Діяльность соціального педагога в загальноосвітній школі

     5. Організація зовнішніх зв’язків соціального педагога

       Для ефективної організації своєї діяльності соціальному педагогу слід мати достатньо інформації про різні центри соціально-педагогічного, психологічного, медичного, соціального профілю, регіонального та муніципального рівня.

     Існує низка проблем муніципального рівня, без знань яких організація роботи конкретного соціального педагога не може бути науковою, системною, отже, і ефективною. Для оптимізації своєї діяльності соціальний педагог повинен:

• уявити структуру об’єктивних потреб у здійсненні соціально-педагогічної діяльності у школах міста;
• ознайомитися з муніципальною соціально-педагогічною концепцією;
• визначити вимоги до завдань та характеру діяльності соціального педагога з боку управління освіти;
• ознайомитися з прийнятою системою оцінки ефективності соціально-педагогічної діяльності в навчальних закладах;
• ознайомитися з моделями діяльності соціального педагога в різних школах міста;
• вивчити структуру функціонування та управління соціально-педагогічної системи міста;
• визначити місце своєї школи на соціально-педагогічній карті міста [6].

     Типова  технологія вирішення конкретної соціально-педагогічної проблеми має такі етапи:

     1. Визначення соціально-педагогічної проблеми: зовнішні ознаки проблеми; тип та рівень проблеми (виховна, корекційна, індивідуальна, групова тощо); характер проблеми (інформаційний, управлінський тощо).

     2. Ситуаційний аналіз: загальний опис соціально-педагогічної ситуації; джерела виникнення проблеми; організаційна структура, у рамках якої виникла проблема; типові реальні (які склалися в школі) відносини та взаємодія суб’єктів в аналізованій ситуації; опис результатів роботи: інформація, концепція, план соціально-педагогічного аналізу; професійне розуміння соціально-педагогічної проблеми; визначення межі проблеми для роботи соціального педагога та інших спеціалістів, форм їх взаємодії.

     3. Визначення соціально-педагогічної стратегії – підготовка програми та робочого плану діяльності: визначення об’єкта, предмета, цілей, завдань, змісту діяльності; розробка показників та критерії оцінки; розробка інструментарію соціально-педагогічної діяльності; опис та обґрунтування методик збору первинної соціально-педагогічної інформації; розробка логічної схеми аналізу отриманих даних; визначення перспектив соціально-педагогічної діяльності; розробка робочого плану.

     4. Розробка рекомендацій з реалізації практичної діяльності.

     5. Описання ходу та результатів соціально-педагогічної діяльності: основні висновки з виконання завдань, які характеризують фактичний стан соціально-педагогічної проблеми; висновки про готовність соціального педагога до участі у вирішенні проблеми (розуміння значущості проблеми, необхідності її вирішення, бажання брати участь, віра у свої сили, розуміння причин проблемної ситуації, оцінка проблеми, досвід, пропозиції та прогноз її вирішення); оцінка реальності й значущості проблеми; висновки про можливості застосування типових технологій вирішення соціально-педагогічної проблеми або необхідності розробки нового оригінального проекту; обґрунтування та планування діяльності соціального педагога з вирішення проблеми.

     6. Розробка соціально-педагогічної технології: уточнення за висновками досліджень соціально-педагогічного замовлення; деталізація проблеми; визначення причин проблемної ситуації, визначення впливових та нейтральних факторів; визначення соціально-педагогічного та психологічного фону діяльності;розробка концептуальних основ вирішення проблеми; розробка можливих моделей (або шляхів) вирішення проблеми; обґрунтування вибору моделей (або шляхів) вирішення соціально-педагогічної проблеми.

     7. Реалізація соціально-педагогічного проекту.

     Основні методи соціального проектування, які використовують у діяльності соціального педагога:

• соціально-педагогічне консультування – мисленнєва побудова варіанта рішення проблеми педагогічними засобами;
• соціально-педагогічне моделювання – інваріантне конструювання розвитку соціально-педагогічної системи;
• соціальне проектування – обґрунтоване конструювання в знаковій формі моделі соціально-педагогічної системи;
• соціально-педагогічне планування (засіб реалізації проекту) – функціональна та часова деталізація соціально-педагогічної діяльності з реалізації проекту (досягнення цілей, які сформульовані в проекті; визначення порядку, послідовності, терміну, темпів розподілу сил та коштів);
• соціально-педагогічне програмування – повне всебічне обґрунтування реалізації проекту з прогнозом очікуваного ефекту, який складається із блоків: цільового, забезпечувального, ресурсного, організаційного та результативного;
• соціально-педагогічна технологія – підготовлена для практичної діяльності програма, яка передбачає можливість досягнення мети.

