Товарознавча характеристика та оцінка якості швейних виробів

  Верхні  вироби з бортами і легкий одяг з розрізом донизу варто оглядати спочатку на манекені, потім на столі. Легке плаття без розрізу донизу, білизна, сорочки, штани, спідниці — на столі.

  Верхні  вироби з бортами і легкий одяг з розрізом донизу надягають на манекен, що відповідає розміру виробу, передньою стороною до перевіряючого, застібають на всі ґудзики, оправляють комір, лацкани, полички, спинку, рукава (рис. 2.8).

  Спочатку  проводять загальний огляд виробів, визначаючи правильність посадки, симетричність парних деталей, рівність і напрямок сполучних і оздоблювальних швів, якість, частоту і рівність рядків, напрямок і збіг малюнка матеріалу в смужку чи клітку в симетричних деталях, якість волого-теплової обробки, правильність розкрою деталей по основі й утоку, напрямок ворсу у ворсових і начесаних матеріалах, наявність зовнішніх пороків матеріалів.

  Після загального огляду виробів приступають до перевірки якості виготовлення окремих деталей і вузлів у наступній послідовності.

  Комір. Перевіряють правильність натягу матеріалу, рівність, форму і симетричність розташування кінців, правильність обробки кутів уступів, рівність лінії розщіпу і відльоту, правильність втачування його в горловину і з'єднання з підкоміром, наявність скрепок в уступах.

  Полички. Перевіряють правильність напрямку поличок по схилу, рівність країв, симетричність і пружність лацканів, збіг малюнка тканини правого і лівого лацканів, правильність розташування і напрямку петель, якість їх обмітки в обмітувальних петлях, рівність канта в обшивних петлях, правильність і міцність прикріплення ґудзиків, частоту і рівність оздоблювальних рядків, правильність напрямку швів сточування, рівність лінії низу.

  Кишені. Перевіряють правильність розташування кишень, рівність їхніх країв, правильність обробки клапанів, листочок і рамок кишень — їхню ширину, форму, збіг малюнка клапана і полички, якість обробки кутів і скріпок, відповідність підкладки верху клапана.

  Після огляду з зовнішньої сторони кишеню розкривають і оглядають зсередини, перевіряють чистоту закладення кутів, правильність обробки мішковини.

  Рукава. Перевіряють правильність втачування рукавів у пройми, їхній напрямок по схилу, симетричність швів рукавів, правильність конструктивної лінії шва пройми і розподіли посадки рукавів по проймі. Ступінь заповнення рукава підкладкою, рівність і чистоту підшивки низу, країв і кутів шліц, симетричність парних деталей на рукавах (шлевок, пат, ґудзиків і ін.), наявність прокладки в низках рукавів, кріплення ліктьових швів підкладки до ліктьових швів матеріалу верха.

  Спинка. Після огляду переду виробу манекен повертають спинкою до перевіряючого, послідовно оглядають з боку спинки: правильність втачування коміра в горловину, рівність і частоту стібків нижнього коміра, рівність відльоту коміра і якість оздоблювального рядка, збіг шва середини нижнього коміра із середнім швом спинки чи середини нижнього коміра із серединою спинки, правильність посадки рукавів і з'єднання спинки з поличками по плечових і бічних швах, збіг малюнка матеріалу по середньому шву і рівність середнього шва, якість обробки шліци спинки — рівність, чистоту країв, рівність спинки до низу (рис. 2.9).

  Підкладка. Виріб надягають на манекен підкладкою назовні і перевіряють відповідність підкладки верху виробу за розміром і правильність обробки (рис. 2.10).

  Потім виріб знімають з манекена, розкладають на столі лицьовою стороною верх, нижньою частиною до себе і переглядають ділянки, що залишилися неперевіреними при огляді на манекені (рис. 2.11).

  Після цього виріб складають удвічі підкладкою нагору, коміром уліво, бортами до себе і перевіряють якість обробки підборта, плечового шва, пройми і підкладки рукава, якість обробки нагрудних кишень, наявність кріплення бічних швів підкладки до швів верха, якість обробки підкладки.

