Податковий контроль та напрямки підвищення його ефективності

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2012 в 22:28, курсовая работа

Краткое описание

Метою написання даної роботи є : визначення необхідності податкового контролю, теоретичних аспектів податкового контролю, його характеристики та значення; особливості проведення контрольно-перевірочної роботи; практична робота органів ДПС щодо проведення податкового контролю, проблем застосування, шляхів вдосконалення податкового контролю та не менш важливим для України - зарубіжного досвіду.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………………….З
Розділ 1. Теоритичні аспекти податкового контролю, його характеристика та значення…………………………………………..……………………………...6
1.1. Нормативно-правова база застосування податкового контролю……….6
1.2. Загальні положення адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)……………………………………………………………………………………………………………..8
1.3. Податковий контроль об'єктів оподаткування………………………14
1.4. Організація податкового контролю та оцінка його ефективності…….19
Розділ 2 Аналіз проведення контрольно-перевірочної роботи……………22
2.1. Практична робота органів ДПС щодо проведення податкового
Контролю………………………………………………………………………22
2.2.Оформлення результатів проведення податкового контролю…………27
Розділ 3 Шляхи вдосконалення проведення податкового контролю……..31
3.1. Зарубіжний досвід впровадження податкового контролю…………….31
3.2. Проблем проведення податкового контролю………………………….33
3.3. Шляхи вдосконалення податкового контролю у загальній системі
Адміністрування………………………………………………………………36
Висновки………………………………………………………………………40
Список використаних джерел ………………………………………………42
Додатки

Содержимое работы - 1 файл

податкова система_обновлена.docx

— 77.52 Кб (Скачать файл)

42.3 Якщо платник податків, протягом 4 днів з дня надсилання йому контролюючим органом відповідного документа не повідомив такий контролюючий орган про зміну податкової адреси, повернення документів, як таких, що не знайшли адресата, не звільняє платника податку від їх виконання.

Стаття 43. Умови повернення помилково  та/або надміру сплачених грошових зобов'язань

43.1. Помилково та/або надміру  сплачені суми грошового зобов'язання  підлягають поверненню платнику  відповідно до цієї статті, крім  випадків наявності у такого  платника податкового боргу.

43.2. У разі наявності у платника  податкового боргу, повернення  помилково та/або надміру сплаченої  суми грошового зобов'язання на  поточний рахунок платника податків  в установі банку, або шляхом  повернення готівкою за чеком,  у разі відсутності у платника  податків рахунку в банку, проводиться  лише після повного погашення  такого податкового боргу платником  податків.

43.3. Обов'язковою умовою для здійснення  повернення сум грошового зобов'язання  є подання платником податків  заяви про таке повернення (крім  повернення надміру утриманих  (сплачених) сум податку з доходів  фізичних осіб, які розраховуються  органом державної податкової  служби на підставі поданої  платником податків податкової  декларації за звітний календарний  рік шляхом проведення перерахунку  за загальним річним оподатковуваним  доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення  помилково та/або надміру сплаченої  суми.

43.4. Платник податків подає заяву  на повернення помилково та/або  надміру сплачених грошових зобов'язань  у довільній формі, в якій  зазначає напрям перерахування  коштів: на поточний рахунок платника  податків в установі банку;  на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших  платежів, контроль за справлянням  яких покладено на контролюючі  органи, незалежно від виду бюджету,  або шляхом повернення готівковими  коштами за чеком у разі  відсутності у платника податків  рахунку в банку.

43.5. Контролюючий орган не пізніше  ніж за 5 робочих днів до закінчення  двадцятиденного строку з дня  подання платником податків заяви  готує висновок про повернення  відповідних сум коштів з відповідного  бюджету та подає його для  виконання відповідному органові  Державного казначейства. На підставі  отриманого висновку орган Державного  казначейства протягом п'яти робочих  днів здійснює повернення помилково  та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Стаття 44. Вимоги до підтвердження  даних, визначених у податковій звітності

44.1.Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

44.2. Для обрахунку об'єкту оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Платники податку на прибуток, що оподатковується за ставкою нуль відсотків та відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6. статті 154 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкту оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України.

Методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

44.3. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з моменту подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з моменту передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

44.4. Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження, прийнятого за її результатами податкового повідомлення - рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законодавством строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або остаточного вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

44.5. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, установленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

44.6. У разі коли до закінчення перевірки або у терміни, визначені у абзаці другому пункту 44.7 платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду контролюючим органом питання про прийняття рішення.

