Організація обслуговування робочих місць

     Зовнішнє  технологічне планування (просторово-технологічне) визначає параметри певної площі  та розміщення за вимогами технології всіх елементів робочої системи (місця) для виконання технологічних операцій виробничого процесу відносно інших робочих місць на дільниці.

     Зовнішнє  технологічне планування робочого місця  проектується з урахуванням робочого та допоміжного простору (зони). При цьому на схемі планування виділяється робоча зона й зона праці (основна) та зона підходу (допоміжна).

     Робоча  зона — це тримірний простір, що обмежується досяжністю рук у  горизонтальній і вертикальній площинах з урахуванням повороту корпуса на 180 градусів та переміщення робітника на один-два кроки. У цій зоні розташовуються знаряддя та предмети праці, що постійно використовуються в роботі.

     У допоміжній зоні розташовуються предмети, які використовуються рідше, та елементи інтер’єру робочого місця.

     Внутрішнє технологічне планування визначає параметри  і порядок розташування інструменту, пристроїв, матеріалів, джерел світла, документації та інших елементів  з урахуванням особливостей робочого місця і з врахуванням закріплених за ним технологічних операцій (трудових процесів). Внутрішнє технологічне планування має забезпечувати зручну робочу позу, короткі та маловтомлювані трудові рухи, рівномірне й, по можливості, одночасне виконання трудових рухів двома руками. Проектування раціонального внутрішнього планування здійснюється з урахуванням зон досяжності траєкторії рук робітника (тримірного простору) в горизонтальній та вертикальній площинах.

     Загальні  вимоги до планування робочого місця  такі:

1. розмір робочої зони має забезпечувати зручне виконання роботи;
2. виключення можливості травмування;
3. устаткування має розміщуватись, по можливості, в полі зору робітника і бути доступним для постійного нагляду за перебігом технологічного процесу;
4. основне і допоміжне устаткування розташовується так, щоб до нього був вільний доступ для обслуговування;
5. предмети постійного користування мають бути в стані близькому до робочого;
6. оснащення та устаткування постійного користування, предмети праці розміщуються з урахуванням антропометричних і фізіологічних даних людини;
7. предмети тимчасового користування розміщуються в спеціально відведених місцях, щоб вони не заважали основній роботі.

     Аналізувати планування робочого місця треба  від загального до часткового, починаючи  з загального плану (зовнішнє планування) і переходячи потім до деталей. Уявлення про наявність і розміщення устаткування, оснащення допоміжних механізмів і предметів праці дає накреслювання плану робочого місця. Доцільність планування можна встановити, якщо порівняти її з типовими проектами, з потоками руху деталей і визначити маршрути руху робітника.

     Під час проектування організації робочого місця на базі типового проекту структура  та зміст його уточнюються, конкретизуються  і доповнюються у відповідності  до організаційно-технічних умов і  специфічних особливостей конкретного технологічного і трудового процесів.

     Конкретизованим викладенням проекту організації  трудового процесу для операторів є карта організації праці  на робочому місці, виконання якої є  обов’язковим.

     Карта організації праці зазвичай містить такі розділи:

1. Вихідні дані (предмет праці і технологія, форма організації праці, оплата праці).
2. Трудовий процес (елементи процесу праці, час, методи праці, графік синхронізації процесу).
3. Робоче місце (просторово-технологічне планування компонентів).
4. Обслуговування робочого місця (функції, способи і режими обслуговування, види самообслуговування, засоби зв’язку).
5. Умови праці (чинники, засоби захисту від несприятливих умов).
6. Норми затрат праці.
7. Вимоги до виконавця роботи.
8. Режим праці та відпочинку.
9. Загальні техніко-економічні показники.

