Оборудование железнодорожного перегона системами АБТЦ

Надавлювання слід виконувати швидкими поштовхами з інтервалами  не більш,  05 с. Темп маніпуляцій високий: за 1 хвилину необхідно виконати не менше 60 надавлювань і 12 видихів.

Якщо потерпілий не почав  дихати, то реанімаційні заходи слід виконувати до прибуття лікаря.

Після того, як потерпілий прийде до тями, необхідно, за наявності  у нього електричного опіку, на місце електричного опіку накласти стерильну пов'язку.

 

5.3.2. Поранення

Під час надання допомоги при пораненнях необхідно додержуватись  таких правил:

• не можна промивати рану водою або будь-якою лікарняною речовиною, засипати порошком і змащувати мазями, тому ще шкодить загоєнню рани, викликає нагноєння і сприяє занесенню до неї бруду з поверхні шкіри;
• не можна видаляти з рани пісок, землю тощо, необхідно зняти бруд навколо рани та змазати очищену дільницю шкіри йодом і накласти стерильну пов’язку;
• не можна видаляти з рани шматочки одягу, згустки крові, тому що це може викликати сильну кровотечу;
• не можна на рану накладати вату під пов’язку.

У разі, коли рана забруднена землею, необхідно терміново звернутися до лікаря для введення протистовбнячої сироватки.

При отриманні механічної травми необхідно зупинити кровотечу.

При венозній кровотечі  кров темна, випливає суцільним потоком. Спосіб зупинки - надавлення в області поранення, надання постраждалій частині тіла піднесеного положення.

При артеріальній кровотечі - червона кров, випливає швидко пульсуючим або фонтануючим потоком. Спосіб зупинки кровотечі - накладання джгута, закрутки або різке згинання кінцівки в суглобі та фіксації її в такому положенні.

Джгут на кінцівки накладають вище місця поранення, обводячи його навколо піднятою догори кінцівки, попередньо обернутої будь-якої м'якою тканиною, і пов'язують вузлом на зовнішній стороні кінцівки. Після цього перший виток джгута необхідно притиснути пальцями і переконатися у відсутності пульсу. Наступні витки джгута накладають з меншим зусиллям.

При накладенні джгута (або закрутки) під нього обов'язково слід покласти записку із зазначенням часу його накладання. У теплий період року джгут накладають не більш, як на 2 години, у холодний період – не більш, як на 1 годину.

При переломах, вивихах  необхідно накласти на пошкоджену частину тіла шину (стандартну або виготовлену з підручних засобів - дошки, рейки) і за допомогою бинта зафіксувати її так, щоб забезпечити нерухомість ушкодженої ділянки тіла.

При відкритих переломах  необхідно до накладення шини перев'язати рану. Шину розташовують так, щоб вона не лягала поверх рани і не тиснула на виступаючу кістку.

При падінні з висоти, якщо є підозра, що у потерпілого  зламаний хребет (різкий біль у хребті при найменшому русі), необхідно дати потерпілому знеболювальний засіб й укласти на рівний твердий щит або широку дошку.

Необхідно пам'ятати, що потерпілого з переломом хребта слід перекладати з землі на щит  обережно, уклавши потерпілого набік, покласти поруч із ним щит і  перекотити на нього потерпілого. При  болях у шийному відділі хребта необхідно зафіксувати голову і шию. Потерпілого з травмою хребта забороняється саджати або ставити на ноги.

При розтягуванні зв'язок необхідно накласти на місце розтягування тугу пов'язку і холодний компрес.

Не допускається самим  робити будь-яких спроб вправляння травмованої кінцівки.

5.3.3. Термічні опіки

При опіках першого ступеня (спостерігається тільки почервоніння й невеликий набряк шкіри) і опіках другого ступеня (утворюються пухирі, наповнені рідиною) необхідно накласти на обпечене місце стерильну пов'язку. Не слід змащувати обпечене місце жиром мазями, розкривати або проколювати пухирі.

