Методика проектирования цеха ремонтного завода

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2012 в 20:07, курсовая работа

Краткое описание

Курсовий проект є завершальним етапом вивчення курсу "Технологія виробництва та ремонту будівельних машин", має на меті закріплення теоретичних знань студентів та вироблення нанавиків розрахунку за укрупненими показниками ремонтного заводу і його цехів, проектування технологічних процесів капітального ремонту машин, придбання навичок розрахунку та конструювання технологічної оснастки (пристроїв стендів).
Для вирішення завдань, поставлених у курсовому проекті необхідно виявити знання ряду дисциплін: технології конструкційних матеріалів, надійності будівельних машин, основ взаємозамінності, стандартизації та технічних вимірювань та ін.

Содержимое работы - 8 файлов

Додаток 13.docx

— 23.76 Кб (Открыть файл, Скачать файл)

Додаток.docx

— 34.68 Кб (Открыть файл, Скачать файл)

Курсовой проект является завершающим этапом изучения курса рус.docx

— 155.89 Кб (Открыть файл, Скачать файл)

Курсовой проект является завершающим этапом изучения курса укр.docx

— 150.22 Кб (Скачать файл)

№№

Професія  робочого

Фонд  робочого поста, Фр.п.

Номінальний фонд часу, Фн.о.

Дійсний фонд часу обладнання, Фд.о.


2.4.5. Визначення річного обсягу робіт

 

Річна трудомісткість основний ремонтної продукції на спеціалізованому підприємстві визначається за виразом

,     (2.6.)

де  - нормативна трудомісткість капітального ремонту одного виробу, чол. год (табл. 3, додаток);

    – коефіцієнт, що враховує зміни трудомісткості ремонту виробу в залежності від річної програми підприємства (табл. 4, додаток);

    N - прийнята виробнича програма підприємства, шт.

При відсутностей трудомісткості ремонту  заданої машини в нормативах, її можна визначити за формулою:

, (чол.год)                                                (2.7.)

де  - нормативна трудомісткість машини родинного класу, чол, год,;

      qн - вага машини родинного класу, Н; 
     qх - вага машини, трудомісткість якої невідома, Н. 
     Знаючи річну трудомісткість ремонтного підприємства визначаємо річну трудомісткість по кожному цеху основного виробництва, причому для проектованого цеху річну трудомісткість необхідно визначити по кожному відділенню, ділянці і виду робіт. Річна трудомісткість цеху, дільниці, відділку, виду робіт визначається за формулою

 

де  К - рудових витрат, що припадає на цех, відділення, ділянку або вид роботи від загальної трудомісткості ремонтного підприємства (табл. 15,, додаток).

Залежно від типу ремонтованої машини використовується одна з структурних схем розподілу  трудомісткості (табл.5., Додатки). Дані розрахунку зводимо в табл. 2.3.

Трудомісткість  слюсарно-механічного цеху, ковальства та зварювального відділень повинна  бути скоригована з урахуванням  виготовлення та ремонту деталей  на власні потреби. У цьому випадку, якщо на ремонтному підприємстві є  відділ головного механіка, розмір трудових витрат на власні потреби  становить 5-8% від трудомісткості цеху, при відсутності 0ГМ-12-15%. Трудомісткість ковальського і зварювального відділень  збільшується на 10%. 

Таблиця 2.3.

Трудомісткість  проектованого цеху

№№

Найменування  цеху, дільниці, відділку, виду робіт

до% трудових витрат

Річна трудомісткість, чол. годину

Примітка:

1.

Розбірно-мийний цех

     

2.5. Розрахунок  основних показників проектованого  цеху.

2.5.1. Визначення  кількості працюючих.

На ремонтному підприємстві склад працюючих поділяється  на такі категорії: основні робітники, допоміжні робітники, інженерно-технічні працівники, лічильно-конторський персонал, молодший обслуговуючий персонал.

Чисельність основних виробничих робітників розраховуються за формулою:

                                                (2.8.)

де: – явочна і списочна кількість робочих;

     - річна трудомісткість робіт цеху, відділення, ділянки або виду роботу;

     - планований коефіцієнт перевиконання норм виробітку рівний 1,05…1,15.

Розрахунки  за визначенням кількості основних робочих по цехах ремонтного підприємства зводимо в табл. 2,4, (для проектованого  цеху кількість робочих необхідно  визначити по кожному відділенню, ділянці і виду робіт).

