Соціалізм як явище світової історії

Проте, звертає на себе увагу той факт, що найбільш зрозумілими і прийнятними для громадян стають саме ті окремі елементи всіх цих доктрин, котрі мають чітку гуманістичну спрямованість, безпосередньо орієнтовані на людину, її інтереси й проблеми або якось відносяться до загальнолюдських цінностей.

Також в українському суспільстві (навіть незважаючи на всі відомі труднощі сучасного життя) помітні досить значні патріотичні настрої, які далеко не завжди залежать від якихось конкретних політичних поглядів чи соціально-демографічних факторів.

Отже, вивчення сучасного соціального стану в Україні, думок її громадян дозволяє зробити принаймні три висновки:

1. В теперішній час Україна дуже потребує рішучої гуманізації усіх сторін суспільного життя і всіх соціальних відносин.

2. Україні потрібен свій особливий, новий і оригінальний шлях розвитку, який зміг би на основі інтеграції та синтезу поєднати в собі найбільш прогресивні риси сучасних соціальних систем, забезпечити спадковість й безперервність українського історичного процесу, і, в той же час, повністю відповідати загальному напрямку розвитку всього людства.

3. Сьогодні українське суспільство відчуває потребу в цілковито новій світській "філософії життя", яка б змогла вказати йому цей новий прогресивний шлях розвитку, запропонувати нові соціально-важливі цілі і орієнтири, прийнятні для громадян і суспільства засоби й методи вирішення нових історичних завдань.

Стає очевидним, що ця нова українська "філософія життя", як і попередня комуністична ідеологія, також має бути масштабною, цілісною, науковою, орієнтованою в майбутнє України системою ідей та поглядів на світ і суспільство. Але, на відміну від останньої, - більш сучасною й прогресивною за неї, насправді гуманістичною по своїй суті і народно-патріотичною за своєю спрямованістю.

Нова українська ідеологія повинна відповідати таким принциповим умовам:

- бути побудованій на знанні та урахуванні об'єктивних законів розвитку природи й суспільства;

- базуватися на неперехідних загальнолюдських цінностях і бути проникнутою духом гуманізму;

- спиратися на корінні інтереси й потреби кожної особи та суспільства в цілому (головним із котрих є прагнення всіх до щастя, свободи, безпеки, стабільного існування та всебічного прогресивного розвитку);

- враховувати загальносвітовий, а також власний історичний досвід, менталітет, багаті духовно-моральні, культурні, інші прогресивні традиції багатонаціонального українського народу;

- наголошувати на спільності та неподільності українського народу (нації, українців), який складають всі громадяни України, незалежно від їх етнічного походження чи інших соціально - демографічних чинників;

- виходити із факту існування України як незалежної і суверенної держави, яка є невід'ємною складовою частиною та рівноправним членом світового співтовариства, але має свої особисті національні інтересі і стратегічні цілі;

- підкреслювати необхідність першочергової опори на власні сили, творчій потенціал та здібності самого Українського народу;

- виховувати громадян України в дусі патріотизму, гуманізму, соборності, солідарності, співпраці та взаємодопомоги;

- знімати діалектичне протиріччя між новим і старим не шляхом боротьби і взаємного виключення, а їхнього синтезу та примирення;

- бути миролюбною, конструктивною, орієнтованою не на конфронтацію, а на цивілізовану, гармонійну згоду всіх особистих і суспільних інтересів, ненасильницьке вирішення всіх конфліктів на основі взаємних компромісів, поступок і консенсусу;

- стверджувати, що чесна, добросовісна і творча праця є основою розквіту України й добробуту кожного конкретного її громадянина, а також однією з головних соціальних цінностей;

- мати позитивний соціально-психологічний настрій;

- виступати моральним регулятором життя суспільства, створюючи в ньому атмосферу рішучого неприйняття і морального осуду всіляких негуманних і антисоціальних проявів.

До створення і формування партії, cтрого орієнтованої на служіння інтересам громадянина й суспільства, до прискореної розробки її гуманістичної ідеології та програми дій потрібно приступати вже тепер, негайно і не витрачаючи марно дорогого часу.

Напевно, історія не простить усім нам, хто нині існує в нашій рідній, широкій і благодатній Україні, якщо ми дозволимо собі злочинно знехтувати унікальною можливістю мирним та ненасильницьким шляхом реально втілити у життя багатовікову мрію українського народу, який завжди жадав бачити свою улюблену землю насправді вільним, оновленим, справедливим, щасливим, заможним і квітучим краєм.

Висновок

В даній роботі досліджувалось питання особливостей формування економічної системи соціалізму, засади на яких базується ця економічна система, її складові та як вона діє в житті.

Соціалістична система – це економічна система, що утве­­­рджує ідеал суспільного устрою, який заснований на суспільній власності в різноманітних формах, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на основі соціально забезпеченої свободи особи. Основними ознаками соціалізму є: монополія державної власності; відносини адміністративної залежності; надцентралізація суспільного виробництва; бюрократизація управління; жорстка залежність економіки від ідеології і політики; самоізоляція економіки, її несприйнятливість до світового досвіду.

Соціалізм, як і інші економічні системи базується на економічних законах. Основний закон соціалізму полягає в максимальному задоволенні постійно зростаючих матеріальних і духовних потреб суспільства. Він являє собою закон розвитку соціалістичного способу виробництва, так як він визначає ціль соціалістичного виробництва й шлях досягнення цієї цілі.

