Туристичні ресурси регіону та їх використання

Ручне килимарство – здавна побутуючий вид народних художніх промислів Закарпаття. Особливо воно поширене  в гірських районах області – Рахівському, Міжгірському, Тячівському та Воловецькому, де населення займається вівчарством. Майстрині з килимарства дбайливо зберігають найбільш типові особливості декоративного рішення існуючих виробів, розвиваючи і доповнюючи їх новаторськими надбаннями. Загалом для килимових виробів Закарпатського краю характерні дзвінкі поєднання кольорів, різноманітність орнаментально-композиційного вирішення. В своїй основі сучасні килими регіону зберігають художньо-стильові особливості традиційних виробів, що історично склалися і закріпилися в тому чи іншому осередку області.

Розпис тканин – порівняно новий вид прикладного та декоративного мистецтва, який творчо розвивають народні майстри та художники Закарпаття, взявши за основу традиційні вибійки, ручний розпис, холодний і гарячий батік, фотофільмдрук. Вироби закарпатських художників відзначаються багатою кольоровою гамою, складним малюнком, грамотним зіставленням та стонованістю кольору [39, с.72].

Своєрідними явищами народного  мистецтва Закарпаття відзначаються в’язання і мереживо. Заслуговує на увагу в’язання вовняних виробів – капчурів.

Мереживо посідає значне місце як в інтер’єрі сільського житла, так і в традиційному одязі. Виплетеними смугами сітчастої  тканини з узорами прикрашають рушники, скатерті, простирадла, головні убори.

   Досить поширеним на Закарпатті є мистецтво різьби по дереву, якому сприяють значні території, покриті лісами. Різьбярі працюють майже по всіх районах області, особливо в Рахівському, Свалявському, Хустському, Великоберезнянському, Воловецькому. Їх твори, виконані на основі давніх традицій деревообробного мистецтва, активно формують естетичне середовище для праці і відпочинку.

   Не менш популярною в Закарпатті є художня кераміка. У гончарних селах краю побутують різні за технологією та художніми ознаками її види. Серед сучасних закарпатських майстрів найчисленнішу групу складають ті, хто займається виготовленням традиційного неполив’яного посуду та деяких видів декоративно-ужиткових виробів. Гончарні вироби майстрів кераміки регіону вирізняються витонченістю, простотою пропорцій і форм. Їх глечики, вази, корчаги – класичне народне мистецтво, в якому успішно продовжуються прекрасні традиції закарпатського гончарства. Промисловість художньої кераміки розвинута в Хусті, Виноградовому, Ужгороді, Береговому і деяких інших населених пунктах.

Ще одним із найважливіших  виробництв матеріальної культури Закарпатської області є ковальське мистецтво. Ажурні композиції балконних решіток, віконних грат, брами, дверні замки і висячі колодки, садові і присадибні огорожі, створені народними умільцями краю, збагачують і прикрашають пластику окремих житлових і адміністративних будинків та цілих ансамблів. Слід сказати, що ковальські художні вироби майстрів краю стали вже постійними експонатами на сучасних виставкових стендах.

Закарпаття відоме також художньою обробкою шкіри. Вироби з хутра, передусім з овчини, мають своє художнє вираження. Серед виробів з шкіряним оформленням поширені жіночі декоративні сумки, пояси, футляри, обкладинки, адресні папки, шкатулки. Експериментується виготовлення доповнюючих шкіряних та замшевих комплектів до жіночого модельного одягу [6, с.32].

Художнє плетіння з природних рослинних матеріалів – давній вид народної творчості закарпатців. В умовах примітивного натурального господарства вироби з лози, рогози, кукурудзи, інструктовані соломою, та інших рослинних матеріалів знаходять широке застосування в домашньому господарстві [39, с.83].

Традиційні ремесла послужили  створенню унікальних, чи не єдиних в Європі музеїв: наприклад, ковальської справи “Кузня Гамора” в селі Лисичево Іршавського району та сплаву лісу на річці Чорна Міжгірського району.

На сьогоднішній день в  Закарпатській області працює більше 3000 майстрів народного декоративного-прикладного мистецтва. Їхні художні вироби є не просто окрасою. Вони збагачують регіон традиційними народними здобутками, формуючи його індивідуальність та  створюючи туристичний комплекс.

2.4 Соціально-економічні туристичні  ресурси.

Туристичні ресурси Закарпатської  області, що мають соціально-економічне спрямування, відіграють дуже важливе  значення у розвитку туристичної сфери краю. Охорона здоров’я, санаторно-курортні  підприємства та заклади культурно-мистецького типу, галузь зв’язку, забезпеченість транспортними засобами тощо – одні з основних компонентів, на які туристи звертають неабияку увагу.

