Стандартизація і сертифікація, як ефективний засіб управління якістю і конкурентноспоможністю продукції

  Суб’єкти  господарювання (виробники, постачальники, виконавці та продавці продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації) повинні:

  ● у належному порядку та у визначений термін проводити сертифікацію відповідних об’єктів;

  ● забезпечувати виготовлення продукції відповідно до вимог того нормативного документа, за яким її сертифіковано;

  ● реалізовувати продукцію тільки за наявності сертифіката;

  ● припиняти реалізацію сертифікованої продукції, якщо виявлено її невідповідність вимогам певного нормативного документа або закінчився термін дії сертифіката.

  Організаційною  основою сертифікації продукованих підприємствами виробів є мережа державних випробувальних центрів (ДВЦ) для найважливіших видів продукції виробничо-технічного та культурно-побутового призначення, які широко створюються нині.

  Протягом  останніх років почали формуватися  й міжнародні системи сертифікації. Координує заходи зі створення таких систем спеціальний комітет із сертифікації — СЕРТИКО, що діє у складі ІСО. Цим комітетом розроблено:

  ● правила та порядок здійснення сертифікації продукції;

  ● критерії акредитації випробувальних центрів (лабораторій);

  ● умови вступу до міжнародної системи сертифікації (наявність нормативно-технічної документації, що містить вимоги до сертифікованої продукції; високий рівень метрологічного забезпечення виробництва; функціонування спеціальної системи нагляду за діяльністю випробувальних центрів і якістю продукції).

  У кількох країнах уже функціонують акредитовані в СЕРТИКО ІСО й визнані світовим співтовариством випробувальні центри, що видають сертифікати на певні види продукції. Зокрема у США діє центр з випробування тракторів і сільськогосподарських машин, у Франції — автомобілей, Чехії та Словакії — електроустаткування та медичної техніки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                             Розділ 2.

     Вплив стандартів якості на фінансові результати діяльності     підприємств. 
 

     Коли підприємець організує своє підприємство, то в першу чергу він визначає для себе - які потреби своїх майбутніх споживачів буде задовольняти його продукція. Якщо розглядати підприємницьку діяльність у цьому ключі, то прибуток є премією за те, наскільки точно підприємець зміг вгадати бажання споживачів його продукції найдешевшим для підприємця способом. І що точніше він вгадає ці потреби, й що повніше продукція підприємця задовольнить ці потреби, то вище буде прибуток. У цьому випадку прибуток є наслідком усієї діяльності підприємця.

     При такому підході до оцінки підприємницької діяльності вимоги загального керування якістю, викладені в стандартах ІСО серії 9000, є життєво необхідними для будь-якого підприємства, незалежно від масштабу бізнесу (малого, середнього чи великого).  
Успішна діяльність будь-якого підприємства забезпечується випуском продукції, що задовольняє вимогам, описаним у міжнародному стандарті - МС ІСО 9004-1 і викладеним вище. Цей стандарт стверджує, що ці вимоги до продукції можуть бути забезпечені через проектування ефективної системи якості на підприємстві.  
І в той же час прибуток є істотним чинником підвищення якісних показників продукції підприємства.  
Саме ці два процеси - вплив якості на прибуток і одночасний вплив прибутку на якість є основою успішної роботи підприємства.

     Як уже говорилося вище, якісні показники самої продукції містять у собі не тільки характеристики власне продукту (послуги), а також якість і привабливість упакування, що забезпечує збереження товару, передпродажне і післяпродажне обслуговування і методи його надання. Крім цього повинні бути передбачені інші сервісні заходи, що сприяють створенню позитивного іміджу як самому продукту, так і його виробнику.  (http://www.vlasnasprava.info/ua/business_az/how_to_grow) 
 
 

     На  прикладі підприємства Еліта розглянемо вплив стандартів якості на фінансові результати діяльності підприємств.

 
 

     Для обчислення собівартості продукції  проведемо наступні обчислення: 

Матерільні витрати з ПДВ=188 грн. 

Матеріалні вітраті  без ПДВ = =156,67 грн. 

Від собівартості продукції зворотні відходи віднімаються =126,67 грн. 

Заробітна плата=48 грн. 

Заробітна плата  додаткова= =3,84%

Кількість устаткування= =38 шт. 

Вартість верстатів  обчислюється як добуток їх кількості  на вартість одного. У нашому випадку: 

Вартість верстатів= =418000 грн. 

Витрати загального виробництва=57,6 %                                                     

Адміністративні витрати= =43,2%

     У нашому випадку норма амортизації  квартально становить 6%. Обчислимо  суми амортизації щоквартально, за рік та на 1 на один виріб.  