При важких опіках третього ступеня (некроз тканин) слід на обпечене місце накласти стерильну пов'язку і негайно відправити потерпілого до медичного закладу. Забороняється змащувати обпечене місце жиром або мазями, відривати підгорілі до шкіри частини одягу.

Постраждалому необхідно дати знеболюючі ліки, побільше пиття.

5.3. 4. Хімічні опіки

При опіках кислотами  обпечену ділянку тіла слід обмити слабким розчином питної соди. При  відсутності питної соди необхідно  рясно поливати обпечену ділянку тіла чистою водою.

При опіках лугами слід обмити обпечену ділянку тіла водою, підкисленою оцтової або лимонної кислотою, або поливати її великою кількістю чистої води.

Отруту, що потрапила на шкіру, ретельно змити струменем води з милом або, не розмазуючи і не втираючи отруту в шкіру, зняти її шматком тканини або тампоном вати, потім обмити холодною водою.

На обпечену ділянку  тіла накласти асептичну пов'язку. При  попаданні на шкіру поліуретанової, епоксидної композицій або їх складових компонентів, видаляти їх слід спочатку паперовими серветками або марлевими чи ватними тампонами, змоченими етиловим спиртом (при видаленні поліуретановій композиції або її компонентів) або ацетоном (при видаленні епоксидної композиції або її компонентів). Потім промити ділянку шкіри великою кількістю води, після чого промити теплою водою з милом.

Після миття шкіру  слід осушити паперовим рушником одноразового користування. Шкіра змащується м'якої жирної маззю на основі ланоліну, вазеліну або касторової олії (при попаданні склеювальних складів не основі епоксидних смол або їх компонентів) або спіртогліцеріновою сумішшю (при попаданні клейових поліуретанових композицій або їх компонентів) наступного складу: 1 частина спирту; 1 частина гліцерину дистильованого; 1 частина води з додаванням на 1 л готової суміші 3 мл 25%-го розчину аміаку.

 

5.3.5. Отруєння

При отруєнні газами (чадним, метаном, сірководнем, вуглекислим) потерпілого необхідно вивести на свіже повітря або влаштувати в приміщенні протяг, відкривши вікна і двері.

У любому випадку доставити  потерпілого до лікарні або викликати «швидку допомогу».

5.3.6. Травми очей

При пораненнях ока гострими або колючими предметами, а також  пошкодженнях ока при сильних ударах потерпілого слід терміново направити у медичний заклад. Предмети, що потрапили в очі, не слід виймати з ока, щоб ще більше не пошкодити його. На око накласти стерильну пов'язку.

При попаданні пилу або  порошкоподібної речовини в очі  промити їх слабким струменем проточної води.

При опіках хімічними  речовинами, необхідно відкрити повіки і рясно промити очі протягом 10-15 хвилин слабким струменем проточної води.

При опіках очей гарячою  водою, парою промивання очей не проводиться. Очі закривають стерильною пов'язкою.

При попаданні в очі  поліуретанової або епоксидної композиції або складових компонентів, очі треба негайно промити великою кількістю холодної води, а потім протерти за допомогою ватного тампона свіжовиготовленим фізіологічним розчином (водний 1%-й розчин кухонної солі) або 25%-м розчином двовуглекислої соди.

5.3.7. Непритомність

У разі непритомності необхідно виконати наступні дії:

- переконатися в наявності у потерпілого пульсу на сонній артерії;

- звільнити грудну клітку постраждалого від одягу і розстебнути поясний ремінь;

- підняти ноги;

- натиснути на больову точку.

Якщо немає пульсу на сонній артерії - приступити до комплексу реанімації. Якщо є пульс на сонній артерії - підняти ноги, розстебнути воріт сорочки, послабити краватку і поясний ремінь. Якщо при натисканні на больову точку протягом трьох хвилин свідомість не з'явилася - повернути потерпілого на живіт і прикласти холод до голови.

