Сутність кредиту та його роль у розширеному відтворенні

      Те  чи інше використання кредиту та його вплив на економіку країни можливий лише за умов проведення певної кредитної політики. Помірковане проведення такої в умовах ринкової економіки є важливою умовою стабілізації національної економіки та забезпечення економічного зростання країни.

      Кредитна політика України має ще досить багато недоліків, які особливо яскраво проявляються в умовах спаду виробництва та росту інфляції. Одним з пріоритетних напрямків вирішення цієї проблеми є підвищення рівня капіталізації банківських установ, щоб дати їм змогу здійснювати довгострокове кредитування підприємств та інвестиційну діяльність. Також важ лови зміцнити довіру населення до банків, що сприятиме залученню додаткових коштів. Необхідною умовою нормального функціонування кредитування економіки є достатній розвиток та стабільність грошової системи.

      ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ

      У ході нашого дослідження ми з’ясували, що кредит являє собою самостійну економічну категорію, яка історично сформувалась при переході від натурального виробництва до товарного. Найпершою формою кредиту був лихварський кредит. Кредитом називають суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з переданням один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на умовах зворотності, платності та добровільності.

      Структурно кредит складається з трьох основних елементів – позиченої вартості, кредиторів та позичальників. Позичена вартість є об’єктом кредиту та ключовою ланкою кредитних відносин. Вона являється реальною цінністю і має зберегтися в процесі кредитних відносин за своїм обсягом. Кредитори та позичальники є суб’єктами кредиту, сторонами, які мають вільні кошти та надають їх у тимчасове користування, та такими, що цих коштів не мають і потребують, відповідно.

        Необхідність існування кредиту  зумовлена тим, що в процесі виробництва у одних суб’єктів господарювання нагромаджуються тимчасово вільні кошти, а інші суб’єкти потребують цих коштів. Таким чином, кредит допомагає усунути суперечність між тимчасовим “заморожуванням” коштів та необхідністю їх ефективного використання.

      Сутність  кредиту виявляється у його функціях, які є виявом впливу кредиту на навколишнє економічне середовище і  характеризують його суспільне призначення. Вони є динамічними і змінюються відповідно до змін категорії самого кредиту. Функції кредиту:

1. Перерозподільна (кредит виступає як інструмент передачі капіталу з одних рук до інших; сприяє зосередженню капіталу в найбільш пріоритетних сферах економічної діяльності - дає змогу використовувати капітал там, де він має найбільше шансів збільшити свою вартість, а не там, де він був створений );
2. Емісійна (в процесі кредитування створюються платіжні засоби, тобто обороту надаються гроші як у готівковій, так і в безготівковій формі, на основі кредиту здійснюється емісія грошей як платіжних засобів);
3. Контрольна (на базі кредитних відносин будується спостереження за діяльністю кредиторів та позичальників, оцінюється кредито- та платіжоспроможність господарюючих суб’єктів, контролюється дотримання принципів кредитування).

      Форма кредиту синтезує зміст і організацію кредитних відносин, є тісно пов’язаною із його структурою та в певній мірі з сутністю кредитних відносин. У сучасних умовах розвинутої ринкової економіки основними функціональними формами кредиту, які широко застосовуються в економічній практиці, є комерційний, банківський, споживчий, державний і міжнародний кредити.

      У сучасній економіці кредит відіграє дуже важливу роль: регулює та оптимізує  процеси суспільного відтворення  завдяки своїй мобільності; певним чином впливає на структурні зміни  в економіці; вирівнює норму прибутку в різних галузях (вплив на галузеву структуру економіки); забезпечує безперебійність кругообігу капіталів; задовольняє тимчасову потребу в коштах, викликану специфікою виробництва; забезпечує розвиток науково-технічного прогресу, обслуговує інноваційні процеси, розвиток малих та середніх виробничих структур; скорочує витрати обігу; сприяє інтеграції національної економіки в світову економічну систему.