Розвиток соціально-економічних  туристичних ресурсів області  направлений на створення механізмів реалізації завдань щодо економічного зростання та поліпшення життєвого рівня населення.

Транспорт, як необхідна  складова туристичних послуг, займає вагоме місце в плані соціального забезпечення. Регіон має добре розгалужену транспортну мережу, що включає залізничний, автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт.

Основними магістралями, які  забезпечують сполучення з іншими регіонами, а також з'єднують санаторії є Ужгород – Мукачево – Хуст – Тячево –Рахово – Івано-Франківськ, Мукачево – Свалява – Стрий, Ужгород – Перечин –Свалява, Перечин – Великий Березний – Ужок.

Територією області проходять 2 автодороги державного значення: магістральна Київ – Чоп довжиною 132,9 км і регіональна Мукачеве – Рогатин довжиною 207,5 км, а також міжнародний транспортний коридор №5 (Критський) – Лісабон – Трієста – Люблячи – Будапешт – Київ – Волгоград. Вказаний транспортний коридор, зокрема його допоміжні транспортні мережі на території Закарпатської області, перетинається з відгалуженнями міждержавного транспортного коридору Балтійське море-Чорне море (Гданськ-Одеса) для перевезення пасажирів і вантажів із півночі на південь Європи і навпаки.

Транспортна мережа загального користування складається із залізничних  колій (610 км) та головних автомобільних доріг з твердим покриттям (3320 км).

Роботу залізничного комплексу  забезпечують Ужгородська дирекція залізничних перевезень (утворена на базі Ужгородського відділка Львівської залізниці) та відокремлені виробничі підрозділи Львівської залізниці; автомобільного комплексу; авіаційного комплексу – Закарпатське обласне комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт “Ужгород”. Потреби області в перевезеннях вантажів та пасажирів в основному забезпечуються.

На залізничний транспорт  припадає 63,8 % загальних вантажних  перевезень. Основні пасажирські перевезення (84,3 % загального обсягу) здійснює автомобільний транспорт.

В даний час спостерігається стійка тенденція щодо оновлення автоперевізниками рухомого складу. Для поліпшення транспортного обслуговування залізничним транспортом завершено реконструкцію перону та пасажирських платформ вокзалу Берегово, проведено внутрішній ремонт приміщення та покрівлі вокзалу ст.Королево, завершено реконструкцію вокзального комплексу ст.Воловець, проводились роботи по оновленню колійного господарства, інженерних споруд (мостів і тунелів).

З метою підготовки та проведення в Україні фінальної частини  чемпіонату Європи 2012 року з футболу  здійснюється виготовлення проектно-кошторисних  документацій на проведення реконструкцій  лінійних станцій напрямку Лавочне-Мукачево та проводяться підготовчі роботи з будівництва нового двоколійного залізничного тунелю на перегоні Бескид-Скотарське, що дасть змогу впровадити швидкісний рух пасажирських поїздів.

Продовжуються роботи по реконструкції  асфальтобетонного покриття злітно-посадкової смуги, руліжних доріжок та перону аеропорту, на що у поточному році з обласного бюджету виділені кошти в сумі 695 тис. грн.

Основними проблемними  питаннями області у транспортному  забезпеченні є: необхідність оновлення рухомого складу автобусів великої та середньої місткості, що здійснюють перевезення пасажирів у звичайному режимі руху; застарілий залізничний рухомий склад на приміському сполученні; недостатнє фінансування розвитку ЗОКП “Міжнародний аеропорт “Ужгород”.

Важливими завдання області на 2011 рік щодо розвитку транспортної мережі є: більш повне задоволення потреб населення та економіки країни у послугах транспорту; удосконалення автобусної маршрутної мережі загального користування; посилення безпеки пасажирських перевезень; підвищення якості та культури обслуговування пасажирів; збільшення обсягів авіаційних перевезень за рахунок розширення географії маршрутів тощо.

В області налічується 608 одиниць медичних установ, у тому числі 39 лікарняних закладів, 33 лікарські амбулаторії, 190 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, 310 фельдшерсько-акушерських пункти. Також розгорнуто 9,3 тис. лікарняних ліжок, у тому числі 5,7 тис. – спеціалізованих. З 2006 року помітно покращився рівень матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я, насамперед у гірській місцевості.

Розвиток туризму та курортно-рекреаційної сфери є одною із п’яти стратегічних цілей, визначених Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2015 року та Регіональною стратегією розвитку Закарпатської області до 2015 року. Щороку в розбудову, реконструкцію та модернізацію туристичної галузі краю вкладаються значні внутрішні кошти. Так, упродовж січня-листопада 2008  року залучено коштів на суму 47,9 млн грн. Розпочали роботу 19 об’єктів туристичного призначення, здійснюється будівництво та реконструкція ще 48 об’єктів.

