Кисломолочні продукти

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2012 в 17:22, дипломная работа

Краткое описание

ПЛАН

ВСТУП 4
Розділ 1. СТАН РИНКУ КИСЛОМОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ 6
1.1 Характеристики світового та вітчизняного ринку кисломолочних продуктів 6
1.2 Експорт-імпорт операції та аналіз асортименту ринку кисломолочних продуктів що експортуються з України та імпортуються в Україну 6
1.3 Аналіз законодавчої та нормативної бази, яка забезпечує рівень якості та безпеки кисломолочних товарів під час експортно-імпортних операцій 10
1.3.1 Органолептичні показники якості кисломолочних сирів 18
1.3.2 Фізико-хімічні показники якості кисломолочних сирів 20
1.3.3 Мікробіологічні і санітарно-гігієнічні показники кисломолочного сиру21
Розділ 2.Обєкти та методи досліджень 40
2.1 Організація проведення експертизи 40
2.1.1 Подання заявки та оформлення наряду на проведення експертизи 40
2.1.2 Порядок відбору проб 41
2.1.3 Акт за результатами експертизи 42
2.2 Методи визначення органолептичних показників 44
2.3 Методи визначення фізико-хімічних показників 44
2.3.1 Визначення вмісту жиру у кисломолочних продуктах 44
2.3.2 Визначення кислотності у кисломолочних продуктах 47
2.3.2.1 Потенціометричний метод 47
2.3.2.2 Метод із застосуванням індикатора фенолфталеїну. 48
2.3.3 Методи визначення вологи та сухих речовин у кисломолочних продуктах. 49
2.3.4 Визначення вмісту фосфатази 50
2.4 Приймання кисломолочних продуктів 53
2.5 Результати експериментальних досліджень 54
Розділ. 3 Митне оформлення кисломолочних продуктів за матеріалами АТЗТ «Глорія-Імпекс» 63
3.1 Обґрунтування доцільності експортування кисломолочних продуктів 63
3.2 Порядок митного оформлення кисломолочних продуктів 63
3.3 Документи для митного оформлення кисломолочних продуктів 66
3.4 Методи нетарифного регулювання, що застосовуються до кисломолочних продуктів 66
3.5 Визначення коду товару за УКТ ЗЕД 68
3.6 Визначення країни-походження товару 71
3.7 Нарахування митних платежів 76
3.7.1 Визначення митної вартості 76
3.7.2 Нарахування мита 80
3.7.3 Нарахування ПДВ 81
3.7.4 Нарахування митного збору 81
3.7.5 Визначення загальної суми митних платежів 82
3.8 Використання ВМД при митному оформленні кисломолочних продуктів 82
Висновки 94
Список використаних джерел 101
Додатки 108

Содержание работы

ВСТУП 4
Розділ 1. СТАН РИНКУ КИСЛОМОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ 6
1.1 Характеристики світового та вітчизняного ринку кисломолочних продуктів 6
1.2 Експорт-імпорт операції та аналіз асортименту ринку кисломолочних продуктів що експортуються з України та імпортуються в Україну 6
1.3 Аналіз законодавчої та нормативної бази, яка забезпечує рівень якості та безпеки кисломолочних товарів під час експортно-імпортних операцій 10
1.3.1 Органолептичні показники якості кисломолочних сирів 18
1.3.2 Фізико-хімічні показники якості кисломолочних сирів 20
1.3.3 Мікробіологічні і санітарно-гігієнічні показники кисломолочного сиру21
Розділ 2.Обєкти та методи досліджень 40
2.1 Організація проведення експертизи 40
2.1.1 Подання заявки та оформлення наряду на проведення експертизи 40
2.1.2 Порядок відбору проб 41
2.1.3 Акт за результатами експертизи 42
2.2 Методи визначення органолептичних показників 44
2.3 Методи визначення фізико-хімічних показників 44
2.3.1 Визначення вмісту жиру у кисломолочних продуктах 44
2.3.2 Визначення кислотності у кисломолочних продуктах 47
2.3.2.1 Потенціометричний метод 47
2.3.2.2 Метод із застосуванням індикатора фенолфталеїну. 48
2.3.3 Методи визначення вологи та сухих речовин у кисломолочних продуктах. 49
2.3.4 Визначення вмісту фосфатази 50
2.4 Приймання кисломолочних продуктів 53
2.5 Результати експериментальних досліджень 54
Розділ. 3 Митне оформлення кисломолочних продуктів за матеріалами АТЗТ «Глорія-Імпекс» 63
3.1 Обґрунтування доцільності експортування кисломолочних продуктів 63
3.2 Порядок митного оформлення кисломолочних продуктів 63
3.3 Документи для митного оформлення кисломолочних продуктів 66
3.4 Методи нетарифного регулювання, що застосовуються до кисломолочних продуктів 66
3.5 Визначення коду товару за УКТ ЗЕД 68
3.6 Визначення країни-походження товару 71
3.7 Нарахування митних платежів 76
3.7.1 Визначення митної вартості 76
3.7.2 Нарахування мита 80
3.7.3 Нарахування ПДВ 81
3.7.4 Нарахування митного збору 81
3.7.5 Визначення загальної суми митних платежів 82
Додатки 108