     Технологічне  планування або перепланування робочого місця здійснюється в такій послідовності:

1. Визначають (уточнюють) місцезнаходження робочого місця на дільниці згідно з його спеціалізацією, враховуючи технологічні і транспортні потоки.
2. Здійснюють прив’язку допоміжного обладнання (підйомно-транспортних засобів тощо), яке постійно використовується для основного технологічного устаткування.
3. Визначають раціональне місцезнаходження працівника відносно основного технологічного устаткування.
4. Визначають найзручніше (на мінімальній відстані від працівника) місце розташування організаційного і технологічного оснащення, тари з матеріалами і готовою продукцією.
5. Оцінюють ступінь раціональності нового планування робочих місць.

2.   Обслуговування робочих місць

     Результат, який очікується від комплексно обладнаного  робочого місця, можна досягти тільки за умови своєчасного і достатнього  його обслуговування всіма необхідними  компонентами, тобто забезпечення їх протягом робочої зміни сировиною, матеріалами, заготовками, транспортними засобами, послугами ремонтного характеру тощо.

     Під системою обслуговування розуміють  регламентацію обсягів, термінів і  методів виконання допоміжних робіт  із забезпечення робочих місць усім необхідним.

     Завдання обслуговування полягає в скороченні або усуненні затрат праці основних робітників, у забезпеченні вільного під’їзду міжопераційного і внутрішньоцехового транспорту безпосередньо до робочого місця для доставки необхідних компонентів.

     Обслуговування  робочих місць здійснюється за такими функціями:

1. енергетична — забезпечення робочих місць електроенергією, стисненим повітрям, парою, водою, а також опалення виробничих приміщень;
2. транспортно-складська — доставка предметів праці до робочого місця, вивезення готової продукції і відходів виробництва, зберігання, облік і видача матеріалів, сировини та інших цінностей;
3. підготовчо-технологічна — розподіл робіт за робочими місцями; комплектування технічної документації; підготовка інструменту та допоміжних матеріалів; інструктаж виконавців щодо передових методів праці;
4. інструментальна — зберігання, застосування, комплектування і видача на робочі місця всіх видів інструменту, пристроїв, технологічного оснащення;
5. налагоджувальна — налагодження і регулювання технологічного устаткування;
6. міжремонтна — профілактичне обслуговування;
7. контрольна — контроль якості сировини, напівфабрикатів і готових виробів;
8. облікова — облік бракованої продукції та аналіз причин браку, профілактичні заходи для підвищення якості продукції та ін.;
9. господарсько-побутова — забезпечення робітників допоміжними матеріалами, миючими засобами, спецодягом та взуттям, прибирання приміщень.

     Усі ці функції мають виконуватися безперебійно і в певних організаційних формах, які притаманні кожному з типів  виробництва (табл. 1.3). 
 
 

     Таблиця 1.3

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ТА ПРОЕКТУВАННЯ ТРУДОВИХ ПРОЦЕСІВ, ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

2.1 Загальна характеристика ПАТ КБ «Приватбанк» 

     Заснований  в 1992 році, комерційний банк ПриватБанк є лідером банківського ринку  країни і найбільшим банком з вітчизняним капіталом. За станом на 1 січня 2009 року:

- розмір  чистих активів ПриватБанку складає  80165 млрд. грн.,

- статутний  фонд банку становить 5684 млрд. грн.,

- власний  капітал - 7,67 млрд. грн.,

- кредитний  портфель банку - 72788 млрд. грн.,

- чистий  прибуток ПриватБанку за підсумками 2008 року склала 1292 млрд. грн. 

     У ході дослідження ринку банківських  послуг в 2008 році, проведеного компанією GFK Ukraine, 23,3% жителів України назвали  ПриватБанк найбільш привабливим для  себе українським банком. ПриватБанк також є самим популярним і впізнаваним банківським брендом України - 64% жителів країни знають ПриватБанк без підказки. ПриватБанк також є лідером серед українських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугами користується понад 23% населення України. На сьогоднішній день банк обслуговує 334 тисяч корпоративних клієнтів, приватних підприємців - 314 тисяч і понад 12,5 мільйонів рахунків фізичних осіб. Обсяг залучених банком коштів юридичних осіб на 1 січня 2009 року становить 20,7 млрд. грн, у тому числі депозитний портфель юридичних осіб - 12430 млрд. грн. Обсяг коштів фізичних осіб, залучених ПриватБанком на 1 січня 2009 року, становить 32754 млрд. грн., у тому числі депозитний портфель фізичних осіб - 27,1 млрд. грн.

