Туристський потенціал країн Західної Європи

Серед природних рекреаційних факторів — теплий, помірний і субтропічний клімат, три морські узбережжя  з пляжами, гірські масиви Альп і Піренеїв, численні джерела цілющих вод. Країна славиться своїми приморськими і гірськими курортами, спортивними базами.

Франція з її двотисячолітньою історією багата на пам'ятки історії, культури, архітектури і мистецтва. Вони охоплюють  стародав¬ню римську епоху, середньовіччя, нові часи і сучасність. Насиченість території соборами, монастирями, палацами, фортецями і різноманітними музеями є однією з найвищих у світі. Ці споруди майже не зазнали руйнувань у XX ст. На охорону культурної спадщини витрачаються великі кошти, вона активно використовується для організації всіляких ювілеїв, свят, фестивалів тощо.

Франція має добре  розвинену туристичну інфраструктуру, яка включає транспорт, заклади  харчування, готелі, а також організацію  турів, забезпеченість інформацією, картами, сувенірами тощо. Останнім часом усе більшого значення набувають об'єкти для проведення конференцій, нарад, симпозіумів, а також індустрія розваг.

Найважливішу роль у  розвитку іноземного туризму відіграє зовнішній фактор — наявність спроможної клієнтури. Поруч з Францією розташовані багаті північно-західні європейські держави. Більш як 4/5 іноземних туристів у Франції — це німці, англійці, бельгійці, голландці, швейцарці та скандинави, решта — американці, японці й араби.

 

Визначні  пам'ятки

Країна є справжнім  заповідником пам'яток історії, архітектури  і культури. У Парижі — палац-музей  Лувр, острів Сіте з собором Нотр-Дам, палац Пале-Рояль, Люксембурзький палац, Опера, Ейфелева вежа і багато іншого; палацово-парковий комплекс Версаль, Сен-Дені (усипальня французьких королів), монастир Сен-Мішель. Собор Сен-Пьер в Ангулемі, собор в Реймсі, церква Нотр-Дам в Ле-Моньяле, собор у Везон-ла-Ромен, церква Сен-Маклу в Руані і дуже багато інших. Ніцца — міжнародний центр туризму, один з найбільш відомих курортів — славиться своїми пляжами, щорічними фестивалями квітів, карнавалами, фестивалями книги.

 

7. Італія

 

Майже 4 / 5 території Італії займають гори і височини, менш ¼  її площі припадає на Паданську рівнину  і вузькі прибережні низовини. У  материковій частині Італія відокремлена від решти континенту найвищої в Європі гірською системою Альп, яка тягнеться із заходу на схід на 1200 км. Найвищі вершини: Монблан (4807 м), Монте-Роза (4634 м), Червінія (4478 м). Вершини цих гір покриті потужними льодовиками. Гірські ланцюги Альп перерізані численними долинами і перевалами, доступними протягом усього року або закриваються лише на короткий час взимку. За перевалів проходять автомобільні і залізні дороги, в багатьох місцях гори пронизані тунелями.

У мальовничих альпійських долинах з їх благодатним кліматом здавна селився людина, і зараз там багато міст (Аоста, Сондріо, Больцано і ін).

На південному заході Альпи переходять в Апенніни, які, облямований Лігурійські затока, тягнуться далі через весь Апеннінський півострів. Апенніни - одні з наймолодших гір на землі. За своєю довжиною вони перевищують Альпи (1500 км), але набагато поступаються їм по висоті. Найвища вершина (Корно - 2914 м).

У Альпах знаходиться  одна з найглибших печер світу - Антрім-дель-Корк (805 м). Всього в Італії налічується близько 70 великих печер і декілька сотень гротів. У всьому світі відомий Блакитний грот на березі острова Капрі. Здавна печери і гроти служили в Італії місцями поселень, храмів, поховань. У наш час вони приваблюють численних туристів. Деякі печери завдяки постійній вологості повітря, наявності мінеральних джерел, парів, грязей, мають лікувальне значення.

Єдина велика низовина Італії - Паданська рівнина, займає більшу частину басейну річки По. Паданская рівнина не тільки головна житниця країни, але і найбільш розвинутий в промисловому відношенні район країни.

