Робота командира групи ліквідації наслідків аварій щодо організації технічного забезпечення ліквідації наслідків повені

До складу розвідувальних формувань бажано залучати людей, які  знають дану місцевість, розташування об'єктів та комунальних .

У зв'язку з раптовим виникненням  стихійних лих та аварій оповіщення особового складу формувань ЦО, їх збір, укомплектування, оснащення, створення  угрупування сил проводяться  у найкоротші терміни.

       В першу  зміну сил ЦО залучаються, як  правило, формування того об'єкта, де сталося лихо (аварія) з метою  попередити (запобігти) виникнення  катастрофічних наслідків, відвернути  або значно зменшити людські  і матеріальні втрати (збитки). Командири  формувань постійно інформуються  про зміну обстановки в районі  робіт щоб вчасно вносити уточнення  або ставити нові завдання  підлеглим.  Для. ліквідації наслідків  повені залучаються формування ЦО, оснащені інженерною технікою (бульдозерами, екскаваторами) плавзасобами, вантажними автомобілями  та іншою потужною технікою і інструментом. Також до проведення АРІНР залучаються санітарні дружини,пости гідрометеорологічного контролю та інші формування ЦО

 Рятувальні роботи  при повені спрямовані на пошук  людей на затопленій місцевості  та евакуація їх у безпечні  райони.

Невеликим групам людей, що знаходяться у воді скидають рятувальні круги, дошки, жердини і інші плаваючі предмети, враховуючи течію води, напрямок вітру, витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечні райони. Для вивезеннявеликих груп людей використовують плаваючі транспортери, баржі, теплоходи, катери, вибирають тапозначають місця посадки або обладнують причали.

 

 

 

 

1. Аналіз факторів що впливають на виконання завдань технічного забезпечення ліквідації наслідків повені.

Загальна обстановка, що сталась

Для своєчасного, повного  та ефективного проведення АРІНР  на сам перед потрібно провести оцінку та аналіз загальної обстановки, що склалась у районі НС.

Загальна  обстановка аналізується по елементах, основними з яких є: характер і масштаб аварії (катастрофи) або стихійного лиха, ступінь небезпеки для персоналу і населення, межі небезпечних зон і прогноз розповсюдження; види, об'єми і умови проведення невідкладних робіт; потреба в силах і засобах для проведення робіт в можливо короткі терміни; кількість, укомплектованість, забезпеченість і готовність до дій сил і засобів, послідовність їх введення на об'єкти (у зону) для розгортання і проведення робіт. В процесі аналізу даних обстановки фахівці визначають потреби в силах і засобах для проведення робіт і зіставляють з фактичною їх наявністю і можливостями, проводячи необхідні розрахунки, аналізують варіанти їх використання і вибирають оптимальний (реальний). Виводи з оцінки обстановки і пропозиції по використанню сил і засобів докладаються залежно від масштабів надзвичайних ситуацій керівникові об'єкту, органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади суб'єкта  (керівникові робіт по ліквідації наслідків аварії) пропозиції фахівців узагальнюються і використовуються в ході ухвалення рішення.

Одним з найважливіших  видів забезпечення при проведенні АРІНР є технічне забезпечення. Але, нажаль, через вплив різноманітних негативних факторів,  досягнути повної мети технічного забезпечення деколи буває дуже важко.

2.2 Фактори що  впливають на технічне забезпечення.

На технічне забезпечення ліквідації наслідків повені  і на безпосереднє проведення АРІНР у районі НС впливають наступні фактори:

• Природні фактори;
• Фактори НС;
• Небезпечні виробничі чинники;
• Умови виконання робіт та людський фактор.

Проаналізуємо кожен з  цих факторів окремо.

Природні  фактори:

• Рельєф місцевості. В гірській місцевості повені зазвичай затоплюють ділянки які найбільш придатні для розміщення. Тому виникають складнощі при розміщенні підрозділів технічного забезпечення, які потребують значної площі для ефективної роботи. Для вирішення цієї проблеми потрібно провести розвідку прилеглих територій та визначити відповідні ділянки, які знаходяться як найближче до району НС та відповідають  вимогам розміщення.
• Погодні умови. Виходячи з того, що ліквідація наслідків повені зазвичай проводиться на відкритій місцевості – погодні умови відіграють важливу роль у технічному забезпеченні рятувальних підрозділів. Пора року, час доби, швидкість вітру, температура повітря, випадання опадів та вологість повітря дуже сильно впливають на ефективність та час виконання завдань технічного забезпечення. Зменшується швидкість відновлення ВТМ, затрудняється евакуація пошкодженої техніки, знижується працездатність особового складу підрозділів технічного забезпечення. На зменшення впливу цього фактора впливає професіоналізм, згуртованість,  загартованість та високий рівень підготовки підрозділів ЦО до робіт у важких ситуаціях.

