Інвестування. Вибір інвестиційного проекту

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….3

1. Теоретична частина………………………………………………...4

2. Розрахункова частина…………………………………………….10

Висновок…………………………………………………………………….20

Література…………………………………………………………………21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Предметом фінансового аналізу проектів є процес перетворення (капіталізації) інвестиційних ресурсів — матеріальних засобів грошових та інших фінансових інструментів на капітал, здатний приносити прибуток.

Об’єктом фінансового аналізу  проектів слід уважати проект (англ. — progect) — обмежений розмірами ресурсів план (завдання) отримання доходів (прибутку). Це загальне визначення проекту як ідеї одержання прибутків і прирощення капіталу. У такому контексті розуміється всебічно обґрунтований документ, спрямований на закріплення права власності на очікуваний результат (прибуток).

Результатом інвестиційного проекту можуть бути нові чи оновлені основні фонди, їх матеріально-речова сутність або придбання та використання фінансових інструментів чи нематеріальних активів. І те і те спрямовується на отримання прибутку та примноження капіталу .

Отже, інвестиційний проект обумовлює  процес створення фізичних об’єктів (будівель, споруд, підприємств), формування портфелів цінних паперів, створення інших матеріальних і духовних цінностей або придбання об’єктів тезаврації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА

Інвестиційний ринок як економічна категорія являє собою збалансованість  попиту і пропозиції на інвестиції та випереджаючих можливостей підрядників в їх матеріалізації. Це означає, що, з одного боку, потрібні економічні заходи зі стримання попиту на інвестиції та зменшення маси безготівкових грошей, які неадекватні обсягу та якості продукції, а з іншого, — антимонопольні заходи, які б сприяли розвитку ринку будівельних послуг.

В економічному житті кожної країни інвестиції є домінуючим чинником зростання, адже процеси структурного та якісного оновлення товаровиробництва і ринкової інфраструктури відбуваються виключно шляхом інвестування.

Термін «інвестиції» означає вкладення  коштів. За фінансовим визначенням, інвестиції — це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарську діяльність з метою отримання доходу. За економічним визначенням, інвестиції — це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу.

Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою одержання певного доходу (прибутку).

Той, хто має капітал  і вкладає його у ту або іншу комерційну справу, називається інвестором, а сам процес вкладення капіталу — інвестуванням. У будь-якій підприємницькій діяльності інвесторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, тобто підприємства й окремі власники капіталу.

Залежно від того, де вкладається  капітал (у межах країни чи за кордоном), розрізняють внутрішні та зовнішні інвестиції.

Внутрішні інвестиції - - це вкладення капіталу (грошей) однієї країни в підприємства цієї самої країни.

Зовнішні інвестиції — це вкладення в підприємства іноземного капіталу. Усі внутрішні та зовнішні інвестиції можуть бути приватними або державними. У свою чергу, зовнішні інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Прямі — це вкладення  капіталу за кордоном. їх величина дорівнює не менш як 10 % вартості того чи іншого проекту.

Портфельні — закордонні інвестиції розміром до 10 % вартості капітального проекту, що здійснюється за їх допомогою.

За видами активів, що входять у інвестиційний портфель, інвестиції поділяються на фінансові, реальні та інтелектуальні.

Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що випускаються підприємством або державою.

Реальні інвестиції — це вкладення капіталу в різні сфери і галузі економіки з метою оновлення існуючих і створення нових благ. Такі інвестиції забезпечують одержання набагато більшого прибутку. Реальні інвестиції дістали ще назву виробничих або капітальних вкладень.

За функціональною спрямованістю  розрізняють валові і чисті капіталовкладення.

Валові капітальні вкладення — це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури.

Чисті капітальні вкладення  — витрати лише на розширене їх відтворення. Величину чистих капіталовкладень розраховують у такий спосіб: із загального обсягу капіталовкладень вилучаються амортизаційні відрахування, що використовуються, як відомо, на просте відтворення основних фондів та іншого майна підприємства.

Згідно з існуючими  на підприємствах системами планування та обліку до складу вартості капітальних вкладень входять:

1) вартість будівельно-монтажних  робіт;

2) вартість придбання  всіх видів виробничого устаткування, а також зарахованих до основних  фондів інструментів та інвентаря;

3) вартість усіх інших  капітальних робіт та витрат:

— вартість придбання  та обробітку земельних ділянок;

— вартість робіт з  глибокого буріння нафти;

— вартість придбаних  патентів, ліцензій тощо.

Залежно від специфіки  виробництва капітальні витрати  мають різну відтворювальну та елементно-технологічну структуру.

Елементно-технологічна структура — це виражене у відсотках  співвідношення між різними елементами (напрямками вкладення) капіталовкладень.