Сума амортизації  I кв. =25080 грн. 

Сума амортизації  II кв. =23572,2 грн. 

Сума амортизації  III кв. =22160,9 грн. 

Сума амортизації  IV кв. =20831,2 грн. 

Сума амортизації  за рік=91644,3 грн. 

Амортизація річна  на одному пр.=18,4 грн. 
 

Нарахування на заробітну плату:  

Пенсійний фонд=33,2% 

Фонд соціального  стахування=1,5% 

Фонд стахування на віпадок безробіття=1,3% 

Фонд стахування від нещасних випадків=0,96% 

Загальна сума нарахувань=36,96% 

Втрати заробітної плати=19,16 грн. 

Втрати на оренду приміщення на один виріб=6,02 грн. 

Витраті на дослідження  ринку=3,61 грн. 

Собівартість=263,5 грн. 

Визначення прибутку на один виріб=31,62 грн. 

Гуртова ціна одного виробу=295,12 грн. 

1. Фондовіддача, фондомісткість і фондоозброєність основних фондів.

Фондовіддача=1,64

ВТП=1312757

Фондомісткість=0,6

Фондоозброєність=4040,4 

2.Показники оборотності  оборотніх засобів підприємства.

Коефіцієнт оборотності=10,93

ВТП=ВРП=1312757

Т=33,39 днів 

4. Гуртову і  відпускну ціну одного виробу.

Відпускна ціна=354,144

ПДВ=59,024 

5. Продуктивність  праці в натуральних і вартісних  покащниках.

Продуктивність  праці=25,16 виробів

У вартісних  показниках продуктивніть праці=7425,22 виробів 

6. Фінансовий  результат від звічайної діяльності  до оподаткування (балансовий прибуток).

Прибуток від  реалізації продукції=157530,84

     Прибуток  балансовий = Прибуток від реалізації продукції + Прибуток від реалізації продукції підсобного господарства, грн. + Одержані дивіденди від ЦП, грн. + Дохід від реалізації нематеріальних активів, грн + Доходи від реалізації іноземної валюти, грн - Втрати від участі в капіталі, грн. 

Прибуток балансовий=268530,84 

7. Загальну рентабельність  підприємства.

Загальну рентабельність=33%                                 

8. Чистий прибуток підприємства.

     Чистий  прибуток підприємства = Прибуток до оподаткування  – Податок на прибуток – штрафи. 

Чистий прибуток підприємства=197780,13 

 

     Змінився  такий показник:

Оплата штрафу в сумі 12 тис. грн. За за виготовлення бракованої продукції.

Нам достатньо обчислити 8 пункт. 

8. Чистий прибуток  підприємства.

     Чистий  прибуток підприємства = Прибуток до оподаткування  – Податок на прибуток – штрафи.

     Чистий  прибуток підприємства =189398,13 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Основні напрямки покращення стандартизації і  сертифікації       продукції в Україні.

      У сучамних умовах якості продукції та її конкурентноспроможність забезпечують основи існування, виробництва, досягнення конкурентноспроможності національної економіки і її стійкого та повноцінного функціонування. В цьому випадку вирішальну роль відіграє якість продукції і конкурентоспроможність національних виробів. Якщо в конкурентній боротьбі на національному ринку перемагає виробник інакшої державаи – тоді виграє тільки споживач. Якщо конкурентноспроможність національного виробника перемагає зарубіжного конкурента, - то виграє не тільки спожівач, а й нація в цілому від зміцнення національної економіки та економічного розвитку. Національні підприємства, як відомо, є джерелами суспільного відтворення, бо влесне здатність національної економіки забезпечувати суспільне відтворення свідчить про національну безпеку в економічній сфері.

      Вимоги  щодо  якості продукції в Європі і в цілому світі загалом диктує ринок. Виробляти неякісну неконкурентноспроможну продукцію невигідно нікому. В цьому розумінні економічні чинники виконують вже етічне завдвння, запроваджують якість як нову філософію економічного життя.

      Хоча  в Україні сьогодні приділяється значну увага поліпшенню якості продукції, однак умови для її реалізації незадовільні. Нерозвинений і деформований ринок не в змозі виконувати роль стімулятора підвищення якості продукції. Підприємства не мають достатніх джерел для фінансування робіт з якості. Ціни не виступають критеріями якості товарів. Економічна слабкість підприємств не дає змоги носити адресну відповідальність за порушення вимог якості і безпечності продукції. Причинами цього є низька правова дисципліна, неспроможність більшості підприємств в Україні нести матеріальну відповідальність. У цій ситуації виникає необхідність централізованої, цілеспрямованої державної регулюючої політики з забезпеченням підвищення якості продукції на внутрішньому ринку.