Фактори, що викликані наслідками НС:

• Затоплення шляхів під’їзду. Затоплення залізничних та автомобільних доріг а також шляхів під’їзду до району НС, збільшують час готовності підрозділів до виконання завдань, ускладняють підвезення ВТМ, запасів ПММ та евакуацію пошкодженої техніки. Для вирішення цього питання залучаються інженерна техніка таплаваючі засоби, які здатні відновити шляхи, створити переїзди через пошкоджені або зруйновані ділянки доріг та створити переправи через водні перешкоди.
• Зруйнована чи пошкоджена промислова база району. Пошкодження об’єктів які здатні виконувати середні та капітальні ремонти техніки та майна змушують залучати ремонтні підприємства які знаходятьсяна значному віддаленні від району НС. Це призводить до втрати часу на відновлення ВТМ та ефективність проведення АРІНР.
• Швидкість розповсюдження повені та підготовленість о/с до робіт у складних умовах. Велика швидкість течії повені може призвести до непередбаченого виходу техніки з ладу, що збільшує трудовитрати підрозділів ТЗ та зменшує ефективність ліквідації наслідків повені та рятування потерпілих. На зменшеннявпливу цього фактора впливає високий рівень підготовленості о/с до виконання рятувальних робіт у складних умовах під час ліквідації наслідків паводку та вмілим керуванням плаваючих засобів на великих течіях. Цей рівень досягається проведенням тактичних та тактико-спеціальних навчань а також набуттям досвіду при виконанні робіт пов’язаних з використанням ВТМ та плаваючих засобів в екстремальних умовах.
• РХБ зараження. Виникає при руйнуванні чи пошкодженні потенційнонебезпечних об’єктів руйнівною силою повені. Небезпечні речовинирозповсюджуються разом з потоком повені та призводять до зараження оточуючого середовища, продуктів харчування та питної води. Пари, гази, рідини, аерозолі, хімічні сполуки, суміші при контакті з організмом людини можуть викликати зміни в стані здоров'я або захворювання. Дія шкідливих речовин на людину може супроводити ся отруєннями і травмами. Для попередження цих наслідків потрібно провести РХБ розвідку, оповісти населення про загрозу впливу небезпечних речовин та оснастити о/с відповідними ЗІЗ.

 

 

Небезпечні  виробничі чинники.

      Виконання  аварійно-рятівних робіт в умовах  НС практично завжди пов'язане  з дією на людей небезпечних  і шкідливих чинників.  Небезпечні  і шкідливі чинники підрозділяються  за природою дії на наступні  групи:

- фізичні;

- хімічні;

- біологічні;

- психофізіологічні.

   Фізичні  небезпечні і шкідливі чинники  підрозділяються на наступні:

- рухомі машини і механізми;  рухомі частини виробничого устаткування; вироби, що пересуваються, заготовки,  матеріали; конструкції, що руйнуються; гірські породи, що обрушуються;

- підвищена запиленість  і загазованість повітря робочої  зони;

- підвищена або знижена  температура поверхонь устаткування, матеріалів;

- підвищена або знижена  температура повітря робочої  зони;

- підвищений рівень шуму  на робочому місці;

- підвищений рівень вібрації;

- підвищений рівень інфразвукових  коливань;

- підвищений рівень ультразвуку;

- підвищений або знижений  барометричний тиск в робочій  зоні і його різка зміна;

- підвищена або знижена  вологість повітря;

- підвищена або знижена  рухливість повітря;

- підвищена або знижена  іонізація повітря;

- підвищений рівень іонізуючих  випромінювань в робочій зоні;

- підвищене значення напруги  в електричному ланцюзі, замикання  якого може відбутися через  тіло людини;

- підвищений рівень статичної  електрики;

- підвищений рівень електромагнітних  випромінювань;

- підвищена напруженість  електричного поля;

- підвищена напруженість  магнітного поля;

- відсутність або недолік  природного світла;

- недостатня освітленість  робочої зони;

- підвищена яскравість  світла;

- знижена контрастність;

- підвищена пульсація  світлового потоку;

- підвищений рівень ультрафіолетової  радіації;

- підвищений рівень інфрачервоної  радіації;

- гострі кромки, задирки  і шорсткість на поверхнях  заготовок, інструментів і устаткування;

- розташування робочого  місця на значній висоті щодо  поверхні землі (підлоги);

Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники  підрозділяються:

а) по характеру дії на організм людини на наступних:

- токсичні;

- дратівливі;

- сенсибілізуючи;

- канцерогенні;

- мутагенні;

- що впливають на репродуктивну  функцію;

б) по шляху проникнення  в організм людини через:

- органи дихання;

- шлунково-кишковий тракт;

- шкірні покриви і слизисті  оболонки.

