Організація як субьєкт управління сферою гостинності

     Для нейтралізації негативного впливу і підвищення рівня безпеки готелю ставляться такі завдання:

• провести аналітичний огляд уявлень ряду дослідників про проблему забезпечення безпеки, опублікованих у сучасній літературі;
• оцінити ефективність деяких моделей прийняття рішень у сфері забезпечення безпеки;
• виявити економічні стимули підвищення рівня безпеки. При вирішенні питань підвищення рівня безпеки готелю необхідно розглянути:

1. Як готель в даний час використовує ресурси для підвищення рівня безпеки.

2. Як  варто використовувати ресурси  для досягнення достатнього рівня  безпеки при мінімумі витрат, тобто знайти модель оптимального  використання ресурсів.

Наведемо деякі економічні підходи до забезпечення безпеки готелю:

Принцип мінімізації загальних  витрат на забезпечення безпеки. Розробка і реалізація превентивних заходів дозволяє знизити частоту негативних подій і важкість наслідків і скоротити загальні витрати на забезпечення безпеки. Прихильники даного підходу вважають, що підприємство, яке мінімізує витрати, повинне прагнути до того, щоб маржинальні витрати превентивних заходів були рівні маржинальним витратам ліквідації наслідків негативних подій, що відбулися, (аварій, катастроф, нещасних випадків, збоїв у процесі виробництва і реалізації продукції готелю тощо). Іншою мовою, на розробку і реалізацію превентивних заходів варто направляти ресурси доти, поки сумарні/загальні витрати на забезпечення безпеки не виявляться мінімальними.

     Превентивні заходи покликані підвищити рівень безпеки готелю. Практика показує, що співвідношення витрат, здійснених до моменту настання негативної події і різних втрат готелю «Хрещатик», і витрат на ліквідацію наслідків небезпеки та відновлення майна і ресурсів дорівнює 1/15. Необхідність проведення превентивних заходів очевидна; але якого розміру мають бути ці заходи з матеріальної, трудової, фінансової точки зору оцінити складно. Проблема полягає в тому, що превентивні витрати відносяться до поточного періоду і легко піддаються оцінці; ліквідаційні витрати - це витрати майбутніх періодів, що носять імовірнісний характер і залежать від частоти виникнення і реалізації негативних подій, а також масштабу завданих збитків. Таким чином, ці два види витрат важко зіставити. Негативні події поодинокі і непередбачувані, тому побудувати криву ліквідаційних витрат готелю на практиці досить складно. З упевненістю можна лише сказати, що знизити до нуля число негативних факторів впливу зовнішнього середовища неможливо.

     Крім  цього, принцип оптимальних загальних  витрат на забезпечення безпеки має  ряд недоліків. По-перше, деякі витрати  важко однозначно кваліфікувати  як превентивні, або як ліквідаційні. Наприклад, витрати на розслідування  й аналіз наслідків негативної події. З одного боку, момент здійснення витрат настає відразу після реалізації негативної події і процес розслідування та його фінансування включений у програму ліквідації наслідків. З іншого боку, мета розслідування полягає в зборі даних про причини й умови виникнення негативної події; нагромадженні досвіду і недопущенні виникнення подібних подій у майбутньому. Таким чином, витрати на дослідження негативної події можна віднести як до превентивних, так і до ліквідаційних.

     По-друге, цей принцип не бере до уваги вплив  таких факторів підвищення безпеки  готелю, як підвищення продуктивності готелю, економію ресурсів, зниження відходності виробництва, підвищення якості продукції тощо, тобто факторів, які необхідно враховувати при розробці моделі забезпечення безпеки готелю.

     Підходи, засновані на оцінці вартості негативної події. До цієї групи включаються різні підходи, у рамках яких оцінюються пост витрати. Теоретичною базою даних підходів є класична модель ринкової рівноваги, що припускає рівність умов функціонування готелів у країні і стовідсоткове використання ресурсів у процесі виробництва та реалізації продукції.

     Прихильники цих підходів поділяють поствитрати на прямі й непрямі. До прямих поствитрат відносяться фінансові і матеріальні витрати на ліквідацію наслідків негативної події. Непрямі витрати включають витрати часу на ліквідацію наслідків негативної події: вартість продукції, нествореної через простоювання обладнання, заробітну плату працівників готелю, зайнятих у заходах щодо ліквідації наслідків негативної події. Отримана величина дозволяє наочно продемонструвати економію витрат у майбутньому.

     Проблема  застосування підходів, заснованих на оцінці вартості негативних подій, полягає  в трудомісткості визначення непрямих витрат і, відповідно, співвідношення прямих і непрямих витрат, необхідного  для прийняття рішення в майбутньому. 

     Інші  підходи до забезпечення безпеки. Можна коротко охарактеризувати деякі «зовнішні» методи стимулювання підвищення рівня безпеки готелю. До цих методів відносяться:

     1. Механізми економічної відповідальності  готелю. Ця група механізмів включає  систему стандартів (норм, нормативів, квот), відхилення від яких веде  до певних економічних санкцій  для готелю (від штрафів до  заборони діяльності). Важливий клас  складають механізми відшкодування  збитку, у яких економічна відповідальність  готелю прямо пов'язана з величиною  збитку від виникнення негативної  події (надзвичайної ситуації), викликаної  діяльністю готелю.

     2. Механізми перерозподілу ризику. Це механізми страхування.

     3. Механізми стимулювання підвищення  рівня безпеки (зниження очікуваного  збитку). Сюди відносяться механізми  пільгового оподатковування, а  також пільгового кредитування  заходів щодо підвищення рівня  безпеки (зниження ризику).

     4. Механізми стимулювання повідомлення  контрольному і наглядовому державному  органам (наприклад, Держміськнагляду) даних про дійсний рівень безпеки готелю на звітний період.

     Дані  «зовнішні» методи стимулювання мають  істотні недоліки: вони засновані  або на інформації, наданій самим  готелем контролюючому органу, або  на даних, отриманих зовнішнім контролюючим органом самостійно. Як показує практика, домогтися точності й об'єктивності оцінки ситуації при такому підході  досить важко.

     Принцип оптимізації загальних витрат на забезпечення безпеки варто розглядати як основу побудови ідеалізованої моделі балансу готелю в умовах обмежених ресурсів. Будь-який готель прагне досягти оптимального балансу витрат ресурсів на забезпечення безпеки і прибутку та економії коштів, одержуваних в результаті зниження частоти негативних подій.

     Безумовним  плюсом цього підходу є ілюстрація продуктивності передвитрат, що стимулює готель платити за підвищення рівня безпеки і зниження ризику. Як показує практика, «поствитратний» підхід не знайшов широкого застосування в деяких готелях через складність і трудомісткість процесу оцінки. Крім цього, даний підхід заснований на ретроспективній оцінці наслідків негативних подій, що викликає суперечки в науковому середовищі з приводу ефективності застосування отриманих даних у запобіганні майбутнім негативним подіям. Бухгалтерський підхід схожий на «поствитратний», але неетичний з погляду суспільства, оскільки дозволяє, у деяких випадках, показати додатковий прибуток від негативної події і відіграє роль «антистимулу» проведення превентивних заходів.

     У результаті аналізу існуючих підходів до оцінки процесу забезпечення безпеки та нейтралізації негативного впливу факторів зовнішнього середовища виявлено, що наданий час залишається актуальною проблема пошуку комплексних економічних стимулів підвищення рівня безпеки готелю.