 

Італія - одна з небагатьох європейських країн, де часто бувають  землетруси, які нерідко носять катастрофічний характер. Італія - єдина країна в  Європі, де є вулкани різних типів і в різних стадії розвитку: є згаслі вулкани (Евганейскіе пагорби, Альбанскіе гори) і діючі (Етна, Везувій, Стромболі).

Рельєф Італії має  сприятливий вплив на розвиток туризму  в країні. Його різноманітність дозволяє розвивати в Італії різні види туризму:

 • гірськолижний  туризм в Альпах (курорти, розташовані  в італійських Альпах Доломітових  знамениті на весь світ, найвища  гора Європи - Монблан частково  знаходиться на території Італії);

 • наявність протяжної  берегової лінії, велика кількість пологих піщаних пляжів, красивих зручних бухт, Чистота моря сприяють розвитку курортної справи на узбережжі морів всіх, що омивають Італії;

 • наявність морських  портів допомагає організувати  зручні туристичні морські маршрути;

 • наявність унікальних  природних об'єктів (вулкани Везувій, Етна, Стромболі), мальовничі гори і пагорби, печери, Озера додатково приваблює туристів.

Італія має першокласну  туристичну інфраструктуру і стабільну  клієнтуру — жителів Північно-Західної Європи. Готельна база Італії представлена 40 тисячами готелів, розкиданих по всій країні. Класифікація італійських готелів досить заплутана, хоч мандрівники нерідко можуть побачити знайомі зірки над дверима готелів. Офіційної "зіркової" шкали в країні не існує. Відповідно до прийнятих в Італії норм готелі диференціюють за трьома категоріями. При цьому можна припустити, що перша категорія умовно відповідає рівню ****, друга - ***, третя - **. Крім того, у рамках кожної категорії існує своя довільна градація.

До найпомітніших відмінних  рис італійських готелів варто віднести їх невеликі розміри (50-80 номерів). Як правило, маленькі готелі рідко претендують на високу категорію й відповідають двозірковому рівню, хоч на альпійських курортах зустрічаються невеликі готелі, оснащеність і рівень обслуговування яких відповідають найвищим вимогам.

Чотиризіркові готелі відрізняються  від тризіркових більшою комфортністю.

Деякі недоліки італійських  готелів цілком компенсуються певними  перевагами, до яких можна віднести наявність великої кількості  добре оснащених конференц-залів.

 

8.Австралія

 

Природно-рекреаційні  ресурси.Орографічні ресурси. Австрія – одна з найбільших гірських країн Європи. Середня висота території країни – 900 м. Більшу частину країни займають Альпи та їх передгір’я. Найпотужніший гірський масив в Австрії – Високий Таеурн, де знаходиться найвища вершина країни Ґросглокнер («Великий звонар», 3798 м).  На горі знаходиться один із найбільших в Європі та найбільший в австрійських Альпах льодовик Пастерзе (площа 32 км2, довжина 10 км). У горах трапляються численні прояви карсту (печери із сталактитами, сталагмітами, льодяними напливами, підземними озерами та ручаями), які приваблюють туристів. Найвідомішою є печера Айсризенвельт («Світ льодяних велетнів») у Тенненгебірге, на південь від Зальцбурга. Для туристів цікаві міжгірські западини, особливо Клагенфуртська в Каринтії та Грацька у Штирії. Низовинні території в основному зосереджені в долині Дунаю.

Кліматичні  ресурси. Клімат – помірно континентальний. Зима м’яка, із частими снігопадами, найхолодніший місяць – січень, температура у долинах знижується до –20С, у гірських районах до –140С. Літо тепле та сонячне, найжаркіші місяці – липень і серпень, температура близько +200С.