Відтворювальна структура  являє собою співвідношення довгострокових витрат на просте та розширене відтворення основних фондів і витрат лише на розширене їх відтворення: на нове будівництво, розширення діючих підприємств, технічне переозброєння та реконструкцію. Іншими словами, відтворювальна структура капіталовкладень — це співвідношення між валовими та чистими капіталовкладеннями.

Більш докладно економічну природу інвестицій проясняє класифікація, в основу якої закладені різні  ознаки (рис. 2.1).

У якості таких надалі використовуються:

— види інвестицій;

— об'єкти вкладення засобів;

— характер участі в інвестуванні;

— регіональна ознака:

— період інвестування;

— форми власності;

— форми участі інвестора;

— ступінь ризику;

— форми відтворення.

Види інвестицій прийнято поділяти на:

— кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

— рухоме і нерухоме майно;

— майнові права, пов'язані з  авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей;

— сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованого (ноу-хау);

— права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права;

— інші цінності.

За характером участі в інвестиційному процесі інвестиції поділяють на такі види:

— прямі, що припускають  особисту участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладенні засобів;

— непрямі, що здійснюються через різного роду фінансових посередників (інвестиційні фонди і компанії), які акумулюють і розміщують, на свій розсуд, фінансові засоби найбільш ефективним способом. Такі посередники  беруть участь у керуванні об'єктами інвестування, а одержувані прибутки розподіляють серед клієнтів. Вкладення в цінні папери, керовані як єдине ціле, прийнято також називати портфельними.

У територіальному аспекті  розглядаються інвестиції:

— внутрішні, або вкладення  суб'єктів господарської діяльності держави;

— іноземні — вкладення  іноземних юридичних, фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних урядових та неурядових організацій;

— закордонні — вкладення  засобів в об'єкти інвестування за межами території цієї країни (придбання  цінних паперів закордонних компаній, майна тощо).

За періодом інвестування прийнято виділяти інвестиції:

— короткострокові, як правило, тривалістю не більше року (короткострокові  депозитні внески, ощадні сертифікати);

— середньостронові (до 3 років);

— довгострокові, тривалістю понад один рік.

За формами власності  інвестиції поділяють на:

— приватні засоби громадян, підприємств недержавної форми  власності, неурядових організацій;

— державні, що фінансуються за рахунок бюджетних засобів  різних рівнів, державними підприємствами та установами.

Форми участі інвестора  припускають:

— часткову участь у створюваних  підприємствах або придбання  частини в діючих підприємствах (пайова участь у товаристві з обмеженою  відповідальністю);

— створення підприємств, що цілком належать інвестору, або придбання у власність чинних підприємств повністю;

— придбання рухомого або нерухомого майна шляхом прямого  одержання або у формі акцій, облігацій, інших цінних паперів;

— придбання концесій на використання природних ресурсів, прав користування землею, інших майнових прав.

За ступенем ризику інвестиції поділяють на такі види:

— безризикові;

— ризикові.

Критеріями оцінки ступеня  ризику можуть бути:

а) можливість втрати всієї  суми прибутку, допустимий ризик;

б) можливість втрати не тільки прибутку, але і розрахованого валового прибутку після реалізації проекту. У цьому випадку ризик є критичним;

в) можливість втрати всіх активів і банкрутство інвестора, або катастрофічний ризик.

Відтворення може здійснюватися  в одній з таких форм інвестицій:

— нове будівництво, або будівництво підприємств, будинків, споруд, здійснюваних на нових площах за попередньо затвердженим проектом;

— розширення діючого  підприємства — будівництво інших  і наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів і виробництв, будівництво нових або розширення існуючих цехів з метою збільшення виробничої потужності;

— реконструкція діючого  підприємства — здійснення повного  або часткового переустаткування і  перебудови виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного устаткування за єдиним проектом з метою зміни профілю випуску нової продукції;

— технічне переозброєння  — комплекс заходів, спрямованих  на підвищення техніко-економічного рівня  виробництва окремих цехів, виробництв, ділянок.

 

 

 

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

 

Таблиця: Вихідні дані

 

№ етапу	Величина інвестицій ІС, грн.	Грошові потоки по рокам, Р, грн.
		Р1	Р2	Р3
1	100 000	30 000	45 000	75 000
	200 000	130 000	150 000	200 000
	300 000	200 000	250 000	300 000
2	100 000	45 000	70 000	90 000
	100 000	60  000	70 000	-
3	300 000	170 000	210 000	250 000
	100 000	70 000	90 000	110 000
	50 000	35 000	40 000	45 000
	50 000	30 000	35 000	40 000
	100 000	65 000	70 000	75 000
	200 000	150 000	180 000	200 000
	100 000	70 000	75 000	90 000
Величина обмежених інвестиційних  ресурсів Z = 200 000 грн.

 

Значення норми дисконту r = 20%

Коефіцієнт інфляції i = 10%

 Аналіз і вибір  інвестиційного проекту  із  ряду альтернативних однакового терміну реалізації.