При тепловому ударі  температура тіла піднімається до 39-40°С і вище. Обличчя людини спочатку червоніє, потім різко блідне. Пульс ледь помітний, прискорений, дихання стає поверхневим, іноді з'являється блювання.

Перша допомога при тепловому  ударі полягає в тому, що потерпілого  переносять у тінь або прохолодне приміщення, знімають стискаючий одяг і кладуть так, щоб голова була вище тулуба. Йому дають пити холодну воду, обличчя і груди протирають холодною водою. При різкому ослабленні дихання можна дати понюхати нашатирний спирт, а іноді навіть робити штучне дихання.

У випадках укусів змій і  отруйних комах необхідно:

- видалити жало з ранки;

-  прикласти холод до місця укусу;

- накласти стерильну пов'язку;

- закапати 5-6 крапель галазолина або санорина в ніс і ранку від укусу.

При укусах в руку чи ногу - обов'язково накласти шину. Давати багато пити, бажано солодке. До прибуття лікаря стежити за станом потерпілого. При  втраті свідомості - повернути потерпілого  на живіт. При зупинці серця і дихання - приступити до реанімації. Неприпустимо при втраті свідомості залишати постраждалого лежати на спині, використовувати грілку або зігріваючі компреси.

У всіх випадках травмування  потерпілого слід направити до медичного закладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

   1. Вл. В. Сапожников, И. М. Кокурин, В. А. Кононов, А. А. Лыков, А. Б. Никитин. Эксплуатационные основы автоматики и телемеханики: Учебник для вузов ж.-д. транспорта / под ред. проф. Вл. В. Сапожникова. – М.: Маршрут, 2006. – 247 с.

   2 .Ю. А. Беляков, Л. Н. Стажарова. Эксплуатационные основы устройств железнодорожной автоматики и телемеханики: Методические указания к практическим занятиям. – Рост. гос. ун-т. путей сообщения. – Ростов н/Д, 2006. – 35с.

3. Фёдоров Н. Е. Современные системы автоблокировки с тональными рельсовыми цепями: Учебное пособие. – Самара: СамГАПС, 2004. – 132 с.

4 .Казаков А. А., Бубнов В. Д., Казаков Е. А. Системы интервального регулирования движения поездов: Учебник для техникумов ж.-д. транспорта. – М.: Транспорт, 1986. – 399 с.

5.Аркатов В.С. Рельсовые цепи маг. ж. дорог 1982г.

6. Электроподвижной состав с асинхронными тяговыми двигателями / Под ред. Н. А. Ротанова. М.: Транспорт, 1991. 336 с

7Современный трехфазный тяговый привод - состояние и перспективы // W.-D. Weigel. Glasers Annalen, 2002 (Tagungsband SFT, Graz)

8.Бадер М. П. Электромагнитная совместимость / Учебник для вузов ж.-д. трансп. – М: УМК МПС, 2002. – 638 с.

9Современная силовая электроника в схемах тяговых преобразователей // Железные дороги мира 2006 № 4.

10.Михальченко Г. С., Федяева Г. А., Власов А. И. Моделирование переходных режимов в асинхронном тяговом приводе локомотивов // Вестник ВНИИЖТ. 2003. № 4. с. 42...47.

11.Копылов И. П. Математическое моделирование электрических машин: Учеб. для вузов по спец. „Электрич. Машины”. – М.: Высш. шк., 1987. – 248 с.

12.Кеоун Дж. OrCAD Pspice. Анализ электрических цепей. – СПб.: Питер, 2008. – 640 с.

13.Правила безпеки роботи з інструментом та пристосуваннями                   НПАОП 0.00-1.30-01.

14.Правила безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях НПАОП 60.1-1.48-00.

15.Правила безпечної експлуатації пристроїв автоматики, телемеханіки та зв’язку на залізницях України, затверджені наказом від 17.11.2003                     № 288-Ц (ЦШ-0030).

16.Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів НАОП 40.1-1.21-98.