фінансові інвестиції надають підприємству достатньо широкий діапазон вибору інструментів інвестування й за шкалою «доходність-ліквідність».
8. Процес обґрунтування управлінських рішень, пов’язаних зі здійсненням фінансових інвестицій, є більш простим і менш трудомістким.
9. Висока схильність до коливань кон’юнктури фінансового ринку в порівнянні з товарним визначає необхідність здійснення більш активного моніторингу в процесі фінансового інвестування.

     Приймаючи рішення щодо вкладання коштів у  той чи інший об’єкт інвестицій, потенційні інвестори повинні визначитися  з такими основними питаннями:

     1) цілі інвестування;

     2) сума коштів, яку вони можуть інвестувати;

     3) строки, на які кошти можуть бути заморожені в інвестиційні вкладення;

     4) собівартість окремого об’єкта інвестицій;

     5) сума доходів (процентів, дивідендів), на яку вони можуть розраховувати, вклавши кошти в об’єкт інвестицій;

     6) можливі вигоди та доходи від альтернативного використання капіталу;

     7) ризики, пов’язані з інвестуванням;

     8) ліквідність фінансових інвестицій, тобто швидкість і спроможність їх трансформації у грошові кошти.

     Інвестиції  здебільшого класифікуються за такими ознаками:

     об’єктами вкладення (фінансові та реальні);

     строками  інвестування (короткострокові, довгострокові);

     характером  участі в інвестиційному процесі (прямі, непрямі).  

     

     Рисунок 1.1 – Класифікація інвестицій за об’єктами вкладень

     Види  інвестицій у розрізі об’єктів вкладень характеризує рис. 8.1.

     Політика  управління фінансовими інвестиціями представляє собою частину загальної  інвестиційної політики підприємства, що забезпечує вибір найбільш ефективних фінансових інструментів вкладення  капіталу й своєчасне його реінвестування, що відображено у табл.1.  

     Таблиця 1. – Основні форми фінансового інвестування, що здійснюються підприємством

       

     Діяльність  фінансиста зосереджена переважно  на управлінні фінансовими інвестиціями. Під фінансовими інвестиціями розуміються  активи, які утримуються підприємством  з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для  інвестора.

     Фінансові вкладення можуть бути довго- і короткострокові. Розрізняють також вкладення  у корпоративні права інших підприємств  і вкладення в боргові фінансові  інструменти тощо.

     До  основних цілей здійснення фінансових інвестицій підприємств належать:

• одержання прибутку (як правило, довгострокові фінансові інвестиції);
• поглинання чи здобуття контролю над підприємством-конкурентом, у т. ч. з метою його ліквідації;
• створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів);
• поліпшення фінансово-господарських зв’язків з постачальниками сировини (матеріалів, комплектуючих тощо) та споживачами готової продукції;
• диверсифікація діяльності та одержання доступу до певного сегмента ринку;
• збереження ліквідних резервів (як правило, поточні фінансові інвестиції).

     Доходи, отримані підприємством від здійснення фінансових інвестицій, відображаються у звіті про фінансові результати за такими позиціями:

• дохід від участі в капіталі — дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, спільні або дочірні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі;
• інші фінансові доходи — дивіденди, проценти, сума збільшення балансової вартості інвестицій та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі);
• інші доходи — дохід від реалізації фінансових інвестицій.

     Витрати та збитки від фінансових інвестицій у звіті про фінансові результати відображаються за статтями:

• втрати від участі в капіталі — збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні та/або спільні підприємства (зменшення балансової вартості інвестицій);
• інші витрати — собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від уцінки інвестицій, сума зменшення балансової вартості інвестицій; втрати від зменшення корисності (вартості) вкладень відображаються з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.