     У 2009-му році Global Finance сьомий рік поспіль визнає ПриватБанк кращим банком в Україні, так само як й інші впливові видання у різні роки віддавали ПриватБанку звання "The Bank of Year" (журнал "The Banker") та «Кращий банк» (журнал -- "Euromoney").

     Проводячи послідовну політику зміцнення стабільності банку та вдосконалення якості обслуговування, ПриватБанк вважає одним з пріоритетних напрямків своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. На сьогоднішній день банк пропонує громадянам України понад 150 видів найсучасніших послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти, різноманітні програми споживчого кредитування, які здійснюються у партнерстві з провідними вітчизняними торговельними, ріелтерськими компаніями і автовиробниками. ПриватБанк є уповноваженим Урядом України банком з виплати пенсій і соціальної допомоги громадянам, а також виплати компенсацій жертвам нацистських переслідувань. Сьогодні свою пенсію і соціальні виплати в Приватбанку отримують понад 1,5 мільйона чоловік. Також свої кошти довіряє ПриватБанку майже третина всіх вкладників України. Понад 35% клієнтів українських банків обирають ПриватБанк при відкритті поточного рахунку і понад 28% користуються послугами банку під час здійснення грошових переказів.

     Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку, що включає в себе більш 3 000 філій  та відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнту отримати найвищий рівень обслуговування практично в  будь-якій точці країни. Широке коло закордонних партнерів ПриватБанку не тільки демонструє його визнання як провідного учасника світової банківської системи, але й, найголовніше, дозволяє найбільш широко задовольняти потреби клієнтів банку, пов'язані з їх міжнародною діяльністю. ПриватБанк підтримує кореспондентські відносини з найбільшими іноземними банками, ефективно співпрацюючи з ними на різних сегментах фінансового ринку.

     ПриватБанк  є уповноваженим банком з обслуговування кредитних ліній Світового банку  реконструкції та розвитку (МБРР), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) і Українсько-Німецького Фонду, спрямованих на розвиток малого та середнього бізнесу. ПриватБанк єдиний з українських банків має закордонну філію на Кіпрі, також банк активно розвиває систему сучасних фінансових послуг у Росії, Латвії, Португалії, Грузії за допомогою своїх дочірніх банків "Москомприватбанк", ParitateBanka, TAOПріватБанк. Представництва банку працюють в Казахстані та Китаї.

Надійність  та якість проведених банківських операцій багато в чому залежать від досвіду та компетентності фахівців банку. Сьогодні персонал ПриватБанку - це команда висококваліфікованих фахівців, здатних оперативно вирішувати найскладніші задачі та задовольнити швидко зростаючі потреби клієнтів у банківському обслуговуванні. На сьогоднішній день в банку працює понад 30 тисяч співробітників, з них 3 000 - в головному офісі банку. Середній вік співробітників банку складає 34 роки. Більшість працівників ПриватБанку (75%) мають вищу освіту, що відповідає профілю займаної посади. У банку створені сприятливі умови для отримання вищої та післядипломної освіти, більше половини співробітників щорічно підвищують свою кваліфікацію. 
 

Назва структурного підрозділу – департамент  по роботі з персоналом. 

Мета  – злагоджена діяльність, що охоплює питання документування та організації роботи з документами стосовно особового складу підприємства (чи системи) з питань приймання, переведення, звільнення, обліку працівників тощо. Правильна організація діяльності кадрової служби, кадрового діловодства має велике значення. Саме у кадрових службах громадяни укладають трудовій договір, ознайомлюються з правилами внутрішнього розпорядку, умовами праці, побуту, відпочинку, перспективами професійного зростання. Кадрова служба є дзеркалом установи, і від того, як у ній організоване документаційне забезпечення управління, складається враження про установу в цілому.