Основні центри туризму (міста, курорти, маршрути).Відень. В австрійській столиці напевно більше цікавих музеїв, аніж у будь-якому іншому місті світу. Найбільший музейний комплекс Європи - Музеумсквартьє (площа 60 тис. кв. м.), перебудований з військових казарм у самому центрі Відня. Музеї: Австрійський етнографічний музей, Музей військової історії, Музей образотворчих мистецтв (великі зібрання Дюрера і Тиціана), Музей сучасного мистецтва в палаці Ліхтенштейн (XVII ст.), Віденський Музей годинників, Музей історії Відня на Карлплатц, Технічний музей промисловості і ремесел, Історичний художній музей, Музей олова (частка зібрань Р.М. Феттера), колекція стародавніх музичних інструментів "Музикверейн" при Музеї історії мистецтв, славнозвісний музей графіки - галерея Альбертіна (понад 1,5 млн. робіт), музей-квартира Зиґмунда Фрейда на Берггассе 19, Державний єврейський музей у Ейзенштадті (50 км. на південний схід від Відня) і безліч інших, не менш цікавих колекцій. Ґрац. Средньовічний замок (XI ст.) із музеєм, єпископський палац (ХІІІ – XVIII ст.), Готичний собор (1438–1462 pp.), Ландгауз (1557–1565 pp.), монастир міноритів, францисканський монастир із церквою, церква Штіґенкірхе, євангелічна церква, мавзолей імператора Фердінанда ІІІ (XVII ст.), палац Аттемс (1702–1716 pp.), палац Герберштейн, палац Заурау, Музей народного мистецтва, Музей міста, музей провінції Штирія «Йоаннеум». Зальцбург («соляний замок») розташований у долині р. Фальцах. Резиденція архієпископа. Фортеця Гоензальцбург (1077–1519 pp.), собор (1611–1628 pp.), абатство Ноннберґ, монастир бенедиктинців, монастир францисканців, монастир капуцинів, замок Монат, замок Гельбрунн, замок Клесгайм, замок Мирабель, резиденція архієпископа; музеї: Кароліни-Авґусти, Міський, Народного мистецтва, Будинок природи, Будинок-музей Й.Гайдна, Музей В.Моцарта (розташований у будинку, де 27 січня 1756 р. народився майбутній композитор). Місто щорічних музичних («Тиждень Моцарта») і театральних фестивалів. У місті жив видатний диригент ХХ століття Герберт фон Кароян.

Інсбрук («міст через Інн») – центр землі Тіроль, найбільше місто Східних Альп, один із найбільших гірськолижних центрів Європи (1964, 1976 рр. – столиця зимових Олімпійських ігор). Початок розвитку міста – кінець ХІІ ст. При Максиміліані І – центр Габсбурзької імперії, будівництво (1502 р.) найбільшого в Європі арсеналу. 1553–1653 рр. – будівництво церкви Хофкірхе, де похований імператор Максиміліан І. Міська вежа (1358–1560 pp.), палац Гофбурґ (XIV–XVІІI ст.), церква Гофкірхе (1553–1563 pp.), єзуїтська церква (1627–1640 pp.), колона св. Анни (1706 p.), тріумфальна арка (1765 p.), імператорський палац (1766–1770 pp.); церква Якобскірхе (XVIII ст.), музеї: Краєзнавчий, Історичний, Етнографічний.

Лінц – центр землі Верхня Австрія, третє за величиною місто Австрії, великий порт на Дунаї. Колонна Трійці (1723 р.), Ландхауз (Ратуша, XVI ст.), собор Альтер Дім (XVII ст.), Народний сад Кефермаркт і замок Вайнберг (XV ст.); Музей Верхньої Австрії, Міський музей, Нова галерея та Єпархіальний музей.

 

Курорти. Країна має розвинену мережу курортних центрів. Основні курорти Австрії: озера Каринтії – Вертер-Зее (курорти Фельден, Пьортчах, Марія-Верт, Крумпендорф), Клопайнер-Зее (курорт Сант-Канціан), Мілльштеттер-Зее, Оссіахер-Зее, Фаакер-Зее; озера Зальцкаммергута – Вольфган-Зее (курорти Санкт-Вольфганг, Санкт-Гільген, Штробль), Монд-Зее, Траун-Зее, Аттер-Зее та Хальштаттер-Зее; Зальцбургерленд – Целлер-Зее (курорт Цель-ам-Зее). До інших відомих курортів відносяться Баден, Лех, Сант-Антон, Заальбах-Хінтерглемм, Майерхофен, Кітцбюель, Капрун, Бадгастайн, Зеефельд, Бад-Гаштайн, Бад Ішль, Бад Халл. Зупинимось на деяких із них більш детально.