Таблиця 2.4.

Кількість виробничих робітників

№№

Найменування цеху, дільниці, відділку, виду робіт

Трудомісткість робіт, Туч. чол.год.

Фонди робочого часу, ч.

Число робочих

явочна

списочна

Фн.р.

Фд.р.

розрах

прийнят

розрах

прийнят

                 

 

Інженерно-технічні працівники, лічильно-конторський персонал, молодший обслуговуючий персонал і  допоміжні робочі визначаються тільки для проектованого цеху в процентному  відношенні від кількості виробничих робітників (табл. 2,5.)

 

 

Таблиця 2.5.

Кількість допоміжних робітників, ІТП, СКП, МОП  у цеху

Категорія робочих

ставлення до числа довільно робочих

кількість

примітка

 

Допоміжні робітники

 

 

 

ІТП

 

 

 

 

СКП

 

 

МОП

    12-15

 

 

 

13-15

 

 

12-14

 

 

2-3

12

 

 

 

13

 

 

12

 

 

2

контролери, транспортні  робітники, комірники, різноробочі, водії.

 

Половина  ІТП працює безпосередньо на виробництві, а половина в заводоуправлінні.

 

1 / 3 СКП працює на! виробництві,  а 2/3-в заводоуправлінні.

 

Прибиральники цехів, службових приміщень, дворів, кур'єри, телефоністки, гардеробники.


Штат  основних виробничих і допоміжних робочих  проектованого цеху розподіляється по змінах і розрядами за формою (табл. 2.6.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.6.

Штатна відомість  основних і допоміжних робітників

№№

Назва відділення, виду робіт

Спеціальність робочого

Всього  робітничих

За  змінах

За  розрядами

1

2

1

2

3

4

5

6

А. Виробничі робітники

1.

2.

3.

4.

                     
   

Всього:

                 

Б. Допоміжні робітники

1.

2.

3.

4.

                     
   

Всього:

                 

 

Штат  ІТП, СКП, МОП формується на підставі розрахунків і зводиться в  табл. 2.7.

Таблиця 2.7.

Штатна  відомість ІТП, СКП, МОП

№№

Найменування  посади

Кількість

примітка:

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

1.

2.

3.

4.

5.

 

1.

2.

……..

ІТП:

Начальник цеху

Заст. начальника цеху

Старший майстер

Змінний майстер

Механік цеху

Диспетчер

СКП:

Бухгалтер

Касир

Економіст

Нормувальник

Табельник

МОП:

Прибиральник

Гардеробник

……………………………………………

   

При складанні штатних відомостей та структури управління цехом слід виходити з таких нормативів: цехом  вважається підрозділ, що має об'єм, що забезпечує завантаження, але менше 100 чол .. Приблизно 20-25 чол. припадає на одного майстра, на 3 майстри, приймається старший майстер. Правильність розподілу виробничих робітників за розрядами характеризується середнім раз-т (табл. 6. додатки)

 

 

де  - перший, другий і т.д. розряд, прийнятий в цеху;    - кількість робочих відповідного розряду.

2.5.2. Розрахунок устаткування і робочих місць основного виробництва

I. РОЗБІРНО-МИЙНИЙ ЦЕХ

1.1. Ділянка зовнішньої мийки.

Кількість постів зовнішньої мийки в ремонтному виробництві.

 

,                                         (2.11.)

де  - кількість установок для зовнішньої мийки;

     - річна трудомісткість зовнішньої мийки, чол.год.;

     - коефіцієнт використання устаткування за часом:

    • для установки шлангового миття       = 0,92…0,95
    • для механізованих установок      = 0,8…0,85

У випадку, коли річна трудомісткість зовнішньої мийки  відсутня, визначається необхідна добова продуктивність мийної машини

(2.12.)

де: - кількість робочих днів у році, дн.

По  технічній характеристиці підбирається мийна машина з

продуктивністю .

Примітка: для спеціалізованих заводів  приймається одна мийна установка  такої продуктивності, щоб забезпечувати виконання добової програми.

1.2. Ділянка розбірки на агрегати.

У залежності від  величини виробничої програми розбирання на агрегати може виконуватися на універсальних  тупикових постах, їх кількість

                (2.13.)

