Трудове право
ПЕРЕДМОВА
- Трудове право
України є однією з провідних
галузей у системі права, яка
нарівні з іншими галузями
перебуває в стадії реформування
під впливом соціально-економічних
відносин, що змінюються.
ВСТУП ДО ТРУДОВОГО ПРАВА
- У цей час
трудове право в промислово
розвинених країнах світу визнається
однією з головних галузей
права. І це зрозуміло, оскільки
саме в сфері застосування
праці, де створюються матеріальні
й духовні блага, знаходиться
зона переплетіння життєво важливих
інтересів різних соціальних
груп, інтересів державних, суспільних
і особистих, приватних.
- Від методів
правового регулювання праці
багато в чому залежить суспільний
спокій і відчуття обопільного
порозуміння між суб'єктами трудових
правовідносин. Це сфера, в якій
задіяно найбільше число членів
суспільства. А тому вона заслуговує
на особливо пильну увагу держави.
- Не випадково
в Основних напрямах соціальної
політики на 1997-2000 роки, затверджених
Указом Президента України від
18 жовтня 1997 р. №1166/97 (Урядовий кур'єр.
- 1997. - 30 жовтня) багато уваги приділено
питанням ринку праці й зайнятості
населення, реформування трудових
відносин, вдосконаленню системи
оплати праці й доходів населення.
- Україна вступила
на шлях ринкових перетворень.
- Регулювання
соціально-трудових відносин у
нових умовах, необхідність забезпечення
захисту трудових прав працівників
вимагають прийняття нового Трудового
кодексу України. У сучасний період
відносини в сфері праці регулюються
великою кількістю нормативно-правових
актів. Не всі вони адекватно
відображають ринкові процеси, які
народжуються і переживають період
свого становлення.
- Останнім часом
відмічається зростання порушень
трудових прав громадян. Збільшилося
число незаконних звільнень працівників,
мають місце невчасна виплата
заробітної плати і надання
працюючим вимушених неоплачуваних
відпусток. На багатьох підприємствах
недержавної форми власності
трудові відносини не оформлюються
відповідно до законодавства. Працівники
приймаються на роботу без
укладення трудового договору
та оформлення трудової книжки.
Останнім
часом ряд комерційних структур
замість трудових договорів при
прийнятті на роботу використовують
цивільно-правові договори (договори
підряду), які регламентуються гл.
28 Цивільного кодексу України.
- Внаслідок цього
працівники позбавляються гарантій,
передбачених законодавством про
працю. Є випадки укладення трудового
договору, умови якого погіршують
становище працівників порівняно
із законодавством про працю,
чим порушуються правила ст. 9
Кодексу законів про працю
України.
Предмет трудового права
- Трудове право
займає одне з провідних місць
серед галузей сучасного права
України. Його значення визначається
роллю праці в суспільстві. Кожній
людині, котра реалізує закріплене
в ст. 43 Конституції України право
на працю, доводиться стикатися
з нормами трудового права.
- Предмет трудового
права відповідає на питання:
які суспільні відносини регулюються
цією галуззю права? Саме найменування
трудового права свідчить про
те, що зміст відносин, що регулюються
цією галуззю права, складає трудова
діяльність людей. Однак не всі
відносини, пов'язані з працею, включаються
в сферу дії трудового права,
а ті відносини, які входять
в предмет - неоднорідні за своїм
змістом, цільовим призначенням
і суб'єктним складом.
- Система суспільних
відносин, що становлять предмет
трудового права, була глибоко
досліджена в науці трудового
права М.Г. Александровим, Л.Я. Гінцбургом,
С.О. Івановим, Р.З. Лівшицем, Ю.П. Орловським,
А.Є. Пашерстником, 0.1. Процевським, А.Р.
Мацюком, В.М. Скобєлкиним, М.П. Карпушиним
та іншими вченими. Багато висновків
цих вчених і сьогодні зберегли
актуальність і наукову цінність.
У той же час розвиток нових
соціально-економічних умов не
міг не відбитися на трудових
відносинах, з'явилися нові суспільні
зв'язки, а старі організаційно-правові
форми наповнилися новим соціальним
змістом.
Система трудового права і система трудового законодавства
- Систему трудового
права утворюють всі діючі
юридичні норми, що регулюють
суспільні відносини, які становлять
предмет даної галузі права.
- Структура системи
трудового права - це об'єктивно зумовлена
внутрішня організація галузі права, що
виявляється в єдності, узгодженності
й розподілі правових норм за інститутами
та іншими галузевими структурними утвореннями.
