Контрольна робота з «Організація виробництва»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Марта 2011 в 17:44, контрольная работа

Краткое описание

Цех — це організаційно відособлений підрозділ підприємства, що складається з низки виробничих і допоміжних ділянок та обслуговувальних ланок. Цех виконує визначені обмежені виробничі функції, зумовлені характером кооперації праці всередині підприємства. На більшості промислових підприємств цех є їх основною структурною одиницею. Частина дрібних і середніх підприємств може бути побудована як без-цехова структура. У цьому разі підприємство поділяється безпосередньо на виробничі ділянки.

Содержание работы

Частина І
Класифікація цехів та їх роль в організації виробничого процесу .........3
Прогресивні види ремонтів, їх сутність та сфера застосування.………..5
Частина ІІ. Задачі.
Задача №4…………………………………………………………………..7
Задача №24………………………………………………………………...10
Задача №44………………………………………………………………...12
Задача №64………………………………………………………………...13
Список використаної літератури………………………………………………..14

Содержимое работы - 1 файл

Контрольна робота організація виробництва.doc

— 235.50 Кб (Скачать файл)

Міністерство  освіти і науки  України

Хмельницький  національний університет

Контрольна  робота

з предмету «Організація виробництва»

                                                     Варіант №4

                                                                  Перевірила:

                                                                                                       Овдій Л. І.

                                                                                     Виконала: студентка                                                                                                                                                                  2 - курсу групи ЕП

Кудик Л.В.

Калинівка

2011р.

                                               ЗМІСТ

Частина І

  1. Класифікація  цехів та їх роль в організації  виробничого процесу .........3
  2. Прогресивні види ремонтів, їх сутність та сфера застосування.………..5

Частина ІІ. Задачі.

  1. Задача  №4…………………………………………………………………..7
  1. Задача  №24………………………………………………………………...10
  1. Задача  №44………………………………………………………………...12
  1. Задача  №64………………………………………………………………...13

Список  використаної літератури………………………………………………..14

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Частина І 

1. Класифікація цехів  та їх роль в  організації виробничого  процесу.

Відповідно до зазначеного складовими виробничого процесу як сукупності основних, допоміжних і обслуговувальних процесів виробничого призначення на підприємстві є основні, допоміжні, побічні, підсобні цехи та обслуговувальні господарства. їх склад, а також форми виробничих зв'язків між ними подано на мал. 1. 

Цех — це організаційно  відособлений підрозділ підприємства, що складається з низки виробничих і допоміжних ділянок та обслуговувальних ланок. Цех виконує визначені обмежені виробничі функції, зумовлені характером кооперації праці всередині підприємства. На більшості промислових підприємств цех є їх основною структурною одиницею. Частина дрібних і середніх підприємств може бути побудована як без-цехова структура. У цьому разі підприємство поділяється безпосередньо на виробничі ділянки. Деякі найбільші підприємства в організаційно-адміністративному відношенні будуються за корпусною системою на основі об'єднання під єдиним керівництвом багатьох цехів і господарств.

До цехів основного  виробництва належать цехи, що виготовляють основну продукцію підприємства, а саме: заготівельні (ливарні, ковальсько-пресові та ін.); оброблювальні (механічної обробки деталей, холодного штампування, термічні та ін.); складальні (вузлового складання, генерального складання, монтажні, регулювально-настроювальні та ін.) цехи.

До допоміжних належать цехи, що сприяють випускові  основної продукції, створюючи умови  для нормальної роботи основних цехів: оснащують їх інструментом і пристосуваннями, забезпечують запасними частинами  для ремонту устаткування і проводять планові ремонти, забезпечують енергетичними ресурсами.

Найважливішими  з цих цехів є інструментальний, ремонтно-механічний, ремонтно-енергетичний, ремонтно-будівельний, модельний, штампувальний  та ін. Кількість допоміжних цехів  і їх розміри залежать від масштабу виробництва і складу основних цехів.

Побічні цехи —  це такі, в яких виготовляється продукція  з відходів основного і допоміжного  виробництва або здійснюється відновлення  використаних допоміжних матеріалів для  потреб виробництва, наприклад цех виробництва товарів широкого вжитку, цех регенерації формувальної суміші, олій, обтиральних матеріалів.

Підсобні цехи здійснюють підготовку основних матеріалів для основних цехів, а також виготовляють тару для упакування продукції.

До обслуговувальних господарств виробничого призначення належать:

— складське  господарство, що включає різні заводські  склади і комори;

— транспортне  господарство, до складу якого входять  депо, гараж, ремонтні майстерні і  необхідні транспортні та вантажно-розвантажувальні засоби;

— санітарно-технічне господарство, що поєднує водопровідні, каналізаційні, вентиляційні й опалювальні  пристрої;

— центральна заводська  лабораторія, що складається з лабораторій  механічної, металографічної, хімічної, пірометричної, рентгенівської та ін.