  Потім виріб перевертають і в такій  же послідовності повторюють обробку другої половини виробу з боку підкладки.

  У виробах без підкладки з боку вивороту перевіряють рівність сполучних швів, правильність обробки швів.

   Внутрішні деталі виробу перевіряють наявність внутрішніх частин і деталей, передбачених конструкцією для даного виробу, відповідність матеріалів внутрішніх деталей зразку закупівлі, його дублікату чи вимогам умов контракту-договору. 

  Легкий  одяг без розрізу донизу, спідниця, штани, чоловіча сорочка-ці вироби перевіряють спочатку з лицьової, потім з зворотньої сторони (рис. 2.12).

  Легкий  одяг без розрізу донизу. Виріб розкладають на столі і послідовно перевіряють спочатку якість виготовлення і симетричність деталей, швів, потім з боку спинки і виворітної сторони.

  Спідниця. Спідницю, складену вдвічі по бічних швах, кладуть переднім полотном нагору, поясом вліво і послідовно перевіряють якість обробки пояса, правильність напрямку швів сточування виточок, симетричність малюнка в смужку і клітку, рівність швів і низу виробу.

  Після цього спідниці перевертають заднім полотном нагору, поясом вліво і  перевіряють у тій же послідовності. Потім спідницю оглядають з боку бічних швів і перевіряють рівність бічних швів, якість обробки застібки і рівність низу виробу.

  Штани. Штани, складені по згинах, кладуть на стіл передніми згинами до себе, поясом вліво і послідовно оглядають пояс, шлевки, виточки, кишені, хлястики, бічний шов, манжету чи низ лівої половини штанів, збіг малюнка — клітки чи смужки.

  Потім штани перевертають поясом вправо і  перевіряють у тій же послідовності  праву половину виробу (рис. 2.13).

  Відвернувши праву половину штанів уліво, перевіряють  якість обробки крокових швів, правильність приточування клинів, обробки шва сидіння, а також обробки манжет і низу штанів. Сполученням правої і лівої сторін крокових швів перевіряють симетричність половин штанів, правильність запрасування згинів і якість обробки середнього шва (рис. 2.14).

Потім перевіряють  якість обробки застібки штанів:

   - рівність країв, якість оздоблювального рядка, відповідність по довжині лівої і правої сторін застібки;

- якість обробки  застібки «блискавка»;

   - правильність обробки гульфика й віткосу, якість скрепки банта внизу, правильність застібки — пришиття ґудзиків на відкосі і відповідність їх петлям гульфика.

  Після цього із виворітної сторони перевіряють правильність приточування пояса штанів, віткосу, якість обмітки петель гульфика і пришиття ґудзиків, якість обробки застібки «блискавка», рівність краю гульфика, якість обмітки зрізів, чистоту обробки приклада, підкладки передніх половин штанів, мішковини кишень (рис. 2.15). 

    
 
 
 
 
 

  рис.2.12            Рис.2.13    Рис.2.14

     
 
 
 
 
 

   Рис.2.15

  Сорочка чоловіча верхня. Виріб перевіряють у наступній послідовності: сорочку кладуть на стіл спочатку передньою стороною нагору, коміром від себе і перевіряють симетричність і форму кінців коміра, рівність відльоту коміра, симетричність малюнка в кінцях коміра, правильність обробки кокетки і пройм рукавів, планок, рівність і частоту рядків, чистоту, рівність і міцність обмітки петель, правильність і міцність прикріплення ґудзиків.

  Після цього верхню частину сорочки  перегинають до себе і перевіряють з боку спинки правильність настрочування кокетки і якостей обробки пройм, рівність і частоту рядків (рис. 2.16).

  Потім сорочку кладуть коміром вліво  і перевіряють правильність застібки переду, для чого верхню планку накладають на нижню і порівнюють їх по довжині і ширині.

Після цього, перегнувши стійку коміра навпіл і сполучивши уступи, перевіряють  правильність втачування коміра в горловину  і рівність плечових швів (рис. 2.17). 