44.7. У разі коли посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення з описом вкладеного, або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки  платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив  перевірку, документи, визначені в  акті перевірки як відсутні.

У разі коли під час проведення перевірки платник податків надає  документи менше ніж за три  дні до дня її завершення, або  коли надіслані у передбаченому  абзацом першим цього пункту порядку  документи надійшли до контролюючого  органу менше ніж за три дні  до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується не менше  як на п'ять робочих днів з дати продовження.

У разі коли надіслані у передбаченому  абзацом першим цього пункту порядку  документи надійшли до контролюючого  органу після завершення перевірки  або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього  пункту, проведення перевірки поновлюється не менше як на п'ять робочих днів, а якщо за результатами перевірки  вже був вручений акт (довідка) перевірки - складається додатковий акт (довідка), результати якого враховуються під  час визначення грошових зобов'язань  платника податків.

44.8. Відокремлені підрозділи, які визначені платником окремого податку, повинні вести облік з такого податку за правилами, встановленими цим Кодексом.

Стаття 45. Податкова адреса

45.1. Платник податків-фізична особа  зобов'язана визначити свою податкову  адресу.

Податковою адресою такої особи  визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби.

Платник податків-фізична особа  може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

45.2. Податковою адресою юридичної  особи (відокремленого підрозділу  юридичної особи) є місцезнаходження  такої юридичної особи, відомості  про що містяться у Єдиному  державному реєстрі.

Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

 

1.3.Податковий контроль об'єктів оподаткування.

Основною структуроутворюючою  ланкою серед функцій органів  податкової служби залишається податковий контроль. Функції податкових інспекцій  на 90 відсотків складаються з  робіт зі здійснення податкового  контролю щодо вчасності подання  платниками податків податкових декларацій (розрахунків), правильності визначення об'єктів оподаткування й обчислення та сплати податків.

Податковий контроль —  це діяльність посадових осіб органів  податкової служби щодо спостереження  за відповідністю процесу організації  платниками податків обліку об'єктів  оподаткування, методики обчислення та сплати податків прийнятим актам  законодавства з питань оподаткування, щодо виявлення відхилень, допущених  у ході виконання податкових правил, та визначення впливу наслідків порушень на податкові зобов'язання.

Якість податкового контролю, що включає рівень, повноту, достатність, порядок виконання податковими  інспекторами як суб'єктами контролю роботи із забезпечення його цілей, реалізації окремих процедур, є досить важливою умовою ефективності діяльності податкових служб. Для цього першочергового вирішення потребують питання оптимізації  процедур податкового контролю, підвищення якості проведення податкових перевірок  та забезпечення контролю за роботою  податкових інспекторів.

В організаційному плані  податковий контроль забезпечується відповідними джерелами інформації, формами здійснення, процедурами

дослідження господарських операцій, методичними прийомами

документального і фактичного контролю.

Для здійснення податкового  контролю використовуються такі джерела  інформації:

• документальні — коли, вивчаючи первинні облікові та податкові документи, регістри обліку, фінансову та податкову звітність, фахівці перевіряють достовірність господарських операцій, податкових розрахунків та відповідність їх чинному законодавству;

• фактичні — коли фахівці з'ясовують кількісний та якісний склад майна і зобов'язань підприємства, які пов'язані з формуванням об'єктів оподаткування.

Обидва джерела інформації податкового контролю взаємопов'язані  й лише у поєднанні дають змогу  визначити реальний розмір об'єктів  оподаткування.

За часом здійснення податковий контроль поділяється на попередній, поточний (оперативний) і наступний.

Попередній контроль здійснюється до формування платником податків об'єктів  оподаткування (реєстрація платників  податків та відповідної інформації щодо їх діяльності).

Поточний (оперативний) контроль здійснюється в ході формування об'єктів  оподаткування. Він покликаний попереджати  помилкові або незаконні дії  за операціями, які вже провадяться  платниками податків і впливають  на формування об'єктів оподаткування. З метою дослідження можливих джерел тіньової економіки є потреба  в організації оперативних податкових постів для контролю формування доходів  окремими суб'єктами господарювання.

Наступний контроль починається  після формування платником податків об'єктів оподаткування і здійснення розрахунків податків у відповідних  податкових деклараціях (розрахунках) та інших документах, пов'язаних з  обчисленням і сплатою податків. Для здійснення наступного контролю використовують інформацію, зафіксовану  у відповідних облікових, податкових і звітних документах, та дані про  фактичний стан майна і зобов'язання платника податків на дату складання  податкових декларацій і проведення перевірки.

Информация о работе Податковий контроль та напрямки підвищення його ефективності