      У процесі суспільного відтворення  кредит відіграє значну роль. Позичені кошти можуть надаватися для збільшення запасів та витрат, що є необхідними для розширення виробництва та реалізації продукції. Так само кредит може використовуватися  як джерело засобів для збільшення основних фондів – будівель, споруд, придбання обладнання тощо. З такою ж ймовірністю кредит може використовуватись в якості джерела засобів для виконання лізингових операцій, що є  важливим напрямом підвищення ролі кредиту в розвитку економіки.

      Використання  кредиту і його вплив на економіку  країни здійснюється засобами кредитної політики. За сучасних умов ринкової економіки така політика є дієвим інструментом забезпечення економічного зростання та стабільності національної економіки. Кредитна політика нашої країни є ще недостатньо розвиненою і не досить дієвою в тих умовах, які склалися у вітчизняній економіці на сьогоднішній день. Досягти певних позитивних зрушень можна шляхом здійснення реформ, керуючись при цьому досвідом провідних іноземних країн із розвиненою кредитною системою і великим досвідом кредитування, серед яких можна назвати Німеччину, Канаду, Японію тощо. 
 
 
 

      СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Владичин У.В. Роль кредитування в економічному зростанні України // Фінанси України. – 2004. – № 1 – С. 96–108;
2. Безнощенко М.В. Грошово-кредитна система Швеції і особливості її формування в сучасних умовах //Формування ринкових відносин в Україні. – 2002. – № 18. – С. 173–179;
3. Гуцал І. Мотиваційні фактори у забезпеченні ефективності кредитування // Банківська справа. – 2002. – № 3. – С. 38–45;
4. Вірченко В.В. Фінансові інститути та їх роль у суспільно-економічному відтворенні в умовах переходу до ринкової економіки //Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 7. – С. 69–79;
5. Читая Г.О. Кредит в трансформирующейся системе современных денег и его роль в активизации инвестиционных процессов //Финансы и кредит. – 2003. – № 19. – С. 70–74;
6. Едронова В.Н., Касянова С.Ю. Технология выдачи кредита //Финансы и кредит. – 2002. – № 5. – С. 3–6;
7. Пещанская И.В. Краткосрочный кредит как способ перераспределения совокупного оборотного капитала в экономике //Финансы и кредит. – 2003. – № 10. – С. 26–33;
8. Вавилов Ю.Я. Государственный кредит – самостоятельная экономическая категорія //Финансы и кредит. – 2004. – № 9.  – С. 57–63;
9. Семенов С.К. О границе кредитирования //Финансы и кредит. – 2003. – №21. – С. 17–18;
10. Гладких Д. Структура банківських кредитів і залучених коштів як дзеркало економічного здоров’я //Вісник НБУ. – 2005. – № 10 – С. 26–33;
11. Могильницький Р. Роль мікрокредитування у розвитку приватної ініціативи: міжнародна та вітчизняна практика //Банківська справа. – 2007. – № 2. – С. 44–49;
12. Поченчук Г.М. Фінансовий розвиток та економічне зростання: роль кредитної системи //Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №8. – С. 31–36;
13. Тигіпко С. Довгострокове кредитування в забезпеченні динамічного зростання економіки //Банківська справа. – 2004. – № 4. – С. 3–9;
14. Сторожук О. Довгостроковий кредит як джерело формування та відтворення основних фондів підприємства //Вісник податкової служби України. – 2004. – № 32 – С. 22–29;
15. Зоренко А.С., Резниченко В.Н. Лизинг: возможности и перспективы //Экономика предприятия. – 1999. – № 4–5. – С. 14–23;
16. Матвієнко П.В. Підвищення ефективності грошово-кредитних відносин //Економіка та держава. – 2007. – № 3. – С. 44–48;
17. Ніконенко У.М. Зарубіжний досвід здійснення грошово-кредитної політики //Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 5. – С. 117–120;
18. Хугати З. Роль банковского кредита и рынка бумаг в экономике Германии //Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – № 12. – С. 94–96;
19. Погорєлова Н.П. Роль та перспективні цілі грошово-кредитної політики в регулюванні сучасної економіки України //Економіка та підприємство. – 2007. – № 4. – С. 197–200;
20. Фастовець М. Проблемні аспекти ризиковості кредитування малого бізнесу в Україні //Вісник НБУ. – 2007. – № 2. – С. 38–45.