Содержимое работы - 1 файл

Дипломна робота (Восстановлен).docx

— 164.71 Кб (Скачать файл)

Четвертий рівень передбачає визначення підпозиції товару. Для  кисломолочного сиру товарною підпозицією  буде – 040690 «Інші сири», включаючи сир з молочної сироватки та кисломолочний сир".

Таблиця  3.1

Код кисломолочного сиру за УКТ ЗЕД

Код групи

04

Молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед; харчові  продукти тваринного походження, в  іншому місці непойменовані

Товарна

позиція

04

06

Сири всіх видів та кисломолочний  сир

Товарна підпозиція

04

06

90

Свіжий сир в асортименті незазначений в інших позиціях «Інші»

Товарна категорія

04

06

90

99

Свіжий сир в асортименті незазначений в інших позиціях «Інші»

Товарна підкатегорія

04

06

90

99

90

Свіжий сир в асортименті незазначений в інших позиціях «Інші»


 

Визначення товарної категорії  – п’ятий рівень. Для вказаного  товару класифікація на рівні товарної категорії не проводиться.

Визначення підкатегорії – завершальний етап визначення коду за УКТ ЗЕД. Для кисломолочного сиру підкатегорією є 0406909990 "Інші".

Отже код товару за УКТ  ЗЕД 0406909990.

 

3.6 Визначення країни-походження  товару

 

Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання  зовнішньоекономічної діяльності, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країна походження товару визначається на основі принципів міжнародної  практики.

Питання визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, на законодавчому рівні регламентується нормами Митного кодексу України та міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку. У Кодексі питання визначення країни походження товарів викладені у ст. 276-285 (розділ XII "Країна походження товару") та ст. 315-316 (розділ XVI "Верифікація сертифікатів про походження товарів з України").

Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом  Міністрів України на підставі положень Митного кодексу України. З цього питання Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України" від 12.12.2002 № 1864. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв. При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

До товарів, повністю вироблених у країні, належать:

  1. корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі та в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;
  2. рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;
  3. живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;
  4. продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;
  5. продукція мисливського, рибальського та морського промислів;
  6. продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;
  7. вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;
  8. продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;
  9. товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1-8 цієї статті. Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки.

Критерій достатньої переробки  визначається:

  1. правилом, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
  2. або правилом адвалерної частки, яке полягає в зміні вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50 % від вартості товару, одержаного в результаті переробки, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50 % від вартості товару, одержаного в результаті переробки;
  3. або переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриманням певних умов визнаються достатніми.

Перелік таких виробничих та технологічних операцій визначається Кабінетом Міністрів України. З цього питання Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про перелік виробничих та технологічних операцій для визначення критерію достатньої переробки товару та порядок його встановлення та застосування при визначені країни походження товару" від 27.12.2002 № 2030.

Якщо стосовно конкретного  товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки окремо не обумовлено, то застосовується правило зміни товарної позиції. Згідно з цим правилом товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки:

  1. операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;
  2. операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);
  3. прості складальні операції;
  4. змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;
  5. комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій;
  6. забій тварин.

У визначенні країни походження товару не береться до уваги походження енергії, машин, обладнання та інструментів, що використовуються для його виробництва.