   Біологічні  небезпечні і шкідливі виробничі  чинники включають наступні біологічні  об'єкти:

- патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, гриби,  прості) і продукти їх життєдіяльності;

- мікроорганізми (рослини  і тварини).

Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі  чинники по характеру дії підрозділяються  на наступні:

- фізичні перевантаження;

- нервово-психічні перевантаження.

   Фізичні перевантаження  підрозділяються на наступні:

- статичні;

- динамічні.

   Нервово-психічні  перевантаження підрозділяються  на наступні:

- розумове перенапруження;

- перенапруження аналізаторів;

- монотонність праці;

- емоційні перевантаження.

 Один і той же  небезпечний і шкідливий виробничий  чинник за природою своєї дії  може відноситись одночасно до  різних груп і виникати при  ЧС будь-якого характеру (природні, техногенні, соціальні).

Умови виконання робіт та людський фактор.

Усесвітня організація охорони  здоров'я (ВOЗ) визначає  стихійні лиха  (катастрофи) як ситуації, що характеризуються непередбаченими серйозними і безпосередніми погрозами суспільному здоров'ю. На людей, що знаходяться в екстремальних умовах, разом з різними вражаючими чинниками діють і психотравмуючі обставини, що є зазвичай комплексом надсильних подразників, що викликають порушення психічної діяльності у вигляді так званих реактивних (психогенних) станів. Слід підкреслити, що психогенна дія екстремальних умов складається не тільки з прямої, безпосередньої загрози життю людини, але і опосередкованою, пов'язаною з очікуванням її реалізації. Можливість виникнення і характер психогенних розладів, їх частота, вираженість, динаміка залежать від багатьох чинників: характеристики екстремальної ситуації (її інтенсивності, раптовості виникнення, тривалості дії); готовності окремих людей до діяльності в несприятливих умовах, визначуваної їх особово-типологічними якостями, професійною, психологічною стійкістю, вольовим і фізичним гартом; організованості і узгодженості діяльності в екстремальних умовах; підтримку оточують; наявність наочних прикладів мужнього подолання труднощів.

Проаналізувавши вплив цих  факторів на ТЗ ліквідації наслідків  повені можна зробити висновки, що на зменшення впливу цих факторів впливає не лише забезпеченість підрозділів але й рівень професійної та психологічної підготовки о/с до  проведення робіт  в єкстрімальних умовах.

 

3. Поняття, мета та засоби технічного забезпечення, що використовуються під час ліквідації наслідків повені.

Технічне забезпечення полягає  в організації і здійсненні заходів, пов`язаних із постачанням підрозділам  озброєння і техніки, боєприпасів  і технічного майна; експлуатацією (зберіганням), технічним обслуговуванням  озброєння і техніки, підтриманням їх у стані готовності; проведенням  технічної розвідки, евакуації, ремонту  і поверненням техніки до ладу. Розрізняють авто технічне, інженерно-технічне забезпечення, технічне забезпечення зв`язку й автоматизованої системи управління, технічне забезпечення служб тилу.

Технічне забезпечення повинне  підтримувати високий рівень здатності  підрозділів до дій за призначенням, готовність ефективно проводити  тривалі аварійно-рятувальні роботи.

3.1 Зазначена мета досягається: укомплектуванням підрозділів відповідно до штатного розкладу і табелів; використанням відповідного озброєння і техніки; постійним контролем за експлуатацією і технічним станом озброєння та техніки; ретельною підготовкою озброєння і техніки до застосування; налагодженням своєчасного і якісного відновлення озброєння та техніки, що вийшли з ладу, як у період підготовки, так і в процесі проведення аварійно-рятувальних робіт; створенням в установлених обсягах запасів технічного майна; своєчасним забезпеченням ремонтних підрозділів запасними частинами і ремонтним матеріалом; організацією підготовки водіїв (водіїв-механіків), фахівців-ремонтників.

3.2 Основними принципами діяльності технічного забезпечення є: забезпечення частин (підрозділів) озброєнням, технікою, боєприпасами, пальним та мастилами, технічним майном за схемою: МНС України - формування - підрозділ; зосередження основних зусиль на забезпеченні й відновленні готовності до дій за призначенням, підрозділів, які виконують головні завдання; своєчасне і безперервне поповнення матеріально-технічних запасів до встановлених норм; відновлення та обслуговування, у першу чергу озброєння і техніки безпосередньо на місцях робіт, а також тих, що потребують найменшого технічного втручання; використання місцевої промислової бази для ремонту озброєння та техніки.

Технічне забезпечення організовується  на підставі рішення та вказівок командира, а також розпоряджень старших  начальників відповідних служб. Завдання з технічного забезпечення доводяться у вигляді наказу з  технічного забезпечення.