Контрольная работа по "Товароведению"

Адміністративно-побутові приміщення включають конторські приміщення, гардероби, санвузли, душеві, приміщення для відпочинку і приймання їжі. Адміністративно-побутові приміщення можуть розташовуватись як у складській будівлі, так і в окремій будівлі. При розміщенні цих приміщень у складській будівлі вони повинні бути обов'язково ізольовані від оперативних приміщень і розташовані в торці складської будівлі з виходом на рампу. 

Для створення  оптимального технологічного процесу  необхідно забезпечити найбільш раціональне планування приміщень  складу. Будування складів переважно  за типовими проектами дає змогу  впроваджувати найефективніші технологічні планування, які враховують найсучасніший вітчизняний і світовий досвід. Найбільш доцільною формою складської будівлі є прямокутник. Така форма будівлі забезпечує найбільший ефект при експлуатації за рахунок більш повного використання площі складу, зручного внутріскладського транспортування вантажів, раціонального проведення вантажно-розвантажувальних робіт. 

Габарити складської будівлі встановлюються з урахуванням  співвідношення ширини і довжини  складу. Ширина складу має бути в межах від 1/1,5 до 1/4 його довжини. Довжина складської будівлі не може бути меншою від довжини необхідного фронту вантажно-розвантажувальних робіт. 

Значний вплив  на експлуатаційні показники складу й раціональну організацію складських операцій чинить сітка колон. Сітка (крок) колон — система розбивочних осей у плані, у центрі яких установлюються колони каркасу будівлі. В практиці складського будівництва широко застосовується сітка колон 6x9, 9x9, 9x12, 12 х 12 і 9х 18 м. Велика сітка колон будівлі дає можливість знизити капітальні вкладення на одиницю площі. При проектуванні одноповерхових складів прагнуть до безколонного одноповерхового планування складських приміщень. Це збільшує ефективність використання місткості і площі складу і створює умови для оптимальної складської обробки товарів.

 

4.

4.1

Облік надходження  товарів в оптовій торгівлі. При  одержанні товару необхідно перевірити відповідність його фактичної кількості  та якості до даних супровідних документів і умов договору.  

Залежно від  умов поставки, зазначених у договорі, приймання товару здійснюється:  

• на складі підприємства-покупця, якщо доставка товару здійснюється підприємством-продавцем;  

• на складі підприємства-продавця, якщо доставка товару здійснюється підприємством-покупцем;  

• у місці розвантаження транспортних засобів, розпечатування опломбованих транспортних засобів та контейнерів або на складі перевізника, якщо доставка здійснюється підприємствами залізничного, повітряного, водного, автомобільного транспорту.  

Приймання товарів на складі здійснюється матеріально відповідальною особою на підставі товаросупровідних документів.  

У випадку відсутності  таких документів або деяких з  них приймання товару не призупиняється, а складаються акти про фактичну наявність отриманого товару із зазначенням документів, яких не вистачає. При одержанні товару в тарі, крім перевірки ваги брутто і кількості місць, можливе розкриття тари з метою перевірки ваги нетто і кількості одиниць товару. Якщо тара або упаковка пошкоджені, то перевірка ваги нетто і кількості одиниць товару є обов'язковою.  

При одержанні  товару без тари, у відкритій тарі, пошкодженій тарі його приймання  має бути здійснене в момент одержання  від постачальника, розвантаження  транспортних засобів, розпечатування опломбованих транспортних засобів або контейнерів, але не пізніше терміну, передбаченого для розвантаження.  

Якщо товар  надійшов у непошкодженій тарі, то його приймання має бути здійснене:  

• за вагою брутто і кількістю місць товару —  в момент одержання від постачальника, розвантаження транспортних засобів, розкриття опломбованих транспортних засобів або контейнерів;  

• за вагою нетто  і кількістю одиниць — у  момент розкриття тари або упаковки, але не пізніше 10 днів. Товар, який швидко псується, має бути прийнято не пізніше 24 годин з моменту його одержання.  

Товар, що надійшов у справній тарі, приймається за якістю і комплектністю, як правило, на складі підприємства оптової торгівлі (покупця). Товар може бути прийнято за якістю і на складі постачальника, якщо це передбачено умовами договору.  

Товари, що надійшли на оптові склади, приймаються на підставі:  

1. Рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних.  Якщо виявлено недостачу при  прийманні товарів, то додатково  складають акт: 1) комерційний —  при надходженні товарів від залізниці, поромів; 2) приймальний — при прийомі товарів на складі, який є підставою для пред'явлення претензій транспортній організації або постачальнику у випадку недовантаження.  

2. При надходженні  товарів без супровідних документів  приймання на склад здійснюють на підставі оформленого Акта приймання товарів без рахунка постачальника.  

3. Податкова  накладна — звітний і розрахунковий  документ, в якому вказуються  реквізити, ціна на товар, ставка  та сума ПДВ, загальна сума, що належить до оплати. Податкова накладна виписується на кожну партію товарів у 2-х екземплярах, оригінал представляється покупцеві, а копія зберігається у продавця як звітний і розрахунковий податковий документ.  

Платники податку  на додану вартість мають вести окремий  облік при купівлі і продажу товарів таких операцій:  

• операцій, які  оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %;  

• операції, що звільнені від оподаткування;  

• імпортні операції;  

• експортні  операції, що оподатковуються за сумовою  ставкою;  

• операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат.  