Україна нажаль здала свої позиції, перетворившись зі світового промислового гіганта в країну з розваленою економікою. Багато сучасників стверджує, що розпад СРСР негативно вплинув на економіку України. Країна зробила крок назад. Невпинно скорочувалось виробництво, але в той же час зростала інфляція та злочинність. Населення зубожіло, і більша частина його опинилась за межею бідності. Влада, замість покращення добробуту населення і виведення держави з кризи, вела боротьбу за землю, підприємства, різні види ресурсів, агрегати розпродавали, донорські іноземні фінансові надходження розкрадались.

Якщо провести реформування законодавства і переобладнання підприємств можна прогнозувати вихід нашої держави на провідні економічні позиції в світі за 20-25 років.

Список використаної літератури

1. Беляев А. А. Механизм хозяйствования. - К.: 1990.

2. Беляев О. О Бебело А. С. Економічна система: властивості, структура, моделі // Вчені записки: Наук. зб. — Вип. 1. / Під. ред. В. С Сувч\ка. — К., 1998

3. Гаврилишин В. Дороговкази в майбутнє. — К.: Основи, 1999

4. Гош О.П. Політична економія капіталізму і післясоціалістичного перехідного суспільства. Підручник для вищих навчальних закладів. Київ, „Преса України”, 1999

5. Джилас М. Лицо тоталитаризма. — М., 1992

6. Зиновьев А. А. Коммунизм как реальность. — М., 1994

7. Кононов О. Державна власність в еконо­мічній системі суспільства: деякі теоретичні аспекти // Економіка України. — 1996

8. Корнаї Я. Шлях до вільної економіки. — К.: Наук, думка, 1991

9. Курс политической экономии: В 2 т. / Под ред. Н. А. Цаголова. — Т. 2: Социализм. — М.: Экономи­ка, 1970

10. Медведєв В.А. Политическая економия. М.: Политиздат, 1989

11. Политическая экономия. Учебник. 4-е, пере работ. и доп. изд. М. Политиздат, 1962

12. Політична економія: Навчальний посібник/ К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін ; за ред д-ра економ. наук, проф. К.Т. Кривенка – К.: КНЕУ, 2001

13. Румянцев А. М. О категориях и законах политичес­кой экономии коммунистической формации. — М.: Мысль, 1966

14. Экономическая теория на пороге XXI века / Под ред. Ю. М. Осипова и др.: — М., 1998

15. Шніцер М. Порівняння економічних систем: Пер. з англ. — К.: Основи, 1997

[1] Джилас М. Лицо тоталитаризма. — М., 1992—С 151

[2] Беляев О. О Бебело А. С. Економічна система: властивості, структура, моделі // Вчені записки: Наук. зб. — Вип. 1. / Під. ред. В. С Сувч\ка. — К., 1998. —С. 16—21.

[3] Зиновьев А. А. Коммунизм как реальность. — М., 1994. —С 99

[4] Медведєв В.А. Политическая економия. М.: Политиздат, 1989—С 319

[5]Политическая экономия. Учебник. 4-е, пере работ. и доп. изд. М. Политиздат, 1962 – С 434

[6] Политическая экономия. Учебник. 4-е, пере работ. и доп. изд. М. Политиздат, 1962 – С 436

[7] Політична економія: Навчальний посібник/ К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін ; за ред д-ра економ. наук, проф. К.Т. Кривенка – К.: КНЕУ, 2001 – с. 427

[8]Политическая экономия. Учебник. 4-е, пере работ. и доп. изд. М. Политиздат, 1962 – С 481

[9] Курс политической экономии: В 2 т. / Под ред. Н. А. Цаголова. — Т. 2: Социализм. — М.: Экономи­ка, 1970.— С. 127

[10] Медведєв В.А. Политическая економия. М.: Политиздат, 1989—С 325

[11] Политическая экономия. Учебник. 4-е, пере работ. и доп. изд. М. Политиздат, 1962 – С 491

[12] В.И. Ленин, Еще одно уничтожение социализма. Сочинения, т.20, С 181

[13] Румянцев А. М. О категориях и законах политичес­кой экономии коммунистической формации. — М.: Мысль, 1966. — С. 239 — 240

[14] Кононов О. Державна власність в еконо­мічній системі суспільства: деякі теоретичні аспекти // Економіка України. — 1996. —С 318

[15] Беляев А. А. Механизм хозяйствования. - К.: 1990. — С 167

[16] Корнаї Я. Шлях до вільної економіки. — К.: Наук, думка, 1991. —С 256

[17] Гаврилишин В. Дороговкази в майбутнє. — К.: Основи, 1999. —С 12

[18] Экономическая теория на пороге XXI века / Под ред. Ю. М. Осипова и др.: — М., 1998. —С 79

[19] Політична економія: Навчальний посібник/ К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін; за ред д-ра економ. наук, проф. К.Т. Кривенка – К.: КНЕУ, 2001 – с. 432

[20] Шніцер М. Порівняння економічних систем: Пер. з англ. — К.: Основи, 1997. — Розд. З, 10

[21] Гош О.П. Політична економія капіталізму і післясоціалістичного перехідного суспільства. Підручник для вищих навчальних закладів. Київ, „Преса України”, 1999 – С 156-157

[22] Джерело: Державний комiтет статистики України, НБУ, оцiнки CASE Україна, мережа Інтернет