 
 
 

                  Рис.2.16    Рис.2.17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. Маркування, пакування,  транспортування і зберігання швейних виробів.

      Маркування  швейних виробів. Основні способи маркування – товарний ярлик, стрічка з зображенням товарного знаку чи клеймо, контрольна стрічка.

      Товарний  ярлик (різноманітної форми) повинен  бути художньо оформлений і містити наступні реквізити:

• товарний знак виготовлювача, його найменування, підпорядкованість і місцезнаходження;
• найменування виробу, номер моделі, артикул виробу чи номер за прейскурантом;
• розмір виробу;
• сорт;
• дату випуску (місяць, рік);
• клеймо контролера-виготовлювача.

   Додаткові реквізити: для верхніх швейних  виробів – відповідно артикул  матеріалу верху й артикул  полотен; для швейних виробів, виготовлених на підкладці, рекомендації з догляду.

   Пам'ятку по догляду друкують на пакетах і  вкладишах.

      Як  відомо, пакування товарів спрямоване на збереження споживчих властивостей товару і його товарного вигляду.

      Пакування повинно відповідати вимогам  НТД для кожного виду виробу. У  той же час пакування виробу повинно  бути акуратним,  відповідно зі схемами, що зберігають  форму і зовнішній вигляд товару; повинні дотримуватися умови складування.

      Для пакування виробів застосовують споживчу тару, папір і транспортну  тару.

      Споживча  тара – пакети з хімічних плівок чи паперу, пачки з картону з  клапанами. Вона буває індивідуальною і груповою.

      Вироби  з вовняних, шовкових, синтетичних  і штучних тканин і полотен, верхній  одяг без підкладки, легкий одяг і  сорочки верхні чоловічі і для  хлопчиків, білизняні, натільні, корсетні вироби, трикотажні вироби з вовняної і синтетичної пряжі, зі штучних і синтетичних волокон і ниток, швейні і трикотажні вироби поліпшеної якості, крім швейних виробів, при місцевих перевезеннях пакують у пачки, що попередньо перед переміщенням у них виробів застеляють папером.

      Для пакування сорочок верхніх чоловічих і для хлопчиків-підлітків із шовкових, вовняних тканин, з трикотажних полотен з хімічними волокнами, а також панчіх жіночих з капрону застосовують пачки і коробки, але перед пакуванням у зовнішню тару кладуть у поліетиленовий чи целофановий пакет із вкладишем з картону чи щільного паперу.

      Швейні  вироби з бавовняних, лляних тканин, плащі, куртки з матеріалів із плівковим  покриттям, штани, постільна білизна, вироби для новонароджених дітей  і дітей ясельного віку, трикотажні вироби з бавовняної пряжі і сумішей з хімічними волокнами, напіввовняної пряжі, з начесаних полотен пакують у папір.

      Кожна коробка чи пачка повинна містити  вироби однієї моделі, розміру, росту, сорту, ціни. Транспортна тара –  дерев'яні шухляди, шухляди з гофрокартону, м'яка тара (мішки) з хімічних матеріалів. У транспортну тару пакують вироби в споживчій тарі чи без неї, але при цьому транспортна тара повинна бути вистелена папером.

      Транспортування допускається усіма видами транспорту з застосуванням  спеціальних  видів тари, устаткування, що виключають вплив атмосферних опадів і шкідливих факторів навколишнього середовища.

      Міжміські перевезення роблять у контейнерах  у споживчій тарі чи без споживчої  тари, але контейнери чи тара устаткування попередньо повинні бути вистелені  папером.

      Умови зберігання: добре провітрювані сухі опалювані приміщення, температура не нижче 10º і не вище 30º, відносна вологість повітря – 50-70%, не допускається розвиток мікроорганізмів, цвілі. Однак при зниженій відносній вологості вироби усушуються, стають твердими і ламкими.

      Вироби  повинні бути захищені від впливу прямих сонячних променів, від ушкодження личинками молі і гризунами .

      Верхній одяг повинен зберігатися в підвішеному  стані.