Для підтвердження походження товару може застосовуватися сертифікат про походження товару.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються  для митного оформлення. У разі втрати сертифікат приймається його офіційно завірений дублікат.

Згідно із Законом України "Про торгово-промислові палати в  Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР сертифікати  походження на товари з України видають Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати.

Для підтвердження походження товарів з України торгово-промислові палати видають такі сертифікати.

1. Сертифікат походження загальної форми (англійською мовою) - звичайна форма сертифіката - видається на всі товари, які мають українське походження відповідно до національного законодавства України, при експорті в країни, з якими не обумовлені правила визначення країни походження товарів; також видається у разі, коли товар не має преференційного доступу на ринок країни імпорту та у випадках відсутності або тимчасового припинення пільг на українські товари.

2.  Сертифікат походження загальної форми (російською мовою) - звичайна форма сертифіката - видається при експорті у країни СНД в тих випадках, коли товар отримує українське походження згідно з національним законодавством України, проте не виконується якась з умов Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 р.

3. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми СТ-1 (російською мовою) - на товари, що експортуються до країн СНД та задовольняють умовам Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 р. Для країн, які не підписали згадане Рішення, діють положення двосторонніх угод, що передбачають застосування Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 24 вересня 1993 р.

4. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми "А" (англійською мовою) в рамках Генеральної системи преференцій - для товарів, які підпадають під преференційний режим при експорті на ринки країн-донорів (ЄС, Чехія, Словаччина, Японія, США).

5.  Сертифікат походження на текстильні товари (TEXTILE PRODUCTS) (англійською мовою), які експортуються тільки в країни ЄС (Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція, Фінляндія, Швеція) відповідно до положень Угоди про торгівлю текстильною продукцією між Україною і ЄС.

6. Сертифікат походження на металопродукцію (англійською мовою), яка експортується тільки до країн ЄС відповідно до положень двосторонньої Угоди між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством вугілля і сталі про торгівлю деякими сталеливарними виробами.

7. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми EUR-1 (англійською мовою) для експорту в країни Балтії. Для товарів, що експортуються в Латвію, Литву та Естонію згідно з положеннями відповідних угод, укладених між Україною та цими країнами.

8. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми EUR-1, серія М (англійською мовою) - для експорту в Республіку Македонія згідно з положеннями Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною.

9. Сертифікат походження форми У-1 (українською мовою) - видається згідно з чинним законодавством України і застосовується в межах митної території України у випадках, коли необхідно підтвердити українське походження товарів, які перебувають в обігу в межах митної території України під час здійснення підприємницької діяльності іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Перевірка достовірності (верифікація) сертифікатів про походження товарів з України здійснюється митними органами. Така перевірка здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку верифікації сертифікатів про походження товарів з України" від 12.12.2002 № 1861.

Кисломолочний сир виготовлений повністю з української сировини українським підприємством. Інші країни у виробництві кисломолочного сиру участі не приймали. Тому країною-походження товару є Україна. Для підтвердження  країни-походження видається відповідний  сертифікат.

3.7 Нарахування митних  платежів

3.7.1 Визначення митної  вартості. Більшість країн світу вирішили стягувати митні платежі як відсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сумніву, вартість товару, який продавець передає покупцю безпосередньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар - той самий, а вартість може дуже відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем покупцю. Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо визначення митної вартості незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.

Зазначений підхід повинен  забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які постачаються на різних умовах поставки, незважаючи на те, хто насправді несе витрати (продавець чи покупець).

Розумний підхід держави  до питання визначення митної вартості предметів, що переміщуються через  її кордони, як до одного з основних елементів тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності забезпечує захист інтересів національних товаровиробників. Мито та інші митні платежі, що одночасно стягуються митними органами при митному оформленні, нараховуються на базі митної вартості.

Зрозуміло, що для кожного  бізнесмена дуже важливо, яким методом буде визначена митна вартість або проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є сплата митних платежів та висновок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка - це питання розвитку зовнішньої торгівлі між країнами.

Виходячи з викладеного, на Конференції ООН прийнято рішення про загальні правила митної оцінки.

Для забезпечення справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умов поставки введено розрахункову величину - митну вартість.

Информация о работе Кисломолочні продукти