     Основний  діагностичний та практичний інструментарій діяльності соціального педагога:

     Опитувальники: анкети, бланки, інтерв’ю. Опис сфери застосування опитувальників. Інструкції з методики проведення опитування.

     Бланки  соціально-педагогічного  спостереження. Види спостереження (ступінь залучення спостерігача). Сфера застосування спостереження (при автоматичних діях, високій напруженості дій).

     Бланки  аналізу документів. Види документів: текстові, інконографічні, вербальні. Види аналізу документів: традиційний (якісний) та контент-аналіз (кількісний). Сфера застосування методу аналізу документів у практиці соціального педагога. Рекомендації з методики аналізу документів у соціально-педагогічній роботі.

     Соціометричні опитувальники для  вивчення соціально-педагогічних процесів та явищ у групі.

     Обґрунтування сфери застосування соціометричних опитувань.

     Рекомендації  із застосування соціометричних опитувань  як методу збору соціально-педагогічної інформації. Основні правила соціометрії. Соціометричні індекси.

      Висновки 

     Отже, робота сучасної загальноосвітньої  школи як відкритої соціально-педагогічної системи передбачає розширення її виховних і освітніх функцій, турботу про  гуманізацію середовища, що оточує дитину, ініціативу в соціально-педагогічної діяльності в мікрорайоні. Освітні установи знаходять нову соціальну роль, що сприяє формуванню перспективних культурно-освітніх моделей. 

     Саме  соціальна педагогічна робота дозволяє вносити такі зміни в систему виховання дітей і підлітків, які забезпечує оптимальні умови для їх особистісного становлення, соціального захисту, соціалізації відповідно до Конвенції ООН про права дитини. 

     Соціальний  педагог збирає інформацію, пов'язану  з потребами дітей, організовує  консультацію з питань прав та обов'язків  дітей, що мають пільги і одержують  допомоги. Він аналізує ситуацію клієнта  і надає йому альтернативні підходи до вирішення проблем.

     Виявляючи проблеми і труднощі в сфері сім'ї, спілкування і відносин між людьми, соціальний педагог у процесі  діагностики диференціює виявлені проблеми і виводить на їх рішення  фахівців-професіоналів різних професій і різного профілю. 

     Піклуючись  про зміцнення сім'ї, розвитку її виховно-оздоровчого потенціалу, соціальний педагог спрямовує зусилля на оздоровлення і нормалізацію стосунків  у сім'ї та її мікросоціумі. 

     Сприяючи  розвитку соціальних ініціатив дітей  та дорослих, соціальний педагог використовує різні моральні і матеріальні засоби, стимулюючи їх ініціативи, домагається суспільного визнання новацій, впроваджуючи їх у життя. 

     Соціальний  педагог дбає про те, щоб соціальна  робота носила активний характер, включаючи в соціальну роботу самих дітей та їх батьків. 

      Література

     1. Басов Н. Ф. Социальный педагог. Введение в профессию : учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений / Н. Ф. Басов, В. М. Басова, А. Н. Кравченко. – М. : Академия, 2006. – 256 с.

     2. Галагузова Ю. М. Теория и практика профессиональной підготовки социальных педагогов / Ю. М. Галагузова. – М. : Академия, 2001. – 432 с.

     3. Соціальна педагогіка / Л. Г. Коваль, І. Д. Звєрєва, С. Р. Хлєбік. – К. : ІЗМН, 1997. – 343 с.

     4. Мардахаев Л. В. Социальная педагогика : курс лекций / Л. В. Мардахаев ; под ред. В. И. Беляева. – М. : Изд-во МГСУ, 2002. – 256 с.

     5. Никитина Н. И. Методика и технология работы социального педагога : учеб. пособие для студ. пед. училищ и колледжей, обуч. по спец. «Социальная педагогика» / Н. И. Никитина, М. Ф. Глухова. – М. : Гуманитар. изд. Центр ВЛАДОС, 2007. – 399 с.

     6. Технології соціально-педагогічної роботи / за заг. ред. проф. А. Й. Капської. – К. : Логос, 2000. – 372 с.