Усі вони виконують  роботу з обслуговування основних, допоміжних і побічних цехів.

2. Прогресивні види ремонтів, їх сутність та сфера застосування. 

Ремонтне  господарство підприємства – це сукупність підрозділів, які зайняті технічними обслуговуванням і ремонтом усіх видів устаткування. 

Головне завдання ремонтного господарства будь–якого підприємства – забезпечення постійної  експлуатаційної готовності виробничого  устаткування при мінімальних витратах на проведення ремонтних робіт і  раціональному використанні матеріальних та інших ресурсів. 

Підвищення  ролі правильної організації ремонтного господарства в сучасному виробництві  визначається рядом обставин. 

По-перше, розвиток економіки країни в умовах ринкових відносин призвів до значного скорочення строків матеріального зношення машин і обладнання, що зумовило зменшення амортизаційних строків служби устаткування. Разом з тим, підвищення якості і надійності нової техніки завдяки технічному прогресу дає змогу подовжити строки її експлуатації до ремонту, передусім до капітального. Подвійний вплив НТП на величину строків служби засобів праці ще більше загострює проблему експлуатації деяких груп і моделей устаткування без капітального ремонту при одночасному збільшенні обсягу і якості поточного ремонту і технічного обслуговування. 

Останнім  часом з метою підвищення якості ремонтів і скорочення їх довготривалості  все частіше застосовуються нові, прогресивні види ремонтів. Серед  них:

    • вузловий ремонт – полягає в тому, що попередньо (до зупинки устаткування) в ремонтній майстерні готуються вузли, які в ході ремонту монтуються замість зношених або погано працюючих. Зняті вузли надходять у майстерні, де їх в спокійному ритмі ремонтують і використовують при черговому ремонті. Вузловий ремонт ефективний на підприємствах з великим числом однотипних верстатів чи приладів (на підприємствах побуту – ремонт годинників);
    • послідовно–вузловий ремонт полягає в тому, що вузли та важливі елементи замінюються послідовно, за графіком, незалежно від того, працюють вони чи не працюють. Це дає змогу значно підвищити надійність роботи техніки;
    • потоково–вузловий ремонт – коли масові однотипні вузли й деталі, які зняті з устаткування, приладів, тощо, ремонтуються в спеціалізованих майстернях на потокових лініях. Це дає змогу значно скоротити витрати на проведення ремонтних робіт;
    • стендовий ремонт – передбачає переміщення всієї машини в спеціальне приміщення, де здійснюється їх ремонт. Замість знятих машин у цеху встановлюється нові або раніше відремонтовані. Такий вид ремонту ефективніший, коли розміри устаткування невеликі, легко демонтуються і переміщуються (характерний для швейних фабрик).
 

     Процес  ремонту обладнання передує підготовка до нього, при якій:

     а) уточнюють стан обладнання, машини;

     б) складають дефектну відомість;

     в) підбирають комплект креслень і схем;

     г) підготовлюють необхідні деталі, інструмент;

     д) визначають склад виконавців;

     є) строки виконання;

     е) виписується наряд. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Частина ІІ 

Задача  №4 

Визначити тривалість виробничого циклу виготовлення партії деталей (в днях) при послідовному, паралельно - послідовному та паралельному видах руху предметів праці. 

Вихідні дані: 

Таблиця 1 

Показники Варіант №4
1. Розмір  партії деталей, шт. 800
2. Величина  транспортної партії, шт. 200
3. Час  на перевірку якості деталей на всю партію деталей, змін 1,5
4. Середні  витрати часу на міжопераційні  перерви на кожну транспортну  партію, год. 1,5
5. Час  виконання транспортних операцій  на всю партію деталей, год. 2,4
6. Режим  роботи підприємства, змін в день. 1
7. Тривалість робочої зміни, год. 8
8. Кількість  робочих днів в році. 252
9. Технологічний  процес характеризується наступними  параметрами, наведеними в таблиці  №2  
 

Таблиця №2 

Номер операції Норма часу (t шт., хв.) та кількість  робочих місць, С  по операціях
t шт

С

1 40 5
2 60 4
3 36 2
4 39 3
5 15 1
6 9 1
7 14 1
 
 
 
 
 

Розв’язання: 

Тривалість  виробничого циклу обробки партії деталей 

  1. при послідовному русі предметів праці:
 

                                     , де 

     m – кількість операцій;

     n - розмір партії деталей, шт.;

     tі – норма часу на операцію, хв.;

     с – кількість робочих місць по операціях.

                           

     
  1. при паралельно-послідовному русі предметів праці:
 

                                , де 

     р – розмір транспортної партії, шт..;

      - тривалість найкоротшої операції з кожної пари суміжних операцій, хв..  

       

     
  1. при паралельному русі предметів праці:
 

                                      , де 

      - тривалість найдовшої операції, хв.. 

Информация о работе Контрольна робота з «Організація виробництва»