У цьому випадку  ведеться два реєстри податкового  обліку: Книга обліку придбання товарів, у якій ведеться облік операцій по купівлі товарів і визначається підстава для можливого віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, що сплачені постачальникові (продавцеві) у звітному періоді у зв'язку з придбанням товару (субрахунок 644).  

Книга обліку реалізації товарів, яка містить порядок  обліку операцій з продажу товарів  і визначає підставу для можливого  віднесення до податкового зобов'язання сум ПДВ, нарахованих за звітний період у зв'язку з продажем товарів (субрахунок 643).  

Книги обліку придбання  і продажу товарів мають бути прошнуровані, сторінки пронумеровані  і зареєстровані в податковій інспекції. Записи до Книги роблять тільки:  

• на підставі даних  податкових накладних, за винятком імпортних  товарів (записи з яких відображаються на підставі митної декларації при  умові сплати ПДВ митним органам  або оформлення і погашення векселя);  

• при придбанні  товарів у юридичних і фізичних осіб, не зареєстрованих як платників ПДВ (облік ведеться на підставі товарного чека, іншого розрахункового документа, в якому вказана вартість товару без нарахування ПДВ).  

Основним документом, що регулює порядок бухгалтерського  обліку руху товарів, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246.  

Відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" товари відносяться  до запасів і є оборотними активами підприємства. Для того щоб придбаний товар було визнано активом, повинні бути дотримані такі вимоги:  

• по-перше, використання таких товарів у майбутньому  має принести певні економічні вигоди;  

• по-друге, вартість товарів має бути достовірно визначена. Іншими словами, товар є активом, якщо є ймовірність того,  

що він буде в майбутньому реалізований.  

Формування первісної  вартості залежить від того, яким чином  товари надійшли на підприємство торгівлі. Але найчастіше формою розрахунків  за товари на підприємствах оптової  торгівлі є оплата грошовими коштами.  

Відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" поняття собівартості придбаного товару може бути застосоване  щодо товарів, придбаних за грошові  кошти, і являє собою їх первісну вартість.  

Первісна вартість товарів включає такі витрати:

• суми, сплачені постачальникові товару, за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків, які не відшкодовуються  підприємству;

• суми транспортно-заготівельних  витрат (ТЗВ), включаючи витрати, пов'язані  зі страхуванням ризиків транспортування товарів;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням товарів. До транспортних витрат торговельного  підприємства, понесеними у зв'язку з придбанням товарів, належать:  

1) вартість транспортних  послуг, що пов'язані з доставкою  товару сторонніми організаціями;

2) витрати підприємства  на доставку товару власними  силами (власним або орендованим  транспортом). 

Відвантаження товарів зі складу оформлюється товарно-супроводжувальними (рахунок-фактура, накладна, товарно-транспортна  накладна, податкова накладна) та розрахунковими (платіжна вимога-доручення) документами.

 Дохід від  реалізації товарів згідно з  принципом нарахування визнається  за датою відвантаження товарів.

 Купівельна  вартість реалізованих товарів  списується в дебет рахунку  902, дохід від реалізації відображається за кредитом субрахунку 702.

 Бухгалтерські  проведення з реалізації товарів  в оптовій торгівлі подано  в табл. 3.3 на прикладі: оприбутковано  товар вартістю 1000 грн. (відповідно, ПДВ — 200 грн.) — за прикладом  в таблиці 3.1; реалізовано товар за 1300 грн. без ПДВ (ПДВ — 260 грн.); витрати обігу становили 80 грн.

 

4.2

1. Організація  транспортно-експедиційних послуг 

Перевізний процес включає операції, які зобов'язаний виконати відправник або одержувач  вантажу, а саме: 

· складання  і передача станції декадних заявок на навантаження по вагонних відправлень  та вантажів у контейнерах; 

· оформлення облікових  карток виконання плану перевезень вантажів; 

· заповнення перевізних документів та одержання дозволу (візи) на вивезення вантажу на станцію; 

· одержання  на станції комерційних актів; 

· розкредитування  перевізних документів; 

· підготовка вантажу  до перевезення, доставка його на вантажний  двір станції та здача на перевезення; 

· одержання  вантажу, навантаження на автомобільний транспорт, доставка та супроводження зі станції на свій склад; 

· одержання  у товарній конторі квитанцій  про прийняття вантажів до перевезення; 

· одержання  накладних та інших документів на вантажі, що надійшли; 

· придбання  і заповнення бирок маркірування відправлень; 

· внесення платежів за перевезення вантажів і виконання  додаткових операцій. 

Крім того, багато відправників і одержувачів заінтересовані в додаткових послугах транспортних організацій: 

· у попередньому повідомленні про підхід вантажу під розвантаження; 

· інформації про  час, подачі під навантаження чи розвантаження  контейнерів, що доставляються автомобільним  транспортом на склад одержувача; 

· у перевірці  кількості місць і маси вантажу, коли залізниця робити цього не зобов'язана; 

· повідомленні одержувачів про відправлення на їх адресу вантажів; 

· виконанні  деяких операцій, що пов'язані з перевезенням зовнішньоторговельних вантажів; 

· перепакуванні, обшивці вантажів, відправленні тари, спеціальному маркіруванні. 

Для виконання  усіх цих операцій потрібні висококваліфіковані робітники (експедитори), а також робітники для виконання вантажно-розвантажувальних робіт та супроводження вантажу зі складу станції до складу одержувача чи від складу відправника до складу станції. Утримання такого штату невигідне для підприємств.