Основні галузі промисловості:

• машинобудування (транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне) — найважливіші центри: Відень, Штейр, Лінц, Грац;
• металургія та виробництво алюмінію — найважливіші центри: Лінц, Донавіц, Капфенберг (У 1958 році було виплавлено 1,8 млн. тон чавуну та 2,4 млн. тон сталі.);
• харчова промисловість;
• текстильна промисловість — зосереджена у Відні, Форарльбергу і Нижній Австрії, базується на імпортній сировині;
• хімічна промисловість (азотні добрива, сірчана кислота, штучне волокно та інші хімічні продукти) — Відень, Нижня та Верхня Австрія;
• електротехнічна промисловість — компанії нім. AKG Acoustics, нім. Zumtobel Lighting Group;
• лісова промисловість — лісові райони Штірії і Верхньої Австрії, важлива експортна галузь;
• гірнича промисловість — найбільше значення має видобуток залізної руди (3,4 млн. тон, 1958 рік) і магнезиту (1,2 млн. тон, 1957 рік);
• виробництво стрілецької зброї — компанії Глок (нім. Glock), Штайр Манліхер (нім. Steyr Mannlicher);
• виробництво штучних кришталевих кристалів — Сваровські (нім. Swarovski).

Понад 30 % промислової  продукції створюється в державному секторі (металургійні, гірничодобувні галузі, енергетика). Найбільший зарубіжний інвестор — Німеччина (близько 30 % інвестицій).

 

Австрія — альпійська країна і  тому найбільших успіхів добивалася в зимових видах спорту, особливо в гірськолижному. Країна славиться  своїми гірськолижними курортами. Місто  Інсбрук двічі приймало зимові Олімпійські  ігри — в 1964 та 1976 роках. На зимовій Олімпіаді в Турині австрійська команда в неофіціному командному заліку була лише третьою, поступившись Німеччині та США.

 

У Формулі-1 Австрія мала в минулому столітті зіркового пілота — Нікі Лауду, триразового чемпіона світу.

Архітектура:

1. собор в місті Гурк ;

2. собор Святого Стефана у Відні (1340—1433);

3. церкви Карла Барромея у Відні (1716—1737),;

4. палаци Шенбрунн;

5. палаци Бельведер, Даун-Кінських — архітектор Й. Л. Гільдебрандт (1668—1745);;

6. Віденська опера;

7. Бургтеатр у Відні..та інші.

Австрійські Альпи.

 Знаменитий гірськолижний курорт  Інсбрук. Тірольські гірськолижні  курорти. У Землі Зальцбург  знаходяться популярні гірськолижні  курорти Циель-ам-Зєє і Капрун. Довжина їх трас досягає 100-200 км.

 

9.Швейцарія

 

У Швейцарії виражені кліматичні відмінності, зумовлені  висотами і впливом сонця і  вітрів. Клімат вологий, на плоскогір'ї - помірно теплий, в горах - холодний. Добові температури у низинах  в середньому коливаються протягом року від 10 до 16° С, влітку вони підвищуються до 27° С і більше. Найспекотніший місяць - липень, найхолодніший - січень.

Туризм

Будучи традиційною  країною туризму, Швейцарія утримує  в цій сфері міцні позиції  в Європі. Наявність розвиненої туристичної  інфраструктури, мережі залізних і  автомобільних доріг у поєднанні з живописною природою і вигідним географічним розташуванням забезпечує приток в країну значної кількості туристів, перш за все німців, американців, японців, а останніми роками також росіян, індійців, китайців.

15 % національного доходу поступає за рахунок туризму.

Найбільші міста:

Цюріх (Zurich) - 337,9 тис. осіб (28,7% іноземців).

Женева (Geneva) - 175,0 тис. осіб (43,8% іноземців).

Базель (Basel) - 166,0 тис. осіб (29,1% іноземців).

Берн (Berne) - 122,5 тис. осіб (22,0% іноземців).

Лозанна (Lausanne) - 114,9 тис. осіб (35,3% іноземців).

Найвідрміший музеї : Художній музей (Базель).