- трудомісткість розбирання на агрегати;

т - кількість одночасно працюючих на посаді робітників, приймається за таблицею 2, додаток;

у - кількість змін роботи поста;

- коефіцієнт використання поста за часом (0,92…0,95).

Якщо  розбирання машини на агрегати виконується  на потоковій лінії, то розраховуються параметри потокової лінії за наступною методикою.

Визначаємо: такт розбирання    ,   (год)                         (2.14.)

де Фн.о - річний фонд часу робота потокової лінії, год.

Трудомісткість  робіт, виконуваних на посаді

                                        (2.15.)

де  - річна трудомісткість розбирання мамин на агрегати, чол;

      - прийняте кількість постів на потокової лінії. Рекомендована кількість постів для розбирання машин на агрегати

для розбирання двигунів 

для складання  двигуна           

для складання машини з

агрегатів               

такт  поста:        (год) (2.16.)

де -  кількість робітників, які працюють на посаді кількість потокових ліній

                                                                            (2.17.)

Довжина конвеєрної лінії

 

 

де А - довжина об'єкта обробки;

    а - відстань між постами (для машин, залежно від габаритів, 1 ... 2,5 м, для агрегатів і двигунів - 0,5 м).

1.4. Ділянка розбірки агрегатів на деталі

Визначається  кількість постів, для виконання  запланованого обсягу робіт, визначаються функції кожного поста, а потім  потрібне обладнання для виконання  цих функцій кожним постом.

Кількість постів

 

 

де: - кількість постів відповідного виду робіт, шт.

     - трудомісткість виконуваних робіт на посту, чол.год;

    - фонд часу поста;

      У - кількість змін;

      - кількість робітників на посаді;

     - номінальний фонд робочих, чол.год.

Кількість робітників, які працюють на посаді, приймається  за таблицею 2, додатки.

1.5. Ділянка мийки деталей.

Кількість мийних машин, для миття деталей - кг.

                                      (2.20)

де  - продуктивність мийної машини, кг / год, приймається за технічною характеристикою;

     - коефіцієнт завантаження машини (приймається = 0,74…0,8);

     - коефіцієнт використання машини за часом (0,81…0,85)

     - маса деталей, що піддаються мийці протягом року, визначається за формулою   

     - маса ремонтованої машини, кг.

Примітка: рекомендується приймати одну машину, з продуктивністю (), забезпечує виконання добової програми (тобто при заданому і ).

Кількість ванн для виварювання корпусних  деталей визначаємо з виразу.

                                      (2.21)

 

де: - маса деталей, що підлягають виваренню у ванні за рік, кг;

    - маса деталей, які можна виварити у ванні за год ( кг/год);

      - коефіцієнт завантаження ванни (0,6…0,7);

 - коефіцієнт використання ванни за часом (0,8…0,9).

1.6. Дефектовочное відділення.

У цьому відділенні визначається кількість постів за формулою:

 

                                      (2.22)

 

де: - річна трудомісткість дефектовочного відділення.

Решту обладнання розбірно-мийного цеху підбирається за технологічним вимогам.

II. СКЛАДАЛЬНИЙ ЦЕХ '

У складальному цеху визначається кількість робочих  постів по кожному відділенню, що входить  до його складу, за формулою:

                                                      (2.23)

де: - кількість робочих постів відділення, шт.

    - річна трудомісткість відділення, чол.год.

      Для відділення складання, випробування і забарвлення агрегатів, кількість робочих постів необхідно розраховувати для кожного зібраного агрегату окремо. Розрахунки з визначення кількості робочих постів зводимо в таблицю 2.8.

Таблиця 2.8.

Кількість робочих постів

 

№№

Назва відділення

Річна трудомісткість відділення,

Номінальний фонд робочого,

Кількість робіт на посту,

Кількість змін роботи,

Число робочих постів,

1.

2.

 

 

 

3.

4.

Комплектування

Складання, випробування і забарвлення агреггатов

         

Метода - Щербак- укр.doc

— 4.52 Мб (Открыть файл, Скачать файл)

Метода - Щербак-рус.doc

— 3.92 Мб (Открыть файл, Скачать файл)

Таблиця 1.docx

— 56.13 Кб (Открыть файл, Скачать файл)

Таблиця 6.docx

— 30.39 Кб (Открыть файл, Скачать файл)

Информация о работе Методика проектирования цеха ремонтного завода