Амортизаційна політика підприємств в сучасних умовах господарювання

        а) ЕОМ 12,5;

        б) мікроЕОМ й уніфіковані процесори 10;

        в) автомобілі (залежно від класу) 11,1 – 20.

        Іншими словами, згідно з цими нормами максимальний термін амортизації ЕОМ і автомобілів не перевищував 10 років.

        У дореволюційній Росії Положенням про державний промисловий податок (1898 р.) було передбачено норми амортизаційних відрахувань у погашення первісної вартості в розмірі 5-10 % [23, c.51].

         Отже, сучасні норми амортизації для оподаткування в Україні значно обмежують інвестиційні можливості підприємств навіть порівняно з дореволюційним і радянським періодами, не кажучи вже про такі розвішені країни, як США.

        Крім того, варто пам'ятати, що в минулому в Україні застосовувалися знижувальні коефіцієнти до суми нарахованої амортизації, частину амортизації перераховували в бюджет, була заборона на нарахування податкової амортизації основних засобів, що вибули з експлуатації, до 2004 р. діяли норми в діапазоні 1,25 - 6,25 %.

        Саме наслідком такої податкової політики є відсутність у багатьох підприємств коштів, необхідних для відтворення основних засобів.

        Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що правова система повинна забезпечити не декларування амортизаційної політики держави, а реальні умови для розвитку підприємницької діяльності, у тому числі шляхом продуманої податкової політики, спрямованої на стимулювання інвестиційної діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВОК 

     Отже, комплекс питань які охоплює амортизаційна  політика, надзвичайно широкий і  тому не може бути однозначного рішення  що до їх вирішення і реформування. Сучасний стан у сфері оснащення  основними засобами свідчить про потребу кардинального  оновлення виробничих потужностей і зробити  це тільки через амортизаційні відрахування неможливо. Тому завданням амортизаційної політики на цьому етапі має стати законодавче урегулювання функціонування механізму амортизації з економічним обґрунтуванням чітким визначенням основних засобів, норм і методів амортизації тощо. Для цього потрібно керуватися принципом максимального врахування експлуатаційних  особливостей  кожного окремого об'єкта основного засобу, тобто провести їх детальне пооб'єктне групування та встановити  індивідуальні орієнтовані річні норми амортизації для основних видів. Це стає можливим, адже забезпеченість обчислювальною технікою підприємств зростає, а отже спрощуються та прискорюються розрахунки і обробка значних масивів інформації стосовно функціонування та аналізу основного капіталу.

     Оскільки  в концепції амортизаційної політики розмежовано економічну та податкову  амортизацію, необхідно чітко визначитись  із законодавчими актами, які будуть їх регулювати. На нашу думку, питання, пов'язані із податковою амортизацією, повинні регулюватися виключно податковим законодавством, основним документом якого має стати Податковий кодекс. Виходячи з цього, закон про амортизацію, розробку та прийняття якого передбачає Концепція амортизаційної політики, повинен регламентувати комплекс питань лише стосовно економічної амортизації.

     Щодо  методів та норм амортизації слід  враховувати наступне. Існуючі методи нарахування амортизації як економічної, так і податкової амортизації однакові за методологією (крім прискореного для 3 групи за податковим  законодавством), тому всі ці методи доцільно відобразити лише в законі про амортизацію. Норми амортизації не повинні бути фіксованими, для цього у законі про амортизацію потрібно передбачити орієнтовні норми амортизації для якомога детальнішої класифікації груп об’єктів основних засобів і надати можливість підприємствам коригувати запропоновані норми в певних фіксованих межах. Це необхідно робити для того, щоб враховувати різну ефективність та рівень інтенсивності експлуатації однакових видів основних засобів в різних сферах та галузях економіки.

     Доцільно  було б залишити діючу схему складових  щодо формування бази оподаткування, тобто "скориговані валові доходи - валові витрати - податкова амортизація", але внести зміни щодо їх економічного змісту у відповідності з обґрунтуванням понять доходів і видатків, які законодавчо визначені в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Тобто слід включати доходи і витрати у звітному періоді за методом їх нарахування, відмовившись від касового методу або першої події, що сталася. При цьому доцільно зменшити кількість звітних періодів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 40, ст.365) Документ 3432-4, чинний, остання редакцiя вiд 09.02.2006 - ЛІГА: ЕЛІТ. Версія 7.7.1.