Беручи до уваги санаторно-курортну галузь, можна стверджувати, що загалом в Закарпатті нараховується 28 готелів, 2 мотелі, а станом на 2008 рік було зафіксовано 50 дитячих оздоровчих таборів, у яких 3662 житлові місця. Також в регіоні функціонують 4 санаторні заклади для дошкільників, які потребують додаткового догляду та лікування, 3 дитячих будинки для дітей-сиріт, які залишилися без батьківського піклування , у тому числі 1 – для дітей з вадами розумового розвитку. У цих закладах особлива увага приділяється саме покращенню здоров’я та лікуванню хворих діток.

Важливе значення мають туристично-оздоровчі  комплекси області, такі як “Світанок” у місті Ужгород, “Тиса” у місті  Рахів, “Карпати” у смт. Міжгір’я, “Синевирське озеро” у селі Синевирська Поляна, що у Міжгірському районі.

В Закарпатті виділяють також  лікуально-оздоровчі заклади. Серед них особливе місце займають “Форель” у селі Жденієво Воловецького району, “Трембіта”, що в селі Кобилецька Поляна Рахівського району, “Ялинка” в селі Усть-Чорна Тячівського району, “Плай” у смт.Воловець та “Пікуй” у селі Біласовиця Воловецького району.

В області добре функціонують туристичні комплекси. Найбільшу увагу  привертає “Нарцис” у місті Хуст. Серед лікувально-оздоровчих своєрідною є “Полонина” у селі Лумшори Перечинського району та лікувальний спортивно-оздоровчий комплекс “Латориця” у місті Мукачево.

В Закарпатській області  наявні 74 гірськолижні витяги (65 – діючих), 22 ратраки, 4 снігові гармати та 46 прокатних пунктів гірськолижного спорядження. Одночасно продовжується будівництво гірськолижного витягу в с.Велятино Хустського району та канатно-крісельної дороги довжиною 2 км в с.Пилипець Міжгірського району.

На території Закарпаття реалізовуються наступні інвестиційні проекти: іноземні – розбудова санаторного комплексу „Сузір'я” (с.Солочин Свалявського району), реконструкція готельно-санаторного комплексу „Термал-Стар” (с.Нижнє Солотвино Ужгородського району); внутрішні – реконструкція готельно-санаторного комплексу „Деренівська купіль” (с.Нижнє Солотвино Ужгородського району), розбудова готельно-санаторного комплексу (с.Сойми Міжгірського району).

Для пропаганди наявного туристично-ресурсного потенціалу та можливостей Закарпаття облдержадміністрацією підготовлено та видано 5 видів рекламно-інформаційної продукції, відеофільми про можливості відпочинку в селах та мультимедійний каталог туристичних маршрутів Закарпаття, що включає карти-схеми 32 туристичних пішохідних маршрутів

районами області різного рівня складності.

Важливим напрямком роботи є розбудова окремих територій  для розвитку туризму та рекреації  з використанням наукового підходу. Так, спільно із Закарпатським державним інститутом проектування міст та сіл “Закарпатдіпромісто” розроблено Концепцію розбудови Тереблянської долини з обґрунтуванням розвитку туристичної галузі на всій території НПП „Синевир”. Наразі у стадії розробки знаходиться Концепція розвитку туризму та рекреації на території Усть-Чорнянської селищної, Лопухівської, Руськомокрянської та Краснянської сільських рад.

Налагоджено тісне співробітництво  з громадськими організаціями, науковими та бізнесовими колами, навчальними закладами. Результатами такої співпраці стала розробка нового туристичного продукту – „Закарпатський туристичний винний шлях” та „Гастрономічний туристичний шлях Закарпаття”. Поряд з цим, спільними зусиллями створено Асоціацію виноробів та Асоціацію ковалів Закарпаття.

Основними завданнями області на 2011 рік щодо розвитку туристично-рекреаційної сфери є: розроблення заходів щодо створення мережі спеціалізованих об’єктів туристичної інфраструктури, розташованих поблизу національної мережі міжнародних транспортних коридорів, основних транспортних магістралей та туристичних маршрутів; забезпечення функціонування на автомобільних шляхах системи надання оперативної технічної та інших видів допомоги; проведення робіт з реконструкції та будівництва об’єктів туристичної інфраструктури; розбудова перспективних туристичних територій; розширення мережі туристично-інформаційних центрів (у смт Великий Березний, у містах Мукачево, Хуст, Виноградів та Тячів).

 Місцева політика регіону  у сфері культури спрямована  на забезпечення гармонійного  розвитку людини, відродження духовних  цінностей населення, збереження та адаптації нерухомої культурної спадщини до сучасних потреб суспільного життя.