- Системність - закономірна,
неодмінна властивість об'єктивного
права. Її деформація, руйнування - аномалія,
"хвороба" права, яка може звести
нанівець його регулятивні можливості,
перешкодити очікуваному законодавцем
соціальному результату.
- Соціальне призначення,
соціальна суть системи права - служити
нормативною базою, підмурівком державного
забезпечення певних суспільних відносин,
цілеспрямованого впливу на них (Рабінович
П.М. Основи загальної теорії права та
держави. - К., 1994. - С. 94-95).
- Усі правові
норми, що визначають загальні
положення в регулюванні праці,
належать до Загальної частини.
Це норми, що визначають предмет,
метод, принципи трудового права
тощо.
- До Особливої частини
традиційно відносили правові інститути,
що регулюють окремі елементи трудових
відносини, а також відносини, тісно пов'язані
з трудовими: забезпечення зайнятості
й працевлаштування; трудовий договір;
робочий час; час відпочинку; нормування
праці; оплата праці; матеріальна відповідальність
сторін трудового договору; дисципліна
праці; охорона праці; пільги для осіб,
які суміщають роботу з навчанням; трудові
спори; нагляд і контроль за додержанням
законодавства про працю.
Функції трудового права
- Нині в загальній
теорії права немає єдності
поглядів щодо питання про
функції права. Численні точки
зору зводяться до того, що
під функцією права розуміють
або соціальне призначення права,
або напрями правового впливу
на суспільні відносини, або те
й інше разом узяте (Теория
государства и права: Учебник / Под
ред. В.К. Бабаева. - М.: Юрист-ь, 1999. - С. 252).
- Функції трудового
права - це основні напрями впливу його
норм на поведінку (свідомість, волю) людей
в процесі праці для досягнення цілей
і задач трудового законодавства.
- Трудове право
виконує наступні функції: регулятивну,
соціальну, захисну, виробничу, виховну.
На сучасному етапі зміст і
співвідношення функцій змінилося.
Серед тенденцій розвитку трудового
права спостерігаються посилення
захисної функції, розширення сфери
договірного регулювання трудових
відносин, удосконалення механізму
здійснення соціального партнерства
на всіх рівнях тощо.
- В умовах становлення
ринкової економіки особливого значення
набуває соціальна функція. У багатьох
розвинутих країнах спостерігається посилення
уваги до інтересів і потреб окремої людини.
Ця функція не замикається тільки на охороні
праці, а виявляється ще й у все більш повному
закріпленні й забезпеченні прав людини
в сфері праці.
Загальна характеристика джерел трудового права
- Основним джерелом
трудового права є Конституція
України від 28 червня 1996 р., що закріплює
найважливіші трудові права людини
і громадянина та гарантії
їх реалізації. Ці положення відображені
в статтях 3, 8,19, 21, 22, 23, 24, 36, 43,44, 45, 46, 55,
56, 57, 58, 59, 60, 61, 64, 68 і деяких інших.
- Найважливішим
розділом нової Конституції України, що
визначає її демократичні засади, є розділ
II "Права і свободи людини і громадянина".
- Невипадково
конституційному закріпленню прав,
свобод і гарантій приділяється
така велика увага, адже в ст.
3 передбачається, що утвердження
і забезпечення прав і свобод
людини є головним обов'язком
держави.
- У Конституції
України 1996 року не тільки збережено встановлені
колишньою Конституцією УРСР права і свободи
громадян, а й значно розширено їх перелік,
передусім за рахунок включення прав і
свобод, закріплених в міжнародно-правових
актах про права людини.
Поняття і значення основних принципів трудового права
- У теорії
права під правовими принципами
розуміються керівні ідеї, які
виражають суть, основні властивості
й загальну спрямованість розвитку
правових норм у межах всієї
системи права або її окремих
галузей, або інститутів. Принципи -
це ідеї. На яких будується
система права (Черданцев А.Ф. Теория
государства и права: Учеб. для
вузов. - М.: Юрайт, 1999. - С. 186).
- Існують різні
точки зору: одні автори розуміють
під принципами права тільки "керівні
ідеї" і виводять їх значення
зі змісту правових норм, інші
вважають, що вони обов'язково
повинні бути ще закріплені
в цих нормах. Поширеним також
є ототожнення правових принципів
і суб'єктивних прав і обов'язків,
тобто принципи трудового права
пов'язуються в основному зі
змістом ст. 2 КЗпП, що визначала
раніше основні трудові права
і обов'язки працівників, а в
редакції Закону України від 5
липня 1995 р. - основні трудові права
працівників.