2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" // Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, N 4, ст. 28. Документ 3235-4, чинний, поточна редакцiя вiд 12.01.2006 - ЛІГА: ЕЛІТ. Версія 7.7.1.

3. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби",    затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92.

4. Абулдін  Р. Державне управління економікою: практичний досвід та наукове  знання // Економіка. – 2009. – №8. – С. 164-167.

5. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. Посіб. Для самост. Вивчення дисципліни. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання-Прес, 2006. – 287с.

6. Батіщев В. Методи нарахування амортизації: вибір повинен бути усвідомленим. Необоротні активи та МШП у бухгалтерському і податковому обліку: // Збірник систематизованого законодавства. Бизнес. Бухгалтерія, 2001,№ 30 (445). - С. 127-132.

7. Бернстайн  Л.А. Анализ финансовой отчетности. Теория, практика и интерпретация / Пер. с англ. – М., 1996. – 624с.

8. Бланк. И.А. Управление прибылью. — К.: Ника-ЦЕНТР, 1998. — 544 с.

9. Борисенко З.Н. Амортизационная политика. - Киев., 1993. - 136с.

10. Горицька Н., “Порядок нарахування амортизаційних відраху-вань”// Бухгалтерия, налоги, бізнес. – 2000. - №20

11. Городянська Л. Податковий і бухгалтерський облік амортизації на підприємстві // Бухгалтерський облік і аудит, 2003, №2. — С. 12—18.

12. Дутчак Л. Методологія обліку амортизації основних засобів і її вплив на оподаткування прибутку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – №9. – С. 26-28.

13. Житний П. Концепція формування амортизаційної політики в умовах ринкової економіки // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – №3. – С. 13-17.

14. Кантор Е.Л. Экономика предприятия. - СПб., 2002. – С. 352.

15. Карєв В. Розрахунок амортизації // Бухгалтерський облік та аудит. – 2002. – №2. – С. 19-32.

16. Косова Т. Д. Амортизація як інвестиційний ресурс підприємства // Економіка підприємства, 2003, №9. - С. 157-166.

17. Косова Т., Роганова Г. Проблем розподілу чистого грошового операційного потоку підприємства на прибуток і амортизацію // Економіка України. – 2007. – №7. – С. 57-64.

18. Кулішов В.В. Економіка підприємств: теорія і практика. Навч. посіб для вищих навч. закл. – К.: Ніка-Центр. – 2002. – С.211.

19. Мірошниченко П. Методи і джерела акумуляції інвестиційних ресурсів // Схід.2007.- № 7. – С. 7.

20. Палий В.Ф. Актуальный вопросы теории бухгалтерского учета // Бухгалтерский учет. – 2005. – № 3. – С. 45-48.

21. Покропивного С.Ф. Економіка підприємства – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 528.

22. Рудченко О.Ю., Омельянчик Н.І. “Новий порядок нарахування амортизації очима господарюючих суб’єктів”// Финансовая консультация. – 2000р. - №7-8 – С.8-13. 

23. Соколов В.Я. Учет амортизации в России // Бухгалтерский учет. – 1991. –№12. – С. 51-53.

24. Цеглик І., Кропельницька С. Аналіз ефективності використання виробничих потужностей та основних виробничих фондів у підприємницькій діяльності. // Актуальні Проблеми Економіки.-2004.-№5. – с.110-121

25. Чумаченко М. Амортизаційні відрахування – суттєве джерело фінансування інвестицій підприємств // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. - № 8. – С. 6-8.

26. Чумаченко М. Ще раз про амортизацію як важливе джерело інвестиційної діяльності підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. - № 11. – С. 3-7.

27. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів   вищих навчальних закладів. 2-е вид. – К.: Каравела, 2005. – 508 с.

28. Шеховцова В.А. Системний підхід до управління накладними витратами підприємств // Економіка і держава. – 2008. – № 7. – С. 51-52.

29. Шумило О.Ю. Шляхи вдосконалення аналізу та оцінки операційних, фінансових та інших витрат на підприємстві // Економіка. Фінанси. Право. – 2009. – №3. – С. 25-28.

30. Kieso D.E., Weugandt I.I., Warfield T.D. Accounting. Tenth Edition. John Wiley & Sons, Inc. 2001. 
 
 

 

   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Додаток А

                         
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Додаток Б